Етична бесіда на тему «Життя дається тільки раз»

Етична бесіда на тему «Життя дається тільки раз»

Мета: спонукати дітей до ціннісного ставлення до свого життя, до кожної хвилини свого життя, навчити раціонально використовувати свій час та зорієнтувати на вибір правильного шляху в житті.

Вчитель: Доброго дня, учні. Сьогодні наш з вами урок присвячений темі «Життя дається тільки раз» . Епіграфом нашого уроку будуть слова з одного боку звичайної людини, а з іншого боку справжнього борця за життя – Миколи Олексійовича Островського.

«Життя дається людині тільки один раз , і  прожити його треба так , щоб не було боляче за безцільно прожиті роки»

На дошці написано слово життя, я хочу, щоб кожен з Вас назвав слово яке асоціюється у нього з життям.

Учні:

Життя – щастя;

Життя – любов;

Життя – боротьба;

Життя – цінність;

Життя – труднощі;

Життя – терпіння;

Життя – можливість;

Вчитель: так, життя для кожного з нас це своє визначення, яке ми робимо коли проходимо всю лінію життя. Життя – це щастя, для тих хто відчуває себе щасливими, любов – для тих хто за життя зумів полюбити, боротьба- для тих, хто протягом життя бореться, цінність – для тих, хто цінує кожну хвилину, і використовує час на дійсно важливі речі, і так далі… В наш час люди на жаль перестають цінувати життя, люди втратили цінність життя, а як Ви думаєте, чому?

Учні: тому, що деякі речі вони вважають більш дорожчими, деякі люди не розуміють сенсу життя або втратили його взагалі.

Вчитель: так, дійсно люди не знають сенс життя, а що має бути сенсом життя?

Учні: те, що хоче досягти кожна людина.

Вчитель: мета, правильно. Прагнення до здійснення мрії , до реалізації планів . Ця мета може бути у кожного своя , але вона повинна бути. І вона повинна бути високою, благородною , такою, що підіймала б її у власних очах і в очах оточуючих її людей.

І не важливо , чого саме прагне досягти в житті людина. Головне , щоб вона була упевнена в тому , що її мета варта того , щоб до неї прагнути. Тільки тоді ця мета наповнить справжнім сенсом її життя . Тільки тоді вона справді принесе користь. Як говорив В. Гете: « Без користі жити - це передчасна смерть ».

Для когось метою життя є створення сім'ї , народження і виховання дітей. І якщо людина з усією відповідальністю ставиться до цього , то , без сумніву , проживе життя з користю. Вона вкладе у своїх дітей все найкраще , що несе в своїй душі , вона віддасть їм всю свою любов і турботу і , швидше за все , подарує світові гідних людей , які зроблять свій внесок у поліпшення і процвітання життя на Землі. Хтось прагне всього себе присвятити якісь іншій справі . Наприклад, досягти найбільших висот у професії. І якщо це не просто прагнення робити кар'єру заради самої кар'єри чи грошей , то така людина , звичайно , живе не даремно. Її мета - висока і благородна . Її зусилля не залишаться непоміченими і саме вона внесе значний внесок у загальну справу , залишить в цьому житті свій слід. Важко дати однозначну відповідь на питання , для чого дане життя людині . Скільки великих філософів , мислителів , письменників зробили головною метою свого життя розгадку таємниці людського існування і призначення . Кожен з них знаходив сенс життя в чомусь своєму . І ніхто з них не зміг сформулювати єдиної мети життя для всіх людей Землі . Але є все ж деякі думки , до яких на тому чи іншому етапі приходили всі вчені, до яких рано чи пізно приходить кожна мисляча людина . Життя цінується не за тривалістю, а за її змістом. В народній мудрості говорять: «життя прожити – не поле перейти». Ця мудрість означає, що на шляху до певної мети будуть і труднощі, і радощі, і сум, і усмішка, всі ті слова які Ви говорили про життя, всі емоції які відчуваємо ми протягом життя.

Для прикладу візьмемо відомих поетів, проаналізуємо їх шлях життя.

Тарас Григорович Шевченко – видатний поет, художних, за деякими джерелами ще й дослідник. А згадаємо його біографію, в дитинстві втратив батьків, дитинство і юність перебував у наймах, майже все життя на засланнях, тривалість життя досить коротка. Чи був він щасливою людиною, як на вашу думку, що було сенсом його життя?

Учні: життя було складним, хотів донести красу української мови.

Вчитель: так, метою його життя не було стати відомою, великою людиною, хоча на сьогодні це саме так, його метою було донести до народу українську мову, об’єднати народ. Життя дійсно було наповнене страждань, труднощів. Але з іншого боку він був щасливим, оскільки він займався улюбленою справою, і його не зламало ніщо в житті. Чи з цінністю він прожив життя?

Учні: так, з цінністю.

Вчитель: так, дійсно цінністю його життя було донесення українського слова, сьогодні ми є українцями, які спілкуються українською мовою, ми є єдиною незалежною державою. Можливо, не він об’єднав Україну, але його мрія збулась.

Другим прикладом візьмемо Лесю Українку, або Ларису Петрівну Косач, видатна українська поетеса. Вона в дитинстві отримала досить тяжку невиліковну хворобу. Її життя було наповнене фізичним болем, але якщо почитати її вірші, вони наповнені силою, душевною красою, своїми віршами вона давала зрозуміти, що не слід в життя звертати увагу для труднощі і замикатися, слід рухатись далі. І просто не можливо не прочитати її твір

«Contra spem spero»

Гетьте, думи, ви, хмари осінні!

То ж тепера весна золота!

Чи то так у жалю, в голосінні

Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Жити хочу! Геть думи сумні!

Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі.

І від сліз тих гарячих розтане

Та кора льодовая, міцна,

Може, квіти зійдуть – і настане

Ще й для мене весела весна.

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймать

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

В довгу, темную нічку невидну

Не стулю ні на хвильку очей,

Все шукатиму зірку провідну,

Ясну владарку темних ночей.

Так! я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні!

«Я прожила життя », - вимовляє людина на схилі років і замислюється над тим , що було сенс її життя ,якими емоціями  був наповнений кожен її день. І нерідко виявляється, що позаду порожнеча : не стала відомою , не здійснила відкриттів , не захищала батьківщину, не залишила після себе слід ... Згадати нічого . Виходить , життя прожите даремно, адже ні сенсу, ні змісту в ньому не було, а значить, не було і самого життя. Так , людина існувала , « пливла за течією» , а життя пройшло стороною. Без нього ... Тоді і згадуються слова , сказані одним письменником: «Життя - це не ті дні , що пройшли , а ті , що запам'яталися ». І зробити так, щоб запам'яталося якомога більше, може тільки сама людина.

Тому, дорогі учні, не дивлячись на ваші молоді роки, я хочу, щоб вже зараз ви замислювались над ти, чого хочете досягнути у своєму житті. Про ваші мрії може ніхто не знати, але я хочу, щоб мрія стала метою досягнутою. І щоб потім в далекому майбутньому, коли кожен з Вас стане літньою людиною Ви спокійно собі сказали: «я прожив, прожила це життя не дарма». Вам лише зараз здається, що Ви маленькі і до такого моменту далеку, але час плине швидко, і не встигните отямитись як вже прийде саме той час. Я хочу, щоб сьогоднішній урок не пройшов даремно, і щоб слова які були в нас епіграфом, Ви пам’ятали завжди « Життя людині дається лише один раз, і прожити його треба так, щоб потім не було нестерпно боляче за безцільно прожиті роки».