Летить із вирію лелека
Летить із вирію лелека
І сотні миль він подолав
Летить, мабуть, дуже здалека
Втомився, не відпочивав.
Летить крилатий, молодий
Йому додому треба,
В той край, де вперше самостійно
Піднявся він у небо.
Та на мить закралась думка
У лелечій мудрій голові
Може було залишитись
Там, в далекій стороні.
Але, то лише на мить
Й знов піднявся в небо
Він до села мого летить
І чужини йому не треба.
Сонце світить, та не гріє
Бо чужинська сторона
І хоч там земля тепліша
Батьківщина все ж миліша.
І для кожного одна.
Ти прилітай до нас, лелеко!
Я дуже рада, що колись
Сестричок двох, дівчат маленьких
У нашу хату ти приніс.
Кічурка Вероніка
учениця 7 класу
Нагірненського ЗЗСО І-ІІІ ступенів