Чарівна ніч на свято Миколая

                                                                                         Додаток 11      

 УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ БРОВАРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Броварська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українські вечорниці

 

Для старшокласників

 

 

 

                                                                      Сценарій підготувала

                                                               Фісак Оксана Тимофіївна

                                                                        педагог-організатор

 

 

 

м.Бровари

2015

 

 

Мета: познайомити учнів з одним із релігійних свят;  розвивати образну

уяву; збагачувати словниковий запас учнів;  формувати в учнів осмислене ставлення до загальнолюдських цінностей  виховувати віру в силу добра, прагнення до самовдосконалення.

 

Наочне оформлення: ікона образу святого Миколая; свічка;піч; рогачі; коцюба; стіл; лави; миска з варениками; дзеркало; свічка; вірьовка; шпилька; насіння; відро з водою; яблука – 5 шт.

 

Музичне оформлення: українські народні пісні:”Хай в вас і в нас все буде гаразд”, “В саду гуляла”, “Ой, хто, хто Миколая любить”;”А мій милий вареників хоче”; колядка “Нова радість стала”; українська полька

 

Обладнання: акустична система; ноутбук; мікрофони

 

Дійові особи: Катерина (Господиня); 1 дівчина; 2 дівчина; 3 дівчина; 4 дівчина; 5 дівчина; 1 хлопець; 2 хлопець; 3 хлопець; 4 хлопець; 5 хлопець; Свирид; Наталка

Хід  свята

На  сцені відтворено в загальних рисах  інтер’єр української хати. В правому кутку стоїть піч, в центрі – стіл, на столі – вареники. Біля столу стоять лави. Звучить мелодія пісні “Ой, хто Миколая любить”.

На сцені господиня вечорниць, прибравши світлицю, запалює свічку біля образа, що висить на покуті.

 

Господиня:      Закінчилась в полі вся робота,

                         Земля чекає вже весняної пори.

                         А в хлопців та дівчат своя турбота,

                         Бо потяглися довгії зимові вечори.

                         Тож прошу вас, хлопці та дівчата,

                         Вас чоловіки і молодиці,

                         На наші веселі на Миколи вечорниці!

 

За дверима чути дівчат з піснями

Господиня:      О, Слава Богу! І празнику святому слава! (хреститься)

Таки не минають гості моєї господи.

Дівчата:           Тітонько Катерино!

Катерина:        Агов! Іду, іду!

Дівчата:           Доброго вечора Вам.(кланяються)

Дівчина 1:Дозвольте ввійти до вашої хати та празник   Святого Миколая  відсвяткувати.

Катерина: Доброго вечора, дівчата! Та  й  набралося вас багато. Одягнені як гарно. Ну просто впізнати не можна кожної. Заходьте дівчата, милості просю.

Дівчина 2:Спасибі, будьте і ви здорові.

 

З українською народною піснею“В саду гуляла” дівчата заходять до хати

Катерина: Спасибі вам дівчатоньки! Зараз будемо готувати  вечерю, бо скоро хлопці прийдуть.

Дівчина 3 :   Ой, щось мені нудно та голова морочиться.

Дівчина 4:Це ж тобі напевне вареників хочеться! (сміються)

Дівчина 5:А й справді, тітонько ви за вареники не забули?

Катерина:Ні дівчата не забула.

 

За дверима чути ритми української польки

Дівчина 1 : Ой, дівчата невже хлопці йдуть?

 

Всі приблизились до дверей, слухають. До хати прямує дядько Свирид

Катерина: О, господи, Свирид моєї куми човпе.

Свирид:Дозвольте на ваш поріг ступити?

Дівчина  2 :Ой лишенько, та ще й напідпитку.

Катерина:(біля дверей)  Ой, куме це ви? Спасибі, що не цураєтесь. (в сторону) Щоб тобі чиряк на пузі вискочив. Чого тебе сюди чорти принесли.

Свирид:Спасибі, будьте й ви здорові кумасю і ви, дівчата чепурні, як в калюжах поросята.

Дівчина 3 :Заходьте, заходьте дядьку задавака, облізлий як рудий собака.

Свирид:           Що? (співає)

                         Ой, летіли дикі гуси,

                         Та ще й каченята.

                         Колись були гарні дівки,

                         Тепер каченята.

Дівчина 4 : Ну й дає дід.

Свирид:Дівчата, вибачте. То все так для сміху. Скажіть, а  Наталки моєї тут не було?

Катерина: Ні, куми не було.  Ой, весь вечір споганить.

Свирид:А ви кумасю, дівуєте?

Катерина:Гуляю куме, аж дим іде.

Дівчина 5 : Дядьку, дядьку! А я бачила, що ваша тітка Наталка пішла до шинку, в Галатею.

Свирид:О, це вже дівко брешеш! Бо моя жінка до “Галатеї” не ходить! В гречку вскочити може, а от до “Галатеї” не  піде.

Дівчина 1 :Галько, Галько! Швидше!

 

Надіває хустку на голову однієї з дівчат та ховається в гурт

Свирид:О-о-о! Ондечки вона між дівками заховалася, тільки роги стирчать, як у Бровка вуха! А чого це ти між дівками затесалася, ще й спідницю  дівочу  одягла. Ну, зовсім нема розуму. Вже стара, а ще в голові зайці гопака вибивають. (дівчата сміються, а Свирид  бачить, що обізнався) А я було й повірив! А це знов Галька Шмаровозова. Ох і дівка! Знов лапші на вуха навішала.

Катерина:Ну тебе куме, завжди ти в макагонову юшку влізеш!

Галина :Дядечку, дядечку! Та не сердьтесь. Краще поки прийдуть хлопці, розкажіть нам якусь побрехеньку.

Свирид:Ні, дівко, побрехеньку пізніше, як хлопці прийдуть.

Дівчина 2 :Ви подивіться на нього, він ще розраховує тут бути коли хлопці прийдуть.

Дівчина 3 :Ну й гарячий дядько, напевно когось запримітив.

Дівчина 4 :Та вже ж Гальку Шмаровозову. (сміх)

Галина :Дядечку, та цур з вами! А скажіть но, хто отой Святий Микола.

Свирид: О, про це я розкажу. Давно це було. Колись в Греції в місці Міри Мікейсен помер місцевий єпископ – старший над священниками. Ото ж виникла потреба вибрати нового,  достойнішого.  Але в цім місці всі священники були достойні такого звання. І важко було комусь із них віддати перевагу.

Дівчина 5 : А що далі було?

Свирид:Тоді мешканці того міста помолилися і сказали  собі: “хто завтра вранці прибуде до церкви з поміж священників, той хай буде їхнім єпископом. Назавтра першим прийшов молодий священник, якого всі любили за його набожність і доброту. Ось цього молодого священника і вибрали.

Дівчина 1 :І це був святий Микола?

Свирид: Саме так, дівчата. Святий отець Миколай. Постійно робив добрі діла, допомагав усім, хто його допомоги потребував.

Дівчина 2 :А я чула, що в цей день Святий Микола заходить до кожної хати і подарунки роздає.

Свирид:Саме так дівчата. Отець Миколай мав собі за звичай підкидати людям гроші або цінні речі, подарунки. А ще він любив приносити різні забавки, книжки   і навіть вбрання.

Дівчина 3 :Оце так. А я бачила Святого Миколая.

Дівчина 4 :  Ви подивіться на неї. Де ти його бачила?

Дівчина ІІІ :Бачила. Мальованого на образі.

Дівчина 4 : На образі. А як він виглядить?

Дівчина 3 :Та так одягнений, як священник, коли править службу божу. На голові чорна корона, а в руці велика палиця.

Дівчина 5 :Ой, коли б він скоріше прийшов.

Дівчина 3 :Давайте ми його будемо просити.

Святий, небесний Отче Миколаю,

Нас ти не забудь, і в ніч чудес

З дарунками прибудь.

Свирид:Не турбуйтесь дівчата. Прийде святий Миколай і до нашої  світлиці.

Дівчина 1 :Тож давайте всі разом попросимо.

Всі: Святий, небесний Отче Миколаю,

       Нас ти на забудь, і в ніч чудес

       З дарунками прибудь.

Чується стукіт

Дівчата:          Йде!

 

До  світлиці заходить тітка Наталка, жінка дядька Свирида

Наталка:          Кумасю! Кумасю!

Свирид:  Ой, лишенько. Це вже моя мимра стара мене шукає. Дівчатоньки, сховайте мене. (ховається)

Наталка: Добрий вечір вам дівчата!

Привіт молодиці!

 Чула я, що у вас кумасю

 Ідуть вечорниці.

Катерина:Добрий вечір Наталко! Проходьте.

Наталка:А кужіль для мене підготували?

Дівчина 2 :Оце і замололи. Краще місце займайте то ж біля нас.

Наталка:Місце, місце. А Свирида мого тут не було.

Дівчина 3 :Ні тітонько, не бачили.

Наталка:Слава Богу, хоч погуляю добре.

Катерина:А я вас кумасю горілкою почастую.

Тітка Наталка заперечує жестом частування

Наталка: Ні! Годі, годі балачками мене забавляти. Розійдіться, ширше коло хочу танцювати.

Дівчина 4 :Як танцювати? А музики?

Дівчина 5 :А ми заспіваємо.

Свирид:А я допоможу своїй Наталці танцювати.

Наталка:(здивовано)  Ондечки моє чадо. А бодай тебе....  А щоб тобі голову повернуло назад.

Свирид:Це що, в мене голова буде потилицею вперед.

Дівчина 1: Тітко! Зачекайте! Не забігайте наперед.

Наталка:Ви чули? Якої плутає. Я ж просила, а я ж тебе благала,що підемо разом. Ні! Завжди він від мене тікає. Щоб тобі Бог три язики в роті дав.

Свирид:Та Наталко, заспокойся, серце моє.

Наталка: Ну добре, співайте або на чомусь грайте!

 

Дівчата співають, а тітка Наталка і дядько Свирид танцюють. Чути голоси хлопців. Дівчина 2 виглядає у вікно.

Дівчина 2 :Ой, нарешті явились і не запилились.

Хлопці зупиняються на авансцені

Хлопець 1:Глядіть, щоб не прогоріли.

Хлопець 2:А ти складчину зразу не віддавай.

Хлопець 3 :А якщо розженуть?

Хлопець 4 : А якщо розженуть, то підемо назад. Ну пішли.

 

Ідуть граючи, зупиняються біля світлиці

Хлопець 5:Добрий вечір, чесно громадо! Вам тітонько наше ніжайшеє поклонєніє! Ми смирні як телята, а ковбасу в нас Микола любить.

Хлопець 1 : Він кільце одне і два, і три змегелить  тож мало. То ви не жалійте ковбаси.

Хлопець 2 : А Василь по брехні, прямо у перину гільдію (сміх)

Катерина:Годі! Годі вам хлопці.

                         Завітайте любі друзі,

                         До нашої хати

                         Вам усім ми щиро раді

                         Будем пригощати.

Дівчина  3:Щиро кажемо вам хлопці

                         Велике спасибі.

                         Що до нас ви прибули

                         Та й музик нам привели.

Хлопці з дівчатами танцюють польку

Дівчина 4:Дівчата! А хто з вас знає як хлопцям ворожити, щоб  собі гарну пару добрати.......   Ну що ж прийдеться розказати. От ти послухай Василю. Коли впаде великий сніг, вдарить сильний мороз, вийди до себе на город, вирий, ну метрів зо три яму, порівняй її, постій до ранку, спостерігаючи чи не появляться чиїсь сліди, може собака, чи кіт, чи пташка перебіжить. Але обов’язково   приглянься, у який бік вестимуть сліди. Там в тій стороні і  живе  твоя наречена.

Дівчина 5 :А я знаю, як можна дізнатись ім’я ваших суджених хлопців. Треба вийти на вулицю й запитати в першої  зустрічної вам жінки.

Хлопець 3 :Давайте краще поворожимо на дровах.

Хлопець 4: Дівчата! Хто хоче дізнатися яким буде ваш чоловік. Прошу підійдіть до цього мішка, ну і постарайтеся витягнути з нього свого судженого. І так, бажання є?

 

Виходять дівчата, і кожна витягає з мішка кілок – показує глядачам

кажучи який, а хлопець – коментує

                         рівний кілок    -    чоловік молодий і здоровий;

                         кривий кілок    -   чоловік немічний, старий;

                         кілок з корою  -    прикмета багатого чоловіка;

                         кілок без кори -    прикмета бідного чоловіка

Катерина :Дівчата й хлопці, годі вам ворожити. Вже й пора вареників покуштувати. Прошу сідайте до столу.

Дівчина 1 :І справді вже пора вареники їсти.

 

Всі сідають за стіл, співають “А мій милий вареників хоче....”

Дівчина 2 : Що це ви все запихаєтесь варениками. Василю, а ну розсміши нашу публіку.

Василь:Ой ти, вже й  вуха розвісила. А ходи-но сюди Тетяно. От якщо зумієш першою перелускати насіння, тоді я виконаю твоє бажання.

Дівчина 2:Тебе сміхом не годуй, аби якусь дурничку на язик вхопити. Ну добре.

Василь: Ну добре дівчино, це тобі не дядькові Свиридові лапшу вішати, от з ним ти і позмагаєшся. Дядьку Свириде!

Свирид:Агов! Та не сварися! От бісова кров. Воно звичайно брехня, але дуже похоже на правду. Ми з Наталкою зуби з’їли на цьому. Ох, в мене руки оце від коліна до плеча болять.  Наталко! Чого це ти  довбешся коло  того мотовила. Бач з ким вона тут? Ще й кричить. А який нечистий тебе навчив? Наталко, ходи-но сюди.

Наталка:Та кажи швидше Василю, що ти хочеш? Ага тоді вказуй на мою порцію.

Василь: Зараз ми побачимо, хто з вас справніший! Сідайте.

 

Проходить конкурс на спритнішого по лусканню насіння. Перемагає Наталка

Василь:А й дідусю, дідусю, а ще й казали що зуби збили на насінні.

Свирид:А я можу побрехеньку розповісти.

Наталка: О, мати Христова, та твої побрехеньки уже увесь  Канів знає.

Свирид:Ви чули?

Наталка: О, Господи. Ти знову почнеш як парубкував, як з дитячих літ від тебе спокою немає, як ти зі мною біля верби танцював, як тобі на зимні свята ворота дьогтем вимазала, та ще й пір’ям притрусила. Василю розвесели публіку краще.

Свирид: От клята, ніде не дасть на чарку просунутися.

Наталка: Нехай буде й так.

Василь:Тетяно, твоє бажання виконає дядько Свирид.

Дівчина 2 : Так то й так.

 

Дядько Свирид розповідає народні усмішки

Дівчина 3:Годі, годі балачками нас знову забавляти. Починайте скоріш грать, будем польку танцювать.

 

Всі учасники танцюють польку, один з хлопців залишається в центрі  їсть яблуко

Іван :Ні, не буду я тебе сватати. Якби ти була хоч трішечки, або вища, або нижче, або товща чи там тонша, а то якось не під лад. А ти зовсім не балакуча, наче в тебе й язика нема.

Дівчина  4:Іване, ти що з розуму збився, дай краще яблуко гризну

Іван:Диви, що захотіла. Ну добре. Тітко Катерино, дайте но відро. (кидає в відро яблуко) Ну, а тепер кусай.

 

Проводиться гра: у відрі з водою плаває яблуко, його треба надкусити, без допомоги рук

Дівчина 5:Годі вам розважатися. Уже темненька нічка, тьмою світ закрила. То ж давайте всім присутнім на вечорі ще одну ворожбу скажу.

Разом:  Давайте! Давайте!

Дівчина 5:О, нарешті згадала. Тітонько Катерино, нам без вас не обійтись.

Дівчина ставить дзеркало, запалює свічку. Кожна по черзі сідає перед  дзеркалом і починаються жартівливі пророцтва

Дівчина 5:Хто бажає бути першою?

Дівчина 1:Ой, тітонько, що це? Чи то гора, чи то якась копиця?

Катерина:Буде в тебе чоловік п’яниця.

Дівчина 2 :Ой, мамо, дайте води напитися!

Катерина:(дивиться) А в тебе буде чоловік битися.

Дівчина 3: Неначе хвіст, чи пліт?

Катерина:Буде твій сужений старий дід.

Дівчина 4:Якесь свиняче рило....

Катерина:Буде в тебе чоловік гарний та ще й Гаврило.

Дівчина 5:Дивіться тітко, якесь вороння всілось на гіллі.

Катерина:А ти будеш віддаватися кожної неділі.

Дівчина 1:Якась свиня неначе лізе на драбину.

Катерина:А ти будеш мати дівкою дитину.

Хлопець 1 : Та годі вам дівчата, зведете сюди всяку нечисту силу. Тітко Катерино, треба негайно щось зарубати металеве над верхнім одвірком, аби  ще  й  мерці не прийшли бо вони заліза бояться. (витягує з пазухи вірьовку,

приказуючи)  Не вірьовку зав’язую, а роти всім ворогам нашим! Болю їм в зуби, на очі більмо, в бік кольку, вуха без слуху, носа без нюху. Тьху, тьху.

(крутиться) Відробив, відвів від нас дівчата, всі біди на сторону. Вашому керівництву подарую цю чарівну шпильку. Тільки не зчепіться всі разом, а зробіть так, як я велю. Як тільки лихий вітер повіє, так і застібайте по черзі до подолу. Всю нечисть як рукою зніме.

Дівчина 2: Петре, тебе з твоєю чудасією до ранку не переслухати. Давайте краще Святого Миколу ще раз покличемо.

Разом:А й справді, давайте!

 Святий Миколай, нас ти не забудь,

 І в ніч чудес з дарунками прибудь.

 

Всі співають “Ой, хто Миколая любить....”  Входить  Святий Миколай  з  двома  ангелами

Дівчина 3: А ми на вас давно чекали.

Ангел:Святий отче Миколаю, не будемо по хатах ходити. Тут  в  цій  господі  я  бачу  зібрались  з  усієї  околиці

Св.Миколай: Добрий вечір, мої любі! А й справді скільки вас тут зібралося. Але не бійтеся, дарунків на всіх вистачить. Тож застерігаю вас, відразу не їжте. А по приходу додому покладіть під подушку. Через гарний сон, через

ясну зоряницю мрія ваша здійсниться.

Ангели роздають подарунки

Св.Миколай: Між собою любі друзі в згоді проживайте, і родичів ви слухайте, старших поважайте. Все до книжки, до    науки беріться скоренько, учиться гарненько. Не робіть ніколи кривди. Живіть як розумні люди, на цім Божім світі. Ці слова, ви любі друзі добре пам’ятайте. В душі ви їх глибоко собі сховайте.

 

Під дзвони Святий Миколай з ангелами виходить

Катерина:От бачите друзі, минає Святого Миколая, а за ним Різдво Христове. Від Миколая можна колядувати.

 

Всі разом співають колядку “Нова радість стала...”

Дівчина 3:Спасибі вам, тітко Катерино, вже наспівалися, натанцювалися, тепер додому пора!

Свирид:Жінко! Жінко! Де ти? Вже додому пора! (Наталка крутиться  біля високого парубка)  Чого ти крутишся з отим мотовило? Додому пора!

Наталка:Свириде, ще погуляймо!

Свирид:Ходім, ходім, серце моє. А вас хлопці та дівчата, ласкаво просимо до нас на Святий вечір.

Наталка: Приходьте хлопці та дівчата.

Свирид:Я вас добреньким почастую.

Наталка:Хм, мабуть же я. Наварю вареників, холодцю, пиріжків напечу. Всякої всячини приготую.

Катерина:Хай люди ходять один до одного в гості.... Хай   в кожній  хаті  лунає  пісня.

Всі з піснею“Хай в вас і в нас все буде гаразд” виходять

 

Використані література:

Інтернет ресурси:

sever.lg.ua/2012-12-12-gruden-kroku-svyata-daru