1
Звучать позивні, за ними – весела мелодія. Виходять ведучі.
1ведуча:
Слухайте! Слухайте!
2ведуча:
І не кажіть,що не чули!
1ведуча:
І не кажіть,що не бачили!
2ведуча:
Сьогодні у нас свято!
Заходить хлопчик ведучий
Ведучий:
Свято? Чому людей тут так багато?
1ведуча:
Ти не знаєш? Повинен знати! Всі прийшли відсвяткувати….
Ведучий:
Що? Яке свято?
2ведуча:
Свято з нагоди закінчення четвертокласниками початкової школи.
Ведуча1:
Весна буяє різнобарвним цвітом, Весела й благодатна ця пора. І, поспішаючи на зустріч з літом Прощається із класом дітвора
Ведучий:
Ні-ні, це зовсім не маленькі діти, Це вже сміливі впевнені пташки, Вони вже можуть далеченько полетіти. Сказано ж: вони – випускники.
Ведуча2:
Їх зовсім не багато – лиш 30 учнів: Дівчаток, хлопчиків, серйозних і смішних, Старанних, ввічливих, слухняних і не дуже. Нам всім так хочеться вже глянути на них.
Ведучий :
То ж ми запрошуємо їх на свято У цей святковий урочистий час. Ми оплесками будемо стрічати. Вітаймо їх: іде четвертий клас!
Під мелодію і оплески заходять четвертокласники Трек 1
Ведуча1
Отже, знайомтесь!
Ведуча2
Якщо , ви, звичайно, не знайомі
Ведучий:
Веселий!
Ведуча1:
Дружний!
Ведуча2:
Пустотливий!
Ведучий:
Трішечки галасливий!
Всі разом :
4 клас!
Ведуча1:
Погляньте – випускний наш дружний клас,
Задумано і радісно всі дивляться на нас
Дівчатка, хлопці – стримані й балакуни,
Тепер вже не малята, тепер – випускники!
Ведуча2:
Ось сильна половина класу –
Лиш подивіться, що за козаки.
Сильні, спритні – видно це одразу,
Ростуть надійні нам захисники.
Ведучий:
А ось – дівчатка – милі, ніжні, працьовиті
Росою із пелюсточок умиті.
Розумниці, красуні вони нині
Майбутні українські берегині
Вчитель: Вітаю Вас шановні батьки, дідусі, бабусі та гості нашого свята. Ось і настав той день, коли у Ваших дітей ще 4 роки дитинства позаду. Але дитинства не простого, дитинства сповненого цікавих відкриттів, здобутків, нових знань та умінь, втілення у життя цікавих ідей. Промайнули ці чотири роки дійсно дуже швидко і ось настав час підсумувати те, чому навчились за цей період.
Ведуча1: Свято оголошуємо відкритим!
Трек 2
Гімн України
Після виконання гімну діти йдуть зі сцени та розсаджуються по своїх місцях.
Ведуча 2: А тепер слово надається нашим випускникам.
Трек 3
Звучить фонова спокійна музика
- А я чула, що сьогодні у нас останній урок...
- Як то останній?!
- Ми прощатимемося з початковою школою.
- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...
- А що ж далі?
- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!
- Щось мені вже не хочеться туди...
- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!
- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...
- А ви не знаєте, чому вчителька нам іноді казала: золоті діти?
- Мабуть тому, що ми були слухняним.
- Тому, що були старанними.
- Ні, тому що куди не підемо, за нами золоті верби ростуть.
Діти повертаються на свої місця
Трек 4
Пісня про школу «Наш 4 клас»
Ведучий: Так друзі, чотири роки швидко пролетіли. Ще нещодавно ви були першачками, а вже тепер випускники. Ви подорослішали, стали набагато розумнішими, сміливішими та впевненішими у собі.
Ведуча1: Ви стали майже одним цілим, все знаєте один про одного . А давайте перевіримо чи батьки знають все про вас.
Ведуча2 : Отож, шановні батьки, зараз діти Вам будуть загадувати загадки про свій клас, а Ви спробуйте їх відгадати.
Учні:
Відповіді батьків: (сусід ззаду)
2.Сьогодні посварились, а завтра ….
Відповіді батьків: (помирились)
3.Найулюбленіша пора року…
Відповіді батьків: (літо)
4.Найулюбленіший урок…
Відповіді батьків: (фізкультура)
5.Найулюбленіша подія під кінець уроку …
Відповіді батьків: (дзвінок на перерву)
6.Зв’язок з однокласником інших парт на уроці…
Відповіді батьків: (записка)
7.День, коли був сформований учнівський колектив…
Відповіді батьків: (перше вересня 2019 року)
Ведуча2: Вітаю Вас, шановні батьки. Ви досить непогано знаєте про те, чим Ваші діти займалися у школі усі ці 4 роки.
Трек 5
Пісня про Україну
Виконуються сценки
Сценка1
Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!
Учень: Чесно?
Учитель: Чесно-пречесно!
Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...
Сценка2
Учитель: Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся?
Учень: А я вже вітався!
Учитель: Щось я не чула...
Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"
Сценка3
Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?
Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.
Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?
Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!
Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?
Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..
Сценка4
Мати.
-Дай но мені свого щоденника
Син:
Мати: Чому, що трапилось?
Син: Аптека була зачинена.
МАТИ: - А до чого тут аптека?
Син: - Як до чого? Вчителька сказала, без валідолу тобі щоденника сьогодні не давати.
Сценка5
Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?
Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)
Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..
Всі разом:
Вчитись в школі не проблема,
Всюди вихід ми знайдемо.
Реп
Трек 6
Учень 1: Ми із класом починаєм,
Розповідь повчальну.
Хочемо розповісти Вам,
Про процес навчальний.
Учень 2: Рано-вранці, для дітей,
Школа відчиняється.
Біжимо ми на уроки,
Аж земля здригається.
Учень 3: Мій щоденник - вірний друг,
Для мене старається.
Кожен раз, як щось не вивчу,
Дома залишається.
Учень 4: Голуб в небі пролетів,
А за ним сорока,
Вчився-вчився тай заснув,
Я серед уроку.
Учень 5: Знову шепіт чутно в класі,
Знов урок зривається,
Хтось із кимось вкотре вже
Про щось домовляється.
Учень 6: На перерву поспішаєм,
Куди сон дівається,
Біля дошки наш учитель,
З цього посміхається.
Учень: 7 Вчитель учня запитав
За табличку множення,
Довго учень поясняв
Про важке положення.
Учень 8: Усім класом вчителів,
З випуском вітали,
Запитали чи не хочуть,
В 5-тий клас із нами.
Учень 9: В школі є один урок,
Фізра називається.
Дуже гарний та чомусь,
Швидко він кінчається.
Учень 10: Хоч сьогоднi в нас i свято,
Тiльки є одна печаль:
Вчителька не йде у п’ятий,
Розлучатися так жаль!
Всі разом:
Вчителі всі наші
Чесно скажемо: найкращі!
Дуже добрі і привітні
Всі красиві і тендітні.
Трек 7
«Танець джентльменів»
Ведуча1: Чотири роки ви йшли по цій дорозі, йшли по ній недарма, багато чого вивчили, багато чого пізнали . Тому ,запрошую на сцену юних талантів.
Діти декламують твори
Вчитель: ( діти піднімаються та повертаються до своїх батьків ): Дорогі наші, шановні батьки! Ви завжди були поруч, все краще у Ваших дітях – це Ви, це Ваші слова, це Ваші вчинки, це Ваші поради. Якби не Ви, не було б і сьогоднішніх випускників, не було б і сьогоднішнього свята. Ви – початок всього, єдині і неповторні. Низький уклін Вам.
(уклін батькам)
Трек 9
Пісня
Ведуча 2: Для привітального слова на сцену запрошується Чаплінська Алла Юріївна (вручення сертифікатів)
Діти:
1.Ну от і все. Іще два – три акорди, І – школо початкова, прощавай!
2.Ми стоїмо тут радісні і горді! Чекаєм на команду «Вирушай!»
3.Давайте ми, за звичаєм прадавнім, Присядем на доріжку хоч на мить,
4.А там з дверей махнемо на прощання У добру путь! І хай нам всім щастить!
Пісня
1- А я чула, що сьогодні у нас останній урок...
2- Як то останній?!
1- Ми прощатимемося з початковою школою.
3- От і добре! Я вже думав, що ця мука ніколи не скінчиться...
4- А що ж далі?
1- Я від старших чув, що на нас чекає старша школа.
2- А мені розповідали, що там справжнісінька каторга: твори, перекази, контрольні та ще й іспити якісь!
3- Щось мені вже не хочеться туди...
4- Давайте краще у початковій школі залишимось, тут ми вже все знаємо, будемо всі відмінниками!
1- Еге, якби ж так можна було! Але час назад не повернеш...
2- А ви не знаєте, чому вчителька нам іноді казала: золоті діти?
3- Мабуть тому, що ми були слухняним.
4- Тому, що були старанними.
1- Ні, тому що куди не підемо, за нами золоті верби ростуть.
Загадки
1.Хто найкращий співбесідник на уроці…
2.Сьогодні посварились, а завтра ….
3.Найулюбленіша пора року…
1.Найулюбленіший урок…
2.Найулюбленіша подія під кінець уроку …
3.Зв’язок з однокласником інших парт на уроці…
1. День, коли був сформований наш учнівський колектив…
Учитель (до учня, грізно): Признайся чесно та щиро: хто за тебе робив домашнє завдання?!
Учень: Чесно?
Учитель: Чесно-пречесно!
Учень: Ну, якщо чесно, то не знаю, бо я вчора дуже рано заснув...
Учитель: Чому це ти, Петрику, з учителями не вітаєшся?
Учень: А я вже вітався!
Учитель: Щось я не чула...
Учень: А я зранку, тільки-но встану, відразу кажу: "Доброго ранку, вчителі всього світу!"
Учитель: І знову ти, Василю, спізнився аж на цілих двадцять хвилин! Що ти вигадаєш на цей раз?
Учень: А мені нічого, пане вчителю, й вигадувати не треба - просто я живу за народною мудрістю, а ще - за порадою свого дідуся.
Учитель: І що ж це за такі мудрі поради?
Учень: Народ говорить: "Поспішиш - людей насмішиш", а народ у нас - мудрець із мудреців!
Учитель: Добре, припустимо - я не заперечу... А що ж мудрого ти почув од діда?
Учень: А дідусь мені говорить постійно: не поспішай, онучку, - у тебе ще все життя попереду!..
Мати:
-Дай но мені свого щоденника!
Син:
Мати: Чому, що трапилось?
Син: Аптека була зачинена.
Мати: - А до чого тут аптека?
Син: - Як до чого? Вчителька сказала, без валідолу тобі щоденника сьогодні не давати.
Син: Тату! Пам'ятаєш, ти обіцяв мені п'ять гривень, якщо я напишу контрольну на "12"?
Тато: Звичайно, пам'ятаю! Ось... (робить спробу залізти за грошима до кишені, син перехоплює його руку)
Син: Не спіши, таточку, - вчителька наказала тобі передати, що я зекономив твої грошики!..
Всі разом:
Вчитись в школі не проблема,
Всюди вихід ми знайдемо.
Діти:
1.Ну от і все. Іще два – три акорди, І – школо початкова, прощавай!
2.Ми стоїмо тут радісні і горді! Чекаєм на команду «Вирушай!»
3.Давайте ми, за звичаєм прадавнім, Присядем на доріжку хоч на мить,
4.А там з дверей махнемо на прощання У добру путь! І хай нам всім щастить!