Тема. Утилізація сміття- проблема ХХІ століття.
Мета: формувати уявлення учнів про цінність знань про природу для збереження життя людини, дбайливе відношення до природи, екологічну культуру; актуалізувати та поглибити знання про вплив господарської діяльності людини на природу, сприяти розумінню важливості заходів з утилізації побутових відходів;
розвивати вміння та навички застосовувати теоретичні знання на практиці, здійснювати пошукову та дослідницьку діяльність, знаходити необхідну інформацію, готувати повідомлення відповідно до заданих критеріїв, висловлювати оцінні судження, сприяти набуттю досвіду публічного виступу, організації групової роботи, роботи на комп'ютері, уміння оцінювати свій особистий внесок у вирішення проблеми;
виховувати почуття відповідальності, взаємодопомогу, толерантність, екологічну культуру, прагнення удосконалювати свої знання для покращення життя людей.
Очікувані результати: учні розширять свої уявлення про можливі шляхи подолання екологічної кризи, зрозуміють необхідність власного внеску до заходів з утилізації побутових відходів, набудуть досвіду пошуково-дослідницької роботи, навчаться створювати міні-проекти, відчують значущість своєї роботи в повсякденному житті.
Ключові компетентності: спілкування державною мовою, компетентності в природничих науках і технологіях, інформаційно- цифрова компетентність, ініціативність та підприємливість, соціальна та громадянська компетентності, обізнаність та здатність до самовираження у сфері культури, екологічна грамотність та здорове життя.
Методи дослідження: аналіз, спостереження, порівняння, узагальнення.
Хід уроку
І. Організація освітньої діяльності
ІІ. Актуалізація опорних знань
- Діти, а як ви думаєте, звідки береться сміття?
Обгортка від шоколадки, яку ми з'їли, і пакет від соку, який випили, і будь-яка стара або зламана річ з нашого будинку - все це викидається - так і виходить сміття.
Дехто вважає, що нічого не трапиться, якщо кине папірець, недопалок, викине пляшку з-під напою, залишить в лісі недоїдки, а насправді ми бачимо навколо жахливі сміттєзвалища. По тому, як людство ставиться до проблеми сміття можна судити наскільки суспільство цивілізоване й виховане.
І сьогодні наше спілкування не для забави, бо в нас досить важливі справи.
- Що можна назвати сміттям? (Пластмас, скло, поліетилен, будівельні відходи, залишки їжі, метали, деревина, дрібне побутове сміття, папір, непотрібні речі)
ІІІ. Мотивація освітньої діяльності
Якщо … бажаєте, щоб рідне село, вулиця, подвір’я були чистими, то цей проект саме для вас! Якщо ви візьмете участь у проекті, то дізнаєтесь відповіді на такі питання:
- Чому більшість із нас ставиться до природи, як до звалища сміття?
- Чи можна щось змінити?
- Чому однією із важливих проблем залишається проблема збору і вивезення сміття?
- Чи можна відходи використовувати вдруге? Якщо так, то як?
IV. Вивчення нового матеріалу
4.1. Розгляд хмари слів
Виокремлення учнями окремих слів, що лежать в основі виучуваної проблеми
4.2. Розповідь з елементами демонстрації
Синій контейнер
В контейнер для макулатури, синього кольору, можна класти: картон, папір, газети, журнали, реглане буклети, невеликі брошури, конверти тещо.
З макулатури виготовляють нові паперові вироби: зошити, книжки, газети, туалетний папір, серветки та інше.
Зелений контейнер
У зелений контейнер для скла можна класти цілі та биті пляшки з-під напоїв, ліків або косметики. В Україні налічується 17 склозаводів.
Жовтий контейнер
Жовтий контейнер служить для пластику. Це можуть бути пляшки з під молока, води, масла, поліетилен. З поліетилену роблять флакони для ліків, кришечки, молочні пляшки. Переробка пластику дає можливість отримати купу корисних речей: меблі, канцелярське приладдя та інші пластикові вироби.
Червоний контейнер
До червоного контейнеру складають метал. Це можуть бути консервні банки, канцелярські й столові металеві вироби та інше.
Коричневий контейнер
У контейнер для органіки, коричневого кольору, можна класти: м’ясні та рибні відходи, овочі і фрукти, лушпиння, хліб, напівфабрикати, кондитерські вироби та інші харчові відходи, залишки від чаю і кави, кімнатні рослини та квіти. Перероблені органічні відходи – це чудове добриво для рослин.
4.3. Постановка проблеми
Однією з глобальних проблем сьогодення є накопичення побутових відходів. Людство навіть вже встигло засмітити навколоземний простір! Проблема утилізації відходів є для України актуальною, оскільки наша країна виступає європейським лідером за кількістю відходів на душу населення. В Україні щорічно накопичується близько 35 млн. т твердих побутових відходів — це приблизно 780 т на одну людину! Лише 3% сміття переробляється, 97% - викидається і накопичується на сміттєзвалищах. Темпи накопичування, на жаль, продовжують зростати.
«Якщо людина не зробить так, щоб на Землі стало менше сміття, то сміття зробить так, щоб на Землі стало менше людей».
4.4. Робота в групах
Учням було задане пропедевтичне домашнє завдання: об’єднатись в групи «Історики», «Статисти», «Інформатики», «Екологи», «Дизайнери», «Підприємці» та виконати вказані нижче завдання.
Завдання «Історикам». Дослідити час розпаду різних видів сміття. (Продемонструвати результати у вигляді інфографіки) .
Завдання «Статистам». Оцінити ситуацію із сміттям у своєму селі. Запропонувати шляхи виходу із ситуації місцевій владі.(Продемонструвати результати у вигляді фотоколажу чи оголошення). Залучити до дослідження членів своєї родини.
Завдання «Інформатикам». Дізнатися з Інтернет-ресурсів, ЗМІ, як проходить збір та утилізація відходів у різних країнах. Чи відбувається багаторазове використання відходів? (Форма звітності – стінгазета).
Завдання «Екологам». Яке сміття накопичується у вас вдома ? Які типи відходів переважають? (Поставити поряд із сміттєвим відром пакет для паперу і картону, пакет для пластмаси. Визначити вміст сміттєвої корзини. Зробити висновок про проведений експеримент у вигляді пам’ятки.) Залучити до дослідження членів своєї родини.
Завдання «Дизайнерам». Запропонувати «друге життя» для відходів споживання . (Результати роботи - виготовити з непотрібних речей новий вид одягу, дитячі іграшки, прикраси для дому тощо). Залучити до виконання завдання членів своєї родини та друзів з інших класів.
Завдання «Підприємцям». Знайти інформацію про підприємства, що займаються вторинною переробкою. Оцінити потенціал даних товарів в порівнянні зі звичайними.(Продемонструвати результати у вигляді міні- презентації).
V. Узагальнення та систематизація отриманих учнями знань
5.1. Виконання інтерактивної вправи
https://learningapps.org/7671188
5.2. Метод «Кубування»
- Що нового і корисного для себе ви дізнались?
( Я дізнався, що сміття можна сортувати, а потім його перероблюють і виготовляють інші речі.)
- Куди ви подінете сміття, яке зібрали вдома: викинете на вулиці, чи викинете у сміттєві баки?
(Своє сміття я викину у сміттєвий бак.)
- Назвіть сміттєві баки для сортування?
(Сміттєвий бак для паперу, для металу, скла, пластику, й інших відходів)
- Що ви пропонуєте зробити, щоб наше село стало чистим?
(Я пропоную прибирати всім людям вулиці, і викидати сміття лише у сміттєвий бак.)
- Яка користь від цього буде вам, іншим людям, природі, планеті Землі?
(Люди менше будуть хворіти, і ми збережемо природу.)
- Чи сподобалась вам результати вашої діяльності?
VI. Підведення підсумків
6.1. Висловлювання учнями пропозицій щодо вирішення проблеми утилізації сміття
Сортувати сміття за категоріями.
Відбирати відходи для здачі на вторинну переробку.
Давати самостійно «друге життя» побутовим відходам.
Дотримуватися правил компостування харчових відходів.
Проводити роз’яснювальну роботу серед жителів села.
Зберігати чистоту навколишнього середовища.
Інтерпретація отриманих даних
Створення екологічної виставки дитячої творчості – «Вернісаж або друге життя відходів».
Старі диски, лампочки, шматочки поролону та поліетилену, старі газети, металеві вироби - різноманітні побутові відходи, що отримали нове життя завдяки фантазії та творчості.
Толока на території сільського парку
Значення проекту
Практична значимість проекту:
- визначення причин та зменшення показників викидів побутових відходів з пластику , скла і паперу;
- очищення навколишнього середовища;
- поліпшення екологічної обстановки в селі.
Соціальна значимість проекту:
- проведення даних заходів сприяє розширенню кругозору в учнів та працівників навчального закладу;
- здійснюється виховання шанобливого ставлення до навколишнього середовища;
- школярі розширили свої уявлення про можливі шляхи подолання екологічної кризи, зрозуміли необхідність власного внеску до заходів з утилізації побутових відходів, набули досвіду пошуково-дослідницької роботи, навчилися створювати міні-проекти, відчули значущість своєї роботи в повсякденному житті.