Доповідь на тему : "Сім'я основна ланка"

Школа І-ІІІ ступенів №236 міста Києва

Доповідь

«Сім’я - головна ланка у вихованні особистості дитини»

                                                                                                            Підготувала:

                                                                                                  класний керівник                                                                                                                                                                                 Ніжник А.А.

        Виховати дитину – велике мистецтво, так як сам процес виховання – це безперервна робота серця, розуму і волі батьків. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Батькам щоденно доводиться шукати шляхи підходу до дітей, думати над вирішенням багатьох конкретних ситуацій у повсякденному спілкуванні з батьками дитина вчиться пізнавати світ, брати приклад із них, набуває життєвого досвіду, розвиває перші почуття громадянськості. Якщо батькам притаманний широкий кругозір, практичне ставлення до всього, що відбувається в нашій країні, то і дитина поділяючи з ними настрій, приєднуючись до їхніх справ і турбот, засвоює відповідні моральні норми та правила.

         Сім’я – школа почуттів дитини. Спостерігаючи за взаємовідносинами дорослих, дитина набуває морально – емоційного досвіду. У спокійній обстановці й вона спокійна. Дитина за своєю природою активна, допитлива, вона легко засвоює все, що бачить і чує, їй передається настрій дорослих. Тому важливо, які емоційні враження вона одержує: позитивні чи негативні; які прояви дорослих вона спостерігає: щирість, турботу, ніжність, привітні обличчя, спокійний тон, гумор чи поспішність, буркотливість, дріб’язковість і похмурі обличчя. Все це – перша цеглинка в майбутній будівлі особистості.

Сім’я – це колектив, члени якого взаємозв’язані відповідними обов’язками. Являючись членом сімейного колективу, дитина також вступає в систему існуючих відносин. Якщо в сім’ї панує доброзичливість, увага один до одного, вміння вислухати іншого, повага до старших, то це лише на благо у вихованні кращих рис дитини.

         Батькам потрібно тримати єдність змістовного спілкування з дітьми, а також єдність вимог до її діяльності. В сімейній практиці переважають заборони і примусовість, іноді допускаються фізичні покарання, що не узгоджується з важливим принципом педагогіки – повага до особистості, яка розвивається.

         Важливу роль у вихованні дисциплінованої відповідальної особистості відіграє дотримання режиму. Батькам особливу увагу потрібно звернути на охорону здоров’я дитини, фришування культури поведінки, гуманних проявів і патріотичних починань.

         Сім’я може виховувати корисного члена суспільства за умови, що всі її дорослі ведуть здоровий образ життя. В такій сім’ї дитина росте в морально – емоційній атмосфері, яка позитивно впливає на її фізичний розвиток.

Клімат в сім’ї залежить від наявності спільних інтересів. Сім’ю зміцнюють цікаві справи і турботи, будні наповнені корисним змістом, суспільні та сімейні свята, відпочинок.

         Батькам потрібно пам’ятати, що виховання – це творчий пошук, який не терпить бездумності та поспішних рішень. Уміння розуміти дитину, її стан і мотиви поведінки дозволяють найбільш правильно визначати відповідний підхід до неї. У будь – яких складних педагогічних ситуаціях батьки повинні рахуватися з почуттям маленької людини, бачити в ній особистість, прагнути до взаєморозуміння, яке побудоване на повазі й довірі справедливості в оцінці вчинків дітей, у своїх вимогах залишатися завжди доброзичливим. Часто кажуть: "Діти – дзеркало батьків" або 2 Які батьки, такі й діти", "Яблуко не далеко падає від яблуні". Звідси й висновок: все, що ми бачимо в дитині, вона переймає в першу чергу від батьків. Як говорив педагог А. С. Макаренко: "Ваша особиста поведінка – вирішальна. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли ви розмовляєте з нею, чи повчаєте, чи наказуєте їй. Ви виховуєте її кожної миті свого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома. Для виховання потрібно не багато часу, а мудре використання кожної миті".

         Якщо батьки добрі, чуйні, уважні, живуть широкими суспільними інтересами, а сімейний колектив об’єднаний спільними трудовими обов’язками, то така сім’я позитивно впливає на виховання дітей. Якщо вони ведуть неправильний спосіб життя, не хочуть працювати, їм далекі високі ідеали, сім’я замкнута або кожен член її живе своїм життям, то в такій сім’ї дитина росте егоїстом і нічого доброго не навчиться.

         Більшість батьків розуміє значення авторитету у справі виховання. Але як завоювати авторитет у дитини, знають далеко не всі. Молоді батьки повинні усвідомити, що свої стосунки потрібно координувати так, щоб виявляючи терпіння і тактовність, виховувати в дитини повагу до кожного з батьків. На жаль батьки не завжди володіють культурою спілкування і стосунків: часто вони критикують один одного в присутності родичів, друзів, дітей. Частіше, як дослідили психологи, так чинять жінки. Вони вважають, що поводять себе правильно. Намагаючись "покращити "своїх чоловіків. Але критика одного з батьків іншим торкається дитячої душі, викликає образу, напруженість у стосунках, веде до емоційних зривів, конфліктів. Так виникає відчуження, яке приводить до розпаду сім’ї. Авторитет батьків тримається на повазі, піднесенні особистості кожного. В очах дітей авторитете батьків зростає, коли в них зразкова поведінка. В сім’ї, де батько і мати не поділяють домашні турботи на "жіночі й чоловічі" уважно ставляться один до одного, до своїх батьків, діти бачать приклади добрих стосунків з людьми. Хоча батько і мати намагаються правильно виховувати своїх дітей, поширеною помилкою сімейного виховання є невміння виховувати повагу до старших. Оповідання Л. М. Толстого "Старий дід і внучок" дає батькам приклад того, як потрібно виховувати в дітей повагу до старших.

Старий дід і внучок

Став дідусь старенький. Ноги в нього не ходили, очі не бачили, вуха не чули, зубів не було. І коли він їв, у нього текло назад з рота. Син і невістка перестали його садити за стіл, а давали обідати за грубкою. Занесли один раз йому їсти в чашці. Він хотів її відсунути та й розбив. Невістка стала сварити старенького за те, що він в будинку все псує, чашки б’є і сказала, що

тепер буде давати їсти в коритці. Дідусь тільки важко зітхнув і нічого не сказав.

Сидять одного разу чоловік із дружиною і дивляться – синочок на підлозі дощечками грається – щось складає. Батько запитав: "Що ти робиш, Мишко?". А Мишко каже: "Це я, татку, коритце роблю. Коли ви з мамою постарієте, то щоб з нього вас годувати".

Чоловік і дружина поглянули одне на одного і заплакали. Соромно їм стало за те, що вони ображали старенького; і стали з тих пір садити його за стіл і доглядати як слід.

У статті 51 Конституції України говориться "Батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків".

Отже, батьки повинні пам’ятати, що потрібно не тільки утримувати дітей матеріально, але й виховувати духовно. Тоді лише можна дочекатися спокійної старості.

Тест "Мистецтво жити з дітьми"

1.     Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаємопорозуміння з дітьми?

2.     Чи говорять із вами діти відверто, чи радяться з вами щодо особистих справ?

3.     Чи цікавляться вони вашою роботою?

4.     Чи знаєте ви друзів ваших дітей?

5.     Чи бувають вони у вас дома?

6.     Чи беруть участь діти разом з вами у господарських турботах?

7.     Чи є у вас спільні заняття захоплення?

8.     Чи перевіряєте ви, як вони виконали завдання?

9.     Чи беруть діти участь у підготовці до сімейних справ?

10. Чи хочуть діти, щоб у дитячі свята ви були разом з ними?

11. Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книжки?

12. А телевізійні передачі?

13. Чи буваєте ви разом у кінотеатрах, музеях, на концертах?

14. Чи часто гуляєте з дітьми?

15. Чи віддаєте перевагу відпустці, проведеній разом з дітьми?

За кожне "так" - 2бали.

За "інколи" - 1 бал.

За "ні" - 0 балів.

Понад 20 балів – дуже хороший результат, 10 – 20 балів – задовільний, але є над чим замислитися. Менше 10 балів – сигнал про те, що взаємини з дитиною потребують серйозного аналізу і корекції. Можливо знадобиться порада психолога.

Підсумок вчителя: Спілкуючись, люди дивляться один одному у вічі. Це – доказ того, що тебе розуміють, вступають із тобою в контакт. Коло – це контакт, добре біополе, що передається від одного до другого. Давайте візьмемося всі за руки – утворимо коло взаємної любові та побажаємо один одному сімейного щастя, великої радості спілкування.