ГРУДЕНЬ ЗИМУ ПОЧИНАЄ
НАС ЗІ СВЯТАМИ ВІТАЄ
Дівчата і хлопці – глядіть, не минайте!
До нашого залу – гуртом, поодинці,
Чекають на вас розваги й гостинці.
Щиро просим до нас в гості,
Раді вас усіх вітати,
Щастя і добра бажати.
Інеєм упав на шлях…
Спотикається на полі
Місяць грудень по грудках.
Носить короб у руках.
Сам од хуги крижаніє,
Сніг на землю хутко сіє
Мерзло слова проказує,
Мов замети зав’язує:
По м’якій перині,
В ізголів’я чагарі,
Щоб водились снігурі.
А на схилі гір сніжата –
Хай видзвонюють санчата.
Сію, вію, повіваю,
Рідну землю сповиваю.
Ходить грудень по грудках,
Носить короб у руках.
1. Хай сьогоднішній вечір відкриває перед вами, друзі, розум мудрість, щедрість, гумор нашого талановитого народу.
Запрошуємо вас у віртуальну мандрівку, присвячену грудневим святам.
2. Саме в грудні починалося дійство підготовки до майбутнього року, а разом з ним надходить час старих традиційних розваг молоді – розваг, сповнених чаром первісної поезії нашого народу.
Тож розпочнемо подорож по традиційних святах грудня.
Учень1
4 грудня – свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. Саме з цього часу селяни мали повне право на відпочинок: всі господарські роботи закінчено, зібрано врожай, оброблено ниву. Тож не випадково, мабуть, найбільше свят припадає саме на зимові місяці. У народі говорили:
«Введення прийде і свят наведе»,
«У грудні, що не день, то свято».
Учень 2
Наближається період ворожінь на майбутнє.
Хто цього дня першим зайде до хати, той буде першим «полазником» на новий господарський рік.
Якщо це буде молодий, гарний чоловік та ще й з грошима - вважалося доброю прикметою, що віщувала здоров'я і добробут у цій оселі.
Погана ознака, коли першим гостем буде старий, немічний та бідний чоловік.
Та добра не жди, якщо це буде стара жінка або хтось прийде що-небудь позичати.
Тому старі й незаможні люди намагалися не заходити до чужої домівки в день Введення.
Іноді функції «полазника» виконували тварини (теля, вівця, кінь та ін.), яких урочисто заводили в хату і годували.
Учень 3
7 грудня – жіноче свято- День Великомучениці Катерини
Напередодні цього дня, ввечері розпочиналися дівочі гадання. Найчастіше крали в чужому садку гілочку вишні і ставили її у воду.
Дівчина
Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:
Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,
Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.
А зів’яне - то погано…
Але в нас все буде гарно.
Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.
Разом :
Ух-ух-ух! Тікай з хати злий дух!
Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.
Ух-ух-ух! Хай тут буде добрий дух!
Злий дух , одступися! Свята Катерино, заступися!
Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!
(Махають гілочками на чотири сторони круг себе)
Дівчина : У воду гілочки вмочайте, до Різдва тепер чекайте.
Учень 3
У такий же спосіб іноді ворожили про здоров'я членів сім'ї в наступному році. Для цього в воду ставили гілочки за кількістю членів сім'ї, позначаючи їх кольоровими нитками. Чия гілка розквітне -той довго житиме, чия всохне – захворіє.
З приходом Катерини чекали лютих морозів. Чимало прислів’їв і примовок має наш народ з цього приводу. Наприклад:
На святу Катерину ховайся під перину
Катерина по воді, то Різдво по льоді
Як на Катерини холодно, то буде голодно.
Учень 4
13 грудня - День святого Андрія Первозванного . Його іще називають у народі — Калита. Він вважається парубоцьким святом.
Молодь цьго дня збиралася на вечорниці. Обов’язково пекли калиту – прісний тонкий корж з отвором посередині, який прикрашали горіхами, родзинками, змащували медом.
Хлопці встигали цього дня і з дівчатами погуляти і збитків їм наробити. Наприклад, заснують дорогу, по якій дівчата додому йдуть нитками, дівчата і падають, як грушки. Або ворота вкрадуть та й занесуть куди-небудь, мовляв , дома треба сидіти, а не по вечорницях шастати. Весело святкували свято Калити!
1 ведуча:
Закінчилася в полі вся робота
Земля чекає вже весняної пори.
А в хлопців та дівчат своя турбота.
Бо потяглися довгії зимові вечора.
2 ведуча:
Загомоніли всюди і дорослі й діти,
діди старі, жінки й чоловіки.
І хлопці жваві,й дівчата білолиці.
Про співи, танці ,жарти і про вечорниці.
Господиня
Щось не йдуть дівчата, вже б і пора.
І надворі стемніло, а їх все нема….
Поспішайте, дівчатонька, все приготувати.
Бо вже час вечорниці всім нам починати.
Ось наліпим вареників біленьких смачненьких,
Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.
Щоб вони разом із нами дружно працювали,
Андріївські вечорниці піснею стрічали.
(пісня )
Господиня
Щось так швидко вечоріє,
У світлиці вже темніє.
Треба свічку запалити,
Нічку в гості запросити.
Дівчина 1
Прийди, прийди, нічко, гарна чарівничко.
Принеси з собою сонного напою
А ще – щастя зорі для кращої долі.
Поможи дівчатам добре погадати.
Дівчина 2
А я знаю, як ворожили на кінській гриві. Зрізали пасмо волосся з кінської гриви і спалювали так, щоб хлопця дим обкурив. Тоді хлопець полюбить дівчину.
Дівчина 3
Бігають ще дівчата попід вікнами слухати. Оце підбіжить під вікно до тієї хати , де багато дітей, стане і слухає.
А в хаті саме розбешкетувалися діти. Мати свариться на них:
«Сядь, Івасю». Дівчина сердито відбігає від вікна, бо почути «сядь» значить , що вона сидітиме ще «в дівках» цілий рік.
Дівчина 4
Під вікном другої хати інша з дівчат чула, як господиня до свого чоловіка або сина сказала: «Іди, Грицю, корові сіна дай». Це добрий знак, бо сказане « іди» віщує весілля.
Дівчина 5
Для дівчини почути мало, що вона заміж вийде, хочеться ще знати , хто буде її чоловік, якої вдачі та якого фаху.
Щоб це вгадати, вона ставить люстерко, наливає в мисочку води, насипає на долівку пшениці. Коли вже все готове, впускає півня і слідкує за ним: якщо півень нап’ється води, той чоловік до чарки заглядатиме, клюне пшениці – чоловік господарем буде, а люстерко подивиться – буде паничем і ледарем.
Дівчина 6
Бігають ще дівчата до річки. Набирають намулу із дна та приносять до хати . В хаті цей намул уважно розглядається: якщо там є шматочок заліза або цвях – чоловік буде ковалем, якщо тріска- то теслею, скло – склярем, шкіра – шевцем, пісок – мулярем, а якщо лише земля – то хліборобом.
Дівчина 7
Цікаво ще знати ім’я судженого . Виходить дівчина на вулицю й питається «Дядьку, як вас звати? » Наші люди з цього не дивуються, бо кожен знає у чому справа. Прохожий дає відповідь: «Михайло», наприклад. Це значить, що майбутній чоловік теж зватиметься Михайлом.
Господиня
Ось так наші дівчата вгадують свою долю на Андрія.
Нічка –Чарівничка.
Надійшла вже нічка,
Запалила свічку,
на дівчаток поглядає ,
що кому чекати знає.
Гарна доля всіх чекає, нещасливих тут немає.
І багато щастя й грошей.
- Поважати тебе будуть і ніколи не забудуть.
- А ти будеш всім знайома, і славетна, і відома.
- Край наш прославлятимеш, людей лікуватимеш .
- Шану матимеш незнану і принца із-за океану.
Ну, а я буду прекрасна, світло-зоряна і ясна,
І весела, і щаслива, і багата, і мрійлива.
Гарна доля всіх чекає , нещасливих тут немає.
Що ж, дівчата , заспіваймо,
Давню пісню пригадаймо.
(пісня )
Входять хлопці.
Хлопець 1
Добрий вечір вам, дівчата,
Чи запросите до хати?
В «Калиту» пограємо,
Разом поспіваємо.
Дівчина 1
Що ж заходьте, любі хлопці, просим до світлиці.
Може з вами веселіші будуть вечорниці.
Хлопець 2
Авжеж, будуть веселіші, бо ми на язик гостріші.
А ви, мов ті миші, сидите у тиші.
Дівчина 2
Наші хлопці пустуни цілий рік збиткують,
Лиш на свято, раз у рік, трішки попрацюють.
Хлопець 3
А дівчата – небожата люблять лиш хвалитись.
Одна одну обмовляють, бо не вміють битись.
Дівчина 3
Наші хлопці - ледацюги не вміють робити,
Тільки хочуть біля печі свої боки гріти.
Хлопець 4
Ой-ой-ой! Торохтіла сорока, як діжка з горохом. Вихвалялася кума, що пироги пекла, бо й ворота в тісті.
Дівчина 5
Тринди – ринди з маком борщ!
Наговорили на осиці кислиці, а на вербі груші.
Хлопці, нащо вам музики, коли у вас довгу язики?
Хлопець 5
Їм кажеш – ячмінь, вони тобі - гречка!
Нехай буде гречка, аби не суперечка. Згода ?
Дівчата (хором)
Та вже згода !
Господиня
Ось погляньте діти, сонце вже заходить.
Сонце вже заходить, а калита сходить.
Славна та ясна, на весь світ прекрасна.
Добрий вечір з калитою, будьте всі здорові!
З калитою золотою, з пресвітлим празником Андрія!
Діти (хором)
Ой, калити, калита, із чого ж ти вилита?
Господиня
Ой я з житом сповита та й сонцем налита –
Для красного цвіту по білому світу.
Пісня
Яка наша Калита
Рум’яна та пишна.
І смачна і запашна
Як у саду вишня.
Приспів:
Калита, Калита
Наче сонце золота.
А у нашої Калити
Тай обскубані боки.
В середині дірка.
Видзьобала курка.
Хлопець 4
І, нарешті, калита,
Наче сонце, золота,
Хто вкусить калити хоч раз,
Той буде першим серед нас.
Нумо, хлопці і дівчата,
Хто з нас буде починати?
(Дівчата беруть калиту, прив’язують до неї червону стрічку, яку протягують крізь кільце у стелі.Призначають до калити вартового- пана Калитинського. Йому дають великого квача з чорної тканини , ніби вимазаного сажею. Проводиться гра
« Пан Калитинський і пан Коцюбинський».
( Один із хлопчиків бере коцюбу поміж ноги і під’їжджає,мов на коні , до Калитинського)
(Сперечаючись пан Калитинський намагається розсмішити противника – жартує , сміється, пританцьовує)
2-й хлопець. Ой громадо, чесні люди,
Я найпершим хочу бути
їду, їду я до річки,
Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.
Спроба невдала. Чухає потилицю.
Дівчина. Ще ні разу не стрибала,
Калити не куштувала.
Підстрибує, але невдало.
Хлопець. Калито смачна, духмяна,
Подивлюся, аж голос в'яне.
Скажи, ну як тебе дістати?
Як таємницю розгадати? Підстрибує, кусає. Всі регочуть.
Дівчина. Людоньки! Людоньки! А мені можна?
Різні голоси. Що можна?
Дівчина. Та відкусити кусок калити.
Голоси. А навіщо?
Дівчина. Як і всі, хочу щастя знайти.
Хлопець. Ну, ну, кусай, кусай та всіма зубами,
Щоб найщасливіша була поміж нами.
Хлопець 5
Зустрічаєм весело я і ти
Свято наших предків - калити
Хтось говорить в захваті «Я вкушу»
Чується у відповідь «Я впишу».
Калита підвішена у горі
Дуже-дуже радісно дітворі
Усміхнутись хочеться - ти не смій
Це забороняється у цій грі .
Весь у сажі Яків наш – ти повір
Калиту кусає він, як той звір.
Всі від сміх падають-красота
І забава й радість нам - Калита.
Учень 5
На другий день після Андрія Первозванного, 14-го грудня, святкували колись пророка Наума.
Дідусь, згадавши про своє дитинство, розповідав мені таке: «В цей день наука в школі на ум піде. Як був я ще малим хлопцем, школярем, батько встануть, бувало, в цей день рано, ще сонце не сходило, і будять мене:
- Вставай, Тимоше, та йди до школи. Сьогодні Наума: хай тобі наука на ум піде!
А далі пояснюють:
- Наум був чоловік мудрий. Дай, Боже, щоб і ти в мене не дурний на світі ріс…
Відіславши сина до школи, батько йшов до церкви і ставив свічку перед образом пророка Наума, промовляючи: «Святому на пошану, а моєму синові на розум».
В день святого Наума добре починати вчити дітей: наука на ум піде
Учень 6
17 – го грудня – день Варвари Великомучениці. Народна легенда, записана на Вінниччині, каже, що свята Варвара Великомучениця була така мудра на вишивання, що вишила ризи самому Ісусові Христові. В день Великомучениці Варвари гріх прати, білити і глину місити. Можна тільки вишивати та нитки сукати… Беручись до вишивання, колись дівчата хрестились і шептали: «Свята Варвара золотими нитками Ісусові ризи шила і нас навчила».
«Варвари» - день повороту на весну. Приповідка каже, що «Варвара ночі урвала, а дня приточила».
Учень 7
19 грудня - День Святого Миколая
Святий ти, добрий Миколаю,
На Тебе ждемо вже давно,
Що даси Ти нам, про це не знаєм,
Та просимо Тебе одно:
Ти нашим родичам дай сили,
Щоб виховати нас могли,
Щоб тої втіхи ще дожили,
Щоб доросли їх діточки.
А всьому нашому народу
Ти добру долю принеси,
Усяке зло й лиху пригоду
Від України відверни.
А нам в здоров’я дай зростати,
Завзяття й сили нам надай,
Щоб ми з руїн могли підняти
І звеселити рідний край.
( пісня )
Учень7
Після свята Миколая, до Великого Посту, в селах України кожного вечора збиралась молодь на вечорниці.
Учень8: І які ж вечорниці можуть обійтися без веселої пісні, жартів, смачних запашних пирогів і вареничків?
Господиня: Милі гості, просим сісти,
Вареники будем їсти.
1дівчина: Вареники непогані,
Вареники у сметані.
2дівчина: Вас чекають у макітрі
Вареники дуже ситні.
3дівчина: Білобокі, круглолиці,
З української пшениці.
4дівчина: Їжте, їжте, просим щиро
Вареники наші з сиром
5дівчина: Вареники непогані
Вареники у сметані.
Пісня на фінал
Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Приспів:
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були
Хай у всіх вас буде – в місті і в селі-
Радісно на серці, повно на столі.
Хай біда і горе обмина ваш дім,
Доброго здоров’я зичим вам усім.
Прощавайте, друзі, вам низький поклін.
Щастя вам бажаєм всі ми як один.
Пісня на фінал
Скільки б не співали, а кінчати час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
Приспів:
І в вас, і в нас хай буде гаразд,
Щоб ви і ми щасливі були
Хай у всіх вас буде – в місті і в селі-
Радісно на серці, повно на столі.
Хай біда і горе обмина ваш дім,
Доброго здоров’я зичим вам усім.
Прощавайте, друзі, вам низький поклін.
Щастя вам бажаєм всі ми як один.
КАЛИТА
Зустрічаєм весело я і ти
Свято наших предків калити
Хтось говорить в захваті «Я вкушу»
Чується у відповідь «Я впишу».
П-В Калита підвіщена у горі
Дуже-дуже радісно дітворі
Усміхнутись хочеться - ти не смій
Це забороняється у цій грі .
Весь у сажі Яків наш – ти повір
Калиту кусає він, як той звір.
Всі від сміх падають-красота
І забава й радість нам - Калита.
Яка наша Калита
Рум’яна та пишна.
І смачна і запашна
Як у саду вишня.
Приспів:
Калита, Калита
Наче сонце золота.
А у нашої Калити
Тай обскубані боки.
В середині дірка.
Видзьобала курка