Звертання. Вставні слова та сполучення слів.

А) Звертання — це слово або декілька слів, що називають особу чи предмет, до якого звернена мова;

Б) Звертання — це слово, що називає особу;

В) Звертання — це слово або декілька слів, що називають особу чи предмет, до якого не звернена мова.

А) поширені (складаються з декількох слів);  

Б) непоширені (складаються з одного слова).

А)  Якщо звертання займає позицію у середині речення, то виділяється комами з обох боків;

Б)  Кома ставиться перед звертанням, якщо воно стоїть у кінці речення;

В)  Вигуки від звертання відділяються комами;

Г)  Кома ставиться після звертанням, якщо воно стоїть на початку речення.

А) на початку речення: О рідна сестро, падьмо ниць (В. Стус); Мій друже, я Красу люблю... (М. Вороний);

Б) у середині речення (виділяється з обох боків комами): Прощай, синє море, безкрає, просторе (Леся Українка); Лети, моя пісне, за гори й долини (В. Сосюра);

В) у кінці речення: Благословляю твою сваволю, дорого долі, дорого болю. (В. Стус).

А) Умий личко перепеличко! 

 Б) Журавлику мій сірий ти вже летиш у вирій?

В)  Відгукнися, рідний краю, звуком радості і сили!

Г) Ти справжній лицар, сину!

А) звертання;

Б) вставні слова.

 А) упевненість; невпевненість; 

  Б) джерело повідомлення; емоційну оцінку повідомлюваного;

  В) повторюваність дії в минулому;

 порядок викладу думок, вирізнення основного;

 Г) увічливість; привернення уваги.

А) Мабуть від учителя я взяв святу любов до книжки;

Б) Зійди сонце під моє віконце та засвіти ясно;

В) Учись людино у землі добра святого щедрості й любові.