Прочитайте текст. Визначте його жанр.
РУКА́, и, жін.
1. Кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців. Сидить батько кінець стола, На руки схилився (Тарас Шевченко, I, 1963, 25); Входила прачка. Заголені по лікоть руки, вогкі й червоні, звисали по обох боках (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 251); Пам'ятаю — його я маленьким брав на руки, співав про село (Володимир Сосюра, II, 1958, 446); * Образно. Що скажуть, коли довідаються, що він, найлояльніший з лояльних, найпокірніший з покірних, вирвав її з рук справедливості? (Іван Франко, VI, 1951, 159);
// Частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців; кисть. — На, — сказала вона Чіпці, подаючи гроші правою рукою, а лівою зачиняючи скриню (Панас Мирний, I, 1949, 242); — Стій, Тимофію! — чорна рука Варчука лягла на білу кроківку. — Маю говорити з тобою (Михайло Стельмах, II, 1962, 132);
словникова стаття
допис у соцмережах
коментар
електронний лист
Зареєструватись за допомогою Google