формування ключових компетентностей на уроках природничого циклу

З досвіду роботи вчителів

                природничих дисциплін

                 2020/2025 н.р.

 На сучасному етапі  навчання  актуальним  є компетентнісно орієнтований підхід  до кожного учня.  Компетентнісний підхід – це процес навчання, спрямований на формування життєво важливих умінь і навичок особистості, що дає змогу адаптуватися  в соціумі. Необхідною умовою для досягнення цієї мети є перехід до особистісно зорієнтованого навчання , запровадження нових педагогічних технологій  та  інтерактивних методів.

                Систему компетентностей складають:

- ключові (життєві компетентності), що визначаються як здатність людини виконувати складні  й поліфункціональні види діяльності, ефективно розв’язуючи проблеми;

  - предметні - учень набуває їх у процесі вивчення того чи іншого предмету.                                                                                                                                        Отже, закінчивши школу учень повинен не просто отримати знання, а й вміти їх використати  у власній діяльності.

                 Вчителі  МО природничого циклу приділяють цьому завданню  велику увагу. Оптимально відбираючи  і поєднуючи   різноманітні форми та методи  роботи з учнями  (фронтальну,  індивідуальну, масову, групову), працюють  над  формуванням ключових та предметних компетентностей школярів, вдосконалюють  зміст, форми і методи навчання, підвищують  ефективність кожного уроку, виховного заходу.  Для цього з’ясовують  роль засвоєння школярами навчального матеріалу в поясненні, аналізі, прогнозуванні , оцінюванні фактів, явищ, процесів навколишньої дійсності, плануванні та здійсненні дослідної та практично - результативної діяльності . Саме на цих можливостях навчального матеріалу акцентується увага учнів у процесі визначення  мети уроку. Завдяки цьому учні дізнаються  не лише про те, що нового вони вивчать на уроці, але й про практичне значення засвоєного матеріалу, переваги, які він може дати в житті, проблеми, які допоможе розв’язати. Це сприятливо впливає на сприйняття та осмислення учнями мети уроку як значимої, корисної, на формування у них внутрішньої мотивації  до навчання.

            Зв'язок навчального матеріалу з повсякденним життям  та практичною діяльністю людини  вчителі здійснюють  в різних формах і на різних  етапах уроку:

1. Навчальний матеріал ілюструється і пояснюється  за допомогою прикладів з повсякденного життя, що дозволяє зробити урок більш цікавим  і зрозумілим для школяра.                                                                                                     2. Процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі, пояснюються із залученням наукових понять, теорій, законів.  Як правило, це вимагає інтеграції навчального матеріалу різних предметів.  Тому вчителі МО проводять інтегровані уроки та позакласні заходи по предмету. Так, наприклад вчителі біології та хімії Гречковська Г. В., Стародуб Т. І.-                         «Елементарний склад  живих організмів»(10-Бкл.), вчителі  біології Канівець  Н. М. та англійської мови Дзяпко Л. Г. «Здорова їжа» (7 кл.), Канівець Н. М. та медична сестра школи « Пріони» (10 кл.), практична робота « Вимірю-вання пульсу та артеріального тиску» (9 клас),  позакласний захід провели Мрочко М. М. , Канівець Н. М. « Про що нашепотіли ліси»(7-8 кл.)

3.Виявляється можливість використання одержаних знань для розв’язання різноманітних життєвих ситуацій  і практичних проблем.

           Наприклад. Про воду, її властивості ми (вчителі біології- хімії – природознавства) починаємо говорити у 5 класі.  Будову молекули дитина  можливо буде пам’ятати. Але знання про головні її властивості їй знадобляться в житті.  Учням необхідно сказати, що з усіх природних речовини   вона має  найбільшу теплоємність, а в разі перетворення з рідини на лід , на відміну від інших речовин , розширюється і стає більш легкою. Тому пляшка води , яку ми поміщаємо у морозильну камеру не повинна бути наповнена. З тієї ж причини лід плаває на воді.

       А ще, щоб не дати загинути під час весняних заморозків  квітам і плодовим деревам , їх поливають  (теплоємність води).

Коли говоримо про властивості води не можна не згадати , що не всі речовини можна загасити водою, з деякими вода реагує надто бурхливо (лужні метали),  а з деякими не змішується ( бензин, олія, бензен ) і т. д.

         На уроках хімії, біології  при вивченні теми  «Оксиди. Хімічні властивості», «Оксиди карбону», «Внутрішнє середовище організму»  вчителі звертають  увагу учнів  на таку речовину як чадний газ. Він безбарвний, не має смаку, запаху, Крім того він приєднується до гемоглобіну замість кисню, транспортується кров’ю до всіх клітин, досягає головного мозку , викликаючи отруєння, яке може бути смертельним . При цьому людина тільки тоді відчуває дію чадного газу, коли втрачає можливість рухатись і не може самостійно забезпечити собі доступ свіжого повітря. Але чадний газ має слабку рису. Він зовсім не розчиняється у воді. Тому, у випадку , коли відомо , що загрожує отруєння чадним газом , захистити дихальні шляхи можна змочивши водою тканину  і швидко залишити задимлене приміщення.

    Під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків на організм людини» у 9 класі  звертається увага на негативний вплив етилового спирту, наркотичних речовин на організм людини загалом та на поведінку зокрема. Також у 9 класі   у процесі вивчення теми «Рух крові по судинах. Пульс. Кров’яний тиск»  учні виконують практичну роботу « Вимірювання  частоти серцевих скорочень і артеріального тиску» де на практиці вчаться вимірювати пульс вручну та користуватися тонометром . Для цього на урок запрошена медична сестра школи. Під час виконання практичної роботи                     « Реакція серцево-судинної системи на дозоване навантаження» з’ясовують вплив фізичних навантажень на частоту серцевих скорочень та артеріальний тиск та вчаться робити висновки: чому змінюється ЧСС і АТ після навантажень.  На уроках основ здоров’я та біології вчаться надавати першу медичну допомогу .                                                                                   

Вчитель основ здоров’я  Карман Г. С. свої уроки проводить на тренінговій основі. Перевага уроку тренінгу над іншою формою уроку полягає у тому, що під час його проведення можна залучити до роботи всіх учнів класу, надати їм можливість проявити всі свої здібності, нахили, організаторський хист. На такому занятті діти почуваються нарівні, всі завдання виконують разом, не переймаються тим, що хтось почне їх критикувати. Крім того, вони постійно рухаються, що попереджує стомлюваність та забезпечує невимушене спілкування один з одним та вчителем, який тут виконує роль партнера. Як вважає вчитель  серед тренінгових занять найефективніша вправа «Роби, як я». 

 З метою виховання інтересу підлітка до власного здоров'я  Галина Степанівна застосовує такі форми  роботи як анкетування, написання творів з самоаналізу фізичного і психологічного самопочуття, ведення щоденників здоров'я тощо. Виконання таких завдань дуже важливе для підлітків щодо формування потреби в здоров'ї і почуття власної гідності. Це допомагає дітям глянути на себе з боку, пізнати себе, оцінити рівень свого здоров'я.

Як прийом емоційного стимулювання - життєві ситуації, з якими обізнані підлітки. Він цінний тим, що дає змогу розмовляти на актуальні для вихованців теми, пов'язані з їхнім власним досвідом, переживаннями. Так, колективний аналіз ситуації-аналога допомагає учням зробити правильний вибір у складних життєвих обставинах. Найкращими для аналізу конфліктних ситуацій є приклади, що взяті з художніх творів — книжок, фільмів, спектаклів.

Виробити потребу у веденні здорового способу життя, набути впевненості в собі, своїх силах, розвивати валеологічні переконання допо­магає метод гри. Саме гра дає змогу реалізувати всі провідні функції навчання (освітню, розвивальну, виховну), сприяє активізації пізнавальної діяльності школярів, формування самостійності та широких пізнавальних інтересів.

Дієвим способом розвитку свідомості, вироблення правильних рішень у суперечливих ситуаціях є метод активних цінностей. Він допомагає позитивно впливати на свідомість підлітків, особливо тоді, коли потрібно формувати ціннісні орієнтації, мотивацію до здорового способу життя та моральної поведінки.

Поглибленню знань підлітків з профілактики вживання наркотичних речовин та захворювання на ВІЛ/СПІД та ІПСШ сприяють ряд  бесід, ситуативне навчання, дискусії,  тренінги, вікторини тощо. З огляду на те, що серед підлітків найпоширеніша шкідлива звичка — куріння, особливу увагу  приділяю її профілактиці та подоланню. Освітня робота з профілактики тютюнокуріння реалізується через перегляд тематичних презентацій, створення учнями постерів реклами та анти-реклами тютюнопаління.                                                                                                 

          У процесі формування основних груп компетентностей    вчителі використовують такі ефективні технології:  продуктивного навчання , метод проектів , створення учнівського портфоліо, дослідна діяльність учнів. Саме в цих технологія переважає високий рівень самостійності  учнів та практичні методи навчання, що дозволяє формувати інтерес до предмета , розвиває логічне мислення.

          Вчителі Наумова Н. Л. , Мрочко М. М. залучають учнів до роботи в групах, організовуючи взаємодію так, щоб кожен з них  брав активну участь у процесі обговорення , пошуках шляхів розв’язання проблемних ситуацій , розрахункових задач, практичних робіт, проведення експерименту.

             Стародуб Т. І. , ГречковськаГ. В., Канівець Н. М.  у процесі викладання хімії, біології  для зняття емоційного напруження, розвитку образного мислення учнів  використовують уривки з творів художньої літератури, вірші, загадки. Що в свою чергу впливає на формування полікультурної компетентності. Практикуються  вчителями і використан-ня біографічних відомостей про вчених в якості випереджувального завдання . Перед вивченням теми , наприклад ,  « Імунітет» (9 клас) учням дається завдання підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях  І. Мечникова, Л. Пастера. Під час вивчення  теми  « Значення періодичного  закону»- життя та діяльність Д. І. Менделєєва.

        Широко впроваджують вчителі на уроках  інноваційні форми  та методи навчання,  що також допомагає формувати предметні компетенції .

 Так, наприклад, на етапі вивчення нового матеріалу  - робота в парі,  групах,                « Обличчям до обличчя, один – удвох – усі разом»,  що дозволяє учням швидко виконати вправи та завдання, які за інших умов потребують багато часу. Серед них : обговорити стислий текст, зробити критичний аналіз, скласти опорну схему, проаналізувати дослід чи експеримент і т. д.

       На етапах актуалізації знань  та мотивації навчальної діяльності  - вправа  « Мікрофон» , метод « Мозкового штурму», « Коло ідей». Обов’язково  враховуються    вікові та психофізіологічні особливості   учнів.  У 7  класах на етапах узагальнення чи  актуалізації знань - графічні  диктанти, вправи    « Незакінчене речення», « Розірвана шпаргалка», гра   « Корректор» , складання кола Вена за матеріалом підручника, « Знайди пару».  У старших класах– метод   « ПРЕС», « Моя думка».

            Вчителі  МО  проводять уроки  з   використанням мультимедійних презентацій, демонструванням  на уроках відеофрагментів  . З метою розвитку самоосвіти  учнів застосовують  в навчальному процесі  і  метод проектів:                              « Пріони»,  « У царстві Віра», « Сон і сновидіння» , « Чорнобиль – 27 років»,                 « Запиленість класних кімнат»,  « Забруднення селища побутовими відходами» ,  « Ми – за здоровий спосіб життя».  При вивчення теми « Походження людини» у 9 класі  учні створювали проекти і презентуючи їх, показували взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем. Це дало можливість використати методику міжпредметних зв’язків, зокрема: з географією, історією, екологією, хімією.

    Вчителями Мрочко М. М., Наумовою Н. Л., Гречковською Г. В. учні залучаються до науково- дослідницької роботи.

           Для формування ключових компетентностей учнів  використовують на уроках задачі творчого характеру.

  Практичні завдання .При вивченні теорії вчителі підбирають практичні задачі, тести, анкети, корисність яких очевидна учням. Наприклад, під час вивчення теми «Порушення вищої нервової діяльності» (9 клас) пропонується  учням тестування( так чи ні ):

 - Чи грюкаєте ви дверми, виходячи з квартири?

 - Чи дратують вас розташовані в кімнаті речі, чи зачіпаєте ви їх. ходячи     по        кімнаті?

- Чи втрачаєте ви самовладання в суперечці?

- Чи перебиваєте ви співрозмовника?

- Коли ви розмовляєте, ви жестикулюєте?

- Ви не здатні утримати кінчиками пальців аркуш паперу так, щоб він не тремтів?

- Чи розмовляєте ви іноді з собою?

- Чи ображаєтесь ви через дрібниці?

- На протязі тривалого часу ввечері не можете заснути?

Якщо ви набрали 9 «так» -  вам треба негайно потурбуватися за своє здоров’я;

7 «так» - помітна тенденція жити на нервах;                                                                                  3 чи  менше - міцна нервова система.

 Прийом «Власна опора»

 Учні складають власні опорні конспекти за новим матеріалом. Наприклад: при вивченні теми “Розмноження та індивідуальний розвиток” – пропозиція  скласти схему про значення плаценти.

  Основне кредо в нашій  праці - розбудити і розвинути в кожній  дитині творчий початок. Навчити працювати самостійно і допомогти зрозуміти та знайти себе,   зробити перші кроки у творчості для радісного та щасливого майбутнього. Саме над цим і працюють вчителі нашого методичного об’єднання  і саме в цьому полягає сенс нашої праці.