ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК Віртуальна книжкова виставка «РІДНА МОВА – НАША ЗБРОЯ І НАШ ОБЕРІГ!»

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ МІСЯЧНИК ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕКВіртуальна книжкова виставка «РІДНА МОВА – НАША ЗБРОЯ І НАШ ОБЕРІГ!»Ізюмський ліцей №10

«Мова- душа народу»(до тижня української писемності та мови)"Найбiльше i найдорожче добро кожного народу - це його мова, та жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, i своï сподiванки, розум, досвiд, почування”. Панас Мирний

День української писемності та мови – це свято на честь літописця Нестора

Із біографії Нестора-літописця (бл. 1056- бл. 1113) Нестор Літописець народився у 1056 р. в м. Києві. У 17-річному віці прийшов до Києво-Печерської лаври, явив навики у всіх чернечих чеснотах: дотриманні чистоти тілесної і духовної, в добровільній бідності, глибокому смиренні та покорі, безперервній молитві... У той час необхідність у книгах для молодої християнської держави була велика, а вмілих переписників було мало (і сам процес створення книги був довгим – книги писали уставом, тобто великими буквами, кожна – у вигляді малюнка, на пергаменті). Преподобний Нестор виконав велетенську роботу: відвідував монастирі в пошуках літописних сводів, хронік, збірників, записував розповіді боярів, торговців, подорожувачів...

«Повість (минулих) літ» – найвизначніший твір Нестора Літописця. Це титанічна двадцятирічна праця автора, яку можна прирівняти до подвигу. Мова Несторового літопису – слов’янська, староболгарська мова із вживанням слів тодішньої народної староукраїнської мови. У літописному зведенні «Повість минулих літ» (ХІІ ст.) йде оповідь про заснування Києва, про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі.

Історія української мови веде свій початок від праслов'янської мовної єдності (до VI ст. н. е.). Писемність на східнослов'янських землях існує ще до запровадження християнства (за свідчення Костянтина (Кирила) Філософа). Про існування писемності на Русі свідчать також договори з греками, писані руською мовою 911 і 944 рр., тексти яких вміщено в "Повісті минулих літ".

У КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ, а саме ч. 1 ст. 10 ЗАПИСАНО, ЩО УКРАЇНСЬКА МОВА Є ДЕРЖАВНОЮ.

«Поки житиме мова, житиме й народ, як національність; не стане мови – не стане й національності: вона геть розпорошиться поміж дужчих народів…» (Іван Огієнко (митрополит Іларіон)

“Рідна мова. Науково-популярне видання” Іван Огієнко (митрополит Іларіон)Мовознавчі твори автора, які відібрані до цієї книги, в Україні ніколи (за винятком першого) не друкувалися. “Народ, що не розуміє сили й значення рідної мови й не працює для збільшення культури її, не скоро стане свідомою нацією й не стоїть на дорозі до державности”. (с) Іван Огієнко“Буквар миру” Григорій Сковорода. До видання увійшли вибрані твори українського філософа, письменника й богослова Григорія Сковороди: байки, поезії, притчі, листи, переклади. Підходить для сімейного читання, тому що і дорослі, і діти знайдуть у цих простих і мудрих рядках свій сенс. Книга ілюстрована старовинними гравюрами, що їх дуже любив сам автор. Вся атмосфера книги – “Любов – це Божа присутність”. І як гарно говорити про любов рідною мовою!Зібрання книг, науково-популярних видань, словників для вдосконалення української мови, дослідження її історії, охорони та відстоювання

“Фразеологія перекладів Миколи Лукаша” Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. Словник-довідник – перша в історії української лексикографії спроба описати індивідуально-авторську мову перекладів видатного українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої поло. XX століття Миколи Лукаша. До словникового реєстру ввійшло понад 6 тисяч фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь, перифраз, тавтологічних словосполучень, усталених порівнянь, побажань, клятв, божби, прокльонів, виразів розмовних кліше, уживаних у мові Лукашевих перекладів.“Свого не цурайтесь. Твори українських письменників про рідну мову” упоряд. В. Лучук. Відновлена й відредагована за авторським машинописом антологія буде цікава всім, хто не лише шанує рідну мову, але й цікавиться висвітленням її долі у творчості українських письменників. З перших сторінок: “… на москалів не вважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще, нехай судять люди.” (с) Т. Шевченко

“Бо то не просто мова, звуки..” Іван Дзюба Статті автора на захист української мови, надруковані у 1988 році в газеті “Вечірній Київ”. Повторне видання доповнене новішими  публіцистичними виступами автора, цікавими листами-відгуками на його статті, в яких є корені сучасної мовної ситуації у нашій державі.“Так усе ж таки: є проблема чи нема?” (один із розділів книги)“Мова – народ” Олекса Тихий. Понад 250 документів та висловлювань видатних людей про мову. У ній висвітлено роль мови в житті народу, історичну долю української мови, різного роду статистичні дані та питання співвідношення мови і патріотизму.“Вашій увазі на Ваш суд пропонується книга “Мова – народ”. Вона є результатом багатолітньої праці укладача (читання, виписування, систематизація, обдумування). Укладач має за мету донести до читача висловлювання різних, переважно великих, людей про мову, що містяться в сотнях книг, часто малодоступних” (с) Олекса Тихий

“Мовою бестселерів. Сучасний словник живої мови” Тарас Береза. Сучасний словник живої мови «Мовою бестселерів» розкриває фразеологічне багатство рідної мови. Автор опрацював 2933 усталених та оказійних висловів української та світової літератури. Словник занурить Вас у безмежний океан фразеологізмів. 600 творів від найкращих майстрів художнього пера.“Як і наше життя – у Словнику переплелися вислови з різними відтінками, серед них: формальні, іронічні, жартівливі, ба навіть зневажливі” (с) Тарас береза“Походження мови. Як ми навчилися говорити” Деніел Еверетт. Людство має перевагу перед усіма земними створіннями: ми постійно говоримо один до одного. Але як ми набули цього вміння? Книжка про комплексну історію еволюції мовлення, починаючи від етапу появи мовленнєвого апарату до складної системи із семи тисяч мов, яка є зараз у світі.“Мoвa пoчинaлacя нe iз жecтiв, нe зi cпiву і нe з нacлiдувaння звукiв твapин. Мoви зpocли з культуpнo зумoвлeниx cимвoлiв. Люди впopядкoвувaли цi cимвoли тa будувaли з ниx символи вищого порядку” (с) Деніел Еверетт