Безпека дітей в Інтернеті

Батьківські збори: «Безпека дітей в Інтернеті»

Мета:

• формування у батьків стійкої мотивації до дотримання безпечних форм поведінки їх дітей в  мережі Інтернет;
• озброїти відомостями щодо ризиків в Мережі;
• сформувати розуміння необхідності дотримання правил поведінки в Інтернет.

Обладнання: проектор,  ноутбук, екран, презентація

Тип зборів: тематичний.

 «Є багато шляхів подолання небезпек,

якщо людина хоч щось готова

 говорити і робити.»

Сократ

Хід зборів

 І.Організаційний момент.

         Вибір голови зборів та секретаря.

ІІ. Оголошення теми та мети зборів

ІІІ. Виступ класного керівника.

Лекція( з супроводом презентації )

Безпека дітей в Інтернеті

Можливість отримати будь-яку інформацію не виходячи з дому – зараз це не фантастика, а реальність. І це стало можливим завдяки Інтернету. Крім того, що Інтернет дозволяє тобі знайти потрібну інформацію, мережа значно розширює коло твого спілкування. І це стало можливим завдяки Чату, в соцмережах та іншим подібним сайтам.

Спілкування у чаті, в соцмережах та на деяких інших сайтах поряд з користю може приховувати і суттєву небезпеку для дитини.

Від чого варто захищати дитину

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.

Типи загроз

Стосуються особистої безпеки:

• Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною  лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
• Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
• Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
• Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).
• Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших.

• Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
• Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
• Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
• Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

• Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).
• Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.
• Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу. 

Спілкуючись в Інтернеті дитина, заради своєї безпеки, не повинна ніколи:

• повідомляти своєму віртуальному другу своє прізвище, домашню адресу, номер свого мобільного або домашнього телефону, номер та місцезнаходження своєї школи та інші дані;
• розміщувати фотокартки, на яких ти оголений або у нижній білизні чи піжамі, а також відправляти комусь свої фото електронною або звичайною поштою;
• повідомляти пароль до своєї Інтернет-сторінки;
• казати, що дитина вдома знаходиться вдома одна;
• казати, що дитина сама знаходиться перед комп’ютером. 
• обговорювати теми, які дитині неприємні або яких вона соромиться;
• показувати віртуальному другу перед Веб-камерою своє тіло або якісь його частини, робити те, що їй не подобається.
• відповідати на питання, які стосуються особистого життя або  тіла дитини. Нехай дитина пам’ятає: її тіло належить тільки їй і ніхто не має права розмовляти про нього з дитиною!;
• розповідати багато про своїх друзів, знайомих та родину, особливо, видавати їхні таємниці;
• відправляти поштою або передавати через когось свої особисті речі співрозмовнику по Інтернету;

Крім того:

• при реєстрації у Чаті ніколи не слід заповнювати поля, де  вимагають прізвище, номер мобільного та домашнього телефону, домашню адресу. Якщо ці поля обов’язкові, то краще слід вигадати для себе прізвище, адресу та номер телефону. Це потрібно для безпеки дитини. Взагалі, для реєстрації у Чаті, в соцмережах та на інших подібних сайтах слід створити для себе окрему електронну поштову скриньку;
• коли вигадуєш у Чаті для себе нікнейм, то він не повинен бути схожим на  прізвище. Також він не повинен стосуватися зовнішнього вигляду особи;
• у соцмережах та подібних сайтах слід  обмежити  доступ до власної сторінки невідомих тобі людей. Додавай до списку своїх друзів лише тих, кого ти добре знаєш у справжньому житті;

Інтернет-залежність: боремося чи піддаємося?

Сьогодні наша реальність така: дитина сидить з ноутбуком на підлозі, жадібно намагається пройти онлайн-гру і збити нарешті настирливий корабель противника! На вітання він відповідає кивком голови, недбалим махом руки і швидкою відповіддю «мама-не-заважай-мені-я-дуже-зайнятий!». Все, що залишається робити батькам — задуматися, спробувати змінити ситуацію і безнадійно зайти в глухий кут.

Якщо вашому «Інтернет-шпигунові» від 11 — 17 років, і він тривалий час (більше 2-х годин дня) сидить біля комп’ютера, тоді вам варто уважніше ознайомитися як з фізичними, так і психологічними симптомами Інтернет-залежності.

Фізичні симптоми визначити більш реально, ніж психологічні. У зв’язку з цим ми перераховуємо найбільш поширені:

• біль у зап’ястях;
• сухість в очах;
• порушення сну;
• головний біль;
• біль у спині;
• нерегулярне харчування;
• порушення сну.

Наявність декількох характеристик у вашої дитини вже говорить про те, що він проводить необмежений час за ноутбуком. Щоб зберегти здоров’я вашого чада, потрібно діяти і шукати альтернативу!

Шукаємо виходи з ситуації, що склалася:

• Обмежте час користування Інтернетом до 30 хвилин на день. Натомість купіть квитки в кіно для дитини та її друзів. Повірте, всі будуть тільки щасливі!
• Використовуйте час, проведений в Інтернеті з користю. Наприклад: попросіть дитину пограти в суперцікаву гру завтра, а сьогодні подивитися онлайн-трансляцію з Парижу. Познайомте його з Ейфелевою вежею, Тріумфальною аркою і Лувром.
• Не лінуйтеся, не здавайтеся і будьте хитрими. Попросіть про допомогу: наприклад, вам дуже потрібно дізнатися ім’я кота з твору Булгакова «Майстер і Маргарита». Проінструктуйте, підкажіть, що спочатку потрібно зайти в пошукову систему, далі ввести ім’я твору і почати пошуки. Діти люблять допомагати і відчувати те, що вони потрібні.

Ваше основне завдання: не лякати дитину Інтернет-залежністю, а шукати альтернативні рішення. Впевнені, що у вас все вийде. Головне — не здаватися і не піддаватися!

Кібербулінг

Кібербулінг – психологічне насильство в мережі, переслідування з боку однолітків, що проявляється у вигляді знущань, насмішок, залякувань, інших дій, які негативно впливають на психічний стан підлітка.

Вільне володіння необхідними технологіями дозволяє «агресорам» створювати іменні сайти образливого змісту, поширювати чутки, викладати фото-або відеоматеріали, що принижують гідність дитини або займатися від його імені кібер тероризмом, що загрожує безпеці дітей.

У дитини створюється відчуття безвиході, навіть вдома його не залишає почуття тривоги, він впадає в депресію. Інформаційна атака може призвести до суїциду.

Тінейджери рідко звертаються за допомогою, сумніваючись, що будуть зрозумілими та  бояться заборони на користування інтернетом. Необхідно знати, знущання в мережі карається чинним законодавством. Варто відразу звернутися в правоохоронні органи з наданням доказів.

Кібермисливці

Ким є типові інтернет-співрозмовники?

Соціологічні опитування про безпеку дітей-підлітків в інтернет мережі надають такі дані про контакти:

родичі – 43 %;

віртуальні друзі – 21%;

незнайомі люди – 36%;

Однак за великим рахунком віртуальні друзі – теж незнайомці. Таким чином, велику частину свого часу в мережі діти приділяють спілкуванню з сторонніми людьми, діляться своїми переживаннями, секретами, планами.

Кібермисливці – хороші психологи, встановивши контакт на форумі, при обміні миттєвими повідомленнями в чаті, вони досить швидко набувають статусу друзів.

Спочатку входять в довіру, оточуючи турботою і розумінням проблем, вислуховують, підтримують. Після цього «друг» поступово вносить до розмови нотки сексуальності, відбувається обмін фото, демонстрація матеріалів еротичного характеру.

Мета кібермисливця – особиста зустріч.

Контент «для дорослих»

Багато хто вважає це найбільшою небезпекою. У цьому випадку варто враховувати суть відомостей і вік дитини. Тінейджерам необхідно знати деякі речі, наприклад, основи захищеного сексу. Ця тема викликає великий інтерес, і просто відмахнутися від неї не вдасться. Необхідно вивчити її під контролем дорослих в здоровій формі.

На жаль, сумнівних сайтів дуже багато. Інформаційна пропаганда нездорових сексуальних відносин повинна бути виключена з поля доступу слабкої психіки дитини, щоб надалі уникнути можливу появу розладів або комплексів.

Подібний контент можна заблокувати в налаштуваннях браузера (функція «батьківський контроль») або за допомогою спеціальних програм.

Сайти, що містять сумнівну інформацію

Це сайти, на яких йде пропаганда расової ненависті, фашизму, тероризму, жорстокості, наркотиків, алкоголю, куріння. Тобто, все що може внести зміни у формування моральних принципів, спотворити побудову пріоритетів і цінностей підлітка.

Такий контент складно відстежувати, він ховається під цілком адекватними назвами. Хто ж припустить, що застигла картинка милого мультяшки на моніторі при активації починає нецензурно висловлюватися.

Озвучуваний матеріал не тільки вражає своєю нецензурністю, а ще гірше пропонує точні інструкції по скоєння суїциду або вживання нового наркотику.

Не варто залишати дитину наодинці з комп’ютером. Техніку слід розташувати так, щоб вона періодично потрапляла в поле зору батьків.

Ігри

Безліч ігор пов’язано зі сценами насильства, крові, психотропною атмосферою і еротичними сценами. В on-line грі використовують голосовий або текстовий чат. Під виглядом милої відьми або сміливого лицаря може виявитися збоченець. Про що він може говорити з неповнолітнім?

Вигаданий світ гри різноманітний, в ньому можна багато чого собі дозволити. У цьому світі немає необхідності шукати шляхи самореалізації, легко спілкуватися з протилежною статтю, а, головне, можна проживати життя знову і знову. Відбувається повне занурення у віртуальний світ, реальне життя відходить на другий план.

Окремою проблемою можуть стати сайти з азартними розвагами. Адже так легко стати багатим за півгодини», «здобути фінансову незалежність». Не виключено, що син почне робити цілком реальні ставки.

Шахрайство

Шахраї і способи їх дії йдуть в ногу з часом. Необізнаність і наївність дітей роблять їх легкою здобиччю. Один із способів обману – це «виграш». Повідомлення про приз (автомобіль, комп’ютер, телефон тощо). І для цього просто потрібно повідомити дані електронної картки (батьків) і повідомити цифри, які прийшли в смс на номер.

Чи варто пояснювати, до яких наслідків призведе подібна інформація в руках шахраїв? Для того, щоб здійснити покупку в інтернет-магазині, зазвичай достатньо повідомити реквізити банківської картки і смс-код підтвердження платежу. І те, і інше підліток добровільно повідомляє «щедрим дядькам», які обіцяють приз.

Челендж

Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».

Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».

Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:

• «вогняний челендж» (Fire challenge);
• «падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);
• «проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);
• «отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);
• «суїцидальний челендж Момо»;
• «удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);
• «контрольована задуха» (Вlackout challenge);
• «вибух розетки» (Outlet Challenge);
• «вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);
• «я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.

Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач, помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.

Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті».

Під час організації профілактичних заходів варто врахувати зворотній ефект інформування з метою попередження – поширення інформації зростає пропорційно заходам, спрямованим на її видалення або попередження розповсюдження. Тому під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів не варто детально зосереджуватись на суті самих ризиків цифрового середовища, зокрема суті небезпечних челенджів, щоб уповільнити таку закономірність, а сконцентрувати увагу на можливих наслідках для здоров’я та життя, на відповідальному ставленні до поведінки в цифровому просторі, критичному осмисленні та сприйнятті інформації, правилах інформаційної гігієни, а також інформуванні щодо можливостей отримати допомогу практичних психологів у критичних ситуаціях, в тому числі анонімно.

Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо:

1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі);

2) електронної участі (участь у прийнятті рішень);

3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Групи смерті

У поліції опублікували список назв можливих груп смерті в соціальних мережах: "Кити пливуть нагору", "Розбуди мене о 04:20", f57, f58, "Тихий дім", "Рина", "Няпока", "Море китів", "50 днів до мого...".

Також мають насторожити такі хештеги, як #домкитов, #морекитов, #млечныйпуть, #150звезд, #ff33, #d28, #хочувигру, #бегиилиумри, і записи в акаунті соцмереж цифри 50 і менше, а також зображення китів, особливо летючих, метеликів і єдинорогів.

Варто також звернути увагу на використання в спілкуванні з друзями фраз: "Розбуди мене о 04:20" і "Я в грі"

Рекомендації для батьків:

• перевіряти шкірні покриви - і якщо на них є неприродні пошкодження, постаратися з'ясувати причину їх появи;
• перевірити, якими пабліками гуляє дитина;
• звернути увагу на коло спілкування;
• зайняти вільний час дитини спортивними чи творчими секціями.

Зазначимо, що найважливішими для кожної дитини є увага батьків і їхня турбота. Необхідно якнайчастіше проговорювати з дитиною її проблеми і ділитися думками.

"СИНІЙ КИТ" – гра, яка вбиває підлітків.

Так звані групи смерті, що доводять дітей до самогубства, тепер стали популярні в Україні.

У лютому різко зросла кількість пошукових запитів на тему ігор, фіналом яких стає спроба вчинити самогубство. Українська кіберполіція попереджає, що у Вконтакте такі спільноти ведуть кваліфіковані психологи, які й схиляють дітей до суїциду.

Минулої весни в Росії розгорівся скандал навколо груп у соцмережах із суїцидальною тематикою. На той момент ЗМІ повідомили про самогубства 130 підлітків, підписаних на такі пабліки.

Правила гри

За даними кіберполіції, адміністратори суїцидальних пабліків: такі, як "Кити пливуть нагору", "Розбуди мене о 04:20", f57, f58, "Тихий дім", "Рина", "Няпока", "Море китів", "50 днів до мого...", - часто самі знаходять депресивних підлітків.

Перед тим, як втягнути дитини у квест, модератори вивчають його особистість і якщо той має схильності до суїциду, надсилають йому завдання.

Найчастіше воно складається із завдання собі ушкоджень: наприклад, вирізати на своєму тілі кита чи напис, і все це потрібно знімати на фото чи відео.

Подібна гра триває 50 днів і має закінчитися самогубством дитини, яке також має бути зафіксоване на відео. За даними поліції, записи потім продаються в Darknet.

В Україні першою офіційно зареєстрованою жертвою груп смерті стала 15-річна Вілена, яка 6 грудня стрибнула з 13-го поверху в Маріуполі.

Чому кити?

Кити належать до того малого числа ссавців, які можуть добровільно самотужки померти. Ці тварини асоціюються в ідеологів груп смерті зі свободою, у тому числі з усвідомленим вибором піти із життя.

Підлітки порівнюють себе з китами, яких викинув океан, під яким мається на увазі суспільство, сім'я чи близька людина.

Згідно з описами з груп смерті, кити пробуджуються або помирають о 04:20. У цей час підлітки прокидаються, щоб отримати нове завдання.

З чого почалося?

Новая газета 16 травня минулого року опублікувала статтю, у якій говориться про існування серії закритих груп у ВКонтакте, які організовують самогубства російських підлітків за допомогою психологічного тиску і квестів.

Публікація викликала резонанс як у медійній сфері, так і серед завсідників соцмереж. Багато ЗМІ провели власні розслідування і передали свої матеріали до відповідних органів.

З'ясувалося, що після самогубства дівчинки Рини мусують чутки про існування містичної секти, яка видає учасникам порядкові номери і закликає до самовипилки. Стверджувалося, що Рина стала першою жертвою секти.

Після цього з'явилося безліч пабліків, основною метою яких є не заклики до масових самогубств чи гуртування навколо секти f35, а спроба залучити більше передплатників і прославитися на просторах мережі, розповіли творці груп смерті.

Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

• Не давайте нікому своїх паролів.
• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
• Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
• Не діліться своїми фото з незнайомцями.
• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Підсумок

Шановні батьки! Не залишайте поза увагою перебування дітей в Інтернеті. Наше  з Вами спільне завдання - навчити дітей використовувати Інтернет правильно. Так само, як ми вчимо дітей безпеки в реальному житті - на вулиці та дорозі.

«Дерево мудрості»

- Чим я можу допомогти дитині? Тобто розробляються правила поведінки в мережі Інтернет, використовуючи опорні слова.

Хід вправи

1. Прикріпити аркуш паперу з намальованим деревом

2. Роздати учасникам стікери  із завданням

« Закінчить речення»

• Пам'ятай про….

• Подбай про….

• Ніколи не…

• Завжди…

• Думай про…

• Зверни увагу на…

• Постарайся…

• Порадься з…

• Дізнайся про….

• Не забудь….

• Ні в якому разі не…

• Зроби…

3. Кожен учасник зачитує по колу, що він написав і приклеює свій папірчик на дерево. Дерево розквітає

Ми з Вами сьогодні дізналися чим є небезпечним Інтернет. Для Вас ми  розробили  буклет «Контроль дітей в Інтернеті»  Більше надавайте уваги дитині, контролюйте  її перебування в мережі, користуйтеся  програмами батьківського контролю, дивіться, які сайти  відвідує ваша дитина. Довірливі стосунки допоможуть вам ужити своєчасних заходів у випадку виникнення ситуації, що загрожує дитині.

А на закінчення хочу Вам прочитати вірш

 Батьки і діти

Батьки і діти — це любов і сльози,

Це вічне щастя і одвічний біль.

Це сонце і тепло, сніги й морози,

Мед на вуста й на вічні рани сіль.

Як на троянді — колючки і квіти,

Так і в житті є радість і печаль.

Високі мрії й дуже різні діти...

Чомусь таке трапляється, на жаль.

Всім хочеться все мати в ідеалі,

Причому водночас і без зусиль.

Щоб щастя без труда та без печалі

Пливло саме у руки звідусіль.

Та у житті такого не буває.

Запам’ятати треба в чому річ:

Зоря щаслива лиш тоді засяє,

Якщо трудитись будеш день і ніч.

А діти — це і щастя, і турбота,

Відповідальність і тривога теж.

Без відпочинку й вихідних робота,

Любов така, яка немає меж

Дякую всім, хто не залишився байдужим до проблеми, яку ми сьогодні обговорювали. Думаю спільними зусиллями зможемо захистити наших дітей від будь – якого зла.