"В славне військо ми вступаєм"

Кузьмич Тетяна Володимирівна 10 листопада 42 Відгуки відсутні

Про матеріал

Виховний захід спрямований на ознайомлення учнів із героїчним минулим українського козацтва, його славними традиціями, звичаями та подвигами. Захід сприяє вихованню патріотизму, любові до України, поваги до її захисників і гордості за славну історію українського народу.
Перегляд файлу

Сценарій виховного заходу

“ В славне військо ми вступаєм”

Мета: формувати в учнів початкових класів почуття патріотизму, національної свідомості та любові до рідної України; розширювати знання про історію українського козацтва, його традиції, звичаї та героїчні подвиги. Виховувати повагу до захисників Батьківщини, гордість за український народ, почуття дружби, взаємодопомоги, сміливості, честі та відповідальності.

Хід заходу


Ведучі: Україно! Мій духмяний дивосвіт,

Голубінь над чистим золотим колоссям.

Через терни йшла до волі стільки літ

І настав той світлий день, коли збулося.



Все, що мріялось віками,

Сповнилось, настало.

“Ще не вмерла Україна!” –

Гордо прозвучало.


/Звучить Гімн України.

Вносять прапор/


Любіть Україну, як сонце любіть,

Як вітер, і трави, і води.

В годину щосливу і в радості мить.

Любіть у годину негоди.


Якаж вона довга, в століття¸ у цілі віки

А всі одітні серцю Кобзаря.

Авже козацьке військо маком цвіте

І спалахнула Хортиці зоря.


Ці звуки золототривожі.

Закличний марш, Егей, козацтво, в путь!

І як струна, душа правдива кожна.

З глибин історії вони ідуть, ідуть.

Гей, долино, гей, широкою, козаки йдуть.


/ Звучить козацьий марш. /


Кошовий. Панове молодці! Нині у нас свято настало. За старим козацьким звичаєм сьогодні належить нам переглянути наші володіння.


Суддя. А таки належить, належить.


Писар. Ох,панове,славне козацтво!

Чогось старіти ми стали:очі вже не так бачать, ноги вже не так носять .


Суддя.О, так! Варто і про майбутню зміну подумати. Бо хто ж, як нас не стане,козацькі традиції примножували і козацьку славу берегти буде?


Писар. Час думати…Час.


Кошовий. А чи не чули ви, панове козацька старшино, що у нас, наславній Рівненській землі з’явилися дитячі гурти молодечі, які із задоволенням стали б козаками .І традиції деякі знають,і про матінку Січ оповідки збирають. А як нашу козацьку пісню заведуть, аж дуби гнуться.


Суддя. А як гопака ушкварять, аж земля під ногами горить.


Писар. Та чути, та чували. Але, кажуть, замолоді трохи, хоч запальні.

І дорослому козакові у двобої не поступляться.


Кошовий. Той й що ж, що замалі! Можемо до козачат прийняти. Зате ж потім які козаки з них виростуть. Ого-го!


Писар. Доручаємо тобі, пане-брате, провести вишкіл наших молодців.


Кошовий. Поведу таку я річ:

Що ви знаєте про Січ?

І про нашу Україну,

Розкаж усім нам, сину.



Знаю, батьку, славна Січ

Ворогам ішла навстріч

Рідну землю захищала

І арод наш прославляла


Цар Петро і Катерина

Зневажали наш народ.

Горювала Україна і тужила Україна

Під п”ятою у заброд.


Але наш народ боровсь..

І Хмельницький.в нас знайшовся,

І Сірко,і Дорошенко

Й Полуботок,й Морозенко.


Гонта, мужній Залізняк

Гав ніколи не ловив,

Гніт повстання запалили

Гедзем жалии в боях.




Жовті Води…Там Хмельницький

Жовнірів в бою розбив.

Ждав народ, щоб дух козацький

Життя наше освітив.


Іван Богун-великий воїн

І патріот козацької землі.

Іскривсь його талант військовий

І славили полковника пісні.


Мазепа зрадником не був ніколи!

Московський цар Петро цей міф створив.

Мазепа-світоч духу й волі,

Мазепа-честь Вкраїни боронив.


Козак і Україна-неподільні,

Як неподільні воля й розум.

Тепер на Україні люди вільні,

Ми відстояти волю зможем.


/Звучить в запису пісня ‘’Запорізький марш’’у виконанні

Н. Яремчука /


Запорожець завжди знає

Звідки ворог зазіхає.

Зможуть зайд перемогти

Запорожці-козаки.


Боягузів Січ не знала

І їх завжди зневажала.

Й ви запам’ятайте це назавжди-

Ймення козака не терпить зради.


Козак-герой народу України.

Козакувати-справа не проста.

Коли державу відбудуєм незалежну,

Красою слава запалає золота.


Хоробрість-риса запорожця.

Характер в нього вільнолюбний.

Хай і в дівчаток, і у хлопців

Хворобливості душі не буде.




Воля-найвища цінність в житті,

Вільний не зможе збитись з путі.

Всі ми цінуєм братерство й згоду,

Ми-не раби, ми-козацького роду.

/ Пісня ‘’Ти шуми, Великий Луже’’ /


Слава не поляже, не поляже, а розкаже,

Що діялось в світі.

Чия правда, чия кривда

І чиї ми діти.


Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України.


Без золота, без каменю,

Без хитрої мови.

А голосна і правдива

Як Господа слово.


Співай же нам, мій голубе,

Про Січ, про могили.

Коли яку насипали,

Кого положили.


Про старину, про те диво,

Що було, минуло.

Утни, батьку, щоб нехотя

На весь світ почули.


Що діялось в Україні,

За що погибали.

За що слава козацькая

На всім світі стала.


/ Пісня ''Ой під небом’’/


Ой Богдане, Богданочку!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір

На свою Вкраїну.


Якби ти знав… якби ти уявляв,

Що після тебе з твоїм краєм стане.

У Переяславі нікого б не вмовляв,

Не поспішав би так, старий Богдане.


Задумався б,чому твій побратим,

Молодший, із ясною головою,

Ніяк не може згодитись із тим,

Щоб долю поєднати із Москвою.


Якби ти знав, що вродиться змія,

Обплутає Вкраїну, Січ ужалить.

Здригнулася б тоді твоя рука,

Шукаючи рятунок для держави.


Якби ти знав, то б вихопив меча

І, проклинаючи трикляту долю,

Вже б до останню Вкраїну б захищав

І, може, б так здобув для неї волю.


Біля Чигирину, у степу широкім

Там могила скіфа, воля козака.

Вони пам’ятають червоні жупани

Чують голос Гонти і Залізняка.


З високої кручі чути стогін болю.

Подивись, Тарасе,на дітей своїх

Що забули мову, розіп’яли волю,

Нині топчуть славу прадідів своїх.


За що наші предки з ляхом воювали

І за віщо Гонта порубав синів?

Правнуки Богдану коня осідлали

Виїхав на площу і закам’янів


Що ж нам скажуть люди?

Що ж нам скажуть внуки?

Хто ще на Вкраїні буде панувать?

Розірвали груди її сестер руки,

Потоптали душу… А сини мовчать.

/ Пісня ‘’ На долині мчаться коні”/


В береги, аж до самої річки

Упродовж буревісних років.

У жалобі приходить лиш нічка

На поклін до могил козаків.


І завжди у долині зеленій,

Де за раттю проходила рать,

Щось ясніє… Неначе знамена—

То дві свічки в пітьмі майорять.


І, здається, хтось жально кигиче,

Хтось блукає у сірій імлі

Ні, то чайка сумно кличе

І в зажурі стоять журавлі.


Спіть спокійно… у вас є сторожа,

Що відхилить жорстоку ріку.

Тож стоять біля вас мати Божа

Й Україна в терновім вінку.


Багато, друзі, нам треба знати,

Будем про лицарів духу вивчати.

Багаття любові в душах не згасне,

Бо життя Батьківщини прекрасне.


Острів Хортиця—республіка козацька,

Ось де слава розквітала буйноцвіттям.

Ой, як боронили наші предки хвацько

Рідну Україну, наше довголіття.


Любіть рідну землю, як матір свою,

Любіть, наче хортицьке братство.

Лилась на Вкраїні кров в бою

Лицарів волі—козацтва.


Частіше козацькі думи читай,

Частіше козацьку пісню співай.

Честь виховуй в собі залюбки.

Цьому вчать тебе батьки.


/ Пісня ‘’Калиновий край’’ /


Кошовий.Ох і спритні ж виявилися молодці! Так відразу і хочеться назвати їх

козаками. Та зачекайте хвилинку, надамо слово нашому писарю, щоб він зачитав указ.

Писар.Гей, ти, славне військо Дніпрове, кошове, низове і все, будучи на полях,

на лугах і на всіх урочищах морських, дніпрових і польових. Надивившись та наслухавшись наших молодців, козацька Січова старшина Срібненського коша постановляє:


  1. Молодців до гурту козацького прийняти.

  2. Створити в школі новий козацький курінь.

  3. Завданнями на добрі справи благословити.

Будьте, панове козаки, здорові і дужі. Дай вам, Боже, лебединий вік, а журавлиний крик, силоньки і правдоньки, і вічної славоньки.



Отаман коша Срібненського.

Писар війська Запорізького.



В славне військо ми вступаєм,

Клятву вірності даєм.

Перед стягом чуб схиляєм.

Кажем всім: ‘’Не підведем! ‘’


Боронити будем хату

Ми від злого супостата.

Згодні ми в любу погоду

За курінь—в огонь і в воду.


Ще послужим—будьте певні.

Станем лагідні і чемні.

Обіцяєм не грубити,

Весь козацький рід любити.


Дай нам, Боже, сили і снаги,

Щоб цвіли Дніпрові береги.

Щоб жили гуртом, не поодинці

На землі щасливі українці.


/ Пісня ‘’ Одна калина’’ /


Кошовий. До слова запрошуємо директора ліцею (класного керів-

Ника.)

Кошовий. На цьому свято урочистої посвяти в козачата закінчено.

Школа! До винесення Державного і шкільного прапорів стояти струнко! Винести прапори!

/ Звучить Гімн України та школи /

Право першими вийти з урочистої лінійки має новостворений козацький курінь.











В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів