У роботі майже кожного вчителя є важка, але дуже важлива місія – бути класним керівником. Якою б складною не була, вона потрібна дітям, оскільки саме в класі організовується пізнавальна діяльність, формуються відносини між учнями, вирішуються проблеми їхнього дозвілля, здійснюється об'єднання колективу, формується емоційна атмосфера.
Організатором діяльності і координатором виховних дій є класний керівник. Які тільки завдання не доводиться вирішувати, які тільки проблеми не виникають інколи! Але, думаю, що однією із найбільш складних проблем є проблема налагодження співпраці з батьками учнів.
І головне, як налагодити співпрацю з батьками.
Свою роботу я починаю зі знайомства та вивчення родини учня. Саме перше це анкетування, що допомагає визначитися з формамита методами роботи з батьками учнів. Щоб бути об'єктивним спостерігачем я завжди збираю відомості про сім'ї учнів шляхом паралельного анкетування батьків і дітей. Сьогодні існує багато анкет, розроблених на допомогу класному керівникові: «Ми і наші діти», «Ти і твоя сім'я», аналіз яких допомагає вивчити ту чи іншу сім'ю. Такі анкети проводжу з дітьми на виховних годинах, а з батьками під час проведення батьківських зборів. Як батькам, так і дітям це дуже цікаво!
Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співпраці сім'ї та школи є відвідування сім'ї школяра. Зараз відвідувати родини можна за запрошенням батьків. Не всі батьки готові до того, щоб класний керівник турбував їх удома. За запрошенням деяких батьків, побувала дома, познайомилася з умовами проживання родини, сімейними правилами та традиціями.
Педагог має усвідомити: культура передбачає недоторканість родини й невтручання в сімейні взаємини. Втручатися в життя сім'ї можливо у виняткових випадках, коли нехтуються інтереси дитини, коли її здоров'я, життя, добробут перебувають у небезпеці з вини батьків або інших дорослих членів сім'ї. У своїй великій практиці класного керівника мала декілька таких ситуацій, коли потрібно було втручатися в сімейні відносини, спілкуватися з батьками або одним із батьків, давати поради та настанови.
Найпоширенішою формою групової роботи з батьками є батьківські збори. Протягом року я проводжу чотири. Це збори-лекції «Виховання не насильством», «Шляхи до порозуміння батьків та дітей», збори- практикуми з елементами тренінгів «Профілактика шкідливих звичок у дітей», на яких розглядаємо питання шкідливих звичок у сім’ї, «Виховуємо дитину підлітка», круглі столи «Школа і батьки. Співпраця як необхідна умова розвитку дитини», «Батьківський авторитет – могутня сила виховання», на яких батьки можуть висловити свою думку, поділитися власним досвідом виховання дітей, отримати рекомендації, знайти відповіді на свої питання. На збори я запрошую психолога школи, вчителів, які викладають у класі, медсестру школи. У зв’язку з епідеміологічною ситуацією та військовим станом інколи збори приходиться проводити онлайн на платформі Googlmeet.
Якими не були б за змістом батьківські збори, вони потребують ретельної підготовки. До кожних зборів я готую діагностичний або статистичний матеріал, пов`язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу. Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації. Запрошення на батьківські збори у 5-6 класі роздруковувала та наклеювала у щоденник, у 7 класі почала запрошувати через Viberгрупу.Запрошення відбувається за тиждень, це дає можливість батькам спланувати свій час.
Дуже важливо, перетворити батьківські збори на збори батьків.
Батьки на зборах повинні відчути повагу до себе, бути впевненими в тому, що безтактних розмов не буде. Нічого, крім розчарування, не викликають у батьків збори, де їм доповідають, які в них погані діти, і не радять, як їм допомогти.
Вкінці кожних батьківських зборів я дякую батькам за те, що вони знайшли час, прийшли до школи або підключилися до онлайн зборів і говорю, що ми з вами робимо одну загальну справу: виховуємо НАШИХ дітей!
Окрім зборів у своїй практиці використовую колективні бесіди, зустрічі за «круглим» столом. У години батьківського всеобучу знайомлю їх із новинками педагогічної літератури для батьків, моделюємо різні ситуації. Створено Viber групу батьків, де батьки спілкуються між собою, в цій групі викладаю постійно відеоуроки для батьків, передаю необхідну інформацію.
Індивідуальні та тематичні консультації, батьківські консиліумипроводяться на замовлення самих батьків або за рекомендацією класного керівника. Кожна консультація передбачає не тільки обговорення проблеми, але й практичні рекомендації щодо її вирішення. Я залучаю до консультації компетентних людей і фахівців до пошуку рішення у важкій ситуації.
Протягом року було проведено консультації для батьків: «Як допомогти дитині вчитися?», «Сім'я — головний чинник виховання», «Важкі діти чи важкі батьки?», «Моя дитина – підліток».
Залучення батьків до спільної з дітьми діяльностіздійснюю за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у класі; педагогічні практикуми, батьківські консиліуми з виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей.
У цьому навчальному році запланувала провести квест- гру для батьків та дітей «Щасливі разом», але епідеміологічна ситуація поки що не дозволяє. Будемо сподіватися, що все відбудеться найближчим часом.
Спілкуємося з батьками у групах Viber, у телефонному режимі,через щоденники. Щомісяця виписуються оцінки дітей, наклеюються у щоденники для ознайомлення. Батькам така практика дуже подобається.
Батьківський комітет класупрацює злагоджено, до складу входять відповідальні батьки. Саме від комітету залежить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей, батьки є постійними помічниками у організації освітнього процесу та проведенні свят, проводяться засідання батьківського комітету.
Батьки прагнуть зробити все від них залежне для комфортного перебування в школі їх дітей.
Під час спілкування з учнями та їхніми батьками намагаюся сприяти їхній згуртованості, кращому розумінню їх один з одним. Добиваюся усвідомлення дітьми тієї істини, що їхні батьки – це, перш за все, старші порадники і помічники, друзі, з якими хочеться проводити багато часу.
Батькам же показую, що діти відкриють їм свої душі, відчувши щиру зацікавленість дорослих у їхній маленькій особистості.