Звучання і рух Всесвіту в індійських музиці і танцях. 10 клас (підручник Л. Масол)

Богиня Сарасваті грає на ...

Заклинатель змій грає на флейті, яка називається ...

Старовинний семиструнний щипковий інструмент (4 мелодійні струни і 3 резонаторні). Має два круглі резонатори: один, дерев’яний, біля основи; другий, із висушеного гарбуза, — біля грифа (він створює ефект об’ємного звучання). Дерев’яна шийка — довга, масивна, гриф — із бамбука. Грають плектром. Існує близько 20 різновидів. За ніжний і багатий відтінками тембр віну називають царицею струнних.

Струнний смичковий інструмент, поширений у північній частині Індії. Має 4 основні струни і 25 − 30 резонаторних. Корпус — із суцільного шматка дерева (має виїмки з обох боків), шийка широка. Використовують для акомпанементу під час співу, здатен точно передавати модуляції людського голосу.

Старовинний струнний щипковий інструмент типу лютні, що використовують у класичній музиці. Він має 7 основних і 9 − 13 резонаторних струн, розміщених під основними. Корпус із гарбуза, гриф — дерев’яний, широкий і довгий. Грають плектром (із дроту), сидячи на підлозі зі схрещеними ногами.

Індійський парний барабан. Грають долонями водночас на двох — великому і малому. Грою на барабанах супроводжують спів, виконання на ситарі або акомпанують під час танців.

Із духових інструментів поширена поперечна флейта з бамбука ... , яку називають флейтою Крішни. 

Існує екзотичний ритуальний інструмент у вигляді великої мушлі, індуси вважають, що в ньому живе морський демон, якого переміг бог Вішну.

У ХХ ст. виконавці на ... , наприклад віртуоз Раві Шанкар (1920 − 2012), та на інших національних індійських інструментах почали гастролювати країнами світу.

Мудра — один із головних елементів індійського танцю — ...

На світлині показано елемент індійського танцю

Світовим рекордом визнали представники Книги рекордів Гіннеса народний танець Каламандалам Хемалента з Індії тривалістю ... .

Філософ, просвітитель, письменник, музикант і художник ХІХ − ХХ ст., лауреат Нобелівської премії ... (1861 − 1941) у музичному мистецтві спирався на північноіндійські та бенгальські традиції. Він поєднував їх з європейськими досягненнями, втілював ідею єдності Заходу та Сходу. Він написав більше 2000 пісень на власні та класичні вірші (серед них — гімни Індії, Бангладеш), 14 драм, які ставив у театрі, де сам грав головні ролі, сприяв популяризації танцювальних стилів.