Батьківські тренінги – це активна форма роботи з батьками. Ефективність тренінгів зростає і результати не змушують себе чекати.
Я постійно проводжу різноманітну просвітницьку роботу серед батьків, щодо збереження ресурсів нашої планети.
При підготовці до тренінгу я зробила мультимедійну презентацію, якою користувалася протягом тренінгу. У ході тренінгу використовувала вправи: «Очікування», «Мозковий штурм», «Мікрофон», незакінчене речення та для релаксації вправу «Подаруй усмішку».
Після проведення тренінгу з батьками «Збережімо нашу планету!» вони звертаються із проханнями розказати, що можна зробити для класу із використаної тари і приносять різні поробки. Діти постійно розповідають, як мама і тато вчать їх економити воду, енергію, що не потрібно купувати зайві речі. Також діти та батьки приймають активну участь у висаджуванні дерев та різноманітних рослин на пришкільній ділянці.
Систематичне проведення просвітницької роботи серед батьків допомагає формувати у дітей бережливе відношення до «багатств», які дарує нам планета.
Батьківські збори
Підготувала: Красько Ірина Ігорівна
ЗМІСТ
ВСТУП
Тема: Збережімо нашу планету!
Мета: Ознайомлення батьків з проблемами навколишнього середовища, показати, що на сучасному етапі відбувається загострення цих проблем. Сприяти розумінню батьками того, що дорослі та їх дії є прикладом для наслідування дітей; усвідомленню батьками причетності кожного до проблем навколишнього середовища і необхідності діяти через зміну власної поведінки. Формувати моделі поведінки дорослих, що відповідають нормам стійкого розвитку. Навчити кожного з батьків любити і берегти навколишній світ, вчасно реагувати і запобігати неправильну поведінку дітей в природі, так як екологічне виховання неможливе без допомоги та підтримки сім'ї. Виховувати ціннісне ставлення до природи.
Завдання:
засвоєння батьками знань про сталий розвиток та шляхи його досягнення для свідомого вибору способу власного життя та життя своїх дітей;
усвідомлення батьками необхідності збереження глобальної рівноваги та причетності кожного до проблем навколишнього середовища та життя суспільства;
організація дій учнів, за допомогою батьків, і вироблення моделей поведінки, що відповідають потребам сталого розвитку;
формування ставлення до проблем сталого розвитку як особистісно важливих, пов’язаних із власною системою цінностей, а також бажання діяти у цьому напрямі;
передача знань дітям.
Форма проведення зборів: тренінг
Обладнання: проектор, екран, ноутбук, мультимедійна презентація, стікери-листочки, маленький глобус, аркуші паперу, фломастери, зображення дерева без листочків, надруковані статті для кожної групи, картки з ситуаціями, зображення дитини, планети.
ХІД ТРЕНІНГУ
І. Вступна частина
1. Вступне слово вчителя
Доброго дня, шановні батьки! Сьогодні ми проведемо нашу зустріч у формі тренінгу. Я і Ви - люди, у яких різна освіта, різний характер, різні погляди на життя, різні долі, але є одне, що об’єднує нас - це наші діти.
Тема нашого тренінгу: «Збережімо нашу планету» (слайд 1- Додаток 1).
2. Вправа «Знайомство»
Учасникам пропонується написати на аркуші паперу своє ім’я, щоб члени групи знали, яким чином звертатися одне до одного) і прикріпити його на одязі.
Батьки почергово називають своє ім'я.
3. Вправа «Правила учасників тренінгу» (слайд 2 – Додаток 1)
Перш ніж перейти до подальшої роботи, пропоную вам прийняти певні правила, за якими ми будемо працювати протягом нашої зустрічі.
Учасники отримують зелені листочки і пишуть на них свої очікування; клеять знизу на плакаті, де зображене дерево без листочків (Додаток 4).
ІІ. Основна частина
Запитання для обговорення: Шановні батьки! Передаючи один одному цей маленький глобус дайте відповідь на питання: "Моя планета, ... яка вона?" (Висловлювання батьків).
2. Інформаційне повідомлення вчителя «Загострення екологічних проблем на сучасному етапі»
Сьогодні, коли людство досягло неймовірних висот розвитку науки, настільки ж низько воно впало по відношенню до навколишнього середовища. Ресурси планети закінчуються, площа "легенів" нашої планети зменшується, швидкими темпами забруднюються вода, повітря, грунт, кількість шкідливих викидів в атмосферу зростає – все це глобальні проблеми, але які стосуються кожного! Кожна людина забов’язана своїм життям нашій планеті Земля. Отримавши у подарунок її дари і багатства, насолоджуючись своєю необмеженою владою над природою, ми і самі забули, що є її маленькою часткою. Щоб людина цінувала все, що дала їй природа, потрібно закладати їй знання і цінності ще у малому віці. Головна мета стійкого розвитку – формування правильного відношення до природи, до себе та інших людей як частки природи, до речей та матеріалів природного походження. Наше з вами завдання – з перших кроків закласти у їхні душі основи спілкування з навколишнім світом. Основи, які з часом переростуть у тверді переконання. Адже природа - наше багатство, зберегти це багатство для наступних поколінь - наше завдання і наш обов'язок. Для риби потрібна чиста вода - будемо охороняти наші водойми. У лісах, степах, горах живуть різні цінні тварини - будемо охороняти наші ліси, степи, гори. Рибі - вода, птахові - повітря, звірові - ліс, степи, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу - значить охороняти Батьківщину. І якщо кожна людина буде охороняти свою Батьківщину, то в цілому ми збережемо свою планету на ім'я Земля.
3. «Робота в групах» (слайд 3 – Додаток 2)
Об’єднати батьків за кольорами листочків
Слово вчителя: Кожна група опрацює статтю з проблемою і складе пам’ятку «Що робити, щоб врятувати планету», виходячи зі своєї проблеми.
Перша група: «Як отримати користь з некорисного»
У природі немає ніякого сміття. Усе створене природою слугує початком чогось нового. Але ми, люди, у процесі життєдіяльності створюємо сміття й не знаємо, що з ним робити й куди подіти. Стає все менше й менше місць, де його можна розмістити, тому що люди не хотіли б жити поруч зі сміттєзвалищами. Що більше місто – то більше звалище.
В Україні під цими горами сміття вмирає земля, на якій можна було б зростити сади і хліби, а підземні води забруднені настільки, що жителі сусідніх сіл черпають зі своїх колодязів не воду, а незрозумілу рідину, часто непридатну для пиття.
Люди нині стурбовані тим, що небезпечні речовини зі сміттєзвалища можуть потрапляти до ґрунтових вод, створюючи проблеми для майбутнього.
Окрім звалищ офіційних, за які відповідають певні служби, існують ще так звані «стихійні». Ви бачили їх за містом і навіть у самому місті (у дворах чи лісопаркових зонах). За них часто взагалі ніхто не відповідає, і мішанина з різноманітних видів сміття розкладається (чи не розкладається) просто неба, отруюючи повітря, воду й землю. Усе це змушує нас змінити власне ставлення до відходів. Так далі тривати не може.
Зізнайтеся щиро – чи знаєте Ви, яка частина того, що Ви використовуєте для себе, стає відходами? Поміркуй, чи не є відходи насправді невикористаними ресурсами?
Розумне використання ресурсів має стати повсякденною звичкою.
Це досить складно, але такий спосіб життя мусить бути нашою ціллю, якщо ми хочемо створити суспільство сталого розвитку.
Друга група: «Вода – це наше життя»
Вода складає 70 % ваги нашого тіла й покриває 70 % поверхні землі. Без їжі людина може обійтися декілька тижнів, без води – не проживе і п’яти діб. Щоб бути здоровими, за день нам необхідно випивати до 2,5 літра чистої води.
Вода тече з крана скоріше, ніж ми встигаємо її використовувати. Лише за хвилину з повністю відкритого крана витікає 8–10 літрів.
Коли з крана падають маленькі краплі, здається, що загалом витікає небагато води. Але це помилкове враження. Якщо за хвилину витікає навіть одна крапля, втрати води за рік можуть сягати 15 тисяч літрів!
Не можна ставитися до води як до відновлюваного ресурсу. Марно витрачаючи її, ми скорочуємо запаси, не замислюючись про те, що залишимо власним дітям та онукам. Адже вода, яка один раз потрапила в каналізаційні стоки, вже ніколи не повернеться до нас такою чистою, як була.
Народна мудрість стверджує: «Гарна вода – гарне життя. Погана вода– погане життя. Нема води – нема життя». Проте сьогодні нелегко знайти чисту воду, оскільки люди дозволяють забрудненню доходити до ґрунтових вод, озер та річок.
Людство також транспортує й очищує воду, витрачаючи енергію та забруднюючи повітря. Використовуючи менше води, ми можемо знизити домашні витрати на воду, каналізацію й енергію. Піклування про воду – це важлива частина сталого способу життя.
Третя група: «Економити енергію це розумно»
Основні джерела енергії, яка надходить до наших будинків у вигляді тепла й електрики, – нафта, газ і вугілля. Останніми десятиріччями велику роль відіграє також атомна енергія. Але використання цих ресурсів небезпечне для майбутнього планети і людства.
Відбувається забруднення природного середовища, адже труба кожної теплової електростанції чи котельної з димом викидає в повітря десятки тонн різноманітних шкідливих речовин. Забруднюються вода та ґрунти. Великі території відчужуються під шахти, електростанції, відвали й терикони.
Наслідками викидів є кислотні опади, озонові дірки, глобальні зміни клімату. Погіршення стану довкілля негативно відбивається на здоров’ї людей.
Про небезпеку атомної енергетики годі говорити – усі пам’ятають про аварію на Чорнобильській АЕС або на атомній станції Фукусіма в Японії.
Окрім того, нафта, природні гази й вугілля є невідновлюваними ресурсами: якщо вони вже використані, то це – назавжди. Можливо, для люд-ства вже настав час навчитися використовувати їх розумно та більше дбати про навколишнє середовище? До того ж зберігання енергії сьогодні означає серйозну економію грошей.
Кардинальний шлях розв’язання цих проблем полягає у скороченні виробництва та споживання енергії. Розрахунки показують, що можна обходитись значно меншою кількістю енергії без погіршення умов життя.
Четверта група: «Речі, які ми купуємо»
Якщо Ви покладете увесь ваш одяг, взуття, книжки й інші речі, які Ви маєте, в одну купу, то яку історію вони можуть розповісти про Вас? Хто використовує їх? Скільки речей Ви маєте у своїй шафі, які ніколи не використовуєте? А скільки тих, про які Ви зовсім не згадуєте?
Усе, що ми купуємо, коштує не лише грошей, але й витрачених цінних ресурсів. Пластик і синтетичний текстиль виробляють із твердого викопного палива, тобто зі стародавніх лісів. Дерево, папір і деякі тканини виробляють із сучасних лісів. Руду, з якої виплавляється метал, видобувають із землі. Виготовлення металевих виробів ще потребує й великої кількості енергії. Для вироблення продуктів харчування нам теж потрібні вода, енергія, земля, праця багатьох людей. У процесі будь-якого виробництва часто забруднюється довкілля.
Окрім дійсно необхідних речей, виготовляють і такі, без яких можна обійтися. Доволі «зайвими» речами є упаковки. Подумайте, скільки на них витрачено паперу, фарби, пластмаси, скла чи алюмінію. І все заради того, щоб потім потрапити в бак для сміття.
Ми, споживачі, маємо велику владу. Якщо ми не будемо купувати певний товар, виробники будуть змушені просто припинити його виробництво. А це означає зменшення навантаження на довкілля за рахунок заощадження енергії та ресурсів.
Для цього людям зовсім не обов’язково негайно відмовлятися від звичних зручностей чи продуктів або обмежувати себе. Варто просто приділити трохи більше уваги своїм покупкам і поцікавитися додатковою інформацією про них. І, найімовірніше, Ви з’ясуєте, що частина товарів Вам абсолютно не потрібна.
П’ята група: «Як дружать між собою люди і рослини»
Наша країна неможлива без широких полів, квітучих садів, зелених лісів. Ми так звикли до зеленої картинки мальовничої України й до плодючої землі, що годі уявити щось інше. Тому, де б ми не жили, ми завжди прагнемо оточити себе рослинами, висаджуючи їх навколо будинку, на підвіконні, балконах, у парках і скверах.
Ми робимо це тому, що рослини не тільки красиві, а й дуже корисні для людини. Вони допомагають нам очищати воду, яку ми використовуємо, і повітря, яким ми дихаємо. Вони дають їжу та ліки, меблі та одяг, захищають нас від електромагнітних випромінювань різних приладів (комп’ютера, телевізора). Контакт із ними є джерелом позитивних емоцій, бо вони прикрашають наше життя і створюють сприятливу атмосферу.
Рослини – це живі істоти в нашій оселі. Ми дуже схожі з ними. Вони, як і ми, потребують води, живлення, турботи. Кажуть, рослини дуже чутливі, відгукуються на добро й ласку та гинуть у поганому психологічному кліматі.
Вони також майже єдині живі істоти, які можуть брати енергію прямо від сонця й використовувати її для росту. Без рослин не було би тварин, а це означає, що не було б і людей.
Людська цивілізація не завжди дружня до рослин. Вона ставиться до них безжалісно, вирубуючи вікові ліси, по-варварськи знищуючи багато видів рослин, створюючи неможливі умови для їхнього зростання та відновлення. Уже сьогодні великі міста потерпають від нестачі рослин, а отже кисню для дихання людей.
Пам’ятайте, що кожна рослина – друг не тільки Ваш, а й людства. Не давайте комп’ютерам та іншим технологічним досягненням закрити від Вас прекрасний і різноманітний зелений світ. Розглядайте допомогу рослинам як важливу справу й отримуйте задоволення від цього!
Демонстрація, обговорення, доповнення.
Слово вчителя: Обговоріть проблемні ситуаційї у групах
Групам пропонуються картки з проблемними ситуаціями, на яких "дії чи поведінка дітей, які шкодять навколишньому середовищу", їх потрібно прокоментувати і спробувати пояснити, як діяти.
Картка 1. Дитина включила в кімнаті усі освітлювальні прибори.
Картка 2. Маленький хлопчик набрав цілу ванну води й пускає кораблики.
Картка 3. Діти вирізають ножем на дереві якісь малюнки.
Картка 4. Донька іде по парку з татом і кидає обгортку від цукерки на землю.
Картка 5. Діти кидають камінці у гнізда птахів.
Слово вчителя:
Мати і батько – головні природні вихователі дитини. Послухайте народні приказки та прислів’я, пов’яжіть їх з темою нашого тренінгу в висловіть свою думку (слайд 4 – Додаток 2)
Учасники повертаються один до одного і дарують посмішку.
5. Вправа "Чим я допоможу дитині"
Батькам необхідно визначити форми участі дорослого в житті дитини у напрямку стійкого розвитку і наклеїти їх на планету. (Кожна форма допомагає дитині формувати основні життєві цінності) (Додаток 4).
ІІІ. Заключна частина
1. Вправа «Мікрофон» (слайд 5 – Додаток 3)
А тепер я пропоную Вам подумати і продовжити висловлювання : «Моя дитина буде дбайливо ставитися до природи і дбати про навколишній світ, якщо я... »).
Кожен з батьків дає свою відповідь, що б вони зробили, щоб їх дитина дбайливо ставився до природи.
2. Вправа «Очікування»
Слово вчителя:
Повернімось до наших очікувань, якщо вони здійснились, то кожен з вас нехай підійде до нашого символічного дерева, візьме свій листочок, зачитає, що там написано і прикріпить до дерева, а якщо не здійснилося, то залишить під деревом.
Слово вчителя:
Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям.
Отримуймо задоволення від фантастичних ресурсів Землі, не витрачаючи їх даремно! (слайд 6 – Додаток 3)
ВИСНОВКИ
Батьківські тренінги – це активна форма роботи з батьками. Ефективність тренінгів зростає і результати не змушують себе чекати.
Я постійно проводжу різноманітну просвітницьку роботу серед батьків, щодо збереження ресурсів нашої планети.
При підготовці до тренінгу я зробила мультимедійну презентацію, якою користувалася протягом тренінгу. У ході тренінгу використовувала вправи: «Очікування», «Мозковий штурм», «Мікрофон», незакінчене речення та для релаксації вправу «Подаруй усмішку».
Після проведення тренінгу з батьками «Збережімо нашу планету!» вони звертаються із проханнями розказати, що можна зробити для класу із використаної тари і приносять різні поробки. Діти постійно розповідають, як мама і тато вчать їх економити воду, енергію, що не потрібно купувати зайві речі. Також діти та батьки приймають активну участь у висаджуванні дерев та різноманітних рослин на пришкільній ділянці.
Систематичне проведення просвітницької роботи серед батьків допомагає формувати у дітей бережливе відношення до «багатств», які дарує нам планета.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
О. Пометун, Л. Пилипчатіна, І. Сущенко «Уроки для сталого розвитку» [Електронний ресурс]: навч. посібник для учнів 8 класу загальноосвітніх шкіл – 2-ге видання – випр. та доповнене, «Ліра», 2013.
Додаток 1
Слайд1
Слайд 2
Додаток 2
Слайд 3
Слайд 4
Додаток 3
Слайд 5
Слайд 6
Додаток 4
Дерево без листя
Хлопчик
1