Використання онлайн-інструментів для синхронного та асинхронного навчання на миклазі уроку з дисципліни МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО.

 

Тема роботи:

Використання онлайн-інструментів для синхронного та асинхронного навчання

 

 

РОЗРОБНИК: ______Петренко Вікторія Юріївна_____

 ^(ПІБ)

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Теоретичне обґрунтування та особливості використання онлайн-інструментів для синхронного та асинхронного навчання............................................................................................7

1.                            Сутність синхронного навчання
2.                            Сутність асинхронного навчання
3.                            Онлайн-інструменти для синхронного навчання
4.                            Онлайн-інструменти для асинхронного навчання

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості використання онлайн- інструментів для синхронного та асинхронного навчання при створенні інтерактивних уроків..............................................................................................15

1.                                  Методична розробка інтерактивного уроку в синхронному та асинхронному режимах………………………………………………………….20

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................30

АНОТАЦІЯ

У даній роботі розкрито особливості впровадження змішаної форми навчання, що включає в себе як офлайн так і дистанційне навчання, що в свою чергу може здійснюватись як синхронно так і асинхронно в освітньому процесі закладу професійно-технічної освіти.

У теоретичній частині роботи проаналізовано переваги та недоліки, що супроводжують процес організації синхронного та асинхронного навчання, розкрито поняття “синхронне та асинхронне навчання”.

У практичній частині роботи представлена розробка уроку з впровадженням технологій синхронного та асинхронного навчання.

ВСТУП

Метою діяльності сучасної професійно - технічної освіти є підготовка висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців, в основі якої лежить формування професійно ­ компетентної, соціально активної особистості.

 В усіх сферах освіти здійснюється пошук способів інтенсифікації і швидкої модернізації системи професійної підготовки, підвищення якості навчання та виховання з використанням новітніх інтерактивних технологій. Сьогодні актуалізується проблема посилення навчального впливу педагогічного процесу в освітніх закладів професійно – технічної освіти як основи удосконалення професійної підготовки. З  огляду на це, перед навчальними закладами та викладачами виникають нові завдання, пов’язані з пошуком системи аналізу й прогнозування навчально ­ виховного процесу в його динаміці та взаємозв’язку.

У переважній більшості навчальних закладів цей навчальний рік відбувається у форматі змішаного навчання, коли практикують поєднання різних режимів роботи (онлайн та аудиторна) у різних групах чи в різний часу.

Сучасна освіта розвивається в умовах невпинного зростання потоків інформації, взаємопроникнення різних культур, необхідністю особистості оперувати великою кількістю знань у найрізноманітніших сферах людської діяльності. Тому професійно - технічна освіта нерозривно пов’язана з бурхливим розвитком інформаційних, віртуальних і комунікаційних технологій, є орієнтованою на зміни самого змісту освіти здобувачів освіти, поглиблення їхніх знань, розширення світогляду, а насамперед, на індивідуалізацію та диференціацію навчання. Дистанційна форма навчання відповідає всім вимогам, які ставляться до інноваційної форми освіти, заснованої на використанні інтернет-технологій, сучасного мультимедійного інтерактивного устаткування. Метою дистанційної освіти є поєднання переваг віртуального й традиційного навчання.

Актуальність роботи зумовлена недостатнім використанням цифрових технологій для реалізації змішаного навчання в закладах професійно – технічної освіти. Тому здійснення обміну навчальними матеріалами можуть застосовуватися будь-які пристрої та інструменти, зокрема мобільний телефон, за допомогою якого можна організувати спільноту в соціальних мережах, мобільних додатках. Матеріали можна надсилати електронною поштою, розміщувати на вебсайті закладу освіти ти власному, зокрема відеоуроки або гіперпосилання на них. Тому у період пандемії чи то військового стану в Україні змішане навчання стало особливо актуальним. Багатьом закладам професійно -технічної освіти, довелося в короткий термін запровадити змішане навчання. Відтак, важливим наразі є впровадження використання цифрових технологій у процесі змішаного навчання в закладах освіти, дослідження інноваційних моделей, принципів і методів їх формування і використання, визначення найбільш доцільних шляхів впровадження.

Метою даної роботи є: обґрунтування особливостей та механізмів реалізації технологій змішаного (синхронного та асинхронного) навчання в закладах професійно -технічної освіти.

Завдання: проаналізувати процес впровадження та використання цифрових технологій у синхронному та асинхронному навчанні в закладі професійно –технічного спрямування.

Ці завдання в змозі розв’язати моніторинг, сутність якого полягає в спостереженні, дослідженні та аналізі одержаних результатів з подальшим моделюванням, прогнозуванням та прийняттям відповідного рішення. Від якості організації гурткового заняття значною мірою залежить удосконалення виховної системи у навчальному закладі освіти, якій були б властиві гнучкість, динамізм, мобільність, здатність до самоорганізації. У свою чергу якість і ефективність моніторингу навчальної роботи залежить від педагогічних умов, реалізація яких забезпечується відкритістю процесу моніторингових процедур; органічним поєднанням зовнішнього і внутрішнього поточного коригування діяльності об’єктів моніторингу та заохоченням навчально-виховного процесу щодо його перспективного розвитку та результативності. Аналіз педагогічної, психологічної та філософської наукової літератури свідчить про те, що проблема сутнісного та змістового аналізу поняття педагогічних умов розглядається вченими з різних аспектів. Так, дослідження педагогічних умов як теоретичної основи становлять наукові положення сучасної педагогічної науки щодо: професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема, професійної підготовки учнів які відвідують заняття з застосуванням різних інформаційних технологій та ресурсів у навчальному процесі.

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА. Теоретичне обґрунтування та особливості  використання онлайн-інструментів для синхронного та асинхронного  навчання

Сучасний клас чи група в навчальному закладі є динамічною екосистемою, що не обов’язково перебуває в одному місці в один час. Навіть найталановитіший учитель не може розірватися й одночасно викладати матеріал для класу в бомбосховищі та для інших дітей, що навчаються дистанційно. Якщо він не опанує цифрові інструменти.

Адже запорукою ефективного уроку сьогодні є:7

інтерактивність – учень повинен працювати, а не лише пасивно сприймати матеріал;

ефективна комунікація – інформація має доходити як до учня, так і до вчителя у зрозумілому форматі;

залученість – неможливо змусити вчитися школяра онлайн або самостійно, якщо він не зацікавлений і не вмотивований.

Досягти таких цілей без цифрових інструментів нереально. Ба більше, завдяки їх застосуванню викладач розвиває відповідні навички учнів, без яких наразі повноцінно жити, навчатися й працювати досить складно.

Дистанційне навчання – це новий спосіб організації освітнього процесу, суб’єкти якого розділені в просторі; навчання, яке реалізується через передавання та сприйняття інформації у віртуальному середовищі, забезпечується спеціальною системою організації учбового процесу, особливою методикою розробки учбових матеріалів і стратегій викладання, а також застосуванням електронних та інших комунікаційних технологiй. Дистанційна освіта дозволяє задовольнити індивідуальні потреби кожної людини у навчанні і вирішити такі проблеми традиційної освіти, як брак індивідуально підходу до студентів, недостатнє використання активних форм викладання, слабка мотивація до самостійної пізнавальної діяльності здобувачів освіти, жорстка залежність від території і часу проведення занять, суб’єктивність оцінки результатів навчання. Таким чином, дистанційна освіта здатна оптимально подолати недоліки традиційної освіти і відрізняється від неї за наступними показниками:

 - підвищує відвідування за рахунок онлайн-учасників та переглядів записів лекцій та практичних занять, а також надає доступ до електронних матеріалів після уроків та практичних занять;

 - залучає нових учнів, надаючи їм можливість приєднатися у будь-який вільний час до онлайн-заняття;

- забезпечує доступність та економічність освіти для всіх категорій громадян, у тому числі соціально незахищених і маломобільних;

- забезпечує можливість вибору індивідуального змісту навчання, а також ефективність та результативність навчання;

- дає можливість вибору індивідуального темпу засвоєння знань; - стимулює самостійну пізнавальну діяльність учня [1].

Сьогодні практично усі вітчизняні освітні установи обладнані персональними комп'ютерами, а суб’єкти освітнього процесу мають доступ до КПК, смартфонів, мобільних телефонів тощо. Інтерактивні курси електронного навчання, вебсемінар та онлайн-підручники – це широкий 12 спектр програм, які надають безліч переваг для отримання знань в умовах обмеження традиційних форм навчання.

Вони покращують будь-який вид навчальної діяльності та відкривають нові можливості:

• інфографіка або короткі промовідео допоможуть здобувачам освіти пригадати вивчену тему або ознайомитися з новою;
• тексти, аудіо- та відеозаписи під час викладання матеріалу забезпечать доступ до інформації всіх школярів згідно з універсальним дизайном навчання;
• можна скерувати учнів самостійно шукати відповіді на питання – часто вони краще користуються пошуковими системами, ніж вчителі;
• для організації колективної праці та навчання учнів кооперуватися стануть у пригоді інструменти спільної роботи та сервіси відеоконференцій, які дають змогу розділити учасників на групи чи кімнати. Крім того, спільний доступ до інформації полегшує співпрацю у спільних проєктах;
• тренування навичок: цифрові інструменти покращують можливості для обговорення (форуми й соціальні мережі), спостереження (від прогнозів погоди для уроків географії до відео росту рослин для юних біологів), роботи з кейсами (для уроків правознавства сайти з новинами правоохоронних органів є справжньою знахідкою, але слід ретельно фільтрувати інформацію – вона має відповідати віковим обмеженням). Інтерактивні вправи й віртуальні тренажери допомагають відточувати навички самостійно, незалежно від присутності вчителя;
• в умовах повітряних тривог, часткового або повного дистанційного навчання постає питання, як проводити практичні й лабораторні заняття. Які ж уроки хімії та фізики без них? Тоді допоможуть симуляції експериментів, турботливо підготовлені й навіть перекладені українською;
• для оцінювання учнів та обліку виручать онлайн-тести та електронні журнали різних видів.

Після отримання оцінки учень має задуматися, чи задоволений він своїм результатом і як можна покращити його у майбутньому. Тут стануть у пригоді карти пам’яті та рефлексивні запитання, занесені в спеціальні сервіси.

Врешті навчання буде неповним без зворотного зв’язку. Іноді просто оцінка не дає картини, де саме в учня зона зростання й покращення. Особисто поговорити з ним вчитель не може, а от голосове чи відеоповідомлення, або пояснення правильних і неправильних варіантів в інтерактивних текстах – влучні способи вказати на сильні та слабкі сторони й допомогти стати кращим.

 

1.   Сутність синхронного навчання

Отож, синхронний режим передбачає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції. Інакше кажучи, це проведення уроку в режимі реального часу в обраному цифровому середовищі. Рівночасно присутні вчитель та учні класу, спілкуючись приблизно так, як це відбувається на звичайному уроці.

Синхронне навчання – це швидкий і безпосередній зворотний зв'язок, як від учителя, так і від учнів. Відповіді та реакції надаються в режимі реального часу, майже так само, як і на звичайному уроці. Звісно, є технологічні обмеження, які означають, що одночасно говоритиме лише хтось один, і на екрані можна побачити не всіх учасників воднораз, якщо їх достатньо багато. Лише в синхронному форматі можна організувати безпосередню взаємодію учнів у малих групах, швидко обговорити питання та прийняти рішення.

Однак, синхронне навчання вимагає онлайн-присутності в чітко визначений час. Це може бути проблемою, особливо коли вдома є кілька осіб з графіками, що накладаються. Певна частина синхронного заняття йде на узгодження технічних перешкод, перепитування й уточнення через непередбачувані перебої зі зв’язком та інші організаційні моменти.

 

2.   Сутність асинхронного навчання

Асинхронний режим означає взаємодію між суб'єктами дистанційного навчання, за якої учасники взаємодіють між собою із затримкою в часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо. Можна сказати, що це режим більш самостійного навчання, яке, водночас, підтримується вчителем з використанням відповідних цифрових інструментів.

Асинхронний режим передбачає роботу за власним графіком та у власному темпі й максимально використовує переваги змішаного навчання. Це дозволяє опановувати матеріал, орієнтуючись на власне розуміння, а не на темп решти групи. Водночас, асинхронний режим може давати відчуття більшої ізольованості, адже знижується відчуття навчальної спільноти, якщо спеціально не підтримувати його. Крім того, це вимагає від учнів доволі високої самодисципліни та розвиненого вміння керувати своїм часом, що може бути досить складним, зокрема за відсутності попереднього досвіду такої роботи.

Таким чином, розглянувши особливості цих форматів навчання, можна виокремити види та форми діяльностей, які дозволять максимально ефективно застосувати кожен із цих режимів.

3.           Онлайн-інструменти для синхронного навчання

Для забезпечення синхронного навчання учнів викладач може створювати власні веб-ресурси  такі як Googl сайт або використовувати інші веб-ресурси на свій вибір. Системи керування навчанням організовують матеріал, комунікацію та завдання в одному місці: Moodle, Human, Canvas, Google Classroom.

Інструменти для колективної роботи допомагають налагодити співпрацю учнів і вчителів, а також взаємодію між ними: Microsoft Teams, Google Workspace, Slack.

Інструменти оцінювання автоматизують цей процес шляхом виконання учнями інтерактивних завдань: Kahoot!, Quizizz, Edpuzzle.

Системи передавання інформації доносять навчальний матеріал у зручному форматі: YouTube (відео), SoundCloud (аудіо), Google Docs (текст), Dropbox (всі згадані формати).

Інструменти віртуальної / доповненої реальності більш вимогливі в технологічному сенсі. Проте вони надають унікальні можливості перенестися в іншу історичну епоху або точку світу, не виходячи з дому. Merge Cube (доповнена реальність) дає змогу «перенести» віртуальні об’єкти у тривимірний простір і роздивитися з усіх боків, а Google Expeditions (віртуальна реальність) – відвідати події минулого або інші країни[2].

4.                            Онлайн-інструменти для асинхронного навчання

Для асинхроного навчання можуть використовуватись такі платформи як Google classroom це безкоштовний сервіс, який дозволяє створювати класи, додавати до них учнів, публікувати завдання, отримувати завдання на перевірку, оцінювати їх і додавати розʼяснювальні коментарі, а також проводити живі зустрічі за допомогою Google Hangouts. Також можна використовувати платформи: Всеосвіта та На урок для створення уроків та тестів. Можна планувати строки виконання завдань учнями, довати також можна відео, презентації, створювати завдання із введенням тексту, створенням графічного малюнку чи завантаенням файлу з виконаним завданням (що дуже зручно при організації проєктної діяльності), створювати шаблони до виконання завдань і навіть перевіряти письмові роботи на унікальність.

Дуже корисно і цікаво для викадача професійно-технічного навчального закладу мати свій сайт в інтернеті, який дозволяє розмістити в мережі новини, фотографії з різних заходів, участь у форумах, подивитися, про що розмірковують і що пропонують колеги чи здобувачі освіти в різних спільнотах.

Google Сайт – це група сторінок, об'єднаних за змістом, які мають систему навігації і оформлених в єдиному смисловому контексті, простіше - це певне місце в Інтернеті, де можна розмістити будь-яку інформацію, зробивши її доступною з будь-якої точки світу.

• матеріали проведення відкритих уроків, участі в конкурсах;
• теоретичний та практичний матеріал з предмету викладання;
• тестові завдання для закріплення пройденого матеріалу;
• віртуальну бібліотеку;
• блоги спілкування з учнями та батьками, гостьові книги.

Для для здобувача освіти в навчального закладу сайт є тим самим «вікном у світ», через яке учень дивиться назовні, а ззовні люди дивляться на викладача, професію та заклад. Завдяки сайту діяльність стає прозорою, відкритою для всіх. Освітня установа, яка прагне бути конкурентоспроможною, а викладач який має зацікавити, начити та мати привабливий імідж і ефективну систему роботи з інформацією для забезпечення внутрішніх потреб, а також оперативного надання необхідних відомостей як основних так і додаткових як учням так і батькам[3].

 Learningapps Ресурс для створення простих застосунків, у якому також зібрані вже готові вправи (є майже всі предмети, траплялося щось і для молодшої школи). Можна створювати власні ігри на закріплення матеріалу: вікторини, кросворди, «шибениця», «Хто хоче стати мільйонером», «лінія часу», «знайди пару» тощо.  Генератор ребусів- зручний сервіс для створення яскравих класичних та математичних ребусів різного рівня складності. Усі завдання можна створювати українською, англійською або іншими мовами. До будь-якого автоматично згенерованого шифру можна дібрати інші варіанти зображення. Кожен проєкт можна завантажити у форматі PNG. Генератори завдань де мона створювати кросвори, філворди, анаграмми, а також різних типів завдань. За допомогою будь-якого шаблону можна швидко згенерувати індивідуальні завдання різного рівня складності. Кожне з них можна одразу друкувати, а також зберігати у форматі PDF.

Використання хмарних технологій у навчальному процесі перш за все дозволяє вирішити проблему забезпечення рівного доступу здобувачів освіти та викладачів до якісних освітніх ресурсів як на уроках, так і у позаурочний час. Google. - Google Docs, Google Drive, Youtube ,Google Академія — для підготовки та упорядкування навчальних матеріалів; - Gmail, Calendar, Sites, Hangouts – для навчальної та виробничої комунікації; - ClassRoom – для планування, підготовки та проведення дистанційних та змішаних навчальних курсів[4].

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. Особливості використання онлайн- інструментів для синхронного та асинхронного навчання при створенні інтерактивних уроків

Сучасні діти - це нове мережеве покоління, яке здатне перевершити будь-якого дорослого. Вони живуть у цифровому світі без кордонів і обмежень. Їх називають «покоління Z». Вони найкраще сприймають саме візуальну інформацію, краще розуміють образи, ніж слова. Інструкції в картинках або у формі відеороликів – ось що потребують сучасні діти. Для того щоб обрати певні цифрові інструменти для навчання (мобільні додатки, веб-сайти, Інтернет сервіси), які у нашій практиці виявились найефективнішими при викладанні фахової дисципліни, промоутерами надано коротку характеристику цим інструментам та проаналізовано їхню специфіку. Також можна запропонувати класифікацію цих інструментів за призначенням (за видами діяльності, в яких вони найкраще себе проявили). Зокрема, для вивчення фахової термінології були запропоновані сервіси та мобільні додатки Quizlet або Memrise; для перевірки розуміння тексту, аудіозапису, відеофрагменту, граматичного матеріалу – Google forms, Kahoot, і т.д.[5].

Синхронне заняття варто використовувати для організації навчального процесу, відповідей на запитання щодо змісту чи вирішення проблем щодо доступу до цифрових сервісів, які виникли в учнів, можливо, пропонуючи альтернативні варіанти виконання завдань.

Водночас, добре працює схема відведення певних періодів навчального дня для консультацій в групових чатах чи електронною адресою – учні знають, що можуть звернутись у цей час і отримати безпосередню відповідь. Якщо ж запитання виникає в інший момент. Наприклад, на запитання, отримане електронною поштою чи в месенджер між 9-ю та 17-ю годиною, можна очікувати відповідь упродовж однієї години. Якщо вимкнулась електрика чи то немає зв'язку питання чи відповідь мона отримати і на наступний день.

 

За традиційного підходу на уроці викладач повідомляє новий матеріал, а вдома (асинхронно) учні його опрацьовують, виконуючи вправи та завдання. Враховуючи умови, що велика кількість дітей не завжди можуть бути присутніми на уроці синхронно ( недоїхали, вимкнули світло, нема зв'язку, сидять у сховищахі т.д.) чи перебувають в іншому місті ти за кордоном. В такій ситуації доцільніше спробувати реалізовувати підхід перевернутого класу, коли сам новий матеріал опрацьовують асинхронно, а на онлайновому занятті відбувається його обговорення та практичне закріплення [6].

Таким чином учні можуть отримати матеріал у зручному для себе форматі. Це може бути опрацювання доступного підручника, відео-запису від свого вчителя, роликів з YouTube, TedX чи інших освітніх каналів, платформи Всеосвіта, На Урок чи сайт викладача тощо. Плануючи використання таких джерел, викладач має врахувати, що час опрацювання цих матеріалів не може перевищувати тривалості асинхронних занять. щодо можливості всіх учнів підключитися до синхронних онлайнових занять, треба забезпечити отримання навчальних матеріалів та пояснень альтернативними шляхами. Це можуть бути відеозаписи, відкриті для перегляду в будь-який час, посилання на сторінки доступного підручника чи іншого посібника, надання доступу до презентації, конспекту заняття чи інших матеріалів.

Варто зазначити, що переважна більшість сервісів проведення онлайнових уроків дозволяють здійснювати запис занять. В окремих випадках доступ до таких записів можна використати як альтернативу відвідуванню синхронних уроків за умови забезпечення:

• оптимальної тривалості та наповнення запису. У цифровому навчанні практикують короткі відеоролики тривалістю до 8-10 хвилин. Тож у разі планованого подальшого використання запису заняття варто обмежувати його тривалість або структурувати його таким чином, щоб можна було виокремити найбільш інформативний фрагмент.

• приватності учасників уроку. Бажано, щоб частина уроку, пропонована в записі, не містила відео- чи аудіоматеріалів здобувачів освіти. Також можна надавати доступ до такого відео лише для учнів конкретної групи.

Однак, плануючи використання додаткових цифрових інструментів під час онлайнового заняття, варто врахувати, що не всі учні матимуть можливість перемикатися між сервісом відеоконференції та іншим застосунком, особливо при роботі з мобільного телефону чи планшету.

Асинхронна практика має передбачати значний простір для експериментів і можливості виправити ймовірні помилки. Тому тут краще застосувати інструменти на кшталт LearningApps, LiveWorkSheets, та інші, які дозволяють виконувати завдання довільну кількість разів без ризику.

Відповідно до положення про дистанційне навчання, «не менше 30 відсотків навчального часу, передбаченого освітньою програмою закладу освіти, організовується в синхронному режимі (решта навчального часу організовується в асинхронному режимі)».

Це можна реалізувати кількома моделями:

• онлайново відбувається кожен третій урок предмета, а для решти часу пропонують завдання для самостійного опрацювання та виконання;
• окремі предмети, за рішенням закладу освіти, можуть потребувати більше синхронного часу, аніж інші. У такому разі вони можуть мати більше онлайнових уроків, натомість інші дисципліни базуватимуться на асинхронному режимі взаємодій;
• тривалість онлайнового уроку може становити 15-30 хвилин, а решту часу  учні виконують завдання, базуючись на отриманому матеріалі.

Залежно від того, яку модель поєднання синхронного та асинхронного навчання обирає заклад і вчитель, можна по-різному наповнювати ці складові навчальними діяльностями [7].

Наприклад, можна розпочинати заняття синхронно, робити огляд матеріалу та спрямовувати учнів до попередньо записаного відеоуроку та набору практичних вправ і завдань, які опрацьовуються асинхронно. Наприкінці уроку відбувається повернення в спільний онлайн-простір, з’ясовуються проблемні моменти, даються відповіді на запитання, підбиваються підсумки, відбувається рефлексія[5].

1.                                  Методична розробка інтерактивного уроку в синхронному та асинхронному режимах.

Тема: Паливно-мастильні матеріали. Паливо, що застосовується для автомобілів.

Мета: дати майбутнім фахівцям знання про властивості палив і мастильних матеріалів, вплив їх якостей на техніко-економічні показники сільськогосподарської техніки. Розкрити та охарактеризувати основні функції паливн-мастильних матеріалів, розвивати навички роботи з інформаційними матеріалами, інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації, самостійно інтерпретувати зміст, знаходити різні точки зору.

Обладнання : урок проводиться дистанційно на платформі Zoom або Meet, тому викладач та здобувачі освіти повинні мати комп’ютер з виходом в мережу Інтернет або телефон, в разі якщо немає світла чи інтернету учень працює в асинхронному режимі презентація «Паливно-мастильні матеріали».

Тип уроку : засвоєння нових знань та умінь

Підготовка до уроку: оскільки урок проводиться за змішаною формою навчання, то передбачає певну підготовку викладача.

Забезпечення синхронного та асинхронного зв’язку дозволить підвищити якість навчання:

•     реалізація самостійної роботи слухачів з особливими потребами;
•            здійснюється групове та індивідуальне навчання з підтримкою інформаційних технологій, що є важливим для слухачів, які мають вади мови чи слуху;
•     створення різних груп для спілкування та навчання;
•     створення форумів та чатів на різну тематику;
•       використання форумів для розташування тексту, графіків малюнків та інше у мережі Інтернет;
•     загальна доступність навчальних матеріалів для усіх слухачів групи.

Синхронне та асинхронне спілкування допоможе не лише у оволодінні новими знаннями, а й у спілкуванні з здобувачів освіти, знаходженні нових друзів, що є важливим для слухачів з вадами здоров’я. Такі програми відкривають перед слухачами з особливими потребами нові можливості для професійної та особистої реалізації як повноправного члена суспільства.

 

1.                    Необхідно визначитись з платформою та інструментами які будуть икористовуатись:

•     Використання онлайн-інструменту Zoom, Google Meet, Microsoft Teams, Screen Video, Google сервіси, LearningApps, World, Всеосвіта, На урок і т.д.
•    Приклад створення інтерактивного уроку, який буде проводитись онлайн        в синхронному чи асинхронному режимі.
•     Створення власного інтерактивного плану уроку в синхронному чи асинхронному режимі.

2.                        Завантажуємо програму Zoom, Meet, Teams на комп’ютер (завантажуємо за посиланням https://programy.com.ua/download/  ) Вибір програми залежить від

3. Встановлюємо програму на свій комп’ютер та реєструємось ( найшвидше за допомогою аккаунту Гугл)
4.         В меню Zoom обираємо «Нова конференція»

5.         Повідомляємо заздалегідь здобувачам освіти через месенжер Viber, Telegram ідентифікатор та пароль вашої конференції, щоб вони змогли до вас приєднатись

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент ( привітання здобувачів освіти в Zoom, Meet перевірити чи всі чують та бачать викладача)

Перевірка присутніх за допомогою програми Meet List яка попередньо встановлюється в закладки (вона показує інформацію про присутніх на відеозустрічі, час приєднання та час виходу з конференції)[8].

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вмикаємо в Zoom, Meet «Показ екрану» «вибираєм вікно чи весь екран для показу», щоб здобувачі освіти могли бачити те, що ви їм демонструєте.

Пропонуємо здобувачам освіти переглянути відеоролик ( відкриваємо відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=e3ygYdLtaak  та демонструємо)

ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

Продовжуємо бесіду зі здобувачами освіти. Учні відповідають усно на запитання викладача ( питання можна дублювати в чаті)абож використовувати  посиланням на віртуальну дошку та коротко додайте нотатку по питанням https://jamboard.google.com

1. Які паливні матеріали найчастіше використовуються в автомобілях?

2.Які мастила ви знаєте?

3.В чому причини використання паливно-мастильних матеріалів?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Під час розповіді в Meet демонструється презентація «Пливно-мастильні матеріали»

 

Робота з інформаційними джерелами за посиланням https://docs.google.com/document/d/1YYZ7dubPmZEL92ru4bhP8jms8JFDoMe9/edit?usp=drive_link&ouid=105230023228232557802&rtpof=true&sd=true

Інформаційні відомості містятья більш розгорнуті ті докладні.

3. Пропонуємо здобувачам освіти  перейти за посиланням на платформу Всеосвіта для виконання практичної частини уроку https://vseosvita.ua/lesson/start/tvcs279

За посиланням переходемо до уроку: Опрацьовуємо теоретичний матеріал, і виконуємо завдання .

Якщо учням важко працювати на платформі Всеосвіта чи На Урок, або через технчні причини не підтримуються дані платформи, тоді вони маюуть перейти за посиланням на сайт викладача, зайти на сторінку СПЕЦПРЕДМЕТИ, перейти до предмету «МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО». Знайти тему в розділі теоретичне навчання, за посиланням відкрити її, опрацювавши матеріал перейти до перегляду відео, а вже потім виконати завдання –

 

Пропонуємо здобувачам освіти ознайомитись з даними інформаційними матеріалами по темі, даємо можливість задати питання по темі[9].

Якщо діти працюють з сайтом то ми маємо можливість прослідкувати за часом, інформацією та ресурсами які були переглянуті та опрацьовані тим чи іншим учнем за допомогою Google Analytics[10].

 

IV. Закріплення нового матеріалу

На закріплення матеріалу можна запропонувати учням виконати інтерактивну вправу. Для цього необхідно перейти за посиланням: https://learningapps.org/display?v=pf3oqvq3n24

V. Підведення підсумків: В Zoom викладач підводить підсумок уроку, визначає найактивніших здобувачів освіти.

VІ. Домашнє завдання:

В Zoom в коментарях викладач викладає домашнє завдання та дублює його в додатку Googl Клас

ВИСНОВКИ

Сучасний світ – це світ інформаційного та цифрового суспільства, який потребує постійного розвитку та вдосконалення.  Сучасні технології дають безліч можливостей для викладу та систематизації навчального матеріалу у різній формі, у вигляді сайту чи блогу або ж хмари тегів з посиланнями на власні ресурси, чи на інші ресурси які ви використовуєте для роботи. 

Навчання має бути прив’язаним до життєвих потреб і реалій, у яких дитина існує. Прогресивні методики, ідеї допоможуть нам, учителям, мотивувати дитину до дій, до бажаного успіху. Тим більше, що мережеве покоління миттєво вбирає інформацію і здатне здивувати своєю креативністю та продуктивністю

Отже, сучасні учні практично не уявляють життя без смартфона. Адже з його використанням підлітками здійснюються більшість повсякденних дій: спілкування у соціальних мережах, переглядання фільмів, розваги, пошук потрібної інформації, прослуховування музики тощо. Тому залучення технологій з використанням мобільного телефону на уроках додатково заохотить школярів до вивчення вашого предмета.

Отже, у висновку всього вище сказаного можна сказати, що використання різних платформ, засобів, сайтів для систематизації навчального матеріалу є досить зручним методом, однак при виборі платформи слід звертати увагу на певні характеристики, які допоможуть обрати саме ту платформу, яка буде зручною та простою у використанні, але водночас досить функціональною. Перед створенням уроку для синхронного та асинхронного навчання слід ретельно продумати який вигляд він матиме, що в собі міститиме та чи буде зручним у використанні.

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Геревенко А. М. Використання онлайн-інструментів для синхронного та асинхронного навчання в ЗПО: електронний навчальний курс. Біла Церква: БІНПО, 2022. 64 с. Україна. с URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/733494
2. ШКОЛА СУЧАСНИХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ https://shoolsikt.blogspot.com/p/learningapps.
3. Використання хмарних технологій та сервісів у роботі вчителя. https://hmarnitehnologi.blogspot.com/p/learning-apps
4. Конопляник Л.М. Роль цифрових інструментів при організації дистанційного навчання фахової іноземної мови в умовах пандемії / Л.М. Конопляник // Інноваційна педагогіка : наук. журнал. - Вип. 41, т. 2. - Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2021. С.121- 127.
5. Романовський О. Г., Квасник О. В., Мороз В.М., Підбуцька Н. В., Резнік С. М., Черкашин А. І., Шаповалова В. В. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної освіти навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології та засоби навчання. 2019. Т. 74. №6. 37 с.
6. Чусова О. М., Ваколя З. М., Чейпеш І. В. Педагогічні основи дистанційного навчання. Педагогічні науки: реалії та перспективи. Вип. 80. Т.2. 2021. С.167-170. URL
7. : http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3481.
8. https://knute.edu.ua/file/MjExMzA=/196384ea83ea51e56a6cfd365040b38a.pdf
9. https://vseosvita.ua/library/instrumenti-dla-distancijnogo-navcanna-zoom-viber-learninggapps-classdojo-classtime-255850.html
10. https://sites.google.com