Виховний захід
Тема: «Боротьба триває »
Мета:
Обладнання: розтяжка та декор на дошку, презентація, відео.
Хід заходу:
24 лютого – вже стала історичною дата,
Коли Україна об’єдналася проти ворога завзято,
Коли країна прокинулася від вибухів та сирени,
Кожен українець зрозумів, що нас чекає битва, на яку ми підемо.
Вже 3 роки відважні українці боронять Батьківщину,
Бо немає нічого ціннішого за мир в Україні,
Вже 3 роки нашій мужності та боротьбі,
Незламності та супротиву на рідній землі.
Ці 3 роки для нас були надскладними та болючими,
Проте весь світ вклонився нашим воїнам могучим.
Вже зовсім скоро святкуватимемо ПЕРЕМОГУ,
А ворогу не дамо жодного шансу перетнути нашого кордону.
24 лютого 2022 року – це найстрашніший день в історії Незалежної України, день, коли почалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію суверенної держави.
Війна стояла за дверима,
Вона ввірвалась в кожен дім.
Давно вже тліла, невгасима,
Коли Донбас хапали й Крим.
Нахабно ворог сунув лапу
Неситим бидлом із боліт,
Перекроїть зібравшись мапу,
Щоб поневолити весь світ.
Цей день назавжди змінив життя кожного українця, бо розпочалась війна, яка забрала життя тисячі військових та цивільних. Тому пропоную сьогоднішній захід присвячений мужності, боротьбі та незламності протягом 3 років війни розпочати з хвилини мовчання за загиблими.
24 лютого 2022 року по праву можна назвати «чорним» днем в історії України. Вся країна прокинулася від величезної кількості вибухів. Шок, паніка, невіра, пошук пульту від телевізора, щоб хоч трохи зрозуміти, що відбувається
Знов,Україно,ти в небезпеці,
Стали на захист сини стіною,
Іх руки міцні і надійні плечі
Небо тримають над тобою!
Ось так наша держава почала свій шлях у виборюванні свого права на існування. Усі російські пропагандисти були впевненні, що вже за три дні російські військові у святковій формі будуть влаштовувати паради у Києві. Але … Жоден їх план не був реалізований. Сьогодні, під час аналізу вже 3 років війни, можна чітко говорити, що український народ вистояв, не здався та не підкорився.
Всі переломні та надважливі події в нашій країні завжди були пов’язані з Європейським Союзом. Згадайте, саме через відмову від вступу до ЄС у 2013 році тодішньої влади під керівництвом Віктора Януковича, спонукала людей вийти на вулиці та розпочати майдан, який дав початок Революції Гідності. Ще тоді український народ виразив свій проєвропейський настрій та бажання стати повноправним членом Європейського Союзу.
Плекали мрії ці захланні
Роками, хоч брехали всім
Про мирні й дружелюбні плани,
А йшли нахабно вкрасти Крим.
Про благо й мир переконати
Нікому в світі не вдалось,
Виною всьому в них є НАТО,
Й десятки років так велось.
Розкрили, врешті, всі бажання,
Готові стерти й білий світ,
Якщо космічні поривання.
Ведуть в смертельний долі хід.
Чи схаменеться ворог лютий,
Якому світ ввесь завинив?
Коли свідомість біс попутав
З добра не дочекатись див.
З перших днів війни російські війська дуже стрімко просувалися на нашій території, окуповуючи населені пункти, навіть цілі області. З кожним місяцем ситуація змінювалася, що можна побачити на карті
Серед великої кількості територій та населених пунктів, на жаль окупованим було місто Енергодар, де знаходить Запорізька атомна електростанція. Звичайно, всі пам’ятають наслідки вибуху у Чорнобилі, тому росіяни обрали найкраще розташування для себе, бо мали можливість шантажувати українську владу.
Судилась тобі, Україно моя,
Бути межею між світлом і тьмою,
На перехресті буття й небуття,
Точить ворог зуби і зброю!
Територія Київської області одна з перших була звільнена у квітні 2022 року, але весь світ побачив, які насправді жорстокі російські вбивці, що систематично катували, ґвалтували та знущалися над простими людьми. Те, що побачив увесь світ після звільнення Київщини, неможливо було навіть уявити.
Знову шматують нашу землю,
І сіють не жито, а чорну смерть,
Чаша стражданням і горем
Уже переповнена вщерть!
Наступною стала Харківська область та місто Херсон, жителі якого постійно боролися з окупантами, систематично виходили на головну площу міста, голіруч йшли на військову техніку ворога та безмежно раділи їх визволенню. Пропоную переглянути відео, де зібрані найяскравіші моменти. Як місцеві жителі Херсону діставали зі схованок українські прапори. Як зустрічали українських військових та обнімали їх у Херсоні. А також неймовірна знахідка під час звільнення Харківщини – на заклеєному російською пропагандою бігборді наші захисники побачили такі влучні слова Шевченка. Дивимося.
На Україну раттю суне
Вузькоока мокшанська орда,
У рідну домівку мою,Україну,
Суне ворогом чорна біда!
О 3:00 ночі 6 червня 2023 року окупаційні сили РФ знищили греблю Каховської Гідроелектростанції. Це масштабний воєнний злочин та потенційний акт екоциду. Греблю заздалегідь ще восени 2022 року окупанти оснащували зсередини вибухівкою, готуючи цей теракт. Через катастрофу більше 16 тис людей були у зоні небезпеці, а 80 населених пунктів зазнали суттєвих наслідків трагедії. Як це відбувалось, пропоную переглянути в короткому відео екскурсі подій.
Каховська Гідроелектростанція мала величезне значення для України. Російське керівництво чітко усвідомлювало масштаби завданої шкоди для українців, тому свідомо пішли на цей крок. Для того, щоб кожен з вас розумів, яке саме значення має Каховська ГЕС, пропоную переглянути коротке відео.
Що стосується енергетики, то з початку війни та окупації, електрику Каховська ГЕС не виробляла, але вода використовувалася для охолодження певних резервуарів ЗАЕС, що забезпечувало ядерну стабільність.
Весь світ завмер в очікуванні лиха,
Що йде до нас із півночі війна...
В моєму ж серці все напрочуд тихо...
Може, тому що скоро вже весна?!..
Ворог активно та систематично використовує ракетний терор усього населення України. Щоденні повітряні тривоги, обстріли, вибухи, зруйновані міста, загиблі цивільні люди. Найстрашніші періоди – це масовані ракетні атаки, коли Україна обстрілюється протягом 5 годин, бувало й більше. На всі куточки нашої країни летять ракети та шахеди, які знищують не лише критичну та енергетичну інфраструктуру країни, але й звичайні цивільні об’єкти, будинки, школи, лікарні, магазини та багато іншого, що ніяким чином не може загрожувати воєнними діями.
Ще поживем. Відборем. Відвоюєм.
За нами — правда і предвічний Бог!
Ще на кремлівських стінах намалюєм Тризуб
і прапор наших перемог!
На екрані ви бачите 5 найбільших масованих атак, яким підверглася Україна за 3 роки війни.
Головна мета російських окупантів – це знищення українців та українських територій. Цей висновок напрошується сам по собі, коли переглядаєш кадри обстрілів, порівнюючи зруйновані будівлі з довоєнним часом. Погляньте на ключові міста, за яких точилися жорстокі бої, а тисячі відважних воїнів віддали своє життя.
Далі пропоную переглянути, як виглядали деякі будівлі до та після ракетних обстрілів.
Українські чоловіки з перших днів війни стали на захист суверенітету нашої країни. Ще вчора це були звичайні робітники підприємств з різними напрямками, а сьогодні це захисники, відважні воїни Збройних Сил України, які героїчно борються за нашу свободу та мирне майбутнє.
Може, тому що є ще Бог Всевишній —
Він є початок всього і кінець!
І скоро розцвітати білій вишні,
І йти з весняним вітром під вінець...
Може, тому що скоро зійде грядка,
І що травою в луках зашумить...
Бо все в цей світ приходить по-порядку —
Та лиш Йому відома точна мить!
І тільки Він один, напевне, знає,
Що все, що було досі — недарма!
Я думаю, моя душа не крає,
Бо буде в нас ще не одна зима.
Україна дуже вдячна усім партнерам за їх військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Складно уявити, як би українці, абсолютно мирний народ, зміг воювати проти російських військ без допомоги. Але варто відзначити, що українці – це непереможна нація, бо незважаючи на всі перепони ми також виготовляємо власне озброєння.
Пахне в повітрі весною п’янкою,
Ще мить і ступить вона на поріг,
Та з півночі холодом тягне,
Вітер шквальний збиває з ніг!
Допомагати Батьківщині – це не обов’язково тримати зброю у руках та бути не передовій, бо без гарного тилу, який робить неможливе задля забезпечення фронту, складно перемогти. Мова йде про волонтерський рух, який в Україні досягнув нечуваних розмірів. Величезна кількість волонтерів їздить у гарячі точки на передову, щоб забезпечити військових усім необхідним. Влаштовують масштабні багатомільйонні збори, які закривають за декілька днів, щоб придбати найновішу зброю та прилади нічного бачення та зв’язку, різноманітні зарядні станції та засоби особистого захисту. І все це завдяки активним волонтерам, які стимулюють українців донатити на різні потреби армії.
Українські захисники та захисниці до останнього борються на лінії фронту, але часто російські війська підступають дуже близько, тому наші потрапляють у полон. Або ж наше керівництво віддає наказ здатися в полон, щоб врятувати життя особовому складу. Саме так і сталося з військовими полку «Азов», які мужньо боролися за Маріуполь.
Осяє наш шлях зоря перемоги
І буде ворог розбитий дотла
Ми не зійдемо з цієї дороги
Поки не зникне нічна імла
Пісня « Тату»
Найкращі новини – це допис на офіційних сторінках Президента України, які завжди починаються однаково – «Наші вдома». Це незламні герої, які пережили справжнє пекло і тортури, мають тяжкі захворювання та проблеми зі здоров’ям, але нарешті вдома, на рідній землі. Вже звільнено та повернути на Батьківщину тисячі військових та цивільних. І за словами великого керівництва, перемовини щодо обмінів відбуваються постійно. Тому ми віримо, що зовсім скоро «ВСІ наші будуть вдома».
З 16 березня 2022 року Указом Президента Володимира Зеленського започаткувалося проведення щоденної хвилини мовчання в пам’ять загиблих військових та цивільних українців.
Містами України проходять мирні акції, які влаштовують родичі та близькі наших полонених, активні українці. Дуже часто саме о 9:00 вони перекривають рух на найбільш ожвавлених проспектах, щоб усі зупинилися на хвилину та віддали шану усім загиблим. Також родичі полонених активно привертають увагу громадськості та влади щодо проблем полонених, вимагають рішучих дій, щоб їх рідні нарешті повернулися додому. Ці акції супроводжуються ходою містом, тримаючи у руках портрети своїх рідних та гасла, які привертаються увагу до проблем військовополонених та зниклих безвісти.
А поки що... Готуймося до бою —
Божих дітей проти дітей пітьми.
Точім слова і чистьмо свою зброю —
Бо в Бога йде весна після зими..
16. Курська операція
6 серпня 2024 року сталася унікальна подія, яку до сих пір вважають неймовірною – розпочалася Курська операція. Наші захисники змогли пробити оборону російських військ на кордоні та захопити вже їх територію, тим самим унеможливлюючи систематичні ракетні удари не лише по Сумській області, а й по всій Україні. Пропоную переглянути короткий огляд новин, як все починалося.
Військові ЗСУ – це приклад мужності, відваги, честі та незламності. Своїм прикладом вони підкорюють та надихають, ними захоплюєшся та ставиш їх у приклад.
На жаль, але війна завжди забирає найкращих, тих, хто відважно боронить та ризикує власним життям задля допомоги побратиму чи всієї бригади, захищаючи Батьківщину. Герої не вмирають, вони залишаються у наших серцях та пам’яті назавжди.
Танець Героїв
А щоб героїв дійсно не забували, у багатьох містах на центральних площах або вулицях почали влаштовувати своєрідні «Алеї Героїв», де розміщують «Куби пам’яті» з короткою інформацією про загиблих героїв. Ось такі куби можна побачити в різних містах України.
Шанують та відзначають наших військових почесними званнями та нагородами за проявлення себе на полі бою або під час особливої операції. Нагородження може відбутися як офіційно з різними урочистостями, так і на передовій, куди часто приїздить Президент, щоб не лише проконтролювати ситуацію, а й нагородити військових. Загиблих героїв нагороджують посмертно.
Тяжкі поранення військових, які призводять до ампутації кінцівок – розповсюджене явище. Наші військові проходять складні етапи у житті, де отримують максимальну медичну допомогу під час відновлення та протезування, щоб повернутися до повноцінного життя. Більш того, за кордоном також готові зустріти наших військових та надати їм допомогу по спеціальним гуманітарним програмам, які впроваджують різні країни, щоб допомогти українським військовим відновитися після тяжких поранень.
Українські військові активно приймають участь, займають призові місця та постійно нагадують про війну у нашій державі.
Вже 3 роки Україна бореться за свою свободу, суверенність та мирне майбутнє. 3 роки кожен українець живе зі страхом за своє життя та своїх рідних. Але разом з цим, вже 3 роки у кожного з нас є віра та надія, що зовсім скоро будемо святкувати ПЕРЕМОГУ! Віримо в Збройні Сили України! Пишаємося незламністю українських військових! Слава Україні! Героям Слава!