Дослідження річки Південний Буг, екосистема та її взаємозвязки.

ЕКОСИСТЕМА РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

О’бєктом дослідження є річка Південний Буг. Предметом є екосистема річки Південий Буг

Завдання: Дослідити географічно-кліматичні особливості річки Південний Буг. Розглянути Екосистему Річки.

Робоча гіпотеза. Південний Буг є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Басейн Буга має високу економічну, соціальну, природничу, історичну і духовну цінність для українського народу. Водними ресурсами цієї річки забезпечується левову частку потреб України у прісній воді. А в басейні річки сконцентровано сотні промислових підприємств, в тому числі “брудних” (хімічне виробництво) і водоємних галузей (теплова і гідро енергетика). Цілком логічно припустити, у зв'язку з такими даними, що екологічний стан викликає досить сильне занепокоєння урядових та громадських установ, і в тому числі і самого населення

Методи дослідження. Власні спостереження, знання та підсумки на основі них. Статистичний метод (наявна статистика)

Клімат. У верхів'ї та в середній частині басейну, клімат помірно континентальний. Клімат південних районів перебуває під впливом Чорного моря і в нижній течії річки, повільно переходить до посушливого. Значна протяжність території басейну з північного заходу на південний схід спричиняє помітні відмінності в розподілі температури повітря. Середня річна температура повітря змінюється від 7,1 °C до 10,0 °C. Середня багаторічна температура повітря у верхній і середній частинах басейну коливається в межах 7,1-8,1 °C. Найбільша температура влітку сягає 39 °C, найнижча температура в холодні дні зими — до −38 °C. Для цієї частини басейну зимовий сезон характеризується опадами у вигляді снігу, частими туманами. Річна норма опадів в верхній та середній частинах басейну становить від 669 мм до 550 мм, поступово зменшуючись з півночі на південь.

Рельєф. Басейн Південного Бугу розташовано в межах трьох геоструктурних районів: верхня частина басейну розміщена на Волино-Подільській височині, середня його частина — в межах Придніпровської височини, нижня течія належить до Причорноморської низовини. У верхній частині, тобто з місця її джерела, яке розташоване на бл. 320 м над р. м., річка тече багнистою долиною, що також відбивається на забарвленні води. Градієнт у цій ділянці становить лише 0,37 м/км, а швидкість течії — до 0,5 м/с. У середній частині вона прорізує кристалічний гірський масив, а нахил зростає (до 0,92 м/км), коли Буг пробивається крізь скелі. У межах Волино-Подільської і Придніпровської височини рельєф басейну рівнинний; тут водозбір являє собою плато, дуже розчленоване глибоко врізаними річковими долинами і балками, сильно еродоване. У верхній частині водозбір розчленований мережею ярів та балок, глибина ерозії 50—100 м. У середній частині водозбору глибина ерозії сягає 100—200 м, а густота яруго-балочної мережі 0,50—1,0 км/км². Для нижньої частини водозбору характерним є плоский рельєф з численними западинами-блюдцями. Рівнина середньорозчленована з глибиною ерозії 50—100 м, густота яруго-балочної мережі 0,50—0,75 км/км².

1. Висока розораність земель, недостатня лісистість водозборів посилюють ерозійні процеси, забруднення і замулення річок та водойм продуктами ерозії; 2. Суттєві фактори в своїй сукупності призвели до деградації всієї екосистеми басейну Південного Бугу, зокрема до погіршення якості води. Аналіз багаторічних спостережень показав, що найпоширенішими забруднюючими речовинами річок басейну Бугу є нітрити, азот амонійний, біогенні та органічні речовини, важкі метали, нафтопродукти і феноли. Виявлена концентрація їх свідчить про порушення норм якості води; 3. У зв'язку зі спадом виробництва забруднення водосховищ Бугу в цілому зменшилось. Однак спостерігається тенденція до збільшення у воді вмісту легко окислюваних органічних сполук, азоту амонійного, азоту нітритного;4. За рівнем хімічного і бактеріального забруднення вода більшості річок басейну Бугу класифікується як забруднена та брудна.5. Забруднення води в басейні Південого Бугу призвело до порушення природних процесів самоочищення водних об'єктів і значно ускладнило проблему одержання якісної питної води на водопровідних станціях. Стан Води

Рослинність північно-західної частини басейну представлена молодими і середньовіковими широколистими лісами, які розташовані окремими масивами. Найпоширенішими породами дерев є дуб, граб, ясен, клен, липа, в'яз, вільха. З кущів та чагарників можна зустріти ліщину, шипшину, жимолость, скумпію та інші. На південь ліси поступово змінюються на лісостеп і степ, спочатку ковилово-різнотравний, а потім ковилово-типчаковий. Степова рослинність представлена засухостійкими бобово-злаковими різнотравними асоціаціями — тимофіївкою, фіалкою, суницею, медункою, пирієм, волошкою, ковилою, кропивою та ін. В цілому, лісистість басейну становить близько 7 %, заболоченість — 2 %. Орними землями зайнято близько 70 % території водозбору. Продуценти

Консументи. Серед тварин, можна зустріти: річкову видру, ондатру, нутрію, раків, водяного вужа, черепаху, п'явку; основними мешканцями прибережних вод, є: норець, крижень, лиска, чирянка велика, крячок, бугайчик, очеретянка, мартин сріблястий, мартин жовтоногий, баклан, лунь очеретяний, сіра чапля, а також, лелеки, лебеді, чепура велика, мала біла чапля; основними видами риб, є: головень, бичок, тараня, карась, короп, плітка, краснопірка, щука, окунь, сонячний окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолобик, сом, судак, а також злісний шкідник чебачок амурський. Навесні до Південного Бугу, на нерест з Чорного моря, заходить вид оселедців пузанок азовський, а восени може заходити кефаль-лобан, залежно від солоності води, іноді заходять поодинокі дельфіни.

РЕДУЦЕНТИУ воді можна знайти майже всіх представників систематичних та фізіологічних груп бактерій, які зустрічаються у повітрі, ґрунті, на рослинах та тваринах Бактерії виконують виключно важливу роль у водоймі, оскільки є необхідним компонентомтрофічних зв'язків водної екосистеми, складаючи їжу багатьох гідробіонтів;Поряд із бактеріями на ділянках водосховищ, забруднених органічними речовинами, у масі розвиваються водні гриби, що належать до класів фікоміцетів, аскоміцетів та базидіоміцетів, атакож дріжджі;У Бузі та його водосховищах мешкають представники 8 систематичних відділів водоростей:синьо-зелені (ціанобактерії), діатомові, зелені, динофітові, евгленові, жовтозелені, золотисті,криптофітові;В даний час у дніпровських водосховищах виявляється понад 1000 видів безхребетних, у тому числіпредставників найпростіших, кишковопорожнинних, коловраток, поліхет, олігохет, нематод,п'явок, ракоподібних, комах, молюсків;Зоопланктон водосховищ переважно представлений інфузоріями, коловратками, гіллястоусими тавеслоногими ракоподібними, молюсками. Найбільш різноманітно представлені хірономіди (120видів), корененіжки (108 видів), олігохети (82 види), нематоди (56 видів) молюски (84 види).

Висновки. Отже, в проекті було розкрито поставлені запитання, досліджено клімат, рельєф, стан водойми. Також у роботі наведені продуценти, консументи, редуценти.