Біорізноманіття. Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів

Тема: Біорізноманіття.  Причини і наслідки деградації біорізноманіття.

            Основні категорії заповідних об’єктів 

Мета: Навчальна: ознайомити з дією позитивних та негативних впливів людини як антропогенного фактора; встановити причини і наслідки деградації біорізноманіття;  розглянути основні категорії природозаповідання; ознайомити учнів із природоохоронним законодавством України та основними напрямками збереження різноманітності організмів; розширити знання про охорону природи, заповідники, природоохоронні території.

Розвивальна: розвивати логічне мислення учнів і вміння передбачувати можливі наслідки впливу людини на біосферу; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки,   застосовувати отриманні знання на практиці; формувати вміння та навички роботи з комп’ютером, мережею Інтернет.

Виховна: виховувати бережливе ставлення до живих організмів планети, а також до життя людини як найвищої цінності; навчати учнів бачити красу навколишнього світу, свого регіону, місцевості; виховувати милосердя, співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі, охороняти її скрізь і завжди.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Місце уроку в навчальній темі: поточний.

Основні поняття та терміни: біорізноманіття, генетичне, видове й екосистем- не біорізноманіття, природно-заповідний фонд, природозаповідання, заповідна справа.

Методи і методичні прийоми: інформаційно-рецептивний (словесний, наочний); репродуктивний (подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення набутих знань); проблемно-пошуковий (постановка проблемного питання)

Міжпредметні зв’язки: біологія, історія, географія, хімія, фізика, правознавство.

Матеріали та обладнання: мультимедійна презентація до теми уроку, «Червона книга України», роздатковий матеріал, комп’ютер, мультимедійний проектор, підручник.

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С.,Костіков І.Ю. Основи екологічних знань.: пробний мас.підручник для учнів 10-11 кл. – К.:Либідь, 2000. – 336с.
2. Данильєв А. Глобалізація сучасного світу: Методичний посібник у картках і схемах. – К.:Шк.світ, 2007. – 128с. 
3. Закон України про охорону навколишнього середовища. – К.,1991.
4. Конституція України.
5.     Царик Л.П., Царик П.Л., Вітенко І.М. Екологія. 11 клас/ Стандарт і академічний рівень – К.: Генеза, 2012. – 96 с.
6. Червона книга України: Рослинний світ. – К., 1996. – 192с.

 

 

План уроку.

І. Організаційний момент

ІІ.  Актуалізація опорних знань умінь та навичок:

Графічний диктант

               ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

1. Демонстрація відеоролика

• Постановка проблемного питання: Хто ж вона, людина, яке її місце в світі? Які її права та обов’язки перед Матір’ю - Природою й самою себе? Чи є межа цих прав?

                IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Вступне слово викладача, про біорізноманіття.

                V. Вивчення нового матеріалу

• Розповідь викладача з використанням мультимедійної презентації.

 

                  VІ. Осмислення нових знань та умінь

• Повідомлення учнів (випереджуюче завдання)
• Розповідь викладача про збереження біорізноманітності та

                    нормативно- правові  акти спрямовані на охорону довкілля та

                    раціональне використання національних багатств.

                 VІІ.  Віртуальна подорож по заповідних об’єктах (3д – екскурсія).

                 VІІІ. Узагальнення та систематизація знань

                 ІХ. Рефлексія

                 Інтерактивний метод «Прес»

                 Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом:

                 Вправа «Знаю… Можу… Буду…»

 Х. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх в журнал

 ХI. Підбиття підсумків уроку

           ХІІ. Домашнє завдання

                                                                      Хід уроку

І.Організаційний момент та психологічне налаштування на роботу

Викладач:

         -  Доброго дня. Усміхніться одне одному, адже посмішка породжує посмішку, стверджує народна мудрість. Подумки побажайте успіхів на цілий день. Сьогоднішнє заняття має бути розумним, цікавим, захопливим, радісним та успішним. Отже, посміхнулися – і до справи.

          ІІ. Актуалізація опорних знань умінь та навичок учнів

           Графічний диктант (слайд 1)

(Учитель зачитує твердження, а учні ставлять знак «+», якщо відповідь правильна, і

  знак «-»  - якщо неправильна.)

1. Деградація - зміна якості навколишнього середовища, що призводить до негативних наслідків.
2. Ерозія грунтів – це руйнування верхнього шару ґрунту вітром або водою.+
3. Збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері спричинить прискорення фотосинтезу.-
4. Демекологія - наука про структуру виду.+
5. Ноосфера - новий стан біосфери, за якого визначальним фактором є розумова діяльність людини. +
6. Забруднення атмосфери сірчистим газом призводить до появи озонових дір.-
7. Найбільше води Світового океану забруднюють танкери.+
8. Мегаполіс – це велетенське місто.+
9. Світові запаси лісів щорічно зменшуються на 17 млн.га.
10.  Основоположник вчення про біосферу. (Е.Геккель)
11. Біологічне різноманіття включає генетичне різноманіття, видове та екосистемне.
12.  Більшість видів не дає прямої користі людям. (Ні. Ми не знаємо всіх задумів природи, буває вдається застосувати плісняву або непомітну рослину для лікування важких хвороб.)

 

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
+	+	−	+	+	−	+	+	+	−	+	−

                                            Ключ (слайд 2)

 

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів                             

           Викладач (розповідь супроводжує демонстрацією відеоролика).

Спочатку створив Бог небо і землю. Земля ж була пуста й порожня та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами.

І сказав Бог: «Нехай буде світло!»  І настало світло.

                        «Нехай посеред вод буде твердь. І назвав Бог твердь – небом»

          Тоді сказав Бог:  « Нехай зберуться води під небом, в одне місце — і стане

          суша». І сталося за словом Божим.

 

           І назвав Бог сушу – земля, а збір вод назвав морями. І побачив Бог, що воно

          добре.  

          І сказав Бог: «Хай проросте усяка трава і дерево плодове, і хай дає воно плід із

          насінням своїм і родиться на землі». І так сталося. 

           І вивела земля з себе рослини: траву, що розсіває насіння за своїм родом, і

          дерева, що родять плоди з насінням у них. І побачив Бог, що воно добре.  

 

Тоді сказав Бог: «Нехай населяться води рибою усякою, і птахи полетять під небом, і породить земля душу живу: звірів, плазунів і комах». І сталося так, і благословив їх Бог, говорячи: «Плодіться і множтеся».

 

І сказав Бог: «Створімо Людину на наш образ і  нашу подобу, нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.» І сталося так. І побачив Бог, що це добре.

 

Так розпочався колообіг життя…(слайд 3)

•  Постановка проблемного питання:  Хто ж вона, людина, яке її місце в світі? Які її права та обов’язки перед Матір’ю - Природою й самою себе? Чи є межа цих прав? 

Викладач:

  Сьогодні ми часто чуємо вислів  «екологічна катастрофа», «екологічна криза». Перед людством, дійсно, постало багато нерозв’язаних проблем, проте екологія та здоров’я залишаються однією з найважливіших.

Основною екологічною загрозою є також загроза біорізноманіттю планети.

• Кількість різноманітних видів біологічних організмів на планеті складає близько 1,4 млн.
• У зв'язку з деградацією довкілля щорічно зникають 10-15 тис. видів організмів.
• При збереженні таких темпів у найближчі 50 років на Землі зникне від чверті до половини біологічного різноманіття Землі.

Без природи життя людини неможливе. Природа, що оточує нас, створює природні умови нашого існування. У цьому «беруть участь» усі її компоненти – гірські породи, повітря, ґрунти, вода. Тваринний світ - дивовижний та захоплюючий. Кожна тварина - унікальне, неповторне творіння природи, це багатовіковий витвір еволюції.

Різноманітна рослинність, вражаючі мальовничі пейзажі, розмаїття квітів, синє небо - все це ми маємо змогу спостерігати на власні очі, оскільки нам, пощастило жити на цій землі.

 Тому  сьогодні ми продовжимо говорити про біорізноманіття та розглянемо основні категорії заповідних об’єктів..

 

       IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Викладач: Отже, тема нашого з вами уроку “: Біорізноманіття.  Причини і наслідки деградації біорізноманіття. Основні категорії заповідних об’єктів.»  

 Девізом уроку є слова німецького натураліста, географа, мандрівника А.Гумбольдта: «Людині передує ліс, а слідом за нею – пустеля». (слайд 4)

      V. Вивчення нового матеріалу

Викладач:Людина завжди існувала в оточенні різноманітного рослинного і тваринного світу. Задовольняючи свої потреби, вона дедалі активніше втручалася у взаємозв’язки живої природи. Людське суспільство не може існувати поза природою, хоча в ході свого розвитку воно все більше віддаляється від прямої залежності від природного середовища. На відміну від інших живих організмів, котрі лише користуються можливостями, які надає їм навколишнє середовище, людина примушує його служити своїм цілям, змінюючи (трансформуючи) природу, спричиняючи її деградацію. У зв’язку з ростом населення все менше залишається місць, які людина ще не освоїла. Але освоєння нових територій завжди тягне за собою порушення структури природних екосистем, втрату їхніх окремих елементів. Збір рослин, полювання на звірів призводять до зникнення деяких видів на освоєних ділянках території чи акваторії. Внаслідок вирубування лісів, розбудови населених пунктів, розорювання земель, створення водосховищ змінюються або зникають цілі екосистеми. Вилучення з екосистеми хоча б одного її елемента призводить до зниження її стійкості і порушення функціонування.

Одним з найбільш важливих завдань охорони природи є збереження біологічного різноманіття.

• Пригадайте, що розуміють під біологічним різноманіттям? (слайд 5)

Під біологічним різноманіттям, за Б.М.Міркіним, розуміють “кількість видів в екосистемі (чи угрупуванні) і кількісне співвідношення між цими видами”. У ширшому розумінні це поняття синонімічне з життям на Землі.

• Як визначається термін «біологічне різноманіття» у Конвенції про охорону біологічного різноманіття? (слайд 6)

У Конвенції про охорону біологічного різноманіття термін «біологічне різноманіття» визначається як різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси, частиною яких вони ; це поняття включає в себе різноманітність у рамках виду, між видами і різноманітність екосистем.

• Коли почало широко використовуватися поняття «біорізноманіття»? (слайд 7)

Поняття «біорізноманіття» почало широко застосовуватися після того, як 1986 року в США відбувся Національний форум з біорізноманіття, а 1988 року за результатами його діяльності американський біолог Едвард Вілсон видав книжку «Біорізноманіття»

Отже термін «біорізноманіття» – це тканина життя, складовою частиною якої є ми і від якої ми повністю залежимо.

• Пригадайте, які є види біорізноманіття.

 Види біорізноманіття:

Генетичне біорізноманіття: - це сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Видове різноманіття - це сукупність видів, що населяють територію.

Екосистемне (ландшафтне) біорізноманіття - це сукупність унікальних і типових лісових, лучних, болотних, степових, гірських, рівнинних, морських, річкових угрупувань.

Викладач:

Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну, екологічну та інші цінності. Наше власне здоров’я, а також здоров’я економіки та суспільства в цілому залежить від безперервного отримання різноманітних “екосистемних послуг”, замінити які буде або дуже дорого, або просто неможливо. Збереження біорізноманіття належить до найголовніших у глобальній концепції стратегії і тактики виживання людства.

На сьогодні глибокі зміни природного середовища під впливом господарської діяльності порушують рівновагу, що склалася за тривалий період його розвитку. Вони призвели до забруднення середовища, зникнення багатьох видів рослин і тварин, тобто до зменшення біологічного різноманіття, яке забезпечує функціонування екосистем, збереження ґрунтів, стабільність клімату. Крім того, біорізноманіття забезпечує населення продуктами харчування, ліками, сировиною для життя і здорове довкілля.

Деградація середовищ існування живих організмів відбувається, в основному, за рахунок забруднення довкілля, що призводить до включення забруднюючих речовин до біогеохімічних ланцюгів. Наприклад, значне забруднення водойм важкими металами, пестицидами та радіонуклідами, призводить до захворювань промислових видів риб. Внаслідок токсикозу риб відмічені імунодефіцит, тромбоз венозних судин, порушення пігментного обміну у людей, зростає частота появи пухлин.

         Варто пам’ятати, що екологічно незбалансоване, виснажливе використання видів флори і фауни відбувається внаслідок неефективного ведення лісового, мисливського та рибного господарства. Це виявляється у зменшенні чисельності популяцій. Наприклад, за останні 15 років чисельність копитних видів тварин зменшилася більше ніж на 30%, серед птахів щороку знижується чисельність качок, гусей, куріпки.

         Наша держава володіє близько 35% біорізноманіття Європи, яке нараховує понад 72 000 видів флори, мікробіоти та фауни. Флора та мікробіота налічує понад

27 000 видів, у тому числі: гриби і слизовики – 15 000, водорості – 5 000, лишайники – 1 200, мохи – 800 і судинні рослини – 5 100 видів, включаючи найважливіші культурні види. Фауна України налічує понад 45 000 видів, у тому числі: комахи – 35 000, членистоногі (не враховуючи комах) – 3 400, черви – 3 200, хребетні представлені рибами та круглоротими (170 видів і підвидів), земноводними (17 видів), плазунами (21 вид), птахи (близько 400 видів), ссавцями (108 видів).

 Біорізноманіття України характеризується певним ендемізмом та реліктовістю (давні види рослин і тварин). Проте навіть не дуже спостережливі городяни помічають, що дедалі менше стає птахів, метеликів, риб, грибів, ягід, а передмістя, куди вони виїжджають на відпочинок, з кожним роком втрачають свою привабливість. Зникнення видів і деградація довкілля викликають дедалі більше занепокоєння не лише вчених-екологів, а й усіх, хто хоч трохи стикається з природою.

VІ. Осмислення нових знань та умінь.

Повідомлення учнів (випереджуюче завдання).

Викладач:

Варто зазначити, що головні загрози біорізноманіття обумовлені антропогенним чинником (діяльністю людини).

 Які існують загрози біорізноманіттю? Як діяльність людини впливає на біорізноманіття?

Руйнування природного середовища життя та надмірна експлуатація природних ресурсів

Руйнування природного середовища життя - це основна причина вимирання біологічних видів. Сюди включається заготовка деревини, добування корисних копалин, вирубка лісу під пасовища, будівництво дамб і автомагістралей на місці незайманих ділянок дикої природи. Надмірна експлуатація природних ресурсів призводить до того, що екосистеми змушені відступати, а флора і фауна, що живе в них, втрачає необхідні умови існування. Природне середовище розчленовується, руйнується і знищується. Порушуються маршрути міграцій. Генетичне різноманіття бідніє. Популяції тварин і рослин не можуть протистояти хворобам та іншим несприятливим факторам. Біологічні види один за одним вимирають. Зникнення окремих видів може викликати ланцюгову реакцію: руйнування одного з компонентів природного комплексу не проходить безслідно для інших його компонентів. Якщо вимирають основні види екосистеми – це пагубно впливає на більшість інших видів.

Чужорідні види

Коли людина ввозить в будь – яку екосистему чужорідні біологічні види, вони можуть зайняти екологічні ніші, що до того належали іншим видам. Іноді чужорідні види змінюють всю екосистему настільки, що витісняють інші види, або приносять із собою такі хвороби, проти яких у них немає імунітету.

Надмірна експлуатація природних ресурсів.

Деякі біологічні види гинуть саме з цієї причини. Яскравий приклад цьому – мандруючий голуб. На початку XIX століття популяція цих птахів у Північній Америці була найчисельнішою. Але наприкінці того ж століття, у результаті полювання на них, цей вид опинився на межі зникнення, а у вересні 1914 року в зоопарку міста Цінціннат помер останній мандруючий голуб.

Швидкий ріст населення

В середині XIX століття чисельність населення Землі складала один мільярд чоловік. Через півтора століття, коли ця цифра збільшилась до шести мільярдів, люди стали замислюватися, що використання ними природних ресурсів перевищує допустимі норми. Населення нашої планети невпинно зростає, і з кожним роком темпи витіснення нами різних видів тварин викликають все більшу тривогу.

Але основною загрозою, на мою думку, є низький рівень природоохорони.

Викладач: Дійсно, ці проблеми, які ви назвали:  знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментації та деградації,  глобальна зміна клімату, екологічно-незбалансована експлуатація видів людиною, поширення чужорідних видів, розповсюдження хвороб призводить з зменшення чисельності біорізноманіття.

Проблеми екології – найгостріші проблеми нашого часу, і збідніння біорізноманіття – це свого роду бомба уповільненої дії, закладена під людську цивілізацію.

 Зміни біорізноманіття – це одні з найнебезпечніших змін, тому що вони мають незворотний характер.

 Суспільні відносини у сфері взаємодії людини та природи в Україні регулюються нормативними актами різної юридичної сили – Конституцією України, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами та нормативними актами місцевих органів влади.

 Головним джерелом екологічного права є Конституція України.

Стаття14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави…

Стаття 66. Кожен зобов’язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки. (Статті 13,16,50)

В Україні ухвалено цілу низку законів, спрямованих на охорону довкілля та раціональне використання національних багатств: «Про охорону навколишнього середовища»(1992), «Про тваринний світ»(1993), «Про охорону атмосферного повітря» (1992), «Про природно-заповідний фонд України»(1992)

Велика робота здійснюється в напрямку міжнародної екологічної співпраці. Найважливішим документом останнього десятиріччя є ухвалена 179 країнами світу на міжнародному екологічному форумі в Ріо-де-Женейро (1992) «Програма дії людства в ХХІ ст.», що містить міжнародні документи про біологічне різноманіття, зміни клімату, стан і використання лісів. (29 грудня Міжнародний день збереження біорізноманіття)

 Через ріст населення Землі та відповідний ріст антропогенного навантаження, необхідним є збереження біологічного різноманіття. Для цього створено заповідні об’єкти. Згідно із «Законом України про природно-заповідний фонд України», розрізняють 7 типів територій і об’єктів, які поділяються на 2 групи:

- природні території та об’єкти;

- штучно створені об’єкти (підручник §14, ст.63)

Території та об’єкти природно-заповідного фонду можуть поділятися за походженням, категорією приналежності (заповідник, націон. парк), адміністративним рангом (міжнародний, загальнодержавний, місцевий), правовим статусом (юридична, не юрид. особа). Так виникла заповідна справа.

Заповідна справа – це теорія й практика організації та збереження заповідних територій різних рангів. Серед заповідних територій найвищий ранг мають заповідники й національні парки, а потім – заказники й заповідно-мисливські господарства, а також пам’ятки природи.

Заповідна справа — це вилучення з господарського користування певних територіальних комплексів з метою підтримання екологічної рівноваги, збереження й відтворення незайманих еталонів природи, проведення наукових досліджень щодо збереження біологічного різноманіття. Ці території складають природно-заповідний фонд України. Він охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової екомережі природних територій з особливим статусом охорони.

Для підтримки й нормального функціонування екосистеми будь-якого регіону площа «диких», первозданних, не порушених діяльністю людини територій має становити не менш як 10 – 12% загальної площі. Багато розвинених країн (Японія, Швеція, Швейцарія, Бельгія, Австрія, США) дотримуються цих норм – довели площі своїх заповідних територій до 12 – 18%. В Україні цей показник становить 5,7% від площі України.

Висновок: створення природно-заповідного фонду — один з найбільш ефективних шляхів збереження унікальних природних ландшафтів і біологічного різноманіття. Заповідна справа — це один з пріоритетних напрямків державної політики.

3а роки незалежності площа природно-заповідного фонду України зросла більш ніж удвічі. Станом на листопад 2009 до його складу входять понад 7200 територій та об'єктів загальною площею 2,8 млн га, що становить 5,7% території держави.

Це, зокрема:

• 17 природних та 4 біосферних заповідника;
• 19 національних природних парків;
• 45 регіональних ландшафтних парків;
• 3078 пам'яток природи;
• 2729 заказників;
• 616 ботанічних, зоологічних садів, дендропарків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва;
• 793 заповідних урочища.

VІІ.  Віртуальна подорож по заповідних об’єктах (3д – екскурсія).

Віртуальний тур по Карпатському національному природному парку унікальна можливість піднятися на найвищу гору Говерла, побачити красу водоспадів, помилуватися красою природи рідного краю.

VIІІ. Узагальнення та систематизація знань

Викладач: Наша природа надзвичайно різноманітна, унікальна, неповторна. Але частиною природи є ми, люди. І головний наш обов’язок – це охороняти її.

 

    Гра-вікторина «Розумники»

  

    ІХ. Рефлексія

     Інтерактивний метод «Прес»

Учні висловлюють свою думку стосовно уроку за алгоритмом:

Вправа «Знаю… Можу… Буду…»

Х. Мотивація оцінок за урок, виставлення їх в журнал

ХI. Підбиття підсумків уроку.

Викладач : Ми завершили наш урок, і я сподіваюся, що кожне сказане тут слово дійшло не тільки до вашого слуху, але й до вашого серця.

В одному зоопарку в клітці за міцними ґратами висить дзеркало з багатозначним написом: «Ви дивитеся на найбільш небезпечного звіра з усіх звірів на Землі, що коли небудь жили на планеті. Тільки цей здатний винищити ( і вже винищив ) цілі види…».

 Віддаючи належне дотепності авторів напису, необхідно відзначити, що роль людини в долі живої природи може бути іншою, якщо вона берегтиме і примножуватиме біорізноманіття Землі. Ми люди, і всі маємо розуміти, що тільки в єдності з природою, тільки в разі бережливого ставлення до неї в нас буде майбутнє. Пам’ятайте слова Андрія Платонова, що «людство без ушляхетнення його тваринами і рослинами загине, збідніє, впаде в злобу відчаю, як одинак наодинці». Отже, любіть природу так, як ви любите своїх батьків, свою домівку, свою Батьківщину.

VIII. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал теми за підручником та підготувати реферати чи повідомлення на   тему « Біорізноманіття Львівської області».

Використовуючи картку для практичної роботи, відмітити на контурній карті України природоохоронні території, пам'ятки природи та інші об'єкти

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатковий  матеріал до уроку

 

До територій та об’єктів природно-заповідного фонду можна віднести:  заповідники, заказники, національні парки, пам’ятки природи та ін..

Заповідники — це території, які збереглися в незайманому вигляді й назавжди вилучені з господарського використання. В Україні 23 природні заповідники. Найстарішими з них є Канівський, Кримський, Український степовий. 4 біосферні заповідники мають міжнародне значення — Асканія-Нова, Дунайський, Карпатський і Чорноморський. Біосферні заповідники є еталоном найбільш типових природних комплексів біосфери.

Заказники — це території, створені для охорони окремих компонентів природних комплексів, наприклад, видів рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. В Україні 187 заказників державного значення. Серед них Орільський орнітологічний заказник; у Великобурлуцькому районі Харківської області організовані 2 заказники для збереження сурка-байбака.

Національні парки — це великі території, що складаються з багатьох екосистем, які мало змінені або зовсім не зазнали впливу людської діяльності. На території України існує 11 природних національних парків.

Пам’ятки природи — окремі цікаві природні утворення, що мають наукове і природоохоронне значення. Бувають біологічні, зо­ологічні та ін. 123 об’єкти в Україні оголошено пам’ятками природи державного значення (1983 р.). Так, в Дергачівському районі Харківської області Мухове болото оберігається як пам’ятка природи.

Парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва — це найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва, які необхідно зберегти для прийдешніх поколінь. Одним з таких парків є Софіївка в м. Умані. Він знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

 

1948 року було організовано постійну комісію з видів рослин і тварин, яким загрожує зникнення. Результатом роботи комісії стало створення Міжнародної Червоної книги. В Україні перше видання Червоної книги побачило світ у 1980 році.

Червона книга – це державний документ про сучасний стан видів рослин і тварин, які перебувають під загрозою знищення, та про заходи щодо їхнього збереження і науково обґрунтованого відтворення.

У книзі є такі сторінки: червоні, чорні, зелені, білі.

На червоній сторінці зазначено види, які перебувають на межі зникнення (махаон, жук-олень, шафран жовтий, проліска дволиста).

На чорній сторінці – види тварин і рослин, які вже зовсім зникли з лиця Землі (тур, тарпан, морська корова, мандрівний голуб, безкрила гагарка).

 На зеленій сторінці – види, кількість яких збільшилася завдяки турботі людей (зубр, бобер, лось, біла чапля, кедрова сосна, модрина, ялина).

На білій сторінці – види, які мало вивчені й відомі (мала панда, журавель японський).

 

У Червоній книзі України для кожного виду наведені дані про його поширення, особливості будови, функціонування, життєвий цикл, чисельність у природі, вжиті заходи охорони тощо. Нині в Україні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин.

 

 Викладач: на уроках екології ми з вами вивчали суть та причини екологічних проблем. Давали відповіді на запитання:

- Як же зупинити екологічну кризу?

- Як привести у відповідність задоволення потреб людини і збереження навколишнього середовища? Звісно простих відповідей ми не знайшли.

Ймовірно, людина перейшла допустимі межі впливу на природу, що поставило під загрозу існування сучасної цивілізації. Один необережний крок - і людство «зірветься» у прірву. Один необдуманий рух  - і людство може зникнути з обличчя землі.

• Бесіда, дискусія.

1. Які глобальні проблеми постали перед людством ХХІ ст.? (глобальні проблеми: проблема війни та миру, екологічна, сировинна та енергетична, голоду, боротьба із злочинністю тероризмом, боротьба із хворобами століття)
2. Яку б проблему ви поставили на перше місце? Чому? (проблема війни та миру)

Війни постійно супроводжували людство, приносячи величезні жертви і лихоліття. Можемо сказати, що в ХХ ст. технічний прогрес зробив можливим ведення світових воєн із застосуванням зброї масового знищення: хімічної, бактеріологічної, ядерної.

 За підрахунками вчених, за всю історію людства, у всьому світі було 14,5 тисяч воєн, у яких загинуло 3,5 млрд. осіб. Нова світова війна неминуче може бути ядерною, і наслідки будуть жахливі – загроза існуванню Землі.

 Саме тому, людство покладає величезних зусиль для ліквідації вогнищ регіональних конфліктів. Для цього використовуються можливості ООН, багатьох миротворчих організацій і авторитетних політичних діячів, а в останні роки – військових структур НАТО.

 

Війна на сході України — збройний конфлікт на частині території Донецької і Луганської областей України. Конфронтація насильства в регіоні розпочалася в середині квітня 2014 року. Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт.

5 вересня 2014 року у Мінську було підписано угоду про припинення вогню на Донбасі. Робота контактної групи у Мінську була продовжена, сторони підписали наступний меморандум у ніч проти 20 вересня 2014. Проте, станом на сьогодні, бої та обстріли продовжуються.

За даними ООН станом на грудень 2015 року, у результаті військових дій на Донбасі загинуло більше 9 тисяч людей, ще понад 20 тисяч є потерпілими.

           Війна в Сирії, яка породила великі потоки біженців до країн Європи, бачимо максимальну жорстокість воюючих сторін відносно світового населення. А також сьогодні глобальною проблемою став тероризм, застосування насилля, з метою залякування мирного населення, придушення супротивників, політичного домагання,нав’язування своєї волі.

Екоцид – руйнування природного середовища під час бойових дій для спричинення тиску на супротивника.

3. Яку б глобальну проблему ви поставили на друге місце? (екологічна проблема)
4. Пригадайте, які основні екологічні загрози супроводжують  до змін глобального екологічного середовища? (зміна складу атмосфери;випадання кислотних дощів;глобальне потепління;руйнування озонового шару; загроза біорізноманіттю природи;виснаження ґрунтових ресурсів;зменшення запасів прісної води; глобальне затемнення; зубожіння Світового океану; зменшення запасу непоновлюваних ресурсів)
5. Чи можна вважати екологічні загрози породженням людської цивілізації, життєдіяльності спільноти? Чи насправді вони загрожують існуванню людства?

( Так, адже якщо говорити про підняття рівня води в морі, а отже зменшення кількості прісної води, до такого може призвести глобальне потепління. Якщо середня температура повітря підніметься всього на 4°, а саме такий прогноз учених на кінець століття, острівні країни Тихого океану зникнуть під водою. Постраждають також країни, які знаходяться не високо над рівнем моря. Так повінь загрожує значній частині Європи і жителі Великої Британії відчули це вже торік. Український Крим стане островом, тому що затопить перешийок, який з’єднує його з материковою Україною. Також під водою може опинитися значна частина Одещини та Херсонщини, а також Вилкове може зникнути взагалі. Частина Миколаївщини теж опиниться під водою. Зміна клімату призведе до зниження врожайності зернових в Азії, Африці та Південній Європі. А от навпаки врожаї зростуть у Північній Європі, Північній Америці, Австралії. З дощами на планеті буде взагалі сутужніше, з'являться нові пустелі. Посилення літньої спеки буде спричиняти лісові пожежі, вологі ліси Полісся і Карпат висохнуть і можуть перетворитися на степи, а південноукраїнські степи – на суху напівпустелю на кшталт казахської. Загалом негативні наслідки потепління відчує весь світ.)

 

(Очікується, що підвищення середньорічної температури на 2,5°С призведе до додаткових 215 тис.смертей на рік, а голод, опосередковано пов'язаний із потеплінням клімату, стане причиною загибелі 900 млн осіб за період 2010-2030рр.)