Урок прес – конференція з громадянської освіти в 3 класі. Тема уроку "Мій рідний, край моя земля". Головною метою уроку є виховувати почуття гордості за свою землю, її історію, культуру, видатних земляків і гостей рідного краю.
Урок прес – конференція з громадянської освіти в 3 класі
Тема. Мій рідний, край моя земля
Мета:
дати учням загальне поняття про прес – конференцію та її призначення, прилучати школярів до народних надбань, національної історії, культури, природи рідного краю;
вчити дітей поважати працю людей різних професій;
виховувати почуття гордості за свою землю, її історію, культуру, видатних земляків і гостей рідного краю.
Обладнання: столи, мікрофони, таблички, карта України, Черкащини, Кам’янщини, фотографії, альбоми «Черкащина», «Кам’янщина».
Хід уроку
Вітання:
Ми вам раді, люди добрі
І вітаєм щиро вас.
І запрошуєм ласкаво
На урок у третій клас.
Прес – конференція – це зустріч державних, політичних, громадських, наукових діячів з представниками преси, радіо, телебачення, яка проводиться з метою глибшого ознайомлення з тією чи іншою темою і доведення її до широкого кола населення через засоби масової інформації: пресу, радіо, телебачення.
А ці представники – наші вельмишановні журналісти – учні третього класу.
На наші запитання відповідатимуть спеціалісти з різних галузей – учні сьомого класу:
Історики – вивчають події минулого часу.
Політологи – люди, що вивчають політичні питання в країні.
Біологи – вивчають науку про рослини.
Екологи – працюють над збереженням природи.
Географи – вивчають розташування, клімат, рельєф певної місцевості.
Краєзнавці – люди, що вивчають все про рідний край.
Літературознавці – люди, що вивчають і досліджують твори поетів письменників, аналізують їх вивчають життєвий і творчий шлях видатних людей, тобто все пов’язане з літературою та її творцями.
Велична і славна,
Сумна і страждальна,
Багата та бідна,
Розп’ята й не тлінна,
Жива і промінна
Моя Україна.
Василь Ящук
(Під мелодію пісні Т. Петрененка «Україно» звучить вірш)
Вишита колоссям і калиною,
Вигойдана співом солов’я,
Зветься веселково Україною
Неня зачарована моя.
Вишиту колоссям і калиною,
Виборену кров’ю і вогнем,
Назеваєм гордо Україною
І ніхто нас цим не дорікне.
А зараз прошу перше запитання до гостей.
Журналіст. Україна вільна держава. Є у нас Основний закон – Конституція. У її статтях записані всі права і обов’язки громадян, за якими ми живемо. Розкажіть, будь ласка, що говориться в Конституції України про державну символіку.
Політолог. У мене в руках не проста книга. Це наша Конституція і в ній записано:
Державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України, Державний Гімн України.
Державний Прапор – полотнище синьо-жовтого кольору, який символізує мирну працю і достаток, поєднання золотого сонця і синього космосу, гармонію всього живого на землі.
Державний Герб – тризуб, який бере свій початок з часів Київської Русі і символізує мир, творчу працю і єдність поколінь. Тут відображене триєдність життя: бать-мати-дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов.
Державний гімн – урочиста пісня держави.
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний Гімн ми знаємо усі.
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
М. Поклад
(Під звучання гімну всі встають)
Журналіст. Ми хотіли б почути, щось цікаве про нашу Черкаську землю.
Історик. Наша область відносно молода. У січні 2014 року всі ми будемо святкувати 60-річний ювілей. Так, саме 7 січня 1954 року було утворено Черкаську область.
Поет.
Роздолля, як світ, неозоре,
живі у щедротах поля.
Зелені долини і гори,
Свята українська земля.
У балці червона калина,
Над річкою квітів розмай.
Країно моя Україно,
Черкаський улюблений край.
За хатою десь на обійсті,
В обіймах розлогих кущів
Сховавсь соловейко у листі,
Дзвіночками сиплеться спів.
У травах луги і долини.
На небі зірок водограй
Країно моя -Україно,
Черкаський улюблений край.
Учитель. Черкаський край завжди славився своїми талантами. Ми не виняток. Давайте трішечки відпочинемо.
Фізхвилинка «Гопачок»
Журналіст. У сузір’ї міст Черкащини Кам’янка- районний центр. Коли був утворений Кам’янський район.
Історик. Кам’янський район був утворений у 1923 році, хоча сама Кам’янка значно старіша.
Журналіст. Скільки ще населених пунктів у Кам’янському районі? Яку площу займає наш район?
Краєзнавець. Крім районного центру – міста Кам’янки – в районі 29 сільських населених пунктів. Площа 725 квадратних кілометрів.
Журналіст. Де знаходиться Кам’янський район?
Географ. Наш район розташований на Придніпровській височині на півдні Черкаської області. Познайомтесь, будь ласка, з картою нашого району.
Поверхні підвищена, хвиляста, розчленована долинами річок, які подекуди мають вигляд каньйонів, а також балками і ярами.
Журналіст. Які корисні копалини зустрічаються в нашому районі?Які річки та грунти?
Географ. Корисні копалини такі:граніти, суглинки,глини, торф. А протікає річка Тясмин зі своїми притоками: Мокрий Ташлик, Сухий Ташлик, Жаботинка, Косарка. Крім цього в районі збудовано 1 водосховище, є 29 ставків загальною площею водного дзеркала 430,7 га. Грунти в основному чорноземи.
Журналіст. Нас цікавить ваша розповідь про рослинний і тваринний світ нашого району.
Біолог. Кам’янський район знаходиться в зоні лісостепу і має значні площі луків та лісів. Площа лісів та лісонасаджень району – 14,2 тис.га. В межах району нараховується багато видів рідкісних видів рослин в тому числі і ті, які занесені до Червоної книги. Серед рідкісних тварин і тих, що занесені до Червоної книги,- лебідь-шипун,орлан-білохвіст, чорна чапля та ін.Докладніше про це ви можете прочитати в нашій збірці «Сторінками Червоної книги Черкащини».
Еколог. Десь повзе комашка,
Десь хлюпоче річка,
Не зривай ромашку,
Не топчи травичку.
В зелені діброва,
В китицях ліщина.
Глянь, яка чудова
Наша Україна.
Журавлі над лугом
Крилять рівним иклином.
Будь природі другом,
Будь Вкраїні другом.
Журналіст. Чи могли б ви детальніше розповісти про історію нашого міста?
Історик. Вперше про Кам’янку згадується десь на початку 17 століття як про вотчину польських магнатів,хоч поселення існували на її місці, мабуть, з давніх-давен. Згодом вона перейшла до рук фаворита цариці Катерини ІІ князя Потьомкіна, який заповідав її своїй племінниці Катерині Миколаївні Самойловій, дружині Миколи Семеновича Раєвського, після смерті якого вона вийшла заміж за Льва Денисовича Давидова і надовго оселилась в своїй кам’янській садибі. З цього і починається історична слава нашого міста.
Поет. Я знову в тихій Кам’янці.Я – вдома.
Використані джерела: