Екологічні проєкти з хімії і біології

Чернігівський професійний будівельний ліцей. Екологічні проєкти з хімії і біологіїВикладач хімії і біологіїСавич Алла Петрівна

Притча. Одного разу мудрець мандрував у пошуках сенсу життя і дійшов до річки. Ні мосту, ні човна не було видно... Виникла проблема - треба переправитися… Але як?Задумався мудрець... Що ж робити? Як зв'язати 2 берега річки? Мудрець закрив очі і представив, як він переправився на інший берег і радісно продовжує свій шлях … «Еврика» -сказав мудрець - «Треба зробити човен, який приведе мене до моєї мрії і вирішить проблему». 

Сів мудрець намалював схему човна, розрахунки, склав план... Тут як раз його учні підійшли і вони разом почали діяти, періодично заглядаючи в план, оцінюючи правильність і виправляючи помилки. У команді справа йшла швидко, і дуже скоро човен був готовий! З усіх боків оглянули його подорожуючі-чи немає де тріщин, потім спустили на воду-пливе! Можна переправлятися! УРРРРА!Не пройшло і 15 хвилин мудрець і учні були на іншій стороні річки! Проблема вирішена і можна було далі мандрувати. Ця притча ілюструє нам, як треба створювати та реалізовувати проєкти і здійснювати проєктну діяльність.

Сучасні тенденції освіти Сучасна система освіти має бути побудована на надання студентам можливості міркувати, зіставляти різні точки зору, різні позиції, формулювати й аргументувати власну точку зору, спираючись на знання фактів, законів, закономірностей науки, на власні спостереження, свій і чужий досвід.

Навчити студентів самостійного, критичного мислення. Міркувати, спираючись на знання фактів, закономірностей науки, робити обґрунтовані висновки. Приймати самостійні аргументовані рішення. Навчити працювати в команді, виконуючи різні соціальні ролі. Для чого потрібен метод проєктів

Проєкт –сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, різного роду теоретичного продукту. Це будь-який задум, що має мету, термін та конкретні кроки реалізації. Проєкт мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу? Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

Основна мета використання методу проєктів –самостійне усвідомлення здобувачами освіти природничо-наукових проблем, що мають життєвий сенс для них. Переваги проєктного навчання. Для студентів:традиційна аудиторія перетворюється у відкритий навчальний простір, в якому здобувачі освіти рухаються у власному темпі;у процесі виконання проєкту виникає потреба в самонавчанні та самовдосконаленні;навчання на основі запам’ятовування та повторення переходить до інтеграції, відкриття та презентації набутих знань;студенти мають можливість проходити всі етапи “виробництва”: від ідеї, створення моделі майбутнього продукту до його реалізації.

Переваги проєктного навчання. Для викладачів:надає викладачам можливість вибудувати позитивну історію стосунків зі здобувачами освіти за нових умов;підібрати студентам ролі, підкресливши їхні індивідуальність і природні таланти.

Класифікації типів проєктів. За способом переважаючої діяльності здобувачів освіти виділяються: дослідницькі; ігрові; творчі; практико-орієнтовані; пізнавальні проєкти. Їх усіх вирізняє те, що вони реалізуються у творчій, самостійній обстановці.

За тривалістю часу проведення проєктів їх поділяють на: короткострокові (міні-проекти)середньострокові довгострокові.

Етапи проєктної діяльностіI. Етап передпроєктної підготовки. II. Дослідницький етап. III. Етап представлення отриманих результатівІ. Етап передпроєктної підготовки:1.формування проєктної групи;2. визначення об'єкту дослідження;3.вибір наукових керівників і консультантів;4. визначення теми проєктної роботи;5. визначення проблемної мети (задачі);6. висунення гіпотез вирішення проблемної задачі;7. обґрунтування методів дослідження;8. розробка плану дослідження;9. пошук інформації, вивчення літератури з проблеми, яка досліджується.

II. Дослідницький етап:1. збір даних із використанням відповідних методівдослідження;2. аналіз вірогідності джерел інформації та отриманих даних;3. обробка й аналіз отриманих даних;4. підготовка висновків;5. співставлення висновків із гіпотезою;6. оформлення результатів дослідження та підготовка до підсумкового звіту. III. Етап представлення отриманих результатів:1. публічна презентація результатів дослідження;2. аналіз обробки виконаної роботи;3. оцінка роботи проектної групи в цілому і кожного з його учасників окремо.

Шість «П» проєкту. Проблема Планування. Пошук інформаціїПродукт Презентація. Портфоліо

Комунікативні вмінняІнтелектуальні вміння, необхідні при використанні методу проєктів. Вміння предметної галузі знаньІнтелектуальні вміння критичного мислення. Ключові компетенціїВміння дискутувати, приймати рішення. Сукупність відповідних компетентностей. Пошук інформаціїосмислення. Вміння спільної діяльностіАналіз Синтез Застосування. Оцінка

Екологічні проєкти з хімії  можуть включати дослідження впливу забруднюючих речовин на довкілля, оцінку ефективності методів очищення води та повітря, а також розробку та аналіз хімічних процесів, спрямованих на сталий розвиток (наприклад, утилізація відходів, відновлювана енергетика). Важливо, щоб проєкт мав чітку мету, методику дослідження та аналіз отриманих даних.Ідеї для екологічних проєктів:🌿 1. Визначення рівня кислотності опадів у вашій місцевостіМета: дослідити, чи є кислотні дощі у вашому регіоні. Зміст роботи:зібрати зразки дощової води;визначити p. H за допомогою індикаторів або p. H-метра;порівняти результати з нормою (p. H ≈ 5.6);зробити висновки про вплив промисловості/транспорту. Практична користь: виявлення забруднення повітря.💧 2. Хімічний аналіз питної води. Мета: оцінити якість води з різних джерел (водогін, колодязь, бутильована). Методи:виявлення нітратів (реакція з дифеніламіном);визначення жорсткості (комплексонометрія або мильна проба);виявлення заліза, хлоридів, сульфатів. Висновок: зробити рекомендації щодо очищення води.

☀️ 4. Біорозклад пластику: міф чи реальність?Мета: перевірити, як різні види пластику розкладаються в різних умовах. Методи:порівняння поліетилену, біопластику, целофану;спостереження за змінами маси, зовнішнього вигляду при впливі сонця, вологи, ґрунту. Висновок: визначити, який матеріал найменш шкідливий для довкілля.🔋 5. Використання харчових відходів для виробництва біогазу. Мета: з’ясувати, які органічні відходи найкраще підходять для утворення метану. Хід роботи:створення герметичних ємностей з різними видами відходів (шкірки фруктів, овочів, залишки їжі);спостереження за утворенням газу;дослідження складу (метан, вуглекислий газ). Результат: демонстрація можливості альтернативного джерела енергії.🌱 3. Використання побутових відходів у якості добрив. Мета: дослідити, як органічні відходи (шкарлупа яєць, кавова гуща, бананова шкірка) впливають на ріст рослин. Хід роботи:приготувати компости з різних матеріалів;дослідити p. H, вміст кальцію, калію, фосфору;провести експеримент з ростом рослин. Висновок: оцінити ефективність «екодобрив».🧪 6. Дослідження ефективності натуральних мийних засобів. Мета: порівняти дію домашніх і промислових мийних засобів. Приклади:сода, оцет, лимонна кислота vs комерційні засоби;перевірка очищувальної здатності, p. H, піноутворення, впливу на шкіру. Висновок: які засоби менш шкідливі для довкілля і здоров’я.

🌾 7. Вплив кислотності ґрунту на ріст рослин. Мета: дослідити оптимальний p. H для певних культур. Методи:вимірювання p. H ґрунту (індикатори, оцтово-содовий тест);вирощування рослин у ґрунтах різної кислотності;спостереження за ростом, кольором листя, кореневою системою.🌍 8. Утилізація батарейок: хімічна небезпека. Мета: дослідити, які хімічні елементи містяться у батарейках і як вони впливають на довкілля. Хід роботи:опис складу батарейок (Zn, Mn. O₂, Hg, Cd, Li);моделювання потрапляння важких металів у воду/ґрунт;обговорення шляхів безпечної утилізації.🔬 9. Вплив мийних засобів на природні водойми (модельний експеримент)Мета: показати, як фосфати та ПАР впливають на «цвітіння» води. Етапи:створити штучні «ставки» (пляшки/банки);додати різну кількість мийного засобу;спостерігати за ростом водоростей/помутнінням.🍃 10. Очищення стічних вод активованим вугіллям або цеолітом. Мета: перевірити ефективність природних сорбентів. Методи:підготовка зразків води з барвниками або миючими засобами;очищення сорбентами;порівняння кольору, прозорості, запаху до і після.

Екологічні проєкти з біології🌱 1. Дослідницькі проєкти. Ці проєкти передбачають проведення спостережень, експериментів, аналізу даних.🔬 Біологічні дослідження: Вплив побутових миючих засобів на проростання насіння.→ Дослідити, як різні марки засобів для миття посуду або порошків впливають на схожість насіння квасолі, пшениці тощо. Оцінка стану води у місцевих водоймах за допомогою біоіндикаторів.→ Зібрати зразки води з різних джерел і дослідити наявність планктону, молюсків, личинок комах. Дослідження рівня забруднення повітря за станом лишайників.→ Виконати «лишайникову індикацію» у різних зонах міста чи села. Вплив мікропластику на розвиток водоростей або дафній.→ Лабораторне спостереження зразків води з мікропластиком. Дослідження впливу шумового забруднення на поведінку птахів.→ Вести спостереження за частотою появи або співу птахів у різних районах (тихий парк / біля дороги).

🌿 2. Практичні екопроекти. Спрямовані на покращення стану довкілля у школі або громаді. Екопарк або зелений куточок біля ліцею.→ Висадження місцевих рослин, створення осередку біорізноманіття. Сортування відходів у ліцеї.→ Встановлення контейнерів для пластику, паперу, батарейок; облік зібраних матеріалів. Вирощування мікрозелені або лікарських рослин у класі.→ Створення шкільної «еколабораторії» та ведення спостережень. Виготовлення екологічних засобів побутової хімії.→ Приготування еко-порошку, засобів для миття посуду, аналіз їх безпечності. Енергозбереження у ліцеї.→ Аналіз витрат електроенергії, пропозиції щодо економії (LED-лампи, денне світло, вимикачі з датчиками руху).

🌎 3. Інформаційно-просвітницькі проекти. Розраховані на зміну екологічної культури здобувачів освіти та громади.«Життя без пластику»: кампанія в ліцеї.→ Плакати, соціальні мережі, лекції, флешмоби. Екоосвітній тиждень у ліцеї.→ Конкурси, квести, майстер-класи з апсайклінгу. Створення інтерактивної карти місцевих екопроблем.→ Google Maps з позначенням смітників, забруднених ділянок, джерел води. Відеопроєкт «Моє місто/село – чисте майбутнє».→ Зйомка короткометражного фільму або соціальної реклами.«Зелений блогер»: Instagram або Tik. Tok сторінка про екожиття.→ Популяризація еко-звичок серед молоді.

Проєкт « Як зберегти довкілля або Велика шкода маленької батарейки»Мета: провести науково-дослідницьку роботу щодо загрозливої екологічної ситуації, яка виникла на нашій планеті та безпосередньо у місті Чернігові в результаті недбалого ставлення людей до утилізації відпрацьованих батарейок. Звернути увагу людей на шкідливість відпрацьованих елементів живлення в сміттєвих баках, донести до них всю небезпеку та надати поради з цього питання. Під керівництвом викладача хімії та біології Савич А. П., працювали чотири групи дослідників:1.Інформаційні менеджери. Виявили шляхом анкетування рівень інформованості здобувачів освіти ЧПБЛ про шкідливий вплив відпрацьованих батарейок, знайшли місця утилізації батарейок, розробили пам’ятки споживачам щодо екологічної поведінки з відпрацьованими батарейками.2. Дослідники – натуралісти. Дослідницька діяльність натуралістів доводить, що в складі використаних батарейок міститься багато шкідливих речовин, які забруднюють навколишнє середовище.3. Дослідники- зоологи. Дослідницька діяльність зоологів доводить, що батарейки згубно впливають на тваринний світ і людину, спричиняючи різноманітні захворювання. 4. Дослідники – електрики. Використання батарейок в разі вимкнення світла в оселях , є актуальним, але приводить до їх накопичення . Тож, загальний висновок: Важливо правильно утилізувати використані батарейки: викидати їх у спеціальні контейнери, які є у кожному районі міста Чернігова.

«Виховання має скеровувати діяльність, а не пригнічувати її. Завдання педагога в тому, щоб насичувати та сприяти, спостерігати, заохочувати, спонукати, а не втручатися, наказувати чи обмежувати.» М. Монтессорі