Cвято до Дня української писемності та мови

Презентація – слайд 1 – 9 листопада – день Української письменності та мови

Учитель: Шановні друзі! Запрошуємо вас до нашої господи – на сіль, хліб, на

                щире слово, бесіду мудру, свято наше – торжество рідної мови.

Українська мова – це безмежний океан. Вона мелодійна, як пісня солов’їна. Наша мова прекрасна, барвиста, наче дощова веселка.

 

Учні 3 класу:

1. Раді ми вас привітати,

Бо у нас сьогодні свято –

Будем нашу рідну мову шанувати.

2. Ми малі, та всі ми друзі,

Ми одна родина,

А найбільша наша мати рідна Україна.

      3. Україна – рідний край,

          Поле, річка, зелен гай.

          Любо стежкою іти,

          Тут живемо я і ти.

4. Моє коріння – рідний край,

Основа – пісня й вишитий рушник,

Джерельна мова, рідна світанкова

І в синім небі журавлиний крик...

     5.  Ми – українці – велика родина,
          Мова і пісня у нас солов’їна.
          Квітне в садочках червона калина,
          Рідна земля для нас всіх Україна.

 

Ведуча 1:  Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності.

                З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, а й закріпити її в часі.

 

Ведуча 2: Перші спроби письма відносяться до сивої давнини. Спочатку це

                  була гілочка пальми – знак миру, потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян –

братами Кирилои і Мефодієм.

                                                                 Слайд 2 – гілочка пальми, ієрогліфи

                                                                 Слайд 3 – брати Кирило і Мефодій

Ведуча 1: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня

                  літературної наприкінці ХУІІІ століття з виходом у 1798 році

першого видання  «Енеїди» Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.

                                                                 Слайд 4 – «Енеїда» І.Котляревського

                                                                 Слайд 5 – Котляревський – зачинатель

                                                                 нової укр. літ. Мови

 

Ведуча 2: Так Котляревський у щасливий час

                  Вкраїнським словом розпочав співати,

                  І спів той виглядав на жарт не раз,

                  Та був у нім завдаток сил багатий.

                  І вогник, ним засвічений, не згас,

                  А розгорівсь, щоб всіх нас зогрівати.

                                                                 Слайд 6 – Тарас Шевченко

Ведуча 1: Тарас Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні

                  багатства народної мови, осягнув її і, як ніхто, рокрив чудову, чарівну музику українського слова.

 

Ведуча 2: Ну що б, здавалося, слова...

                  Слова та голос –

                  Більш нічого.

                  А серце б’ється – ожива,

                  Як їх почує!

Ведуча 1: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається

                 зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 

Ведуча 2: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно

                  виважене. Коли воно сліпуче, як проміння ясне, а могутнє, як хвилі буйні. Коли слова – палкі блискавиці, тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

 

Учениця 4 класу:

                     Говоріть, як колись вас навчала матуся,

                     Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,

                     Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,

                     Не тримайте слова, віддавайте комусь.

                     Щиро так, м’яко так, починайте казати,

                     Як воліла б відкритись ваша душа.

                     Може, хочеться їй у словах політати,

                     Привітати когось, а чи дать відкоша.

                     Говоріть про любов і про віру у щастя,

                     Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

                     Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

                     Говоріть і продовжуйте мові життя.

Учитель: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Я буду читати

                 тексти, кожне слово якого починається з літери «Б».

Біля білокорої  берези блукав босий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла.

                                                                             Слайд 7 – літера Б

Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благоловення Божого.

Учитель: Діти, спробуйте і ви скласти подібні тексти на інші літери, Це цікаво.

 

Ведуча 1: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного

                 вибраного слова. Ось в англійській мові  «хенд» - це просто рука і нічого більше, а у нас – ручка, ручечка, рученька, рученя, рученятко..

 

Ведуча 2: А які слова можна добрати до слова  «мама» - неня, ненечко матуся, 

                  мамуся, мамочко, матінко.

 

Учениця 4 класу:

                           Ой, яка чудова українська мова!

                           Де береться все, звідкіля і як?

                           Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,

                           Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.

                           І така розкішна і гнучка, як мрія...

                           Є у ній хурделиця, віхола,

                           Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

                           Та не в тому справа, що така багата.

                           Помагало слово нам у боротьбі,

                           Кликало на битву проти супостата

                           Та звучало сміхом на полях плаката,

                           І за все це, мово, дякуєм тобі.

 

Ведуча 1: Наш рідний край – Україну не можна уявити без ніжної калини,

                 вишитих рушників, без гарної української пісні. І зараз давайте заспіваємо пісню

 

                  звучить пісня                           Слайд 8 – калина, рушники

 

Учитель: Не можна ходити по рідній землі, не зачаровуючись виплеканою народом у віках рідною мовою.

 Мова -                                                               Слайд 9 – прислів’я про мову.

Надбання предків, наше багатство, державна перлина. «У кого рідна мова, в того і душа здорова» - каже народне прислів’я. Українська мова, якою ми зараз розмовляємо, розвивалась протягом багатьох століть.

Ми з вами отримали у спадок сучасну українську літературну мову – багату, розвинену, гнучку

 

Учні 5 класу:

1. Вивчайте, любіть свою мову,

    Як світлу Вітчизну любіть,

    Як стягів красу світанкову,

    Як рідного неба блакить.

 

2. Ти постаєш в ясній обнові

    Як пісня, линеш, рідне слово,

    Ти наше диво калинове,

    Кохана, материнська мово!

3. Це місячне сяйво і спів солов’я,

    Півонії, мальви, жоржини.

    Моря діамантів – це мова моя,

    Це мова моєї Вкраїни.

4. Це матері мова. Я звуки твої

    Люблю, наче очі дитини…

    О, мово чудова! Хто любить її,

    Той любить свою Україну.

 

5. Мово рідна, слово рідне!

   Хто вас забуває,

   Той у грудях не серденько

   Тільки камінь має.

 

Учитель: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», - закликає нас Кобзар.

                  Ось і ми вчимося любити, шанувати мову свого народу. Де б ви не були – ніколи не забувайте той клаптик землі, де ви народилися і виросли, ту мову, якою вам співали колискову, якою ви вимовили свої перші слова.

 

Ведуча 2: Послухайте народні оповідки-жарти.

 

Учні 6 класу:                                                      Слайд 10- гумор

Таємниця

Їде дядько на возі, назустріч йому кум.

• Що везеш, куме?

Кум устав із воза, підійшов і каже на вухо:

• Овес.
• А чому так по секрету говориш?
• Щоб кобила не почула.

 

Досадив

Їхав дядько слабенькою конячкою, а вона і пристала. Тоді він сам запрігся, а

конячку прив’язав до воза та каже:

• От бачиш, конячко, не схотіла їхати, так іди пішки!

 

Ведуча 1: Народна мова – безмежний океан. Це дума, поема, казка, легенда,

                  переказ, приказка, прислів’я. Немає у світі людини, яка б не любила казок.

Учитель: А ви любите казки? Я зачитаю уривок, а ви, діти, відгадайте, з якої це казки.

1. Кличе дочка собачку Хвінку:                      Слайд 11 - казки

• Ходи, Хвіночко, не лежи...

 

2. Котику мій ,братику мій!

Несе мене лиска за кленові ліси,

За крутії гори, за бистрії води...

3. Гуси-гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята,

Та понесіть до батечка,

До рідної матінки.

 

4. Пішла баба до воза, глянула: нема на возі ні коміра, ні риби...
5. «Я вовчик-братик. Пустіть і мене до себе жити». Вліз і той...
6. Зварила молочний кисіль та й розмазала тоненько по дну тарілки...
7. «Ох мені лихо велике! Де це мій бичок дівся? Мабуть, він уже додому пішов...

 

Ведуча 2: послухайте гуморески Павла Глазового про нашу мову.

                                                                           Слайд 12 - гуморески

 

Учні 7 класу:

1. Серед темної ночі

 

Серед ночі Київ

Криється туманом.

Розмовляє вітер

З бронзовим Богданом.

- Облітав я, - каже,-

Вулиці всі чисто.

Як змінився Київ,

Це прадавнє місто!

Де вітри гуляли,

Там нові квартали...

А Богдан зітхає:

- Що там ті квартали...

Нині і кияни

Зовсім інші стали.

Я сто літ на площі

Днюю і ночую,

Але дуже рідко

Рідну мову чую.

 

2. Турок

Збирається мій знайомий

В далеку мандрівку.

Придбав собі ів Туреччину

На тиждень путівку.

Голова тріщить у нього

Від отих уроків...

Костюм купив елегантний,

Вчить турецьку мову.

Уже знає, як звуть турки

Свиню і корову,

Як спитати по-турецьки,

По чім у них шуби,

Де купити мило й пасту,

Яка чистить зуби.

Він, до речі, в Україні

Живе тридцять років.

Ходить всюди, як хазяїн,

Аж дверима гурка,

Хоча мову українську

Знає гірше турка.

 

Учні 7 класу:

1. Учи, дитино, рідну мову,                         Слайд 13 – рідна мова

Гордися нею і лелій,

А зрадити голубоньку чудову

Ти навіть в думці не посмій.

 2. Молися нею юними устами.

     Вона твоя, як серце і душа.

     Вона від прадіда, від тата і від мами,

Вона – Шевченкова, Франкова, Куліша.

3.  Люби її, як матінку природу,

     Горнись до неї – ти її ж бо син!

     Вона – безсмертя рідного народу,

     Могутній, вічний України дзвін.

Виходять дві дівчини-українки:                Слайд 14 – ікона Божої матері         

1.  Коли до серця крадеться тривога –

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюся до бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...

2.  О, Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні царство приготуй.

Коли до серця крадеться тривога, -

За долю України я боюсь, -

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.         Відео-ролик про Україну, мову