КЗ «Гімназія №11» ДМР, бібліотека

 

 

 

Бібліографічний посібник.

Олександра Кравченко(псевдонім Девіль)

 

 

 

 

«Інженер людських душ»

 

Укладач : Петенова Любов Сергіївна

 

 

Дніпро

2025

 

   Олександра Кравченко(псевдонім Девіль). Інженер людських душ :

Бібліографічний посібник / укладач Л.С. Петенова. Дніпро:  бібліотека КЗ «Гімназія №11» ДМР, 2025. 8с.  

 

 

 

 

 

  У бібліографічному посібнику, присвяченому літературній діяльності

Олександрі Петрівні Кравченко. Члену Національної спілки письменників України, псевдонім під котрим бачив світ її романи Олександра Девіль.

   Зібрано та систематизовано відомості про її життя та творчість.

   Бібліографічний посібник розрахований на широке коло, а також для працівників бібліотек, інформаційних центрів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1.                 Вступна стаття

2.                 Біографічні відомості Олександрі Петрівні Кравченко.

3.                 Розділ 1. Громадська діяльність. 

4.                 Розділ 2. Відзнаки.

5.                 Розділ 3. Основні твори

6.                 Покажчик назв Романів Список використаних джерел Вступна стаття

 

   Кравченко Олександра Петрівна (Девиль), автор багатьох романів, надрукованих видавництвами «ЭКСМО – Пресс», «Донеччина», «Днепрокнига», «Книжковий Клуб «Клуб сімейного дозвілля». Її книги виходять під літературним псевдонімом Олександра Девіль. Член Національної Спілки письменників України, письменниця-прозаїк.    Писала романи на історичну та сучасну тематику, а також новели-легенди для дітей та юнацтва. В рейтингу, проведеному газетою «Аргументи та факти» в 2005 р., О.Кравченко визнана однією із самих тиражних письменників на Україні в 2003-2004 рр. Лауреат літературної премії ім. В.Підмогильного. Нагороджена Почесним дипломом Міжнародної Ради серед книг для дітей та юнацтва за книгу «Амазонки Дніпра». Нагороджена премією Дніпропетровської обласної організації ветеранів України за книги

«Вирок із минулого» та «Фатальна злива».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Біографічні відомості Олександрі Петрівні Кравченко.

 

   17 грудня 1951р. - народилася Олександра Петрівна Кравченко (Девіль) у               м. Дніпро Україна.

   1974 р. –  закінчила Дніпропетровський металургійний інститут, працювала в науково-дослідному інституті чорної металургії (ІЧМ) і Мінчорметі України в Управлінні енергетичних служб і організацій.

   Наприкінці 90-х - кар’єру інженера змінила на літературну, присвятила себе письменництву.

   1986 р. - перша публікація авторки – оповідання «Зупинка в дорозі» надруковане в газеті «Дніпро вечірній»

   1998 р. – видана перша книга, історико-пригодницький роман «Таємниця перетворення»

   2001-му - стала членом Національної спілки письменників України.    25 листопада 2012 (60 років) – померла.

 

  

   Кравченко Олександра Петрівна (Девіль) – «інженер людських душ». ДніпроКультура. Портал культурного надбання Дніпропетровщини. URL:

https://www.dnipro.libr.dp.ua/Oleksandra_Kravchenko

 

Розділ 1.Громадська діяльність.

 

   Не входила до літературних тусовок і не робила політичних заяв. Вона вважала, що виховання молодого покоління на позитивних літературних прикладах у пригодницькому жанрі є тим шляхом, який може допомогти оздоровити суспільство. І для досягнення цієї мети Олександра робила усе можливе: писала книги, зустрічалася з читачами, була суддею багатьох молодіжних літературних конкурсів, а також активним учасником секції літератури для дітей та юнацтва «Джерело» при ДОО Національної спілки письменників України.

 

   Олександра Девіль. Вікіпедія. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%

D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%B2%

D1%96%D0%BB%D1%8C

 

Розділ 2. Відзнаки.

 

   Номинант 2012 г. — Премия имени Людмилы Козинец «Фиолетовый Кристалл» (Королева Таврики)

   Олександра Кравченко стала лауреатом літературної премії ім. Валерۥяна Підмогильного, була нагороджена премією Дніпропетровської обласної організації ветеранів України за книги «Приговор из прошлого» та

«Фатальный ливень» і почесним дипломом Міжнародної Ради книг для дітей і юнацтва (IBBY) за книгу «Амазонки Дніпра».

 

   Олександра Девіль. Вікіпедія. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%

D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%B5%D0%B2%

D1%96%D0%BB%D1%8C

 

 

Розділ 3. Основні твори

 

   Тайна преображения: Роман. Дн., 1998; Д., 2003;

 Муж во временное пользование. Москва, 2000;

 Тернистий шлях понад Дніпром: Новели. Дн., 2000;

 Дарю вечную молодость: Роман. Москва, 2001;

 Изумрудное сердце: Роман. Д., 2003; Х., 2008;

 Анна. Пороги любви и Днепра: Роман. Дн., 2004;

 Фатальнный ливень: Роман. Д., 2005;

 Амазонки Дніпра: Легенди. Дн., 2006;

 Кольцо надежды: Роман. Д., 2006 (укр. вид. — Перстень Дарини. Х., 2008);  Королева Таврики: Роман. Х., 2011.

 

   Кравченко Олександра Петрівна. Енциклопедія сучасної України URL:

https://esu.com.ua/article-2546

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Покажчик назв Романів

 

«Тайна преображення» (1998, «Гамалія»; 2003, «Донеччина»),

«Фиалковый цвет мести» (1998, «Гамалія»; 2003, «Донеччина»),

«Тернистий шлях понад Дніпром» (1999, «УкО ІМА-прес»), «Киевская невеста» (2000, «УкО ІМА-прес», 2003, «Донеччина»),

«Муж во временное пользование» (2000, «ЭКСМО-Пресс»),

«Дарю вечную молодость» (2001, «ЭКСМО-Пресс»),

«Суженый Марии» (2003, «Донеччина», 2009, «Клуб сімейного дозвілля»),

«Изумрудное сердце» (2003, «Донеччина»; 2008, «Клуб сімейного дозвілля»),

«Приговор из прошлого» (2003, «Донеччина»),

«Опасное наследство» (2003, «Донеччина»),

«Озеро страха» (2004, «Донеччина»),

«Пороги любви и Днепра» (дилогія) (2004, «Дніпрокнига»),

«Фатальный ливень» (2005, «Донеччина»), «Амазонки Дніпра»(2006, «Дніпрокнига»),

«Кольцо надежды»(2006, «Донеччина»),

«Мечтать не вредно» (2008, «Донеччина»),

«Перстень Дарины» (2008, «Клуб сімейного дозвілля»),

«Оберег волхвов» (2009, «Клуб сімейного дозвілля»),

«Чужой клад» (2010, «Клуб сімейного дозвілля»), «Королева Таврики» (2011, «Клуб сімейного дозвілля»),

«Письмо Софьи» (2012, «Клуб сімейного дозвілля»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.     Кравченко Олександра Петрівна (Девіль) – «інженер людських душ». ДніпроКультура. Портал культурного надбання Дніпропетровщини.

URL: https://www.dnipro.libr.dp.ua/Oleksandra_Kravchenko

2.     Олександра Девіль. Вікіпедія. URL:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1

%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0_%D0%94%D0%B5

%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C

3.     Кравченко Олександра Петрівна. Енциклопедія сучасної України URL:

     https://esu.com.ua/article-2546