Значення уяви та фантазія в дітей молодшого шкільного віку на ГПД

Школа І-ІІІ ступенів № 236 міста Києва

Значення уяви та фантазія в дітей молодшого шкільного віку на ГПД

Значення уяви в молодшому шкільному віці є вищою і необхідною здатністю людини. Разом із тим, саме ця здатність потребує особливої турботи в плані розвитку. А розвивається уява особливо інтенсивно у віці від 5 до 15 років. І якщо в цей період уяву спеціально не розвивати, в подальшому наступає швидке зниження активності цієї функції. Разом зі зменшенням здатності людини фантазувати збіднюється особистість, знижуються можливості творчого мислення, гасне інтерес до мистецтва, науки і так далі.
        Молодші школярі велику частину своєї активної діяльності здійснюють за допомогою уяви. Їх ігри – плід буйної роботи фантазії, вони з захопленням займаються творчою діяльністю. Психологічною основою останньої також є творча уява. Коли в процесі навчання діти зіштовхуються з необхідністю усвідомити абстрактний матеріал і їм потрібні аналогії, опори при загальному недоліку життєвого досвіду, на допомогу дитині теж приходить уява. Таким чином, значення функції уяви в психічному розвитку - велике.
        Однак, фантазія, як і будь-яка форма психічного відображення, повинна мати позитивний напрямок розвитку. Вона повинна сприяти кращому зі знання навколишнього світу саморозкриття і самовдосконалення особистості, а не переростати в пасивну мрійливість, заміну реального в житті мріями.    Для виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви в напрямі прогресивного саморозвитку, для активізації пізнавальної діяльності школярів, зокрема, розвитку теоретичного, абстрактного мислення, уваги, мови й в цілому творчості.

Групи продовженого дня є однією з форм виховання дітей і допомагають організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання та виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вони забезпечують їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створюють умови для організації продуктивної праці, відкривають можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних здібностей та інтересів дітей.

Для розвитку творчих здібностей дітей на групі продовженого дня є час, відведений для занять за інтересами. На цих заняттях вони мають можливість розвивати художньо-естетичні здібності: складають оригамі, малюють, ліплять з пластиліну, тощо. Діти молодшого шкільного віку дуже люблять займатися художньою творчістю. Вона дає змогу дитині в найбільш повній вільній формі розкрити свою особистість. Уся художня діяльність будується на активній уяві, творчому мисленні. Ці функції забезпечують дитині новий, незвичний погляд на світ. Вони сприяють розвитку мислення, пам'яті, збагачують його індивідуальний життєвий досвід.

Ефективним засобом розвитку творчих здібностей молодших школярів є – оригамі. Не перелічити всіх переваг оригамі в розвитку дитини. Доступність паперу як матеріалу, простота його опрацювання приваблюють дітей. Оригамі вчить дітей різним прийомам роботи з папером, таким, як: згинання, складання; розвиває здатність працювати руками. В них удосконалюється дрібна моторика рук, відбувається розвиток окоміру; стимулюється розвиток пам'яті, так як дитина, щоб зробити виріб, повинна запам'ятати послідовність її виготовлення, прийоми й способи складання.

Складаючи фігурки з паперу, дитина концентрує всю свою увагу на цьому процесі. Заняття цим видом мистецтва є психотерапією, яка відволікає школяра від повсякденних уроків і турбот, допомагає тренувати пам'ять. Шляхом складання паперу з типу оригамі ми з дітьми отримуємо різні види іграшок – тварин, птахів, риб.

          Для дитини молодшого шкільного віку основною діяльністю, в якій проявляється її творчість, є гра. У вільний час усі діти тягнуться до ігрової діяльності, так як гра для деяких із них є сенсом життя.

 У самій природі дитячих ігор закладені можливості розвитку гнучкості та оригінальності мислення, здатності конкретизувати та розвивати як свої власні задуми, так і пропозиції інших дітей.

 Ще одне винятково важливе значення ігрової діяльності - це внутрішній характер її мотивації. Діти грають тому, що їм подобається сам ігровий процес. І дорослим залишається лише використовувати цю природну потребу для поступового залучення дітей у більш складні і творчі форми ігрової активності. При цьому дуже важливо мати на увазі, що при розвитку творчих здібностей у дітей важливіше значення має сам процес, експериментування, а не прагнення досягти якого-небудь конкретного результату гри.

          У розвитку дітей використовую  пізнавальні ігри: ігри-конкурси, ігри-подорожі та інші; інтелектуальні: невеликі логічні завдання для дітей. До них належать: ребуси, кросворди.

Сюжетно-рольові ігри дітей молодшого шкільного віку мають свої особливості. Так, наприклад, вони нетривалі за часом і в них бере участь невелика кількість. Вихованці з задоволенням грають в ігри: «Школа», «Магазин», «Моя сім'я», «Лікарня», «Бібліотека» та інші.

Також загальному розвитку дітей сприяють спортивна година, бесіди з правил дорожнього руху та ОБЖ, уроки ввічливості, розвиваючі ігри, трудова діяльність, які допомагають дитині жити в групі продовженого дня насиченим, повним життям.

 Щоб забезпечити зв’язок між шкільним і родинним вихованням,  проводжу бесіди з батьками, під час яких розповідаю про успіхи, досягнуті дитиною, та раджу, на що слід звернути додаткову увагу.

З метою розвитку творчого потенціалу вихованців, залучаю дітей до праці над проєктами, часто організовують виставки дитячих робіт, що в свою чергу активно стимулює учнів до творчо-пошукової діяльності та приносить задоволення й безліч позитивних емоцій.

Саме в умовах ГПД вихователь має найбільше можливостей до стимулювання творчої діяльності своїх вихованців, до залучення їх у різні гуртки та секції, впровадження у щоденній роботі цікавих творчих ідей, що сприятимуть кращому засвоєнню програмового матеріалу, зацікавлять дітей та викличуть бажання працювати над досягненням поставлених цілей.

Реалізовувати творчий потенціал можна не лише на спеціально відведених заняттях за інтересами, а й під час інших режимних моментів: самопідготовка, виховна діяльність, прогулянки, години здоров’я, дозвілля школярів, бесіди з ОБЖ дитини.

Для більш активної розумової діяльності учнів застосовую один із методів навчання - бесіда. При бесіді ставлю запитання для обговорення майбутньої роботи, уточнюю і учні доповнюють свої відповіді. Часто в процесі виконання учнями творчих завдань застосовую індивідуальну співбесіду для з'ясування ступеня осмислювання школярем як окремих прийомів роботи, так і всього завдання, або причини помилок.

 Для того, щоб учні свідомо засвоювали знання й трудові навички, творчо, з повною віддачею сил використовували їх у праці, щоб у них формувалися творчі здібності, щоб розвивалася творча особистість, у процесі бесіди для втілення задуму в реальність варто застосовувати різні групи прийомів: мотиваційні, надання допомоги, стимулюючі.

З метою активізації у формуванні здібностей учнів використовую прийоми, що впливають на емоційно-вольову сферу: переконання, схвалення, заохочення.

Під час самопідготовки вчу дітей творчо ставитися до виконання будь-якого завдання. При виконанні домашнього завдання з читання обов'язково даю завдання за мовою дійових осіб, аналіз тексту, де засуджуються негативні риси або підносяться якості, гідні наслідування. Але, щоб правильно проаналізувати текст, його слід правильно прочитати. Відразу пригадую слова Василя Сухомлинського: "Справжнє читання – це співпереживання. Тільки за цієї умови вивчення художнього твору стає ідейним переконанням, бо найтонші й найживотворніші корінці переживань - почуття". Це дає змогу дітям глибше осягнути багатство ідейно-художнього змісту твору, розвиває в них уміння правильно аргументувати думку, самостійно вирішувати те чи інше питання. Учні, як правило, показують під час вирішення таких завдань неабиякий політ уяви, мислять неповторно, кожен намагається якомога докладніше довести власні міркування, аргументувати правильність свого шляху вирішення ситуації.

  Також під час самопідготовки я вводжу дискусії для обговорення суперечливих питань. Цей метод навчання надзвичайно захоплює учнів, викликає в них інтерес до читання, сприяє розвиткові творчих здібностей, самостійності, ініціативи.

Та розвивати творчість дітей слід не лише під час читання, а й мови. Це можуть бути різні види творчих вправ. Деякі зразки яких хочу навести:

1. Написатитвір - мініатюру "А за вікном - ...(зима, весна, осінь, літо).

2. Написати невеликий опис природи, використавши у ньому назви кольорів різних відтінків.

 3. Скласти 10 правил для учнів зі словами "не можна", "не треба".

 4. Скласти казку про подорож "Політ до зірок" з використанням прислівників.

 5. Написати вітальну листівку другові.

 6. Поширити (продовжити)текст.

 7. Скласти казку "Зимова (весняна, осіння) фантазія".

Завдання для розумової розминки:

1. Скільки буде 5+5:5=2.
2. Як називається четвертий місяць року?
3. Назви найбільше однозначне число.
4. Назви п'ять днів тижня, не використовуючи їх назви.
5. Що належить тільки тобі, а використовують його найчастіше інші?
6.  Назви сусідів другого місяця літа.
7. Скільки днів залишилося до кінця місяця?
8. Скільки днів тижня починаються літерою «с»?

Вправи на розвиток творчої уяви, фантазії:

1. Придумай, якнайбільше способів використання каблучки, цвяха…

2. Намалюй символи до слів:

Гроші - Сім 'я -  Пісня.

Мандрівка - Сила – Любов.

3. "Що в газеті?"

Діти заздалегідь готують дома предмети незвичайної форми та загортають у декілька газет. Учню пропонують відгадати що в газеті навмання.

4. "Чорна шухляда"

За описом визначити, що знаходиться в чорній шухляді.

5. Що ти бачиш на передньому плані? (ваза чи обличчя)

Пропоную завдання для розвитку оригінальності, креативності мислення.

6."Дивна закарлючка"

Вихователь креслить закарлючку. Учневі потрібно з неї утворити який-небудь предмет, домальовуючи малюнок.

7. "Білі кружечки"

Перед дитиною кладуть чорний картон із двома білими кружечками. Ставиться запитання:"Що це може бути?"

8. "Як я розумію"

Учням даю слово, зміст якого вони не знають. Запитання "Як ви думаєте, що воно може означати?"

9. "Конверт життєвих колізій "Мої секрети"

10. "Хто більше?"

За певний час хто більше складе слів, використовуючи букви слова «телевізор» (зір, літо, зорі, віз, лев…)

11. "Реклама продукту"

Дається предмет, який треба прорекламувати.

12. Продовж речення "Якби посуд розмовляв…"

В сучасних умовах навчання в НУШ ставлю перед собою задачу домогтися того, щоб наші діти виросли не тільки свідомими й здоровими членами суспільства, але і обов'язково, ініціативними, думаючими, здатними на творчий підхід до справи. Тому в даний час однією з головних цілей  стає формування дитячого інтелекту, а основою розвитку розумових здібностей у молодшому шкільному віці є цілеспрямований розвиток пізнавальних психічних процесів: уваги, уяви, сприйняття, пам'яті, мислення.

  Виховання творчих здібностей дітей буде ефективним лише в тому випадку, якщо воно буде являти собою цілеспрямований процес, у ході якого розв’язується низка приватних педагогічних завдань, спрямованих на досягнення кінцевої мети.

Молодший шкільний вік вважається найбільш сприятливим і значущим періодом для виявлення та розвитку творчого потенціалу особистості. В цьому віці закладаються основи творчої та освітньої траєкторії, психологічна база продуктивної діяльності, формується комплекс моральних цінностей, якостей, здібностей, потреб особистості.

Все це визначає успішність подальшого навчання, виховання та соціалізації особистості.