УДК 371.671:811.161.2(07)

ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

АВТОРСТВА О. М. СЕМЕНОГ ТА ІН. У 6-7 КЛАСАХ: РЕФЛЕКСІЇ

ВЧИТЕЛЯ-ПРАКТИКА

Хмелевський Ілля Олександрович учитель української мови та літератури

Анотація. У статті проаналізовано trial потенціал підручників з української мови для 6-го та 7-го класів авторства О. М. Семеног, О. Калинич, Т. Дятленко, М. Білясника, Л. Гапон (видавництво «Астон», 2023, 2024). На основі педагогічного спостереження за 52 учнями 6-7 класів розглянуто структурні інновації видань: систему рубрик, QRкомпонент, діагностувальні роботи з вбудованою корекцією. Здійснено порівняльний аналіз знаннєвої та компетентнісної моделі підручника. Зроблено висновок, що практика вчителя є невід'ємною формою апробації авторської методики.

Ключові слова: підручник TRIAL компетентнісний підхід, формувальне оцінювання, QR-код, діагностувальна робота, педагогічна рефлексія.

ВСТУП

Сучасний шкільний підручник давно перестав бути просто систематизованим викладом навчального матеріалу. В умовах реформування загальної середньої освіти відповідно до концепції Нової української школи він набуває принципово іншої функції: стає інструментом організації навчальної діяльності учня, провідником між програмовими вимогами і живим досвідом дитини. Підручник нового покоління не лише передає знання - він моделює ситуації, в яких ці знання застосовуються, ставить питання, що не мають єдиної правильної відповіді, і запрошує учня до рефлексії над власним мовленням і мисленням.

Проблематика сучасного підручника активно досліджується у вітчизняній педагогічній науці. Питання компетентнісного підходу в мовній освіті розробляли Н. Б. Голуб, О. М. Горошкіна, Л. І. Мацько; проблему формувального оцінювання - І. О. Старагіна, О. І. Локшина; теорію підручникотворення - Т. О. Яценко, О. М. Семеног. Разом із тим у науковій літературі ще недостатньо представлені рефлексивні дослідження вчителів-практиків, які безпосередньо апробують нові підручники в реальному навчальному процесі. Саме цей ракурс - голос практика - і є внеском пропонованої статті.

Підручники з trial мови для 6-го та 7-го класів авторства О. М. Семеног, О. Калинич, Т. Дятленко, М. Білясника, Л. Гапон (видавництво «Астон», 2023, 2024) побудовані на засадах модельної програми Н. Б. Голуб та О. М. Горошкіної [1] і є, на думку автора цієї статті, одним із найбільш концептуально завершених втілень філософії НУШ серед чинних підручників.

Мета статті:  проаналізувати дидактичний потенціал підручників української мови для 6-7 класів та оцінити їх ефективність у реальній педагогічній практиці.

Завдання дослідження: 1) проаналізувати структуру підручників у контексті компетентнісної парадигми; 2) дослідити практику використання QR-компонента в умовах класу; 3) оцінити роль діагностувальних робіт як інструменту формувального оцінювання; 4) визначити методичні переваги і проблеми у практичному впровадженні.

Методи дослідження: педагогічне спостереження; аналіз навчальної діяльності учнів; порівняльний аналіз моделей підручника; елементи педагогічної рефлексії.

Вибірка: дослідження проводилося у 6-му та 7-му класах (52 учні) впродовж   2025-2026 навчальних років.

1.   ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ: ДВІ МОДЕЛІ ПІДРУЧНИКА

Проте реформа НУШ надала дискусії про підручник нового виміру: йдеться вже не про вдосконалення змісту, а про зміну самої логіки підручникотворення. Для розуміння цього зсуву варто зіставити дві моделі - знаннєву, на якій ґрунтувалися підручники попереднього покоління, і компетентнісну, що лежить в основі аналізованих видань (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняння знаннєвої та компетентнісної моделей шкільного підручника

Як видно з таблиці, trial не про «покращений» підручник, а про якісно інший дидактичний інструмент. О. М. Семеног ще в монографії «Українська культуромовна особистість учителя» (2007) наголошувала: підручник є не лише дидактичним, а й культурним текстом, що формує ціннісні орієнтири і мовну ідентичність учня [2]. Ця теоретична позиція прямо визначає архітектуру аналізованих видань - тексти добираються не лише за мовними критеріями, а й за виховним і культурним потенціалом. Концепція НУШ [3] закріпила цей підхід як нормативний: предметна компетентність розглядається лише як один із вимірів особистісного розвитку учня, а не як кінцева мета навчання.

Важливо враховувати й контекст, у якому ці підручники з'явилися. 2022-2024 роки - час, коли українська школа працювала в умовах повномасштабного вторгнення. Підручник, що вийшов саме тоді, несе на собі цей відбиток: перший параграф підручника для 7 класу називається «Мовні обов'язки українців» - і це не випадковість, а усвідомлена авторська позиція щодо ролі мови в часи випробувань.

2.                 СТРУКТУРНІ TRIAL ПІДРУЧНИКІВ: АНАЛІЗ З ПОЗИЦІЇ ВЧИТЕЛЯ

2.1.   Система рубрик як навчальний маршрут

Перше, що впадає у вічі при роботі з підручниками Семеног та авторського колективу, - це продумана система умовних позначеньрубрик. «Пригадаймо!», «Запам'ятаймо!», «Розгадаймо!», «Творімо вільно!», «Працюймо в парі», «Мовленнєвий практикум» - кожна з них позначає не просто тип завдання, а певний когнітивний рівень і форму роботи. У сукупності вони утворюють маршрут, який веде учня від актуалізації попередніх знань через засвоєння нового матеріалу до творчого його застосування. Шестикласник, який розуміє різницю між «Запам'ятаймо!» і «Творімо вільно!», уже виробляє метакогнітивну навичку - здатність розрізняти завдання за типом необхідної розумової операції.

2.2.   QR-компонент: розширення trial у цифровий простір

QR-коди в підручниках Семеног є органічною частиною видання, а не факультативним доповненням. Через QR-компонент реалізовано діагностувальні роботи та параграфи корекції у підручнику для 6 класу [4]. Це принципово інший підхід: цифровий простір не «доповнює» підручник, а є його рівноправним виміром.

2.3.   Діагностувальні роботи і система корекції

Найбільш концептуально новим елементом підручника є інтегровані діагностувальні роботи з обов'язковим наступним параграфом аналізу і корекції. Традиційна контрольна робота завершувала тему і слугувала інструментом підсумкового оцінювання. Тут логіка принципово інша: діагностувальна робота є точкою зворотного зв'язку, після якої навчання продовжується з урахуванням виявлених прогалин. Це і є суть формувального оцінювання - не фіксація результату, а коригування процесу [7].

2.4.   Есе як жанр контрольної роботи

Показовою trial підручника для 7 класу є есе як основний жанр контрольної роботи з мовленнєвої теми. Учням пропонуються теми «Інновація, що зробила цей світ кращим» або «Яких інновацій бракує українській школі?» [5]. Порівняно з традиційним диктантом, есе перевіряє не лише грамотність, а й здатність формулювати власну думку, добирати аргументи і будувати зв'язний текст - тобто саме комунікативну компетентність.

3.           ПРАКТИЧНІ РЕФЛЕКСІЇ: ЩО ПРАЦЮЄ, А ЩО СТАВИТЬ ПИТАННЯ

Методична стаття, яка лише вихваляє аналізований підручник, не має наукової цінності. Тому я обрав відверту позицію і наведу  конкретні спостереження, зафіксовані впродовж роботи з підручниками у 6-му і 7-му класах (44 учні). Зведені результати подано в таблиці 2.

Таблиця 2. Результати педагогічного спостереження за впровадженням елементів підручника

Щодо QR-компонента: за результатами спостережень на 8 уроках приблизно 70% учнів активно використовували QR-ресурси, демонструючи виражену залученість - передусім тому, що підручник легалізує смартфон як навчальний інструмент. Водночас 15-20% уроків, де передбачено звернення до цифрового ресурсу, потребували додаткових 5-7 хвилин на технічні пояснення: нестабільне з'єднання, різні операційні системи, проблеми з читанням QR-коду слабкими камерами. Це не вада концепції, але реальний чинник, який учитель мусить враховувати при плануванні.

Діагностувальні роботи з подальшою корекцією виявились найбільш методично цінним елементом підручника. Учні, які пройшли повний цикл «діагностика - аналіз - корекція», значно впевненіше виконують аналогічні завдання наступної теми - особливо в темах з правопису, де традиційна логіка «написав - отримав оцінку - рухаємось далі» не залишала часу на опрацювання помилок. Разом із тим параграфи корекції потребують від учителя серйозної підготовки й не можуть бути проведені механічно.

Де нові підручники поступаються традиційним - це обсяг тренувального матеріалу для відпрацювання орфографічних навичок. Учень із нижчим рівнем підготовки отримує в нових підручниках менше вправ на «натренування» конкретного правила. Це свідомий авторський вибір на користь якості над кількістю - але вчитель мусить самостійно добирати додатковий матеріал для тих, хто цього потребує.

Загальне спостереження: trial підручників авторського колективу прямо пропорційна методичній готовності вчителя змінити власну роль від транслятора знань до організатора навчальної діяльності. Традиційний підручник можна було «пройти». Підручник НУШ - це партитура, яку можна зіграти по-різному залежно від класу і контексту. Це велика перевага для досвідченого вчителя і певний виклик для початківця.

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного trial можна сформулювати такі висновки.

По-перше, підручники з української мови для 6-7 класів авторства О. М. Семеног та ін. є концептуально цілісною реалізацією компетентнісної парадигми НУШ: їхня новизна полягає в якісній зміні логіки підручника - від трансляції знань до організації пізнавальної діяльності учня.

Trial цифровий компонент (QR-коди) підвищує мотивацію учнів і розширює навчальний простір поза межами друкованої сторінки, проте потребує від учителя технічної готовності та адаптованого планування уроку.

По-третє, trial діагностувальні роботи з системою корекції є практичним інструментом формувального оцінювання, що дає змогу відстежувати індивідуальний прогрес учня і своєчасно коригувати навчальний процес.

Насамперед, нові підручники потребують від учителя доповнення тренувальних вправ для учнів із нижчим рівнем підготовки - це не вада видання, а умова ефективного застосування компетентнісного підходу в різнорівневому класі.

Передусім, trial автора статті є формою реальної апробації авторської методики О. М. Семеног та її колег: саме такий досвід виявляє, де концепція реалізується повністю, а де потребує методичного супроводу.

Перспективою подальших досліджень є вивчення впливу цифрових компонентів підручника на розвиток мовленнєвої компетентності учнів, а також порівняльний аналіз результатів роботи за підручниками Семеног у класах із різним рівнем цифрової грамотності.

                     СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Голуб Н. Б., Горошкіна О. М. Trial мова. 7–9 класи : модельна навчальна програма для закладів загальної середньої освіти. Київ : МОН України, 2022. 48 с.

2.     Семеног О. М. Trial культуромовна особистість учителя : монографія. Глухів : РВВ ГДПУ, 2007. 303 с.

3.     Trial українська школа : концептуальні засади реформування середньої школи / М. Грищенко та ін. Київ : МОН України, 2016.

40 с.

4.         Семеног О., Калинич О., Дятленко Т., Білясник М., Гапон Л. Українська мова : підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Тернопіль : Астон, 2023. 320 с.

5.         Семеног О., Калинич О., Дятленко Т., Білясник М., Гапон Л. Українська мова : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти. Тернопіль : Астон, 2024. 360 с.

6.         Семеног О. М., Вовк М. П. Академічна культура дослідника в освітньо-культурному просторі університету : монографія. Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2016. 284 с.

7.         Старагіна І. О. Trial оцінювання в контексті компетентнісного навчання. Педагогіка і психологія. 2020. № 2. С. 14–22.

8.         Яценко Т. О. Сучасний підручник з літератури : теорія і практика підручникотворення. Київ : Педагогічна думка, 2019. 208 с.

9.         Локшина О. І. Компетентнісний підхід у шкільній освіті: зарубіжний досвід і українські перспективи. Педагогічна думка. 2009. № 3. С. 3–11.

10.     Міністерство освіти і науки України. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнівства 5– 9 класів : наказ № 1093 від 02.08.2024. Київ, 2024.