БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ

«Ми вже  – ДРУГОКЛАСНИКИ»

 

Мета: розповісти батькам про особливості другокласників, їхню самооцінку, про вплив батьків на становлення особистості дитини; показати значення шкільної оцінки в житті дитини; формувати культуру батьківського сприйняття навчальних умінь своєї дитини; дати батькам поради щодо контролю за виконанням додаткових завдань учнями.

Порядок денний:

1. Простір освіти НУШ для сучасних українців (презентація).

2. Розкриття особливостей поведінки дітей-другокласників. Яку допомогу можуть надати   батьки дитині під час виконання завдань.

3. Анкетування батьків.

 4.Двадцять порад батькам про те, як виховати успішних дітей

   5. Підсумок зборів. Пам’ятки для батьків.

 

 

Хід зборів:

1.                 Організаційний момент.
2.                 Повідомлення теми та мети.

Нашу зустріч я вирішила провести у дещо незвичній формі. Це дасть можливість кожному присутньому активно включатися в процес обговорення і бути безпосереднім учасником усіх завдань, які допоможуть краще пізнати себе і своїх дітей. 

Зараз  ми одна команда, перед нами одне завдання – з’ясувати причини, які заважають дітям сприймати і засвоювати навчальний матеріал; розробити рекомендації для батьків, які б допомогли якісному навчанню учнів.

Сьогодні ми більше дізнаємось про специфіку другокласників, про їх навчальну діяльність, самооцінку. Сподіваюсь, що наші збори будуть цікавими та корисними.

3.                 Основна частина.

1. НУШ. Простір освіти для сучасних українців (презентація).

2. Розкриття особливостей поведінки на навчальної діяльності другокласників.

Експеримент

Візьміть, будь ласка, ручку і напишіть таку фразу: «Моя дитина - другокласник». Просто, чи не правда? А тепер перекладіть ручку в іншу руку і напишіть ту ж саму фразу. Подивіться на ці два рядки. Як рівно і красиво ми пишемо однією рукою і як важко і незручно писати другою. Якщо вам здасться, що ваше терпіння закінчується, що у вас немає більше сил займатися з дитиною, згадайте, будь ласка, цю вправу. Отже, терпіння батьків, їх доброзичливе налаштування, постійна зацікавленість справами і повага до дрібниць, з яких складається шкільне життя дитини, знання реального стану речей і сьогоднішніх труднощів дитини, спокійна впевненість у тому, що їх можна подолати, турботлива щоденна праця - важливі умови успішного навчання.

 

Бесіда вчителя

Шановні батьки! У другий клас діти приходять вже «бувалими» учнями. Період адаптації дитини до систематичного навчання, до нових обов’язків, нових стосунків із дорослими й однолітками скінчився. Тепер маленький учень досить добре уявляє, що чекає його в школі. Давайте спочатку поговоримо про особливості самооцінки другокласників.

Очікування другокласників багато в чому залежить від того, наскільки успішним був для них перший рік навчання: «Думаю, що вчитимуся так само добре, як у першому класі»; «Минулого року в мене не все добре виходило. Писав погано. Тепер ще не знаю, як зможу». Схожі надії та сподівання є і в батьків другокласників.

Самооцінка відображає знання людини про себе та її ставлення до себе. Вона складається з урахуванням результатів власної діяльності та оцінок із боку інших людей. В основі позитивної самооцінки учня лежать його власні успіхи у навчанні, а також позитивне ставлення до нього з боку близьких дорослих.

Самооцінка другокласників і першокласників у навчальній діяльності істотно відрізняється. Більшості першокласників властива висока самооцінка. Дитина-першокласник вважає себе позитивно оцінює свої шкільні успіхи вже лише тому, що вона дуже старалася, хотіла зробити правильно.

Тим часом у другому класі в багатьох дітей самооцінка у навчальній діяльності різко знижується. Пізніше, у третьокласників, рівень самооцінки знов підвищується. Це явище отримало назву «феномен другого класів».

Зниження самооцінки в другокласників пов’язане з підвищенням критичності школярів до себе, їхньою зростаючою здатністю орієнтуватися на якість результатів своєї навчальної роботи. Проте можливості дітей в оцінюванні результатів своєї праці ще досить обмежена, вони ще лише вчаться цього складного вміння. Звідси й виникають невпевненість у собі, зниження самооцінки.

А тепер поговоримо про допомогу батьків дитині під час виконання додаткових завдань. Чому така допомога іноді є неефективною? Давайте спробуємо з’ясувати причини.

У початковій школі батьки надають своїй дитині не лише моральну та емоційну підтримку, але й активно допомагають їй у навчальній діяльності. Однією з важливих умов успішності домашньої навчальної роботи учнів є співпраця дитини з батьками.

За участю батьків в підготовці домашніх завдань реалізується принцип індивідуальної роботи з дитиною. Це вимагає від матері не стільки володіння спеціальними методичними прийомами, скільки розуміння особливостей пізнавальної діяльності дитини й уміння співвідносити з ними свій власний стиль пізнання. Зробити це буває непросто.

Багатьом батькам добре знайоме відчуття безпорадності, що охоплює їх після багатократного і, як з’ясовується, безрезультатного пояснення дитині нового або важкого матеріалу. Дорослим важко уявити, чому дитина не може зрозуміти те, що їм самим видається таким простим та ясним.

Наслідком конфлікту між пізнавальними стратегіями матері й дитини може стати формування негативного ставлення дитини до виконуваної вдома навчальної роботи.

Що ж необхідно знати і робити батькам, щоб допомогти дитині у навчанні?  Найголовніше, бути уважними і терплячими по відношенню до дитини. Уміти підтримати, допомогти, але не виконувати завдань замість дитини, бути в міру вимогливим, частіше заохочувати і хвалити.

Навчання у школі і виконання завдань повинно приносити дитині  позитивні емоції і тільки тоді вона стане успішною. Успіхи дитини на 50% залежать від правильної поведінки батьків, від їх очікувань стосовно своєї дитини.

Шановні батьки, учитель – це для ваших дітей  найрідніша людина у школі. Він разом з вами буде навчати і виховувати ваших дітей тож у вас із ним повинна бути спільна мета, ви повинні діяти в одному напрямку.

Виховання звички до систематичної роботи починається зі встановлення чіткого розпорядку занять, без цього не можна досягти успіхів у навчанні. Розпорядок не повинен змінюватися залежно від кількості уроків, під того, що по телевізору транслюється цікавий фільм.

Дитина повинна сідати за виконання завдань не лише в один і той самий час, але й на постійне робоче місце.

Навіть якщо житлово-матеріальні умови не дозволяють надати школяреві окремий письмовий стіл і книжкову полицю, йому необхідно виділити будь-яке постійне місце, щоб він міг там тримати свої книги і зошити.

Перш за все, необхідно звернути увагу на умови, в яких дитина виконує домашні завдання. Тому потрібно вимкнути телевізор, пилосос, доки дитина не виконає завдання. Тиша - найкращий звуковий фон для розумової діяльності.

На концентрацію уваги краще за все впливає температура в кімнаті. Оптимальне її значення коливається від 18°С до 22°С.

Дехто із дітей виконує завдання на кухні, доки мати готує вечерю, одночасно регулюючи навчальний процес. На сковорідці шкварчать котлети, шумить вода, гудить-працює мікрохвильова піч. А мати дивується: у кого вдалася така неуважна дитина? А дитина просто втомилася і не може зосередитися на вправі або задачі.

Розпочинати виконання завдань найкраще через 1-1,5 години після повернення зі школи, щоб встигнути відпочити від шкільних занять. Якщо дитина відвідує гуртки, секції, то розпочинати виконання домашніх завдань можна й пізніше. Але у будь-якому випадку не можна відкладати це на вечір.

Тривалість роботи дитини щодо виконання завдань має бути такою:

   до 1 години — у першому класі;

•   до 1,5 годин — у другому;

•   до 2 годин — у третьому та четвертому класах.

З виконання яких завдань розпочати: з усних чи письмових, з найважчих чи найлегших?

В ідеальному випадку дитина повинна виконувати домашні завдання самостійно. Найкраще - навчити її й самостійно визначати ступінь складності завдань і самостійно вирішувати, з якого предмета розпочати виконання роботи. Якщо учень залучається до роботи одразу, йому доцільно спочатку виконувати складні завдання і поступово переходити до більш простих. Якщо ж він залучається до роботи повільно, то йому краще розпочати з найпростіших завдань і поступово переходити до більш складних.

Для успішного виконання завдання необхідним є чіткий ритм роботи. Наприклад, після 25 хвилин роботи потрібно зробити перерву на 5-10 хвилин, під час якої необхідно виконати кілька фізичних вправ.

І головне - зберігайте тактовність і не забувайте хвалити Вашу дитину!

 

3. Практична робота батьків у мікрогрупах.

Завдання №1 (для першої групи)

1) Якщо дитина відвідує групу подовженого дня, то всі завдання повинна виконувати там. А Ви як вважаєте?

2) Чи має дитина чекати на батьків, щоб виконувати завдання?

3) Як Ви вважаєте, чи потрібно дитині виконувати завдання спочатку на чернетці, а потім - у робочому зошиті?

Завдання №2 (для другої групи)

1) Як Ви оцінюєте позицію батьків, які вважають, що оскільки навчається дитина, то і усі навчальні проблеми повинна розв'язувати сама, не потрібно цікавитися її навчанням: якщо чогось не розуміє, нехай запитає в учнів або вчителя, а оцінки - що заробить, те й отримає?

2) Чи потрібно допомагати дитині у навчанні?

3) Якщо дитина отримає незадовільну оцінку, якими будуть Ваші дії?

 

4.Анкета для батьків.

Пропонований нижче питальник допоможе вам краще усвідомити ряд важливих моментів у пізнавальному та особистісному розвиткові другокласників, в організації їхньої навчальної роботи, у власних стосунках із дітьми в ході навчання. Оцінка відповідей у балах не передбачена. Досить того, що ви познайомитеся з питаннями й, можливо, захочете щось змінити в житті своєї дитини.

1.     Якими словами ви зазвичай зустрічаєте дитину, яка повернулася зі школи:

   а) «Що було сьогодні на сніданок?»

   б) «Що ти сьогодні отримав, яку оцінку?»

   в) «Що новенького дізнався сьогодні? Чого навчився?»

2. Скільки часу витрачає учень на виконання завдань?

   а) Не більше 1 години.

   б) Не більше 2 годин.

   в) Може просидіти за уроками до пізнього вечора.

3. Наскільки самостійно дитина виконує завдання?

   а) Працює переважно сама, ви лише перевіряєте роботу.

   б) Завдання з одних предметів виконує самостійно, з інших – потребує додаткової

      допомоги з вашого боку.

   в) Ви робите уроки разом із дитиною від початку й до кінця.

4. Наскільки добре дитина розуміє ваші пояснення?

   а) Розуміє швидко, ви легко можете пояснити їй будь-який матеріал.

   б) Розуміє не завжди, інколи доводиться витрачати багато часу й сил для

       пояснення зовсім простих речей.

   в) Майже ніколи вас не розуміє.

   г) Краще розуміє пояснення інших родичів (батька, бабусі тощо), ніж ваші.

5. Як ви думаєте, чому ваш малюк ходить до школи?

   а) Йому подобається вчитися, він любить думати, розв’язувати важкі завдання.

   б) Йому цікаво дізнаватися в школі про щось нове.

   в) Усі ходять до школи, тож і він ходить.

   г) Боїться, що буде покараний, якщо не піде до школи.

   д) Інша відповідь.

6. Як ваша дитина повідомляє вдома про поганий вчинок?

   а) Говорить сама по-діловому й відверто.

   б) Розповідає лише тоді, коли спеціально про це запитати.

   в) Не говорить, ховає щоденник, може стерти зауваження.

   г) Розповідає лише бабусі (дідусеві), але не вам.

   д) Вона ніколи не отримувала поганих зауважень.

7. Чи є у вашого другокласника улюблений шкільний предмет?

   а) Є, найбільше любить математику; вважає, що математика розвиває розум.

   б) Є кілька предметів, яким рівною мірою надає перевагу.

   в) Улюблені предмети: мистецтво або фізкультура.

   г) Інша відповідь.

 

4.                 Підсумок зборів.

Шановні батьки, хочу підсумувати нашу зустріч, і нагадати,що в нас є спільна мета, діти які нас об’єднують, тому дуже хочеться завершити наш тренінг вправою «Об’єднання» (батьки разом з учителем стають у коло, всі разом проговорюють слова: «Ми тепер одна сім’я ти і ви, і ми і я!»)

Індивідуальні побажання вчителеві

Шановні мами і тата, погодьтеся, для успіху наших дітей ми повинні співпрацювати, а для того,щоб наша співпраця була плідною , мені б дуже хотілося отримати від вас індивідуальні побажання. Наші дітки приготували для вас ось такі чудові долоньки, саме на них ви напишете, на що мені варто звернути увагу. 

 

Пам’ятка для батьків «Як допомогти дитині добре вчитися?»

1.     Поговоріть із дитиною про її ставлення до навчання: чому вона вчиться, чого боїться найбільше (розчарувати батьків, зробити помилку, не отримати бажаного результату тощо).

2.     Розвивайте її пізнавальні інтереси, її потреби в інтелектуальній активності.

3.     Розкажіть їй, що оцінка, яку вона отримує, не так важлива, як важливо те, про що вона дізнається.

4.     Відзначайте її досягнення, акцентуючи увагу на уміннях.

5.     Розкажіть їй, як багато вона може пізнати в школі і як цікаво буде з кожним роком набувати все нових і нових знань.

6.     Учіть дитину планувати свою діяльність. Якщо вона навчиться ставити перед собою конкретне завдання, то це спонукатиме її до діяльності.

7.     Заохочуйте будь-які її починання, навіть якщо результат не буде миттєвим.

 

ПАМ'ЯТКА «ВИКОНУЄМО ЗАВДАННЯ ВДОМА»

1) Розпочинайте виконання завдань в один і той самий час кожного разу.

2) Провітріть кімнату за 10 хвилин до початку занять.

3) Вимкніть радіо, телевізор. У кімнаті, де ви працюєте, повинно бути тихо.

4) З'ясуйте розклад уроків на завтра. Перевірте, чи всі завдання записані у щоденнику.

5) Приготуйте письмове приладдя для занять.

6) Приберіть зі столу все зайве.

7) Настав час розпочати роботу, сідайте якнайзручніше, відкривайте підручник...