Андріївські вечорниці "На Андрія дівчата ворожили..."

Про матеріал
Даний матеріал знайомить учнів з давнім народним звичаєм – андріївськими вечорницями, на які збиралася молодь в одній із сільських хат. Театралізоване дійство знайомить з проведенням вечорниць, ворожіннями, які організовували дівчата, з парубоцькими жартами.
Перегляд файлу

Чернівська ЗОШ ім. Т.Г.Шевченка І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На Андрія дівчата ворожили...

 

Андріївські   вечорниці

 

 

 

 

 

 

                                                                                               Підготувала                                                                                                                               

                                                                     класний керівник 10 класу

Федевич Ольга Дмитрівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Листопад – 2025

  Андріївські вечорниці. На Андрія дівчата ворожили...

     

Мета: ознайомити учнів з давнім народним звичаєм –  вечорницями; розвивати навики пошукової, дослідницької роботи; виховувати повагу та любов до традицій рідного народу, до української народної пісні, інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні звичаї та обряди; розвивати творчі, акторські здібності учнів.

      

     Зал оформлений, як селянська хата: вишиті рушники,  доріжки,  серветки; рогачі;  глиняний посуд та макітра, ночви; українська піч; стіл накритий вишитою скатертиною.

 

Хід свята

 

      1-й ведучий. З давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

      2-й ведучий. Одним із свят, яке завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді –  день Андрія.

     1-й ведучий. Це свято відзначається 30 листопада і вважається днем пам’яті мученицької смерті одного із дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

     2-й ведучий. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест і сказав: „Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа”. Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

    1-й ведучий. День Андрія Первозданного, напевне, один з найцікавіших. Від нього віє чарівною староукраїнською стихією. З давніх-давен у ніч на Андрія дівчата ворожать. Може, не зовсім щиро, та все ж десь там, глибоко в душі, дівчина вірить, що Андрієва ніч допоможе їй пізнати свою долю – дізнатися, чи вийде заміж, а чи доведеться знову дівувати цілий рік.

     2-й ведучий. Я хочу, щоб сьогодні ожили перед нами вечорниці в ніч на Андрія, а ігри, забави нагадали молодість наших батьків, бабусь, дідусів.

 

           (Українська світлиця. Дівчата закінчують приготування і колядують).

    Господиня.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Насмажили ми пампушків

Біленьких, смачненьких,

Може, ми запросим в гості

Козаків гарненьких?

Щоб вони разом із нами

Гарно погуляли.

Українські вечорниці

З нами святкували!

      Дівчина 1.   Задрімало вже село,

                            В небі сонечко зайшло,

                            Вже і зорі показались.

                            А дівчата позбирались

                            До тітки Ганни-молодиці

                            На веселі вечорниці.                    

      Дівчина 2.   Наварили, напекли,

                            Стіл накрили,

                            І чекають вже дівки,

                            Коли ж прийдуть парубки.

      Дівчина 3.   Ой коли ж то вечір буде?

                            Що багато хлопців прийде?

                            І великих, і малих,

                            І розумних, і дурних,

                            І убогих, і багатих, 

                            Буде з кого вибирати!

                    (За дверима чути стукіт).

    Дівчата. Про вовка промовка.  Наші хлопці тут, як тут.

    Господиня. Та це вам почулося.

 (Ідуть дивитися, хто стукає. Відчинивши двері, ловлять одного з козаків і ведуть до хати)

       Гриць. Дівчата відпустіть. Хотів пожартувати. Я сам. Але я вам гарних хлопців при­веду.

       Дівчина 1. Добре. Пожаліємо тебе. Швидше йди і клич хлопців.

               (Одна з дівчат починає співати українську народну пісню. Інші підхоплюють.)

                            Мені ворожка ворожила,

                            Щоб не любила хлопців я,

                            Бо хлопець любить та й покине,

                            А ти дівчино живи сама.

                                          Покине карі оченята,

                                          Покине личко цілувать,

                                          Покине дівчину любити

                                          Ще й дівчиною називать.

                               А ті ворожки злії люди,

                               Та не розлучають з милим мене,

                               Бо той хто мене щиро любить,

                               Ніяк не зрадить він мене.

       Дівчина 2. Та нащо нам тії ворожки. Вони можуть зробити щось недобре. Давайте  краще закличемо святого Андрія передбачити нашу долю.

       Дівчина 3.   Святий Андрію, святий Андрію,

                             На тебе єдиного маю надію.

                             Скажи мені нині, святий Андрію,

                              Звідки я маю чекати надію.

       Дівчина 4.   Ой Андрію, Андрієнку,

                              Даруй нам надієчку:

                              Хто з нас із дівчат перша заміж вийде.

       Дівчина 5.   Андрію, Андрію, конопельки сію,

                             Спідницею волочу, бо дуже заміж хочу.

                             А ще хочу знати, з ким буду збирати.

       Дівчина 6.   Ой Андрію, Андрієнку,

                              Поможи мені пізнати

                              Якого суженого буду мати.

       Дівчина 7. А тепер давайте поворожимо на піску, якого Галя з річки принесла.

(Набирають повні жмені піску і розглядають його.)

       Дівчина 8. Ви знаєте, дівчата, я так переживаю, що ж то знайду  у цій жмені піску.               

       Дівчина 9. Ой, а мені аж під серцем кольнуло.  Тітонько Ганно! Ну ж бо розгадайте таємницю нашого піску.

                    (Господиня підходить до кожної дівчини, розгортають пісок і коментує).

       Господиня. –  Глянь, Марусю, у тебе кусочок тріски. Вийти тобі заміж за

                               теслю.

                               У тебе, Галю – кусочок нитки, будеш за ткачем.

                               Ось  гляньте, в  Ірини є  маленький  гвіздочок.  А це 

                                 залізо. Вийде заміж  за  коваля.

                                Ой, Катрусю, а в твоєму піску немає нічого. Тобі ще трохи   

                                дівувати.

                               Погляньте, у Ірини  ми  знайшли  монету.  Напевне,

                                бізнесменом  буде її сужений.

                               Що ж ми знайдемо в Олі?  А ось зернятко  пшениці.   

                                Майбутній  чоловік буде агрономом або фермером.

                               А в  Михайлини і у  Світлани є маленькі  кусочки гілочки

                              дерева. Вийти їм заміж за лісівника або столяра.

                               Дівувати  ще трохи  доведеться і Мар’яні, бо і в її жмені

                                піску ми нічого не  знайшли.  Але  нічого  страшного. 

                                  Добре,  що  ні в кого  вуглинки не знайшли. Значить усіх

                                нас біда стороною обмине.

       Дівчина 10. Дівчата, а давайте стрічки кидати. Тільки, щоб всі різні. Знімайте і скручуйте у клубок. (Знімають з голови і скручують стрічки). А де ночви? Ось, складайте сюди і добре пильнуйте, чия впаде першою. (Підкидає стрічки над  ночвами).

        Дівчина 11. Це моя, це моя! Яка я рада! (Звертається до дівчини, яка засмутилася). А ти, Галю, не засмучуйся. Будеш мені дружкою, а тоді й сама заміж вийдеш.

         (За дверима чути коляду хлопців. Господиня запрошує їх в хату. Ті в оберемках несуть поліна. Після закінчення коляди кладуть поліна на купу).

        Хлопець 1. Добрий вечір вашій хаті. Зі святом будьте здорові.

        Хлопець 2. Добрий вечір вам, дівчата, та вам, молодиці. Чули ми, що у цій хаті проходять вечорниці.

        Дівчина 12. До нас, до нас ідіть, парубоньки, бо в нас гарні дівоньки, бо в нас пісень співають, бо в нас дівчата гуляють. До нас завітайте, гарних пісень заспівайте.

        Хлопець 3. Йдемо дорогою і бачимо через вікно, що у вашій хаті багато дівчат, значить, вечорницям бути. Приймаєте нас?

       Дівчата. Звичайно, приймаємо.

       Хлопець 4. Ми до вас прийшли не з порожніми руками. Ось вам гостинці. (Роздають яблука і горіхи). А ось вам ще й поліна – поворожіть. Розбирайте їх. (Дівчата беруть поліна. Рахують).

       Дівчина 1. У мене 12 – вийду заміж.

       Дівчина 2. І мене чекає швидке заміжжя: маю 10 полін.

       Дівчина 3. А мені не повезло. Набрала я 7 полін.

       Дівчина 4. А я – 9. Але нічого. У нас все попереду.

       Хлопець 5. Дівчата, та ви такі всі гарненькі, що для кожної пара знайдеться. Я, коли б можна, до всіх вас одружився. А ви як, хлопці ?

       Хлопець 6. Та тут кожна дівонька, як чарівна квітонька. Не знати до котрої й залицятись.

      Дівчина 5. Ти ба, які шустрі! А чи в усьому ви такі? Наприклад, у співи. Чи зможете дівчат переспівати? 

      Хлопець 7. Звичайно, зможемо. Давайте позмагаємось. (Починає співати, а решта хлопців підтримує).

                          Х л о п ц і:  Гей, гой, тілі-тілі-тілі,

                                              Дівки мене любили.   (2 рази)

                                              Перша була Маруся,

                                              Друга була Ганнуся,

                                              Третя – Катерина,

                                              А четверта Галина.

                           Д і в ч а т а:         Гей, гой, тілі-тілі-тілі,

                                                       Хлопці мене любили.   (2 рази)

                                                       Перший любив Іванко,

                                                       За ним Василь і Юрко,

                                                       Гей, гой четвертого мала

                                                       Та я його забула.

                        Р а з о м:                       Гей, гой, тілі-тілі-тілі,

                                -  Дівки мене любили.         - Хлопці мене любили     (2 рази)

                             -  Бо парубок полюбив,     - Бо дівчина полюбила,

                             -  Гей, дівчину засмутив.   -  Гей-гей, хлопця засмутила.

                                                              Гей, гой, як то має бути,

                                                              Хлопці (дівки) баламути.

    

   Господиня. Всі ви молодці! А чи не пора нам вибрати пана Коцюбинського? Дівчата, давайте сюди коцюбу.

        Хлопець 8. Увага! Хто має бажання бути паном Коцюбинським?

        Хлопець 1. Я! Давайте я буду.

        Хлопець 8. Витримаєш іспит – пан, а ні – пропав. Знаєш, як дівчата тісто для пампушків замішують?

        Хлопець 1. Як?

        Хлопець 8. А ось так. Розчиняють тісто водою, що принесли з криниці ротом. І не дай Боже цю воду пролити. Отак зараз і ти, набереш в рот води, виїдеш на коцюбі перед наші ясні очі. І якщо втримаєш воду хоча б декілька хвилин не засміявшись – бути тобі паном Коцюбинським. Зрозумів?

                              (Іде набирає в рот воду. Сідає на коцюбу).

        Хлопець 2. Увага! Розступіться, люди!

        Хлопець 3. І-гі-гі-гі!.. Дорогу! Кінь з водою повертається! І-гі-гі!

                            (Всі сміються. Парубок не витримує і проливає воду.)

        Хлопець 1. Пропав! Хай вам грець! Не бути мені паном Коцюбинським.

        Хлопець 8. Віддай коцюбу іншому!

        Господиня. Чекайте, парубки. А чи дозволите нашим дівчатам стати Коцюбинським?

        Хлопці. Дозволяємо!

        Господиня. Дівчата! Ваше завдання – якнайдовше втримати воду в роті.

                              (Виходить одна з дівчат з набраною у рот водою).

        Господиня. Наша чарівна панна хоче наворожити собі гарного нареченого. Для цього вона набрала в рот води і замість того, щоб замісити тісто на пампушки, які мав би вибрати голодний собака поміж іншими дівочими пампушками,  – наша панна знайшла інший спосіб ворожіння. Вона вибирає собі нареченого безпосередньо із вас. Кого сподобає, того обмиє водичкою та поведе відразу під вінець.

         (Кілька хлопців беруться за руки, оточують дівчину, що сидить верхи на коцюбі, водять хоровод).

                                 Водим, водим хоровод:

                                 Хто набрав водички в рот?

                                 Тихий, скромний і без крику – 

                                 Вибирає чоловіка.

          (Проказавши ці слова, вони зупиняються. Той, хто стоїть перед дівчиною, стає навколішки і промовляє).

         Хлопець 4. Мене звати Степаном.  Багатий. Маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки  б не дивився і не приглядався – не побачиш!... А що вже худоби! Жуки, гусінь і мухи, а комарів –  світа білого не видно. А крім того – повна скриня добра. Правда, зачинена. Бо як відчиню – все добро розлетиться, бо там його міль стереже.

         Господиня. Досить, досить. Ну й насмішив. Хто ще з дівчат спробує?

        (Дівчина набирає в рот воду. Хлопці водять хоровод. З хороводу інший парубок  говорить дівчині жартівливі слова ).                     

        Хлопець 5. Галино, чим я тобі не жених? Можливо, не зовсім гарний, та роботящий. Вже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнуть. Спати можу до обіду, а що вже обідати люблю! Обідав би до самої вечері, а вечеряв би до сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш. Я добрий – коли сплю, а як обідаю – то нікого не зачіпаю. Ото вже матимеш не чоловіка, а золото.

         Господиня. От вмієш вихвалятися. Та зупинись! Ще котрась із дівчат хоче спробувати стати Коцюбинським.

         (Знову водять хоровод. До дівчини підходить парубок, шкутильгаючи і навмисне заїкаючись та шепелявлячи, веде розмову).

          Хлопець 6. А мама кажуть, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як три волосних писарі вкупі. Мені б ще таку жінку, як я. А то візьму гіршу – люди сміятимуться. Ти не дивись, що я такий замурзаний. Ти мене помий, причеши – і можна під вінець шкандибати. А цілуватись – то я готовий і зараз.

          (Парубок хоче поцілувати дівчину. Та, не стримавшись, пирскає водою такого „красеня”. Всі сміються).

          Дівчина 6.  Оце так вибрала чоловіка! Не парубок, а красень!

          Дівчина 7.  З таким і на край світу не страшно...

          Дівчина 8.  З таким тільки панувати!

          Дівчина .   (Відмахується). Ага! З вами напануєш.

          Дівчина 9. Дівчата, вистачить вже жартувати. Давайте далі ворожити.

          (Проводять ворожіння на тарілках, викладання взуття, на кілках, на листочках барвінку та інші. Залучають дівчат із залу).

        Дівчина 10.  Ой, дівчата! Засиділись ми довго у тітки Ганни. А ще ж дома треба поворожити на ложках.

       Дівчина 11.   А тепер ми хочемо всіх пригостити нашими пампушками. Деякі з них є із сюрпризом. То ж цікавих вам побажань і здійснення мрій. Нехай святий Андрій покаже кожному,  яка чия доля. І нехай у кожного вона буде щасливою.

       Дівчина 12.    От поволі затихають наші вечорниці.

                                А чи було вам весело у нашій світлиці?

                                Тут любов і щире слово душу вам зігріє.

                                Пам’ятайте вечорниці у ніч на Андрія.

                        

                           (Всі виконують пісню „Прощальна”).

                                Було приємно вас веселити (для вас співати),

                                Від себе хочем вам побажати:

                                     Приспів: Хай всякі біди вас обминають,

                                                     Хай ваші рідні щастя всі мають

                                                     Хай Божа милість вас не лишає,

                                                     Хай Україна всіх об’єднає.

                                 Якщо ви раді нам щось сказати,

                                 То просим з нами разом співати.

                                        Приспів.       

                                  З’єднаймо руки, бо нас багато,

                                  Не зможе ворог нас подолати.

                                          Приспів.

docx
Додано
23 листопада 2025
Переглядів
96
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку