Традиції зимових свят українців

Складові моделі:

Громадянин

Орієнтир складової:

Громадянська позиція, дивергентне мислення,

Педагогічний інструментарій

Виховне заняття

Ознаки успішного зростання випускника

Розвиток креативного мислення, уяви, фантазії.

використані джерела інформації:

1. Українські традиції: традиційні страви. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : –http://traditions.in.ua/kukhnia/tradytsiini-stravy.Овва! Ну й дива! // Джміль. - №5-6, 2020. – С.16-18.
2. 1500 загадок для найрозумніших діточок/ Упоряд. Г.Басюк. – Тернопіль: Яблуко, 2008. – 240 с.

Хід заняття

І. Вступ

Організаційний  момент.

Бібліотекар

Ще Сократ говорив, що потрібно жити не заради того, щоб їсти, а їсти, щоб жити. Тому треба споживати тільки корисну та смачну їжу.

Ще здавна українці розуміли важливість споживання корисної їжі. Оскільки вони були набожними людьми і дотримувалися всіх постів, то до кожного свята готувалась смачна, поживна і корисна їжа.

В народі кажуть: «Зима прийшла і празничків привела».

ІІ. Основна частина

Українські свята зимового циклу.

Бібліотекар

Давайте пригадаємо, які ж зимові свята ви знаєте? (учні називають).

І дійсно, взимку майже щодня свято. Виділимо основні свята зимового циклу, вони ж тепер мають нові дати:

Андрія (30 листопада)

Святого Миколая (6 грудня)

Святвечір (24 грудня)

Різдво Христове (25  грудня)

Новий рік або свято Василя (1 січня)

Водохреща або Йордан. (6  січня)

Масляна (останній тиждень перед Великоднім постом)

Стрітення (40 день після Різдва)

2.Традиційні страви українців.

Читець 1

Українці – спрадавна хліборобський народ, відтак і традиційна українська культура  ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх районах України в основному складалося з хлібних страв і борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, сочники, шулики, потапці, присканці, млинчики, і обрядові – коровай, корочун, лежень, мандрики, паска, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олії, рідше – м’ясо. У щоденному побуті м'ясо використовували переважно у вигляді сала та смальцю, а ковбаси й інші м'ясні продукти можна було побачити на столі лише святкового дня – ними ласували зрідка...

Читець 2

Так як традиційні страви – це страви в основному повсякденні, то готуватися вони мали легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата великим розмаїттям овочевих страв. Це – і борщ, і капусняк, і голубці, і квашена капуста, і солоні огірки, і гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо – яєчню із салом і ковбасою.

Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавна була вариста піч, то наші предки готували переважно варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов'я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічечку – кабицю і готували в ній традиційні страви – куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини переважно варили юшку, а не смажили її на рожні.

Бібліотекар

3. День Андрі́я 

(Калита) – припадає на ніч і день 30 листопада, вважається днем пам'яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозваного. За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест зі словами: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа».

Читець 3

Це день народного календаря, до якого приурочували Андріївський обряд «Калиту», суть якого полягає в переведенні юнаків і юнок у дорослі вікові класи. День Андрія справді парубоцький день. Як і в значної кількості українських свят, в його обрядах проглядаються дохристиянські традиції.

Ще в дохристиянські часи саме в цей період відзначали свято Калити, а християнська доктрина замінила його іменем апостола Андрія Первозваного. Це виражено в обрядах Калити, спеціально для яких дівчата випікали коржі, котрі мали назву «калити».

Читець 4

Потім із цією обрядовою стравою влаштовували ігри та ворожіння. Молодь у цей день влаштовувала різноманітні забави. Основна дія свята – це відкусування «калити». Печиво прив'язують якнайвище попід стелею, а потім хлопці та дівчата з зав'язаними очима мусять дострибнути до нього й відкусити шматок.

Перша частина Андріївського обряду – дівоча, ворожильна; кожна дівчина – учасниця дійства випікала балабушок і клала на ослінчик, супроводжуючи ці дії магічними замовляннями. Чийого балабушка пес з'їдав першим, та дівчина мала першою вийти заміж; якщо не вийде, то ще рік дівуватиме.

Проте з плином часу вечорниці на Андрія, як і інші свята, поступово втратили магічну функцію й перетворилися на своєрідну забаву, привід, аби зібратися неодруженій молоді.

Бібліотекар

Страви першого свята зимового циклу – Андрія.

Випікання калити, вареники з картоплею, пиріжки з капустою та ін.

Читець 1

4. День святого Миколая (у народі – Зимовий Миколай) – це день святкування та вшанування пам'яті Святого Миколая у католиків та православних.

В Україні, за традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, завершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя  у  святого.

Бібліотекар

Страви на свято Миколая.

Вареники з капустою, запечена риба, пиріжки з горохом та пампушки з часником.

За давньою українською традицією, старші господарі села на свято збиралися, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовувалася гостина, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітям цього дня дарувалося особливе печиво – миколайчики.

Зараз це цукерки у формі зображення Миколая.

Читець 2

5. Святвечір.

У народі цей вечір називають Багата кутя. Діти носять вечерю: хрещеним, найближчим родичам – калачі або хліб. За принесену вечерю їх чекають подарунки і гостинці.

Бібліотекар

Страви на Святий вечір. Кожна господиня встає раненько, щоб приготувати 12 найкращих страв. 12 пісних страв:

Кутя, узвар – головні страви столу, вареники з картоплею, риба фарширована, пиріжки з капустою, голубці з картоплею та гречкою, тушкована капуста, вінегрет, гриби, риба солена та ін.

6. Різдво Христове.

Читець 3

Це велике християнське свято, день народження Ісуса Христа, Спасителя світу і Відкупителя людей з полону гріха.

З початком Різдва вже можна було вживати скоромне (тобто м’ясні страви). Власне до цього свята в кожному господарстві кололи свиней, щоб наготувати різноманітних м'ясних страв. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері; коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати.

Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь починала колядувати (в деяких регіонах колядники водили свої ватаги навіть напередодні – пізнього святвечора). Проводилося дійство «Різдвяний вертеп».

Бібліотекар

Страви на Різдво.

Ковбаса, запечене м’ясо, крученики, холодець, запечена риба та ін.

Читець 4

7. Новий рік або Василя.

Напередодні – день преподобної Меланії. В цей вечір ватаги дівчат і дітей ходять по хатах і щедрують. Молодь водить Меланку (переодягненого у дівочий одяг хлопця).

А зранку діти – хлопчики ходять і посівають родичів та близьких, сусідів, щоб у них були в новому році гарні врожаї.

Бібліотекар

Страви щедрого столу на Щедру кутю.

Кутя, вареники з сиром та сметаною, ковбаса, печена качка, риба та ін.

8. Свято Водохреща або Йордан.

Читець 5

Хрещення Господнє – хрещення Іваном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордані на старовинній паломницькій переправі «Віфавара», а також велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 6-7 січня щороку. Це збігається зі святом Богоявлення (7 січня), однак ці свята слід розрізняти, хоча дві події двох свят відбувалися на одному місці з тими ж самими особами. Народні назви свята – Йордана (або Ордана), Водохреща.

Напередодні Водохрещі святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять – постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви – смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, «щоб хліб родився».

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

Бібліотекар

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. 

Через пісні страви святкового столу ще називають – Голодна кутя, бо знову головна страва – кутя.

Читець 1

9. Масляна.

Масляна – останній перед Великим постом тиждень – популярне народне свято, що дійшло до наших днів ще з язичницьких часів.

Обрядова їжа на Масляну – вареники з сиром і сметаною, гречані млинці. Оскільки вареники цього тижня годилося варити щодня, то й приповідка народилася: «Вареники доведуть, що і хліба не дадуть».

Бібліотекар

Це були останні дні перед Великим постом, тому вживали такі страви: запечений сир, млинці з медом, вареники з сиром та ін.

Читець 2

10. Стрітення.

Відзначають його в пам'ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після Його народження.

У дохристиянських звичаях цей час Стрітення (Стрічення) здавна сприймається, як зустріч зими з весною. Казали, що «в цей день зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє».

Бібліотекар

На це свято випікали з прісного тіста пташок, що ніби приносили весну, і роздавали дітям.

ІІІ. Проведення вправ

1. Вікторина «Ерудити».

Дайте відповіді на запитання.

•      Що означає слово «бутерброд»? (хліб з маслом)
•      Тісто без борошна. (безе)
•      Маленький закусочний бутерброд. (канапе)
•      «Героїчна» каша. (Геркулес)
•      Мистецтво приготування їжі. (кулінарія)
•      Що називають «м’ясо без кісток»  з 4 літер? (язик)
•      Що не їдять, але й без чого не їдять? (сіль)
•      Без чого не можна спекти хліба? (без скоринки)
•      Який оселедець не можна з’їсти? (козацький)
•      Що святіше за хліб? (паска)
•      Якою рукою краще розмішувати чай? (ложкою, а не рукою)
•      Який продукт життєдіяльності грибів ми вживаємо щодня? (хліб)
•      Яка їжа, за визначенням найкращих кулінарів світу, найсмачніша? (домашня)

2. Відгадування загадок.

А)  Вузлувата і листата,

А доспіє – головата.

На нозі стоїть одній –

Сто сорочечок на ній. (капуста)

Б) Довгий, зелений.

Добрий солоний,

Добрий і сирий.

Хто він такий?  (огірок)

В) Рідке, а не вода.

Біле, а не сніг.  (молоко)

Г) У тісто вбрався, сиром напхався. Що це? (вареник)

Д) Ой смачна вона, духмяна,

Рисова, гречана, манна…

Ложку в рот – і буде наша.

Здогадалися? Це …. (каша)

ІV. Підсумки.

Гра «Мікрофон».

•      Сьогодні я зрозумів….
•      Новим для мене було дізнатись…
•      Традиції треба зберігати, бо…

Бібліотекар

Молодці! А на завершення нашої зустрічі виконаємо всі разом колядку, яку всі добре знають, «Нова радість стала».

Всіх вітаємо із прийдешніми та вже минулими святами. Зичимо здоров’я міцного та миру у кожній сім’ї та в нашій Україні!