Батьківські збори "Вплив емоційного стану на здоров"я і навчання дитини"

Тема: Вплив емоційного стану на здоров’я і навчання дитини.

Заздалегідь класний керівник готує анкети для учнів та батьків, поради для батьків.

Анкета для батьків

1. Чи емоційна ваша дитина?
2. Чи уміє ваша дитина радіти?
3. В яких випадках ваша дитина виявляє радість, захоплення?
4. Чи вважаєте ви за необхідне для дитини підтримувати її стан радості, задоволення?
5. Яким чином ви це робите?
6. Чи виявляє ваша дитина негативні емоції?
7. У яких випадках вона це робить?
8. Як ви допомагаєте своїй дитині переборювати негативні емоції?
9. Як часто негативні емоції вашої дитини пов’язані зі школою і учбовою діяльністю?
10.  Чи боїться ваша дитина говорити вам про свої учбові неуспіхи?

Анкета для учнів

1. Ти умієш радіти?
2. Якщо у тебе є можливість порадіти, що може стати тому причиною?
3. Ти можеш порадіти успіхам свого друга або просто чужої людини?
4. Як часто ти сумуєш?
5. Що може стати причиною смутку?
6. Якщо тобі сумно, ти можеш абикому про це розказати?
7. Тобі страшно, якщо ти отримуєш погану оцінку?
8. Чого ти боїшся, якщо у тебе трапляються невдачі в школі?
9. Тобі буває страшно на уроках?
10.  У яких випадках із тобою таке буває?
11.  Ти боїшся говорити своїм батькам, що ти отримав (ла) погану оцінку?
12.  Тебе карають за погані результати в школі?

Хід зборів

Бесіда

 Шановні батьки! Кожному з вас хочеться, щоб ваші діти виросли здоровими і щасливими, щоб вони уміли радіти сонцю і успішно прожитому дню, щоб вони були упевнені в своїх силах і уміли боротися із труднощами, стійко переносили удари долі, зберігали душевний спокій в найнепередбачуваніших ситуаціях.

 Медики б’ють тривогу: великий відсоток школярів страждає на захворювання, пов’язані з емоційним станом. Отже, чим раніше ми звернемо на це увагу, тим швидше зможемо допомогти дітям впоратися із своїми емоціями і розвивати їх у потрібному напрямі.

 Дитина йде вперше в школу – це для неї свято. І спочатку їй здається що свято буде завжди. Однак вже через декілька тижнів необхідність відправлятися на заняття починає заважати їй більше поспати вранці. А замість того, щоб пограти з друзями, доводиться робити уроки та ще переписувати їх, якщо зробив щось недбало або неправильно.

 І раптом дитина захворює. Вона залишається вдома. Виклик лікаря і таблетки, які їй доводиться пити, не дуже сильно затьмарюють ситуацію. Температура швидко спадає, але ще декілька днів залишається вдома, і можна вже не лежати в ліжку, тобі дозволяють дивитися телевізор або грати в комп’ютерні ігри. Всі домашні до тебе особливо уважні, піклуються про тебе, прагнуть пригостити чимось смачним. І головне – не заставляють робити уроки.

 Гнучкий дитячий розум відразу уловлює різницю. Навіть коли дитина знову йде в школу, її декілька днів не викликають до дошки – вона ж хворіла. Так можливість виявитися хворим стає дуже привабливою.

 Щоб не відбувалося подібного, краще заздалегідь готувати дитину до учбового режиму.

 Поступово входити в діловий ритм і слідувати йому постійно, а не лише в дні навчання, - кращий спосіб попередити стреси, які можуть виникнути при зміні режиму. Якщо дитина захворює, постарайтеся, як тільки температура знизилася і самопочуття нормалізувалося, завантажити її (в міру, зрозуміло) роботою: нехай виконує домашні завдання, доганяє клас. Не з0абувайте хвалити її за те, що вона трудиться навіть під час хвороби. А коли вона знову піде в школу, попередьте, що дитина готова до занять, не відстала.

 Буває, що причиною зривів хвороби стають докори батьків. Погано написана контрольна – мама насварила. Але ж дитина і сама турбувалася, навіть плакала. І тут, звичайно, треба було не «добивати» її, а, навпаки, підтримати, сказати, що невдача зовсім не повинна стати правилом, що все у неї виходитиме, ви в ній не сумніваєтеся.

 Словом, важлива установка на успішність. Особливо це стосується дітей із нестійкою психікою, схильних до плаксивості, нервозності. Та не переборщіть із співчуттям. Дитина повинна бути упевнена в своїх силах, а не виїжджати на співчутті.

Поради для батьків

 Спробуйте наступні вправи для розвитку уміння розуміти себе.

 Скажіть дитині: «Прислухайся до себе. Якби твій настрій можна було пофарбувати, то якого б кольору він став?

 На яку тварину або рослину схожий твій настрій?

А якого кольору радість, сум, тривога, страх?» Можна завести «Щоденник настроїв». У ньому дитина щодня (можна і кілька разів на день) малюватиме свій настрій. Це можуть бути пейзажі, чоловічки  або те, що їй більше сподобається.

 Намалюйте контур чоловічка. Тепер нехай дитина уявить, що чоловічок радіє. Нехай дитина заштрихує олівцем те місце на тілі чоловічка, де, на її думку, перебуває це відчуття. Потім також позначить місця образи, гніву, страху, щастя, тривоги та ін. Для кожної емоції дитина повинна обрати окремий колір. Замальовувати можна і одного чоловічка, і різних (наприклад, якщо щастя і радість малюк схоче розташувати в одному місці).

Підсумок зборів

Ми розібрали лише декілька випадків «дивних», не відразу з’ясованих захворювань дітей в ситуаціях, пов’язаних зі школою. Кожна з подібних ситуацій потребує уважного аналізу, в якому необхідна участь лікаря психолога, учителя і обов’язкові батьків.

У більшості випадків все можна розумно пояснити і самій дитині. Так буде легше їй допомогти.