ТЕРНОПІЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номінація

«Формування і розвиток критичного мислення здобувачів освіти як невід’ємний компонент медіаграмотності»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль - 2024

Формування й розвиток критичного мислення здобувачів освіти як невід’ємного компонент медіаграмотності.

У ХХІ столітті, у час війни та епоху швидкої технологічної трансформації й масового доступу до інформації через медійні платформи, формування та розвиток критичного мислення учнів у школі стає невід'ємним елементом медіаграмотності. Цей процес включає в себе не лише здатність аналізувати й оцінювати інформацію, а й розвиток уміння критично осмислювати її походження, достовірність та мотивацію щодо застосування.

Сучасні  діти й підлітки живуть у світі медіа. Вони отримують інформацію й засвоюють зразки поведінки з медіа, що визначає їхню кіберсоціалізацію. Остання часто відбувається поза участю батьків в умовах, коли повний контроль медіасередовища не можливий, тому одним із важливих сучасних напрямів виховання молоді стає формування особистісної медіаосвіти. 

Розвиток медіакультури  передбачає як пошук, сприймання, критичний аналіз, адекватне оцінювання та осмислення різноманітної медіапродукції, так і створення власних медіа продуктів на основі усвідомленої системи цінностей і переконань у взаємодії з  іншими людьми. Ціннісна смислова   саморегуляція    – це основний психологічний механізм, який перетворює медіаграмотність особистості на її персональну медіакультуру. Створений людиною сенс життя і прийняті нею цінності дають додаткові потужні можливості, щоб регулювати свою поведінку й розв’язувати проблеми або конфлікти, робити обґрунтований вибір у складних суперечливих ситуаціях життя і його відображених у медіа. Медіаграмотна людина знає і вміє, а медіаосвіта – діє (або утримується від дій) згідно зі своїми ціннісно-світоглядними переконаннями, здійснює  діями вчинок заради чогось (цінності, смислу, інших вищих психічних і соціокультурних регуляторів).  Медіакультура особистості передбачає наявність у людини власної картини світу, розуміння нею соціокультурного й політичного контексту закономірностей функціонування медіа в сучасному світі. Тому формування свідомого ставлення й критичного мислення молодого покоління щодо інформації в медіа та інформаційному просторі були і залишаються пріоритетними завданнями медіаосвіти.  Особливої актуальності ці пріоритети набувають в умовах російсько-української війни й інформаційно-психологічної війни, зокрема спрямованої на руйнування національної ідентичності українського суспільства, спотворення українського менталітету з подальшим поглинанням нашої території і знищення України як держави. І передусім потреба протистояння інформаційним впливам стосується населення на тимчасово окупованих територіях, а також періоду після деокупації та повоєнного відновлення країни. Формування належного рівня медіакультури особистості можна сьогодні забезпечити завдяки комплексу заходів. Ключовим аспектом серед них є введення до освітньої  програми школи ІІІ ступеня спеціального медіаосвітнього курсу, який буде формувати

розвиток критичного мислення здобувачів освіти як невід’ємного компоненту медіаграмотності, у межах якого учні узагальнюватимуть власний неформальний досвід взаємодії із сучасними медіа, переосмислюватимуть знання, здобуті в інших медіа освітніх курсах і позашкільній роботі під час реалізації різноманітних власних проєктів створення медіапродукції

Проблема формування й розвитку критичного мислення серед освітян є надзвичайно актуальною в контексті розширення впливу медіа в сучасному світі. Це породило нагальну потребу  пошуку шляхів підвищення якості такої роботи, удосконалення її новітніми методологічними підходами відповідно до жорстоких реалій воєнного часу. Було вирішено впровадити необхідні сучасні підходи в роботу закладу, систематизувавши їх в інноваційні компоненти медіаграмотності, які формують та розвивають критичне мислення здобувачів освіти закладу, продемонстровані   та детально охарактеризовані в роботі. 

Упродовж 2017-2023 рр. Тернопільська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19 Тернопільської міської ради Тернопільської області брала участь у всеукраїнському експерименті «Стандартизація наскрізної соціальнопсихологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику»  Відповідно до Концепції впровадження медіосвіти, медіаграмотність  у закладі впроваджено за трьома напрямками: урочна, позакласна та батьківська. У сучасному світі дуже важко не загубитися в інформаційному просторі, тому своїми завданнями вважаємо розвиток у здобувачів освіти навичок  критичного мислення, здатності до аналізу, сформованого медіаімунітету та, як результат, здатності до медіатворчості. 

 

МОДЕЛЬ ЗАПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ В ЗАКЛАДІ

 

 

Схема «Діджиталізація внутрішнього життя школи»

Діджиталізація внутрішнього життя школи

 

 

Формування критичного мислення в школі є складним та багатогранним процесом, що потребує поєднання різноманітних методів і підходів. Такий підхід допомагає учням розвивати не лише здатність аналізувати медійну інформацію, а й стати відповідальними та свідомими споживачами медіа в сучасному світі.

 Для того, щоб підготувати випускника сучасної школи з критичним мисленням і медіаграмотністю,  вжиті наступні заходи:

1.                       Створено необхідні ресурси: забезпечено вчителів навчальними матеріалами, інструментами та методиками, які сприяють розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Це навчальні посібники, онлайн-курси, тренінги для вчителів та інші ресурси.

2.                       Підвищено професійний розвиток організовано для вчителів тренінги, семінари та майстер-класи з питань розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Це дозволяє вчителям ознайомитися з сучасними методиками та стратегіями формування навичок.

3.                       Створено атмосферу підтримки та сприяння : створено спільноту вчителів, які обмінюються досвідом та ідеями щодо апробації критичного мислення та медіаграмотності. Включає створення спільних онлайн-ресурсів, форумів для обговорень та співпраці. Заходи, організовані в закладі в межах проєктів, представлених на всеукраїнських стратегічних нарадах (IREX, АУП, StopFake та ін.). 

4.                       Підтримка інновацій та експериментів: заохочено вчителів до впровадження новаторських методів та підходів  викладання, спрямованих на розвиток критичного мислення та медіаграмотності.

5.                       Оцінка та звітність: розроблено систему оцінювання, яка враховує розвиток критичного мислення та медіаграмотності учнів, і забезпечення вчителів необхідними інструментами для оцінювання  навичок. Крім того,  створено механізми звітності, які дозволять учителям демонструвати свої успіхи та досягнення в цій області.

6.                       Інтеграція у план навчання: забезпечення того, щоб розвиток критичного мислення й медіаграмотності був інтегрованим у всі аспекти плану навчання. Це означає включення цих навичок у вимоги до навчальних програм, уроків та оцінок, щоб вони стали невід'ємною частиною навчального процесу.

7.                       Залучено  міжнародний досвід та обмін досвідом: активна участь у міжнародних програмах та проєктах, спрямованих на розвиток критичного мислення та медіаграмотності.  

Цьому сприяли участь у міжнародних конференціях, обміні вчителів та студентів, а також спільні дослідницькі проєкти з іншими країнами: Польська ЗОШ1 ім. підполковника Мар'яна Писарка в Радзиміні, англійська школа, австрійська школа .

 

Польська ЗОШ  1 ім. підполковника Мар'яна   Писарка в Радзиміні .

 

 

Англійська школа: https://www.facebook.com/share/p/5BanfieBrBrDdmbF/ , З Днем Гідності і Свободи! (youtube.com)

 

Австрійська школа м. Капл

 

8.  Аналіз результатів: визначено  критерії успішності оцінювання рівня розвитку критичного мислення та медіаграмотності серед учнів. Це дозволяє систематично відстежувати прогрес та вчасно корегувати стратегії навчання відповідно до потреб учнів.

Оскільки в період пандемії та російської агресії перед нами постали нові виклики у зв’язку з нагромадженням фейків та ворожих ІПСО, то інтерес до вивчення медіаграмотності зріс.

 

І УРОЧНА МЕДІАОСВІТА

Розвиток критичного  мислення впроваджено ще зі школи І ступеня. Для цього використовуються доступні методи та активні форми навчання, які враховують особливості молодших школярів. На  уроках читання учні вчаться відрізняти факти від думок, визначати основну думку тексту та аналізувати персонажів та їхні дії.  На навчальних заняттях з мови та мовлення  здобувачі освіти  аналізують різні види текстів, виокремлюють інформативні тексти від художніх та розвивають уміння висловлювати власні думки та обґрунтовувати їх. На уроках «Леонід Глібов «Коник-стрибунець», «Узагальнення знань про іменник», «Снігова королева» Ганса Християна Андерсена»  та ряді інших використано методи критичного мислення. На  математиці учні вчаться розв'язувати проблемні задачі, аналізувати та порівнювати дані, розрізняти логічні послідовності. Сукупна робота сприяє формуванню критичного мислення у молодших школярів, підготовляючи їх до подальшого навчання та функціонування у сучасному інформаційному середовищі, та є продовження у  школі ІІ-ІІІ ступенів. Крім того, важливою частиною формування критичного мислення є впровадження в навчальний процес мультимедійних засобів та технологій. Використанням відео, аудіо, інтерактивних медіа та вебресурсів  стимулюємо активну участь учнів у вивченні та аналізі медійних матеріалів. Розвитку критичного мислення сприяє запровадження програми науковопедагогічного проєкту «Інтелект України»   у 1-5 класах

 

«Інтелект України»                             «Леонід Глібов «Коник-стрибунець»

 Це допомагає здобувачам освіти аналізувати інформацію з різних джерел, розуміти її контекст, перевіряти достовірність та обґрунтованість тверджень. Це особливо важливих в епоху швидкого розповсюдження медійного контенту та поширення дезінформації. Розвиток критичного мислення в освітян є запорукою їхньої здатності адаптуватися до змін у медійному середовищі та вирішувати складні проблеми з розумінням інформації..

Додаткові кроки для подальшого розвитку критичного мислення включають інтеграцію спеціальних курсів та програм у навчальні плани, спрямованих на навчання аналізу медійного контенту, використання критичного мислення у всіх предметах навчання, а також підтримку практичних вправ та дискусій, що сприяють розвитку цієї важливої навички. Такий підхід допомагає створити обізнаних та критично мислячих громадян, які здатні адаптуватися до медійного ландшафту., який постійно змінюється.

Існує кілька шляхів реалізації формування і розвитку критичного мислення серед здобувачів освіти, як невід’ємного компонента медіаграмотності: організована  робота з педагогами й колективом. упровадження медіаосвіти розглянуто на педагогічних нарадах, засіданнях робочих груп, творчих студій вчителів-предметників.  Першим етапом роботи в експерименті була підготовка педагогічних працівників. Учителі пройшли підготовку при ТОКІППО та ТКМЦНОІМ, відвідали ряд семінарів, практикумів, підвищили свій фаховий рівень з питань впровадження медіа грамотності, долучаючись до вебінарів, інтернет-конференцій («Інфографіка в Canva та Cienially за 60 хв.», «Дистанційне та змішане навчання», «Інтерактивне навчання в 5-6 кл. НУШ», «Створення медіаконтенту як основа формування медіаграмотності освітян». У березні  2023 року військові журналістки, експертки з медіабезпеки та медіаграмотності Марія Яремчук та Алла Мегель провели тренінг для педагогів закладу «Ворожі ІПСО. Як визначити та протистояти». У процесі  тренінгу вчителям розповідали про те, як інформація в умовах війни перетворюється на зброю, демонстрували, як захищатися від психологічних маніпуляцій, апробували на конкретних прикладах механізм дії деяких ворожих ІПСО, навчали відрізняти заходи ІПСО від звичайного емоційного тексту. 

Урамках майстер-класу  педагоги ділилися досвідом зі створення сайтів та блогів (Дудар Г.М.), застосування на навчальних заняттях карт Googl (Антонюк С.М.), використання платформ дистанційного навчання для ефективного проведення онлайн – уроків ( Паляниця Н.В.). 

Дистанційні форми.

У закладі функціонує сайт: https://19school.wixsite.com/te-ua. У соцмережах діяльність школи висвітлюється у Facebook.

Інтегрована медіаосвіта.  Медіаосвіту в закладі інтегровано в такі дисципліни: інформатика (проведення уроків , розпізнавання фейків, створення реклами, інфографіки "Безпека поводження в Інтернеті», історія та правознавство (уроки, зустрічі з журналістами, круглі столи, дебати, конференції, відвідування лекцій в ЗУНУ, створення сайту класу https://bega4086.wixsite.com/clash, реклами, розпізнавання фейків), українська мова і література (виправлення помилок у рекламі, аналіз рекламних повідомлень, новинних статей та інших медійних матеріалів. Актуальною на цьому етапі є робота з документами, наприклад: Порівняйте зображення українців на фото, що демонструються. Як передаються образи (позитивно, негативно, емоції, риси…). Про що говорять надписи на фото?  Хто і з якою метою створив ці надписи?  На кого розраховані такого роду послання (меседжі)? Кореляція здійснюється з використанням методів критичного мислення:  «Кола Вена»,  «Асоціативний кущ», порівняльні таблиці…. На уроках історії, української, зарубіжної  літератур розробка власної реклами творів, запис відео, присвячених творчості  письменників, громадських діячів, історичних подій, пам’ятних дат), англійської  мови, громадянської освіти  (уроки -  дискусії про переваги та недоліки медіа, створення буклетів про безпечне використання інтернету, використання кахут), математики

(розв’язання задач на тему медіа). Аналіз джерел: здобувачі освіти, які критично мислять, уміють оцінювати джерела інформації й відокремлювати надійні джерела від ненадійних та перевіряти першоджерело. Знають, уміють перевіряти авторитетність джерела , що допомагає їм обирати інформативні та достовірні джерела.

 Уроки з елементами критичного мислення сприяють розвитку уяви та творчого підходу до вирішення проблем. Здобувачі освіти  працюють у парах, групах, проектах, виконуючи творчі завдання та пошук альтернативних шляхів розв'язання проблем. Наприклад: кожна група досліджує певний міф про відому особу: «терорист», «колаборант», «авторитарний лідер»,  «лише символ» - і дає відповідь на питання:  Як і чому створювався міф?  Кому це вигідно?  Які методи використав автор для розвінчання міфу?  Які ще методи можна використати або до яких джерел інформації належать: Поясніть, у яких ситуаціях ви б зверталися до кожного із зазначених джерел. Застосування «Фішбоун» розвиває в учнів вміння критично ставитись до будь якого процесу чи події. Групові та проєктні завдання, що сприяють розвитку співпраці та взаємодії між здобувачами освіти, а також розвитку навичок аналізу та критичного мислення через обговорення та спільний пошук рішень.

З метою формування у здобувачів освіти медіаграмотності, медійної культури  проводяться уроки, на які запрошуються відомі журналісти, експерти практики , організовуються візити на радіо та телебачення. Для учнів 8-их  та 11-их класів, які навчалися медіаграмотності,  проводилося анкетування. Анкета та її аналіз розміщено на сайті закладу https://forms.gle/Dx8ZnE1rJgNVtdJk7. 

 

 

Мотивацією до вивчення медіаграмотності є залучення учнів 5-11-их класів до практичної діяльності, використання різноманітних форм роботи, дискусії та аналітичні завдання у навчальному процесі, які стимулюють їх робити висновки, аналізувати інформацію та висловлювати власні думки. 

 

 

 

                                              Практичні вправи

 

 

 

                                              Робота в групах

  

«Зустріч із журналістом»                                     «Телеканал Т1»                           

На таких уроках здобувачі освіти вчаться розуміти та аналізувати тексти, розрізняти факти та думки, визначати авторський підхід та мотивацію щодо застосування певної інформації.  З метою розвитку навичок аргументації  організовуємо уроки, на яких школярі мають анонсувати різні погляди на питання, висловлювати думки та аргументувати їх, вступати в дискусії, доводити свою точку зору, обґрунтовуючи факти, навчаючись слухати думки інших та робити висновки.   У відтворенні  медійних матеріалів або створенні своїх власних, таких як відеоролики, презентації,  аудіокниги, монтаж фільмів, озвучування мультфільмів , створення блогів, сайтів. На цих уроках  вчаться критично оцінювати якість та достовірність інформації, яку створюють чи споживають, що спонукає  учнів до самостійного пошуку інформації, критичного аналізу та оцінки достовірності джерел, а також вирішення проблемних завдань. Використовуємо інтерактивні технологій, які створюють можливості для взаємодії та обміну думками між учнями, сприяє розвитку критичного мислення. Важливу роль у формуванні особистості засобами прийнятого мислення відіграє залучення здобувачів освіти до позакласної діяльності, результатом якої часто є вибір професії, яка вимагає медіатворчості . 60% випускників обрали професії юристів, психологів, політологів, менеджерів. Організовано дискусійні групи, дебати та інші форми колективного обговорення, де учні вчаться аргументувати свою позицію та слухати точки зору інших. 

 

          

Апробація монтажу фільму                       Модерація роликів

 

ІІ ПОЗАКЛАСНА МЕДІАОСВІТА

На громадських засадах функціонують факультативи «Вузлики на пам’ять» (керівники Бойко О.С., Федорович Г.О.) та  гурток «Медіатори» (керівники Цибульська М.В., Садовська С.О.) на заняттях  яких школярі вчаться розпізнавати фейки, виправляти  помилки  в рекламі,  монтувати свої медіапродукти. 

У закладі проводяться навчально-просвітницькі заходи з питань безпеки поводження в Інтернеті, щодо розпізнавання фейків, протидії кібербулінгу, інтернет-залежностям. Усі заходи висвітлені на сайті закладу https://19school.wixsite.com/te-ua та в соціальних мережах .

Педагоги та здобувачі освіти закладу - учасники Всеукраїнської конференції «Розвиток медіапсихології та медіаосвіти в Україні»  та інших масових заходів, конкурсів. Заклад брав а у Всеукраїнському конкурсі на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності в освітній процес для учнів 9-10 класів. Школярі є активними учасниками й призерами конкурсів та олімпіад. Дисципліни з медіаосвіти популярні та улюблені серед учнів, що підтверджує їх актуальність та необхідність. Вивчення досвіду розвинених країн дає можливість критично підійти до створення медіаосвітнього контенту та медіапростору у нашому закладі  освіти, оскільки продуктом інновацій  роботи закладу  є активність учнів у позашкільній діяльності, здобувачі освіти , маючи базу знань з медіаграмотності, взяли участь у проєкті під назвою команда " Почуй мене",  у програмі UPSHIFT від ЮНІСЕФ. У рамках проєкту учасники  пройшли додатково навчання за методологією Human Centered Design (людиноорієнтований дизайн) і отримали ресурси, щоб перетворити свої ідеї на соціально важливі проєкти.   Усе це стало можливим завдяки співпраці Isar Ednannia з Центром Науки Тернополя та Асоціацією Молодіжних працівників України - АМПУ в рамках реалізації проєкту «Зміцнення потенціалу молоді в західних областях України». Унікальність команди  «Почуй мене»,  яка пройшла відбір І хвилі серед інших команд Західної України ,–  їхнє вміння вибрати актуальність теми: «Батьки не чують своїх дітей», а   медіапростір - це проблеми сьогодення, які важко переоцінити. Швидкий ритм життя, технології та інші фактори можуть призводити до недостатньої уваги батьків до дітей. Важливо знаходити баланс та активно вкладати час та увагу в стосунки з дітьми. Команда «Почуй мене» створює власний продукт - відеоролики для роботи з батьками, веде сторінки у соціальних мережах,  Фейсбук, та Інстаграм. У закладі проводяться батьківські збори, на яких підлітки популяризують проблеми сучасного спілкування «батьки – діти». Це стало можливим завдяки медіаосвіті в нашому закладі, адже здобувачі освіти отримали навики бути медіаграмотними, дотримуватись медіакультури, створювати власний контент, монтаж, ведення соцсторінок…

 

 

 

Діагностика. Учні 8-11 класів закладу були залучені до діагностичних опитувань Результати викладені в інформаційному бюлетені «Медіаграмотність та інформаційна безпека», «Медіакультура в часи пандемії»

Учителі брали участь в опитуваннях 2021, результати викладені в інформаційному бюлетені «Інформаційна поведінка і потреби професійного розвитку вчителів» 2022, результати анкетовані у виступах і вебінарі Оцінка інтенсивності медіатравматизації в умовах війни. У закладі було проведено анкетування у 2023 році. Результати представлені у діаграмах.

 

 

Формальна медіаосвіта. Маючи знання з медіа грамотності,  діти вчаться розрізняти інформацію яку черпають з медіапростору. Наступним кроком нашого закладу у цьому напрямку є впровадження програми СЕЕН, яка дасть можливість дізнатися про вплив медіаінформації на емоційний стан людини .

ІІІ БАТЬКИ В МЕДІАОСВІТІ

Батьки відіграють ключову роль у медіаосвіті, надаючи дітям знання та формуючи навички для критичного сприйняття інформації з медіа. Вони можуть активно обговорювати з дітьми вміст медіа, учити їх розпізнавати медійну маніпуляцію та розуміти етичні аспекти використання технологій. Сімейний діалог та спільна активність сприяють формуванню здорових медійних звичок.

У закладі проводиться робота з батьками у цьому аспекті . У рамках функціонування університету знань для батьків проведено батьківські збори на тему: "Булінг. Кібербулінг. Поради батькам та дітям"

Співпраця з батьками: залучення батьків до процесу навчання щодо розвитку критичного мислення та медіаграмотності. Це включає проведення семінарів для батьків, створення інформаційних брошур та ресурсів для домашнього використання.

Залучення вчителів та батьків до підтримки та стимулювання розвитку критичного мислення сприяє створенню сприятливого середовища для формування медіаграмотності . Проводилися батьківські збори на яких були запрошені ряд спеціалістів в цій галузі, залучалися викладачі, поліцейські, кіберполіція.  А також команда «Почуй мене» презентує свій продукт роботи для батьків (відеоролики та посилання на соцсторінку )

 

 

Батьківські збори

 

Реалізація цих шляхів сприяє ефективному формуванню та розвитку критичного мислення у здобувачів освіти та виконанню ними ролі навчених медіаграмотних споживачів.

 Результатом роботи стали сформовані в здобувачів освіти, педагогічних працівників та батьків компетентності медіаграмотності: розуміння й використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа.

Ці заходи допомогають створити сприятливі умови для підготовки випускників з критичним мисленням і медіаграмотністю, що важливо для їхньої успішної адаптації в сучасному інформаційному суспільстві.  

Медіакомпетентність як результат медіаграмотності сучасного педагога – важливий крок у забезпеченні результативності та ефективності освітнього процесу. Саме вона дає змогу зробити навчання безперервним, всеосяжним та актуальним. Однак жодна інновація не в змозі забезпечити технологічну результативність освітнього процесу без урахування досвіду минулого та потреб майбутнього. Умовами формування медіакомпетентності вчителів є перш за все їх бажання до самовдосконалення, чітка внутрішня мотивація та підтримка з боку держави.

Медійна та інформаційна грамотність не набувається одномоментно. Це постійний та динамічний досвід, процес. Працювати в даному напрямі ми повинні щодня. Співпраця з професіоналами в цій галузі, семінари, тренінги, меморандуми, участь у проектах ,створення ініціативної групи для розробки модельної програми з медіаграмотності для учнів 5-11 класів, оскільки на даний час немає діючої модельної програми з грифом Міністерства освіти і науки України, створення посібників, розробка підручника, що дасть можливість поширювати наш досвід серед колег України.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕЛЕЛ:

1.    Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkolacompressed.pdf  

2.    Критичне мислення в контексті медіаосвіти | Портал Медіаосвіти і Медіаграмотності (medialiteracy.org.ua)

3.    В       українських          школах        запровадять         новий          предмет:   деталі.

URL: https://24tv.ua/education/v_ukrayinskih_shkolah_zaprovadyat_noviy_predmet _detali_n1239115 .

4.    Critical thinking. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Critical_thinking .

5.    To Analyze Thinking We Must Identify and Question its Elemental

Structures.

URL: https://web.archive.org/web/20161208070545/http://www.criticalthinking.org/ ctmodel/logic-model1.htm 

6.    Формування ключових компетентностей нової української школи.

[Електронний       ресурс].      –        URL: http://imso.zippo.net.ua/wpcontent/uploads/2017/08/2017_...

7.    Європейські критерії медіаграмотності (фрагмент з програми Найдьонова Л. А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу) На основі «Media Literacy Study The Framework» [Електронний ресурс]. – URL: https://www.academia.edu/._244_%D1%... (дата звернення 02.02.2020).

8.    Висоцька О. Є. Раціональна комунікація у парадигмальному вимірі.

Практична філософія. 2007. № 2. С. 99 – 104.

9.    Габермас Ю. Філософський дискурс Модерну / Пер. з нім. В. Купліна.

Київ : Четверта хвиля, 2001. 424 с.

10.                       Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / Пер. з англ. О. Возьна, Г.

Сташків. Львів : Літопис, 2010. 538 с.

11.                       Мюллер Філіпп, Деннер Нора. Як можна протидіяти «фейковим новинам» ? Київ : Фонд Фрідріха Науманна За Свободу, Академія української преси, 2019. 30 с.

12.                       Ожеван Микола, Дубов, Дмитро. Homo ex Machina. Філософські, культурологічні та політичні передумови формування конвергентного суспільства: Монографія. Київ : Національний інститут стратегічних досліджень, 2017. 272 с.

13.https://ms.detector.media/mediaosvita/post/13517/2015-06-17vprovadzhennya-mediaosvity-u-shkolakh-rezultaty-doslidzhennya/