Дискусія «Вільний доступ до Інтернету – за і проти»

Тема

«Вільний доступ до Інтернету – за і проти»

(11 клас)

Мета: сформувати в учнів уміння активно й послідовно відстоювати власну точку зору, уміння знаходити переконливі аргументи для її доведення та підтвердження висловленої думки. Розвивати навички групової самоорганізації під час певної бесіди чи поставленого перед класом завданням. Розвивати вміння вести діалог з вчителем та однокласниками. Виховувати тактовність в учнівському колективі, підбирати такі слова та вислови на захист своєї точки зору, які б не ображали переконання та погляди інших учасників бесіди.

Обладнання та ТЗН: проектор та ноутбук для трансляції учням наукових даних та результатів досліджень, посібники з регламентацією правових норм України та інших країн в яких виведені закони про права користування інтернетом, кольорові листочки, стрічки чи емблеми (зелені і червоні) для поділу на групи «за» та «проти».

Оформлення приміщення: дискусійна бесіда відбуватиметься в просторому класі, адже це потрібно для розставлення парт в певному положенні. Парти розміщені колом або півколом (залежно від кількості учнів) тому, що це сприятиме зоровому контакту учасників бесіди. Трансляція певних даних відбуватиметься перед учнями та стіні чи на дошці, усі інші фото та таблиці розміщені біля транслюючого предмету, для зосередження уваги учнів в одному напрямку. Вступні дані та інші результати досліджень варто роздати усім учням у виді роздруківок чи флаєрів. Під час дискусії на транслюючому екрані постійно буде висвітлена тема дискусії та змінюватимуться діаграми з результатами опитувань чи  інші цікаві факти даної тематики, для підтримки настрою дискусії у тих учнів, які не беруть активної участі в обговоренні.

1.Вступ.

Сьогодні ми поговоримо з вами про те, без чого ви не уявляєте свого життя, а саме про Інтернет. На сьогоднішній день кожен бажаючий має змогу отримати вільний доступ до інтернет ресурсів, адже це підтверджено законом. За опитуванням проведеним для Всесвітньої служби ВВС між 30 листопада 2009 року і 7 лютого 2010 року, яке провели між 27973 дорослих в 26 країнах, у тому числі 14 306 інтернет-користувачів, майже четверо з п'яти користувачів Інтернету та тих хто ним не користується по всьому світу вважають, що доступ до Інтернету є одним з фундаментальних прав людини. 50% повністю згодні, 29% частково погодилися, 9% не зовсім згодні, 6% категорично не погоджуються, і 6% не прийняло жодного рішення. Це показує, що не усі люди вважають вільний доступ до Інтернету хорошим явищем серед сучасного суспільства, проте спробуйте уявити, що в один день доступ стає надмірно обмеженим і саме ви знаходитеся поза межею його користування. Погодьтеся, це уявити доволі важко, адже ці втрати стали б дуже трагічними. Але усюди є дві сторони медалі, все має добру та погану сторону, саме про це ми зараз з вами і подискутуємо.

2.Основна частина.

Як ви вважаєте, чи доцільно надавати вільний доступ до Інтернет ресурсів усім віковим категоріям?

Перший учень: Я вважаю, що так, адже кожен має мати право на вільне оволодіння інформацією без лишнього контролю.

Другий учень: Не погоджуюсь, для багатьох дітей вільний вихід в інтернет стає дуже травматичним та  погано впливає на їх психічний стан, тому це потрібно контролювати.

Третій учень: Контроль потрібен але не з боку держави, а з боку самих батьків, які повинні вберегти дитину від травм певної інформації.

На вашу думку, з якого віку варто надавати неконтрольований доступ до Інтернету?

Перший учень: Ну можливо з 1011 років, коли дитина переходить у старші класи і потребує більше інформації, а батьки вже не в змозі її у всьому допомагати та контролювати.

Другий учень: Я думаю, що в підлітковому віці, тоді в дітей виникає багато запитань, вони всім цікавляться, Інтернет чудово їм в цьому допоможе.

Третій учень: На мою думку, то в підлітковому віці якраз не можна, тому що саме тоді діти попадають під вплив Інтернету і це приводить до фатальних наслідків.

Четвертий учень: Як на мене то це індивідуально для кожного і неможливо виділити точний вік коли це потрібно зробити.

Справді, це все дуже індивідуально, одним і в 10 запізно, а іншим і в 16 буде скоро. Проте чи можна зробити цей контроль індивідуальним і чи буде це ефективно?

Перший учень: Та, а чому ні?. Плюс це чудовий метод виховання дисциплінованої дитини.

Другий учень: Я думаю, що не буде ніякого результату, бо всі діти рівняються один на одного. Сама пам’ятаю, як була меншою, то завжди говорила мамі, що всі так роблять і я буду. Тому якби мав один, усі інші б також захотіли.

Третій учень: Усі діти між собою спілкуються, тому варто одному мати доступ, усі інші б також його отримали і черпали руйнівну інформацію.

 Отже, заборонити неможливо, проте можна застерегти. Чи варто боятися інформації, яку надає нам інтернет і як би ви застерігали молодших братиків чи сестричок?

Перший учень: Та нема чого там боятися, я б нічого не казав і не забороняв.

Другий учень: Застерігати потрібно завжди, а обов’язково коли йде мова про Інтернет. Діти довіряють всім і всьому, тому так багато фатальних випадків.

Третій учень: Якщо побачиш, що дитина дивиться щось не те, то варто пояснити, що їй це не потрібно. Якщо не допомогло, то відключити інтернет.

Обірваний доступ також може служити стресогенним чинником для дитини. От уявіть, що б було з вами якби в вас не стало Інтернету?

Перший учень: Це була б катастрофа, я ще не пройшов всі рівні в улюбленій грі.

Другий учень: Я Інтернет використовую в більшості для навчання, тому можна було б не вчитися, це навіть досить добре.

Третій учень: Я думаю що на початку було б важко, а згодом до усього можна привикнути.

Привикнути справді можна, проте для багатьох людей Інтернет не лише розвага, а й повноцінна робота. Ми обговорили про дітей та їх права на Інтернет, а от що робити з дорослими, як Інтернет впливає вже на сформовану особистість і чи впливає взагалі?

Перший учень: Впливає, але тільки в позитивну сторону. Допомагає дізнатися щось нове чого не пише в книжках.

Другий учень: Інтернет впливає негативно на усіх, саме через неконтрольований потік інформації. Наприклад багато жінок бояться пологів, через фатальні випадки, про які вони прочитали на різних сайтах.

Третій учень: Для дорослих Інтернет слугує певним порталом в світ молоді, тому це добре, вони можуть там почерпнути багато молодіжного і стати на одній хвилі.

Ви назвали і позитивні і негативні сторони, виходячи з цього, якби вам надали можливість повністю розпоряджатися доступом до Інтернету, які б ви внесли зміни чи можливо залишили б все як є?

Перший учень: Я б залишив, а навіщо щось змінювати, якщо і так все добре.

Другий учень: Я б краще контролювала різноманітні сайти для підлітків, адже це загрожує їх життю і над цим потрібно працювати.

Третій учень: Потрібно перевіряти людину на психологічну стійкість і тільки тоді надавати доступ до Інтернету, а так закрити певними паролями.

Четвертий учень: Я б ввів якусь регламентацію і розподіл часу перебування в Інтернеті. Наприклад від 0 до 5 пів години, від 5 до 10 дві годи і так дальше.

3.Заключна частина

Отже, на початку дискусії ми поставили перед собою мету з’ясувати чи добре те, що ми усі маємо вільний доступ  до Інтернету, чи погано. Подискутувавши ми з’ясували, що в певній мірі це погано відбивається на усіх вікових групах людей. Проте з іншого боку ми живемо в 21 столітті і відрізати суспільство від Інтернету є неможливою дією. Інформація яку доносить до нас Інтернет є і хорошою і поганою, тому важливо не сліпо черпати дані, а аналізувати та переосмислювати. Кожен сам для себе повинен вирішити чи йому це потрібно чи ні. І лише в випадку саморегуляції інформації, Інтернет стане безпечним для усіх.

Список використаних джерел:

https://vpu19.ucoz.ua/Metodika/triedina_meta_uroku.pdf

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF_%D0%B4%D0%BE_%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83