Тема: Екологічний проект, присвячений видам, що занесені до Червоної книги України. Заходи охорони. Дощовий черв’як, його зовнішня будова. Мета : організувати дослідницьку діяльність учнів 7-А та 7-В класів, сприяти підвищенню самостійності, розвитку комунікабельності, організації проектної діяльності учнів.
Завдання : Розглянути живий організм-тварину типу Кільчасті черви. Клас Малощетинкові черви; познайомитись з життям дощового черв’яка, виокремити проблемні точки, проектувати подальший шлях вивчення живого організму, зробити опис руху дощового черв’яка, провівши ряд дослідів та спостерігаючи за поведінкою і реакціями тварини; узагальнити поняття “живий організм”; чому потребує охорони та намітити заходи охорони цієї дивовижної істоти.
Вступ. Ви вивчили живий організм класу Малощетинкові черви-дощовий черв’як, дізнались про його зовнішню будову, особливості функціонування, цікавинки з життя черв’яків. Які ви можете зробити висновки щодо майбутнього цієї тварини, занесеної до Червоної книги України та запропонувати заходи охорони?
Хід роботи:3. Що написано про цю тварину в Червоній книзі України?4. З’ясовуємо, які несприятливі чинники впливають на чисельність цих тварин.5. Пропонуємо й обґрунтовуємо заходи щодо збереження чисельності дощового черв’яка. Проводимо дослідницьку діяльність, яка як правило, пов’язана зі з’ясуванням впливу різних чинників на життєдіяльність тварини, вироблення умовних рефлексів.
Дослід 1 Вивчення реакції дощового черв’яка на дію різних чинників Об’єкти та обладнання: дощовий черв’як, ліхтарик, папір, вода, цибуля, оцет. Постановка і проведення досліду. Для з’ясування реакції на світло кладемо черв’яка на поверхню ґрунту, який зволожили, освітлюємо ліхтариком. За якийсь час можна помітити, що черв’як переміститься в затінену частину. Цей дослід демонструє негативну реакцію черв’яків на дію світла.
Висновки: Проектна робота на діяльній основі в біологічному та екологічному світі має велике значення, оскільки показує учням зразок екологічної проблеми та способи її розв’язування; дає досвід розв’язування проблеми, який може бути джерелом аргументації власних поглядів; розкриває необхідні якості творчої особистості і справляє неабиякий емоційний вплив на учнів, унаслідок чого підвищується ефективність засвоєння ними знань; розвиває екологічну культуру особистості.
Заходи охорони дощового черв’яка. Архітектори родючих ґрунтів. У 19 столітті дощові черв’яки вважалися шкідниками ґрунту. Зовсім небагато фермерів активно просувають використання дощового черв’яка у с/г.Інтенсивні обробки ґрунту та посилене використання пестицидів вже знищили дощових черв’яків на багатьох полях. Всупереч цьому сценарію у здоровому ґрунті на пасовищі розміром з 1 га може жити від 1 до 3 млн дощових черв’яків. Їхня кількість та різноманітність вважається важливими критеріями родючості ґрунту, адже дощові черв’яки значно сприяють оздоровленню, збільшенню біологічної активності ґрунтів та кращій адаптації системи землеробства до кліматичних змін, забезпечуючи цим виконання ключових функцій ґрунту та сприянню позитивного розвитку екосистеми. Відповідно до їхніх численних властивостей, що підвищують сталість агроекосистем, дощовим черв’якам слід приділяти більше уваги у системах сталого с/г. Дощові черв’яки можуть мігрувати на орні землі з частин полів, де не проводиться обробіток ґрунту.
Заходи охорони дощового черв’яка. Щороку дощових черв’яків залишається до 10 кг на 1 кв/м цільного посліду у ґрунті та на його поверхні. Це складає 0,5 см шару ґрунту на полях, та 1,5 см – на луках. Завдяки наявності нір дощових черв’яків забезпечується гарна аерація грунту та зростання кількості макроорганізмів. Міцні нори значно покращують і фільтрацію Н₂О, зберігають та підтримують дренаж грунтів. На полях дощові черв’яки переробляють для грунту 6 т мертвих органічних речовин на га за 1 рік, у лісах вони переробляють до 9 т листя на га. Дощові черв’яки сприяють росту коренів. Екскременти формують стійку структуру ґрунту та є багатими на поживні речовини. Щорічно виробляють від 40-100 т екскрементів на 1 га.
Заходи охорони дощового черв’яка. Найбільше природне багатство України – чорноземи. В Україні накопичено 12 тис. т непридатних і заборонених для використання пестицидів. Проблема охорони та раціонального використання земель є однією з найважливіших завдань людства, бо 98% продуктів харчування отримано за рахунок обробітку землі. Потрібно, щоб кожний клаптик землі, кожне поле мало дбайливого господаря, освіченого, розсудливого. Тому ми, учні 7 класів вивчивши неоціненну роль та життя дощових червів, закликаємо берегти цих цінних тварин.