Біологія 7 клас НУШ Презентація "Різноманіття жалких та їх роль в екосистемах і житті людини"

Різноманіття жалких та їх роль в екосистемах і житті людини. Волошина О.І., учитель вищої категорії, ХГ № 125

Поміркуйте й обговоріть ситуаціюЄ надзвичайно цікаві й примхливі істоти, які почуваються добре лише в кришталево чистій воді з досить високим рівнем солоності й освітленості, температура якої має бути не нижчою за 20 °C. Вони створили Великий Бар’єрний Риф, який простягнувся на 2300 км уздовж східного узбережжя Австралії. Що це за істоти? Чому їм потрібні саме такі умови? Чому їхній порятунок — це справа людей усієї планети?

Хто такі Жалкі? Тип Жалкі — це багатоклітинні двошарові тварини: зовнішній шар — ектодерма, внутрішній — ентодерма. Ектодерма містить епітеліально-м’язові (1), жалкі (2), нервові (3) та проміжні клітини, з яких можуть розвиватися інші клітини. Ентодерма містить травні (5) та залозисті (4) клітини. Усі представники мають радіальну (променеву) симетрію

Упольована здобич за допомогою щупалець доставляється в рот. У кишковій порожнині відбувається травлення, яке завершується в травних клітинах. Неперетравлені залишки викидаються назовні крізь рот. Ці тварини дихають усією поверхнею тіла за рахунок дифузії.

У Жалких проста дифузна нервова система (сплетіння нервових клітин).

Вони — хижаки, знаряддями нападу й захисту яких є жалкі клітини. Жалкі клітини мають капсулу, заповнену отрутою, яка паралізує жертву (нейропаралітична дія). У капсулу занурена жалка нитка. На поверхні клітини розташований чутливий волосок. При дотику до цього волоску жалка нитка викидається назовні і входить у тіло жертви.

Живуть як у морських, так і прісних водах. Багато представників мають дві життєві форми: прикріплений і малорухомий поліп і медуза, що плаває.

Прісноводна гідра — це невеликий, близько 1 см, одиночний поліп, що має вид стеблинки, прикріпленої підошвою до субстрату. Гідра може розмножуватися вегетативно брунькуванням. Її статеве розмноження забезпечують гамети, що формуються з проміжних клітин. Після за пліднення утворюється зигота, яка вкривається оболонкою і здатна переносити промерзання або пересихання водойми.

Дослідження зовнішньої будови гідри Матеріали та обладнання: набір постійних мікропрепаратів; мікроскоп. Хід роботи 1. Розгляньте під мікроскопом особливості зовнішньої та внутрішньої будови гідри.

2. Знайдіть на постійних препаратах шари клітин гідри, міжклітинну речовину, кишкову порожнину. 3. Ознайомтеся з основними типами клітин гідри на малюнках. 4. Зробіть висновки щодо особливостей будови гідри. Схема будови гідри: 1 - стебельце, яке завершується розширенням - підошвою; 2 - ротовий отвір; 3 - щупальця. Б. Типи клітин гідри: 1 - жалкі (а - жалка нитка всередині клітини, б - жалка нитка, виведена назовні); 2 - проміжні; 3 - міжклітинна речовина; 4 - епітеліально-м’язові; 5 - травні; 6 - нервові; 7 - залозисті

Існує понад 10 тис. видів типу Жалкі. Типовими представниками гідроїдних поліпів є гідри та обелії. Відомими мешканцями морів України є медузи аурелія (вухата медуза) та коренерот. У холодних водах океанів трапляються отруйні медузи — ціанея та хрестовичок, а в теплих — більшість видів коралів (червоний, мадрепорові) та актиній

Актинії — поодинокі коралові поліпи без твердого скелета. Їхні численні щупальця усіяні жалкими клітинами, чим користуються інші організми. Так, риби-клоуни живуть у мутуалістичному симбіозі з актиніями

Корали з твердим скелетом ведуть винятково прикріплений спосіб життя, їх навіть часто плутають із рослинами. Після брунькування дочірня особина «не розлучається» з материнською — так утворюється колонія. Коралові рифи та острови — це найвеличніші природні споруди, які утворюють живі організми

Довідка. Великий Бар’єрний Риф біля берегів Австралії в Тихому океані — це екосистема протяжністю близько 2000 км і завглибшки понад 70 км. На жаль, близько третини коралових рифів світу вже втрачено

Медузи активно плавають за рахунок виштовхування води зі свого дзвона — це приклад реактивного руху. У прісних водах Дніпра трапляється малесенька медуза — краспедокуста. У Чорному морі мешкають аурелії. У них після запліднення з яйця розвивається плаваюча личинка. Потім, закріпившись на певній поверхні, вона перетворюється на поліп, який росте й розмножується брунькуванням. А далі поліп формує молодих медуз — ефір

Довідка. Відомим і небезпечним представником гідроїдних є португальський кораблик, або фізалія. Це колоніальний організм, його тіло складають поліпи різної будови. Своє ім’я він дістав завдяки схожості його форми з косим вітрилом португальських каравел XV–XVI століть. Португальський кораблик є небезпечним для людини, бо його жалкі клітини містять сильну отруту

Цікаво знати. Дослідник гідри - французький зоолог Абраам Трамбле (1710—1784) - ще у XVIII ст., розрізаючи її вздовж та поперек, спостерігав відновлення частин тіла (щупалець) або цілої тварини з окремих шматочків. Багаторазово оперуючи поліп, він одержав «семиголову» гідру. Відрізавши всі «голови» (насправді - оточені щупальцями ротові отвори), дослідник спостерігав їхнє відновлення, подібно до того, як, за давньогрецькими міфами, відростали відрубані Гераклом голови Лернейської гідри. Звідси й походить назва цієї тварини. Герой давньогрецьких міфів - Геракл - убиває Лернейську гідру (скульптура давньогрецького скульптора Лісіппа (IV ст. до н. е.), Капітолійський музей, Рим, Італія)

Цікаві факти про медуз. Медузи – найстарші тварини на планеті, їх історія налічує не менше 650 млн. років. Існують медузи, які мешкають на глибині до 10 км. Медузи не мають мозку, дихальної системи, кровоносної, нервової та видільної систем. Їх тонка шкіра поглинає кисень безпосередньо з води. Тіло медузи складається з більш ніж 95% води. Медузи можуть бути як дуже великими, так і дуже маленькими. Описані як гігантські види з діаметром купола 2 м і щупальцями завдовжки 20 м, так і крихітні – з куполом розміром з сірникову голівку.

Медузи і поліпи – це одні й ті ж живі істоти, тільки на різних стадіях життєвого циклу. Більшість медуз гине в перший же рік життя, так як їх з’їдають риби. У великих медуз шанси вижити трохи вище: відомі випадки, коли вони жили до 3 років. У медуз 24 ока, розташованих по всьому тілу. Рот у медузи є одночасно ротовою порожниною і видільним отвором. У медуз відсутній мозок. Тим не менш, вони якось сприймає нервові імпульси від органів зору і дотику. У більшості медуз є особливі клітини-люмінофори, завдяки яким вони світяться в темряві. Коли гени медузи пересадили лабораторним мишам, у тих стала рости зелена шерсть, яка слабо світиться.

§ 27 стор 136-138 вчити, стор 138 з. 1-4 усно

08.01.2025 СьогодніОцінювання роботи в групіВважаємо, що завдання були звичайного рівня складностіВважаємо, що задання були складними. Оцінка завдань. Вважаємо, що задання були легкими