Чарівні казки Наталі Забіли

 

 

 

 

СЦЕНАРІЙ

виховного заходу на тему :

 « Чарівні казки Наталі Забіли»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів

Бірківської гімназії

Костюк Ніна Василівна

 

 

 

 

 

 

 

Про матеріал.

Матеріал поглиблює знання дітей про творчість Наталі Забіли . Розширює коло читання . Розвиває логічне мислення  , акторську майстерність. Розвиває ціннісне ставлення до мистецтва , культуру спілкування рідною мовою .

Мета : поглиблювати знання дітей про творчість Наталі Забіли , розширювати читацьке коло , акторську майстерність , виховувати бажання спілкуватись рідною мовою .

Очікувані результати : ціннісне ставлення до культури  , мистецтва ,спілкування рідною мовою, вдосконалення роботи з літературними творами , розширення читацького кола молодших школярів , популяризація української дитячої літератури .

 

                                     ДІЯ 1

Вхід до театральної зали.

Продаж квиточків  .

1 учень –Увага ,увага  запрошуємо вас на казкову виставу .

2 учень – Просимо квиточки придбати і місця відповідні зайняти .

1 учень – усі квиточки зберігайте , уважно за виставою спостерігайте.

2 учень – дотримуйтесь правил поведінки у театрі ,а вкінці у розіграші призів зможете участь узяти …

                                              ДІЯ 2

Ведуча 1

 Усі готові до початку вистави ?

-Глядачі готові ? (так)

-Артисти готові ? (так)

Тож зустрічаймо артистів гучними оплесками .

( артисти проходять по сцені і представляють себе ).

                                                 ДІЯ  3

Ведуча 2

Сьогодні ми хочемо познайомити вас з українською поетесою, письменницею , драматургом  - Наталею Забілою і її чарівними казками .

Дівчинка ( Наталя ).

-         Привіт . Мене звати Наталя . Я дуже люблю спостерігати за усім довкола . А потім вигадувати різні цікаві історії .

-         Ось послухайте одну таку історію про метелика

(« Метелик» Наталя Забіла )

 

Я біжу ,біжу по гаю,

Я метелика спіймаю.

А метелик не схотів –

Геть від мене полетів .

 

Сів метелик на травичку

Може , думав , не помічу ?

Блиснуть крилечка ясні –

Зразу видно в далині .

 

Сів метелик на листочок –

Може там сховатись хоче ?

Блиснуть крилечка рябі –

Не сховатися тобі .

 

Полетів він на лужок ,

Заховався між квіток .

Я іду ,іду ,іду –

Метелика не знайду .

-         Ну як вам така історія . Правда ж чудова ?

 

Ведуча 1

-         І так цілий день ,а ввечері кличе Наталочку мама до хати .

Дівчинка (мама Наталі)

 -Наталочко , гей Наталочко ! Досить гуляти . Пора вже додому вертати .

Дівчинка  ( Наталочка )

-         Вже біжу , біжу ,біжу  і все тобі розкажу …

                                     ДІЯ 4

Ведуча  2

.- Ось така наша Наталя : швидка , розумна , допитлива і весела. З нею за день трапляється безліч веселих  пригод .( Дівчинка  Наталя імітує свою пригоду в саду ).         ( « Лічилочка» Наталя Забіла )

Одна маленька дівчинка

Пішла гуляти в сад.

Там дві зелені яблуньки

край тину стали в ряд.

 

Під вітами три квітоньки,

чотири будяки.

Над ними п'ять метеликів

ведуть свої танки.

 

Шість коників змагаються —

хто вище всіх плигне?

А сім пташок цвірінькають,

вітаючи мене.

 

До тину між деревами

драбину я припну.

Угору по драбиночці

аж вісім раз ступну.

 

У мене дев'ять друзів є,

покличу їх мерщій

і десять стиглих яблучок

складу у кошик свій.

 

Смачних рум'яних яблучок

нам вистачить усім:

я друзям дам по одному,

сама десяте з’їм                      ДІЯ 5

Ведуча 1 .

-         Набігалась за день наша Наталочка , стомилася ,  а разом з нею стомилось і Сонечко . Надходить вечір , на небосхилі з’являється місяць і зірочки .

(звучить колискова пісня « Тихесенький вечір на землю спадає …» )

( « Зірочки» Наталя Забіла )  

                                   ЗІРОЧКИ

         Ледве ясне сонечко скотиться додолу,

           ледве вечір присмерком вкриє ліс і поле,

           як на небі синьому, понад цілим світом

              ми, веселі зірочки, вогники засвітим.

 

 Безліччю ліхтариків сяєм над землею,

             сонну землю пестимо ласкою своєю.

             У степах мандрівникам і плавцям у морі

              ми дорогу вкажемо в синьому просторі.

 

 

 

А маленьким діточкам, що лягають спати,

             ми хорошу казочку будем повідати,

             щоб їм сни приснилися радісні й бадьорі:

             квіти та метелики і блискучі зорі.

                                                           ДІЯ 6

 

( Дівчинка - мама і дівчинка - Наталочка )

-         Мамо , вже вечір , розкажи мені казочку , ну будь ласка ….

-         Так розкажи… ( всі діти ) .

 

Пісня « Мамо, розкажи мені казку».

 

    

1.Я в дитинство своє заглядаю

І здається, неначе у сні.

Тихі сутінки квіти вкривають,

Розкриваються миті ясні.

Наче винне мале кошенятко

Біля ліжечка тихо стою.

І як кожне в дитинстві малятко

Тихо прошу матусю свою.

 

Приспів.

Ну зроби, ну зроби мені ласку,

Розкажи мені, матінко, казку,

Про співучий такий і чудовий,

Про мій рідний смерековий край.

Ну зроби, ну зроби мені ласку,

Розкажи, розкажи мені казку,

І ласкаву, як світ цей казковий,

Ти тихенько мені заспівай.

 

2.Диво-майстер по горах блукає,

Ніжна мавка сплітає косу;

Ось козак, що чар-зілля шукає,

І збирає ранкову росу.

Ось дракон пролетів наче хмара,

І знайшов він чарівне перо;

І щаслива, закохана пара

Що завжди переможе добро.

 

Приспів.

Програш.

 

3.Ці казки я завжди пам"ятаю,

Ношу завжди їх в серці своїм,

Я по них все життя виміряю,

Свято вірю словам чарівним.

Та дитинство мов птах пролетіло,

Все здавалось казкове мине.

Раптом чую знайоме і миле,-

Ніжно донечка просить мене.

 

Приспів.

(Перші 2 рядки- речетатив , далі- співати.)

                                                ДІЯ 7

Дівчинка -  мама

-         Добре , добре буде вам казка .Казка про будиночок та не простий . Будиночок казковий п’ятиповерховий.

(«Будинок казковий п’ятиповерховий»)

 ( Інсенізація вірша ) 

 

У лісі під ялицею, над річкою-бистрицею,

Будинок є казковий, багатоповерховий.

 

Стоїть він серед зелені із давньої пори,

Всі поверхи заселені від низу до гори.

На першому живе Ведмідь, поважний, волохатий.

Він цілу зиму спить та й спить І не виходить з хати.

 

На другому живуть такі чудні зелені Жабки:

Чудово вміють за гілки чіплятись їхні лапки.

 

На третім, де живе Сова ,зачинені віконця,

Бо ця бабуся лісова ніяк не любить сонця .

 

А на четвертому давно живе хвостата Білка

Що крізь відчинене вікно стрибає аж на гілку!

 

Найвище всіх — на п’ятому Ворона та Сорока:

Як стануть розмовляти Чорнява й Білобока,

 

Говорить кожна голосно І подругу не слуха, —

Ховаються навколо всі І затуляють вуха.

 

Всі кажуть їм: —Сусідоньки! Ну як не сором вам

Нечуваний, невиданий здіймати тарарам?!

 

— У нас така вже вдач ,такі вже голоси:

Ворона як закряче ,то й чуть на всі ліси.

 

Сорока застрекоче — словечко до слівця,

Сама спинитись хоче,та все нема кінця!

 

Отак і цокотіла ця пара белькотух,

Аж поки сонце сіло —І гомін зразу вщух!

 

Настала в лісі тиша,лише кущі колише

Навколо вітерець.Замовкнув дім казковий…

Багатоповерховий…І казочці кінець!

                                     Ведуча 2 .

А зараз трошки пограємось у гру «Запиталочка». Дайте відповіді на мої запитання .

-         Хто живе на першому поверсі будиночку ? ( ведмідь ).Правильно .

-         А на другому хто поселився ? (Жабки) Чудово .

-         Хто вподобав для себе третій поверх ? (Білочка ) .Молодці

-         А на четвертому ? (Сова ). Вірно .

-         І нарешті хто мешкає на п’ятому поверсі ( Ворона і Сорока )  . Ну звичайно це вони….. Та годі вам вже сваритися  !

-                                                                     ДІЯ 8

Ведуча 1

-Настає пора сну і відпочинку. І тут починаються справжні дива . У снах Наталочка бачить усі свої вигадані історії. Усі герої стають реальними . Вміють розмовляти і поводять себе майже як люди …

( Казковий стіл , годинник , з’являється Казкар )

-         Я Чарівник . Мій робочий день починається пізно увечері , коли всі полягають спати. Я сідаю за свій чарівний стіл . Беру чарівне перо і пишу , пишу казки для вас .

( Наталя Забіла «Годинник» )

          ГОДИННИК

Стоїть собі годинник на столику у нас,

Години та хвилини відстукує весь час.

Його блискучі стрілки не спиняться ніяк,

І завжди чути тільки:

Тік-так ,Тік-так, Тік-так

 

Пора, пора вставати! Минула ніч давно.

Прокиньтеся, малята, погляньте у вікно:

Надворі сонце світить, цвіте червоний мак,

Вставайте, любі діти!

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

 

В садочку сміх та галас, гуляє дітвора.

Набігались, награлись, —обідати пора.

А може, не пора ще? Ну, хто подасть нам знак?

Годинник зна найкраще:

Тік-так, Тік-так, Тік-так

 

Заходить сонце красне, Іде нічна пора.

Лягає спати вчасно слухняна дітвора.

Сплять люди і тварини, І тихо й темно так..

Не спить лише годинник:

Тік-так, Тік-так, Тік-так.

 

Він день і ніч працює –

Невпинно лине час …

І кожна мить дарує

Історії для вас .

 

Казкар

-До речі ,  я чув що десь тут недалечко живе дівчинка .Така весела , кмітлива .Кругом усе бігає , про все розказує . Тільки от забув як її звати ….. О ! придумав , зараз запитаю у дітей .

- Діти , ту дівчинку звали Оля ? (ні )

- То може Галя ? (ні) Знову ні .

- А як її звали ? (Наталя ) Ну звичайно , Наталя . Чудово поки вона спить піду подивлюся які сри її сняться .

                                                     ДІЯ 9

Ведуча2

А Наталочці сниться сон про лісових звірят . Казка « Зайчикові пригоди»

 

Стрибайчик стежкою лісною плигав поволі — стриб та стриб!

            І раптом бачить: під сосною сидить великий білий гриб.

 

 — Диви! Грибок! Ну й чудасія! Адже ж учора випав сніг…

                 Моя матуся так зрадіє І нам спече грибний пиріг!

 

 Зірвав він гриб — та й знов стрибати, не оглядаючись кругом,

            Аби скоріш поласувати смачним гарячим пирогом.

 

 

 

Аж ось їжак по цій стежинці біжить назустріч напрямки.

            Несе морквину він на спинці, настромлену на колючки.

 

 — Добридень, друже! Що це в тебе?

            — Грибок хороший, бачиш сам!

              — Ой, це ж мені такого й треба!

              За нього моркву я віддам!

 

 Стрибайчик каже: — За морквицю грибом охоче заплачу,

             Бо морква ця ще й як згодиться моїй матусі до борщу!

 

 Поклав він моркву до торбинки І далі стежкою побіг.

             Навколо сосни та ялинки присипав перший білий сніг.

 

 Коли це білочка назустріч бреде, плететься спроквола:

             Ніяк з головкою капусти не може впоратись мала.

 

  — Спинися, друже, на хвилинку,бо я захекалася вкрай!

             Віддай мені свою морквинку,а ти капусту забирай!

 

 Стрибайчик згодився зраділо —капусту ж люблять всі зайці! —

             І посміхнувся: — Добре діло!Матуся зробить голубці!

 

 Пішов він далі. Бачить — збоку поміж сосонок навмання

              Іде на гірку невисоку на лижах сіре козеня.

 

— Що ти несеш таке хороше?

— Капусту свіжу, бачиш сам!

— Віддай мені, я дуже прошу,

За це тобі я лижі дам!

 

 

Стрибайчик радо став на лижі підперсь ціпками та й побіг.

Ой, гарно ж як навдивовижу виблискує на сонці сніг!..

 

 Коли, засапавшись, назустріч Іде ведмедик-дивачок:

            Він зверх свого пухкого хутра напнув новенький кожушок.

 

 — Ой, жарко, парко! Я загину!..Від тягара мене звільни:

            Візьми собі цю кожушину, а лижі подаруй мені!

 

 Що ж, і на це Стрибайчик згоден!Побігло далі зайченя,

             Пишаючись з своєї вроди та ще й з нового убрання.

 

 Вже й день до вечора схилився,вже в небі зіронька блищить.

             Коли це зайчик зупинився І чує — щось в снігу пищить.

 

 Він ближче підійшов і бачить:серед обгризених гілок

            Сидить в снігу і гірко плаче малий тремтячий байбачок.

 

 Стрибайчик здивувався дуже:— Чому ти в ліс прийшов гулять?

            Адже ж я добре знаю, друже,що байбаки узимку сплять!

 

 — Таке ж мені казала й мати,та я не слухався ніяк…

            Мені схотілось погуляти! - Відмовив, схлипнувши, байбак. —

 

              Ну й погуляв… Я в лісі цьому від холоднечі ледь не вмер…

               Живий, напевно, вже додому не доберуся я тепер!..

 

 На наше поле, в нашу нірку добратись швидше я б хотів!.. —

            І знов байбак заплакав гірко,а сам ще дужче затремтів.

 

 Захвилювався наш Стрибайчик ,перехопило в нього дух

— Не плач, — він каже, —а вдягайся скоріше в теплий цей кожух!

 

 В нім не замерзнути ніколи! І ще до ночі дійдеш ти

В своє житло, на ваше поле, І зможеш спати залягти!

 

 Байбак закутався в кожуха, подякував і сльози втер,

             Ще й обіцявся маму слухать І взимку спати відтепер.

 

 А наш Стрибайчик на морозі набігався й додому йде.

             Ось і домівка! На порозі стоїть матуся й сина жде.

 

— Де ти гуляв так довго, синку?

— Матусю, я грибок зірвав!

— А де ж це він?

— Та за морквинку я їжакові гриб віддав.

— А де ж морквинка?

— На капусту я ту морквину обміняв…

— Капуста ж де?Похрумав з хрустом?

— Ні, обмінявся з козеням.Віддав за лижі капустину…

— А лижі де?! — Малий ведмідь

Нову хорошу кожушину на лижі виміняв умить!

— А кожушина де?! — Матусю ,там байбачок замерзнуть міг…

Ну, я й віддав… щоб у кожусі до свого дому він добіг!..

 

 Все розповів, а сам боїться: що мама вимовить в одвіт?..

              Бо, може, він робив дурниці І вів себе не так як слід?..

 

 — Я дуже рада, — каже мати, —Що син у мене молодець! —

             І повела його до хати . А тут і казочці кінець.

                                                        ДІЯ 10

Казкар

_ Ну як вам ,сподобалась казочка ? (так сподобалась)

-Ох і сни ж у цієї Наталочки .Я аж стомився бігати за її звірятами . Проте які всі молодці і історія яка повчальна . Піду швиденько запишу поки не забувся ….

(Казкар виходить ) .

Ведуча 1

-Ось така наша вистава …

-А тепер сюрприз для вас . Розіграш казкової лотереї . Де наше чарівне горнятко?

Казкар

- Та ось воно..

Ведуча 1

Уважно слухайте і відповідайте на запитання . ( Діти по черзі дістають з горщика кульки з номерами і задають запитання глядачам )

- Як звали допитливу веселу дівчинку ?( Наталя )  приз жувачка

- Кого хотіла спіймати дівчинка коли бігала у гаю ? ( метелика )------- олівець

- Скільки друзів у маленької дівчинки , що гуляла у саду ? (9) --------- яблуко

- Хто живе на першому поверсі будиночка ? ( ведмідь) ----- кулька

- Коли приходить вечір на небі з’являються ….. ( місяць і зірочки ) ------ наклейка

- Скільки поверхів було у будиночку ? (5) ----- цукерка

- Хто жив на останньому поверсі ? (ворона і сорока ) ---------резинка стирачка

_  Хто головний герой у казці « Зайчикові пригоди» ? ( зайчик) ---------- блокнот

- Чим записує казки чарівник ? (пером) --------------- ручка

- Хто автор усіх казок які ви сьогодні  бачили ? ( Наталя Забіла ) ----------- брелок

                                                                   ДІЯ 11

 

Ведуча 2

І назавершення пісня – руханка , яку виконуємо всі разом .

(Пісня – руханка  « Ми чудові» )

Нумо всі, малята, ля-ля-ля-ля!

Годі сумувати! Ля-ля-ля-ля!

В нас сьогодні свято! Ля-ля-ля-ля!

Затанцює з нами вся земля!

Дружно усміхайтесь! Ля-ля-ля-ля!

Оплески давайте! Ля-ля-ля-ля!

Руки підіймайте! Ля-ля-ля-ля!

Затанцює з нами вся земля!

Приспів:

Бо ми - чудові! Ми - чудові,

Мов цукерки кольорові!

Голосочки, як дзвіночки, гомінкі!

Ми - чудові! Ми - чудові!

Вам даруєм свято знову,

Ми - веселі і завзяті малюки!

 

Нумо, друзі, разом, ля-ля-ля-ля!

Скажем "Ні!" образам! Ля-ля-ля-ля!

У веселім часі, ля-ля-ля-ля!

Затанцює з нами вся земля!

Сонце усміхнеться! Ля-ля-ля-ля!

Променем проллється! Ля-ля-ля-ля!

Все лихе минеться! Ля-ля-ля-ля!

Затанцює з нами вся земля!

Приспів.

Ми - чудові! Ми - чудові!

Вам даруєм свято знову,

Ми - веселі і завзяті малюки!

Ведуча 1   НА цьому наше свято казки завершується . Дякуємо за увагу .