Доповідь “Морально – етичне виховання як важливий фактор у підготовці учнів до подолання викликів і небезпечних спокус”

Доповідь з морально – етичного виховання в НУШ

Тема “Морально – етичне виховання як важливий фактор у підготовці учнів до подолання викликів і небезпечних спокус”

Існує вислів, який звучить так: «Чим сильніша буря, тим краще ми відчуваємо, наскільки міцно тримає нас якір». Мабуть, серед всіх відомих морів, саме життєве море найбурхливіше, непередбачуване. Результат життєвої подорожі залежить від самої людини, від людей, що її оточують, від життєвих обставин, в які ми потрапляємо.

 Ось приклад ситуації із реального життя.

Маленький хлопчик проводжає очима автомобіль, за кермом якого водій палить сигарету. На вашу думку, яке питання поставив мамі здивований хлопчик? (Мама, чому дядя палить за кермом, але ж, правда, так не можна робити?!)

Дійсно, чому це все відбувається, але ж ми так багато говоримо про профілактику шкідливих звичок, чимало робимо в напрямку формування позитивного ставлення до життя, розвитку важливих життєвих навичок? Що є найважливішим у превентивному вихованні?

Чому виховання особистості надзвичайно важливе у превентивному вихованні?

 В центрі нашої уваги будуть наступні питання:

- Виховна робота по формуванню особистості – невід’ємна частина процесу освіти.

- Яким чином морально – етичне виховання готує учнів до того, щоб вони відмовились від шкідливих звичок?

- Як забезпечити належне морально – етичне виховання?  

Звернемося до історії, до цього великого третейського судді наших ідей, систем мислення. І хоч іноді рішення цього судді викликають у нас подив, ми повинні уважно прислухатися до його уроків і бути вдячним за них.

 «Хто не хоче прислухатися до шепоту історії, буде змушений слухати її грім».

 Отже, що говорять про виховання особистості відомі історичні постаті всіх часів і народів.

«Хто просувається вперед у знанні, але відстає в моральності, той більше іде назад, ніж вперед». (Аристотель).

«Моральний вплив  - головна мета виховання. Ця мета більш важлива, ніж загальний розвиток розуму, ніж наповнення голови знаннями і тлумаченням чиїхось персональних інтересів». (Ушинський).

«Школа мусить використовувати кожний момент своєї роботи не тільки для того, щоб дати учням знання, а й для того, щоб виховати з них повновартісних, всебічно розвинених людей і добрих громадян своєї Батьківщини». (Г.Г. Ващенко).

«Основним завданням виступає виховання морально досконалої людини, яка б могла розв’язувати складні проблеми, що постали перед нашою державою». (І.Д. Бех).

 Говорячи про виховання особистості, треба дати визначення самої особистості.

 Гортаючи сторінки академічних видань, можна зустріти, наприклад, такі визначення.

 «Особистість є сукупністю всіх соціальних відносин, в які вступає індивід…»

 «Особистість – суспільна істота, яка вільно та відповідально визначає свою позицію серед інших, здатна до свідомих соціальних дій, орієнтується у своїй життєдіяльності на прийняття суспільних цінностей». 

 Що ми маємо на увазі, коли говоримо про особистість: природжені якості; приборкання темпераменту?

Невеличкий експеримент. Уявіть собі, що є можливість записати на відеокамеру всі – всі думки  людини. Як ви гадаєте, кого б вона запросила до перегляду цієї стрічки? Чи взагалі б насмілилась продемонструвати її комусь?

 За визначенням Лорда Макалея, «По справжньому сутність людської особистості виявляється в тому, як вона діє, коли впевнена, що про її вчинки ніхто не дізнається».

 Із цього приводу є цікавим експеримент з гаманцем, який провели світові фахівці. В багатьох країнах світу було розкидано безліч гаманців. Їх «залишали» в лікарнях, супермаркетах, театрах, церквах, зупинках, автостоянках… До того ж, в кожен гаманець вкладено візитки, за якими можна було повідомити про знахідку. Звичайно, в гаманцях була певна кількість грошей, яка приблизно дорівнювала 50 доларам в місцевій валюті. Мета експерименту очевидна: перевірити порядність людей, їх поведінку тоді, коли їх ніхто не контролює. «Переможцями» виявились Данія, Норвегія. В цих країнах повернуто 98 – 99 % гаманців. На останніх місцях – Мексика, Бразилія, де «повернулися» 21 – 33 % гаманців. До речі, в Україні такий експеримент не проводився.

 Розвиток особистості обумовлюється розпізнаванням рис власного характеру (моральних якостей особистості), які відрізняють одну особу від інших. Надзвичайно важлива самоідентифікація особистості – те, як ми себе визначаємо. Хто я?  

 «Ми оцінюємо себе по тому, чого здатні досягти; інші оцінюють нас по тому, чого ми вже досягли». (Генрі Лонгфелло).

Звичайно ж, оптимальний варіант, коли ці думки співпадають або максимально наближені одна до одної. Тому під час занять дітям  пропонується назвати свої найкращі риси і наповнити ними Чашу натхнення, яка надихатиме їх під час спільної праці, під час навчання.

А ось перелік  головних рис особистості, які пропонується розвивати:

- співчуття

- відповідальність

- прощення

- ініціативність

- чесність

- співпраця

- повага

- наполегливість.

 Іще одне визначення особистості. Ця думка належить Кевіну Райану. Сутність особистості людини полягає в тому, як вона

- знає добро;

- любить добро;

- чинить добро.

Фактори, необхідні для відмови від того, що призводить до зловживань:

- Чітке розуміння самовизначення і власної цінності.

- Повне розуміння сенсу життя і головних життєвих цілей.

- Життєві навички, необхідні для подолання життєвих проблем.

- Практичний напрямок власного вибору.

- Розуміння абсолютних життєвих істин.

Шляхи забезпечення належного морального виховання

1. Чітке визначення термінів і понять (від абстрактного до конкретного, від вербального до практичних ілюстрацій).

2. Виважений вибір якостей особистості, які ми будемо виховувати і розвивати.

3. Практичний напрямок процесу морального виховання (шляхи втілення):

- вербальне визначення якості особистості;

- приклад з історії або літератури;

- написання учнями історії, що ілюструє цю рису;

- інсценізація однієї з учнівських історій;

- визначення учнями переваг набуття такої риси (плакат);

- спостереження вчителями протягом року і заохочення тих, хто виявляє цю рису.

 Наприклад, працюємо над такою рисою, як прощення.

Що означає простити? (Не тримати образу; припинити сердитися; не чекати, поки той, хто образив прийде першим, припинити докоряти; не згадувати про образу…)

Наприклад:

Я пішов у свою образу і сказав, що не вийду.

Ось не вийду ніколи! Житиму в ній усі роки!

         І в образі я не бачив ні квіточки, ні куща.

         І в образі я образі й на  цуценя, і кота.

         Я в образі з'їв пиріг, і в образі я приліг,

         І проспав я дві години, розплющую очі.

         А вона кудись поділася!

         Але шукати не схотілося!

Завдання:

 - Серед малюнків знайти ті, на яких зображено готовність до прощення.

 - Перелічити свої погані думки чи дії. Написати, які неприємності при цьому були у вас і у тих, хто поруч.

 - Як можна виправити становище?

 - Скласти скарбничку слів прощення.

 - Підвісна фігура (з кольорового паперу вирізати фігуру будь – якої форми. На одній стороні написати визначення прощення. Розвісити у класній кімнаті).

4. Підготовка самого вчителя до того, щоб бути взірцем моральних якостей.

Як ви думаєте, що найсильніше запам’ятовують учні? (Помилки своїх вчителів!) Про це застерігав ще Аристотель. Ось іще один історичний приклад. Людина якої професії має відповідати наступному психологічному портретові?

«…побожний, скромний, не гнівливий, не срамослов, не чародій, не сміхун, не байкар. Не прихильний єресі, а підмога благочестя. Що являє собою образ в усьому». («Порядок шкільний» 1586 р. Львів)

 Висновок: морально – етичне виховання надзвичайно важливе в підготовці учнів до подолання викликів і небезпечних спокус, з якими вони зустрічаються в житті.