Стаття «Формування ключових компетентностей: «уміння вчитися впродовж життя» та «ініціативності та підприємливості»,
на уроках англійської мови»
«Якщо ми будемо сьогодні навчати так, як навчали вчора,
ми вкрадемо в наших дітей завтра.»
Джон Дьюї (американський філософ та педагог)
Тож змінюється світ і змінюються наші уроки.
Аксіоми дня:
Учитель не єдина дієва особа на уроці.
Монологічне пояснення і вимога відтворити сказане –
не єдиний метод у навчанні .
Не учень для предмета, а предмет для учня.
Не звузити життя до уроку, а розширити урок до життя. (Слайд 2)
Щоб створити сучасний урок, потрібно розуміти кого ми навчаємо.
Ми навчаємо нове покоління Z. Дітей, які мають кліпове мислення. Вони вміють виконувати декілька дій одночасно. Гіперактивні. Візуали. В них спостерігається синдром дефіциту уваги. Вони орієнтуються на швидкість, і не люблять довго концентруватися.
Діти, що приходять сьогодні до школи, живуть у швидкоплинному інформаційному середовищі. Сьогодення вимагає від них умінь, навичок користуватися знаннями. Тому школа змінює свої завдання, форми та методи роботи.
Педагоги давно працювали над питанням щодо формування «вміння вчитися», адже учні мали знання, але не спроможні їх застосувати у житті.
Тому, однією із головних ключових компетентностей є уміння вчитися, яку доповнили в новій редакції Закону України «Про освіту» «уміння вчитися впродовж життя». (Слайд 3)
Згідно вимог Концепції «Нова українська школа», головним завданнями формування компетентності «уміння вчитися впродовж життя». є: сформувати в учнів уміння вчитися, а саме висловлювати свою думку, критично мислити, виявляти ініціативу, уміння займати позицію та приймати рішення, творити та співпрацювати в команді. При цьому розвивати організованість, зацікавленість, допитливість, ініціативність, відповідальність.
Всі ці завдання можливо здійснити за умови високої мотивації до навчання. (Слайд 4)
Навчити доводити справу до кінця — це про мотивацію та волю
На бажання дитини щось робити впливають зовнішні (бажання отримати заохочення або ж, навпаки, — страх покарання; бажання отримати нову соціальну роль, прагнення бути успішним, конкурувати) та внутрішні (пізнавальний інтерес, прагнення самовдосконалення) чинники. Якщо підтримувати дієвість зовнішніх чинників досить легко, то мотивація учня чи учениці найбільше залежить від внутрішніх чинників.
Тому, щоб стимулювати пізнавальний інтерес дитини, вчителеві треба добирати цікаві завдання, формулювати незвичайні питання, змінювати види діяльності на уроці та намагатися чимось здивувати учнів. Адже «вузлики» здивування можуть стати точками зростання пізнавального інтересу.
На мою думку, із чисельного арсеналу методів навчання доцільними для формування компетентності «навчання впродовж життя» являються ігрові технології.
Як правило, збагачений ігровими моментами навчально – виховний процес активізує пізнавальні можливості вихованців : гра захоплює, викликає бажання взяти участь у ній і одночасно знімає психологічну напругу, що більшою чи меншою мірою супроводжує будь-яке навчальне навантаження. Гра завжди передбачає прийняття рішень – що сказати, як відповісти, як виграти? Бажання вирішити ці питання загострюють розумову діяльність гравців, пробуджують інтерес і активність дітей. Це дає можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам’ятовуванні іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов’язковою умовою активної участі, а в окремих випадках – обов’язковою умовою виграшу. Зняття психологічної напруги, на думку психологів і педагогів, є одним із найважливіших чинників гармонійного розвитку дитини : психічного, фізичного, духовного.
На уроках англІснує багато різновидів ігор: ігри на засвоєння літер алфавіту, фонетичні, лексичні, граматичні ігри. (Слайд 5,6)
Для розвитку уваги та пам’яті використовую гру «What is missing?”
Прикріплюю на дошку картки, які об'єднані за тематикою. Прошу дітей назвати і запам'ятати їх, і по команді «Shut your eyes!» Закрити очі. Прибираю одну картинку і по команді «Open your eyes!» Прошу дітей відкрити очі і вгадати, якої картинки не вистачає. Наприклад:
- Shut your eyes!
- Open your eyes! What's missing?
- A dog!
Також для тренування пам’яті застосовую інтерактивну вправу Снігова куля»(“Snowball”) (Слайд 7) — ця гра може використовуватися під час вивчення будь-якої теми і з різними віковими категоріями. Мета цієї гри: активізувати словниковий запас учнів за вивченою темою, закріплення граматичних структур. Наприклад, для повторення присвійних займенників (his, her) Даю учням речення,My name is Natalia Vitalivna. What is your name? Кожен наступний учасник відповідає на питання, але повторює і всі попередні речення. (My name is Mykyta. Her name is Nataliia.) Гра триває доти, доки кожен її учасник не відтворить встановлений ланцюжок слів або речень.
Прикладом лексичної гри є «Пантоміма». (Слайд 8)
Цю гру можна провести, щоб закріпити в мові лексику за темою "Ранок школяра". Обираю ведучого, який виходить з класу, а група дітей розташовується біля дошки. Кожен жестами і мімікою зображує одну з дій із заданої теми. Потім я кличу ведучого і прошу відгадати , яку дію демонструє кожен учень. Guess what every pupil is doing.
Зразкові відповіді ведучого : This boy is doing morning exercises. That girl is washing her face. That boy is sleeping. etc.
Пазли. Puzzles. (Слайд 9)
Відмінна гра, націлена на командну роботу. Вона підходить для повторення вивчених нових слів, часів, фраз, покращення навичок читання тощо. Як грати в пазли?
На папері пишуться 3-5 літер або складів різним кольором, потім листок розрізається так, щоб розділити всі склади або літери. Склади перемішуються. Клас ділиться на 2-3 команди і кожна по черзі збирає слово (або речення). Перемагає та команда, яка швидше складе всі слова в правильному порядку.
Також розвиває пам’ять, увагу, кмітливість Ситуативне моделювання, (Слайд 10), яке підтримує інтерес до іноземної мови, його можна і потрібно використовувати також для зняття напруги, монотонності, при відпрацюванні мовного матеріалу, при активізації мовної діяльності. Прикладом такої гри є «Збери портфель». У грі бере участь весь клас. Учні виходять до дошки за бажанням. Я кажу: «Допоможемо Смайлику Сему зібратися в школу!». Учень бере предмети, які знаходяться на столі, складає їх у портфель, називаючи кожний предмет англійською:
This is a book. This is a pen (pencil, pencil-box).
Надалі учень коротко описує предмет, який він бере:
This is a book. This is an English book. This is a very nice book
This pen is red / small / good.
Тепер поглянемо на 2 вектор формування у дитини уміння вчитися – розвиток особистісних якостей: самостійність, ініціативність, відповідальність, працелюбність.
Для розвитку самостійності та ініціативності використовую інтерактивний Метод «Мікрофон». (Слайд 11) Він дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання. Наприклад, What did you do yesterday?
Правила проведення «Мікрофону»:
коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші
Метод «Створи свою історію за малюнком» (Слайд 12) являє собою створення власного тексту, висловлення власних ідей на основі малюнка та задіяння творчого мислення. Складання такого тексту тренує уміння дотримуватися норм англійської мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини. (Story time)
Інтерактивна вправа «Незакінчені речення». (Слайд 13)
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, я формулюю незакінчене речення й пропонує учням закінчити його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад, при вивченні в 2 класі дієслова «саn» (можу), я кажу «I can …» (я можу…), «Dog can…», а учень сам доповнює речення. Таким чином, при багаторазовому повторенні, діти запам’ятовують граматичну структуру (I can…, I have got…, She has got…, This is a/an …, That is …,These are…, Those are… і т.д.), а також перекладають саме речення, щоб зрозуміти зміст і добирають потрібні слова або словосполучення для продовження речення.
Метод асоціативного малюнка. Під час малювання героїв, епізодів прочитаних текстів у дітей розвивається образне та асоціативне мислення, уява, краще відбувається процес запам’ятовування. Іноді учні з образотворчими здібностями пробують малювати героїв творів та інший ілюстративний матеріал. Вдалі роботи обов’язково треба використовувати в якості наочності на уроках.
3 вектор формування у дитини уміння вчитися – формування навчальних вмінь (планування, організація, самоконтроль, самооцінювання)
З власного досвіду хочу зазначити, що для розвитку самостійністі, ініціативністі та формування навчальних вмінь, якнайкраще підходить метод проєктів, (Слайд 14) який сприяє розвитку комунікативних здібностей учнів, розвиває письмо, творчість, майже повністю заснований на самостійній роботі учнів, креативному підходу до подання матеріалу.
Процес навчання англійської мови мною планується таким чином, що вивчення теми закінчується виконанням проекту – У твоє портфоліо. Так, наприклад, щоб продемонструвати рівень засвоєння теми «Моя родина» діти виконували роботу над індивідуальними проектами, «Мій друг», «Моя родина» ( діти оформлювали родинне дерево та розповідали про членів родини простими фразами: She is my mother.
Формування навчальних вмінь включає в себе самоконтроль та самооцінювання. Навчати самоконтролю та самооцінюванню найкраще через застосування чек-листів під час вивчення окремих тем та виконання завдань. Чек-лист – це контрольний список, алгоритм виконання роботи, перелік
завдань. (Слайд 15)
Базові правила роботи з чек-листами:
• давати чек-листи до початку вивчення теми чи виконання завдання, щоб учні розуміли чіткі вимоги;
• пропонувати оцінити свою роботу чи свої вміння після вивчення теми;
• застосовувати для взаємооцінювання (в парах або «сліпого» взаємооцінювання);
• використовувати для надання зворотного зв’язку від учителя учням
У переліку ключових компетентностей випускника нової української школи окреме місце посідає підприємливість, адже виховання підприємливої молоді – не лише засада економічного розвитку, а й умова виживання України як держави.
На уроках англійської мови, для формування ключової компетентності «Ініціативність та підприємливість» я використовую інтерактивний метод «Рольова гра». (Слайд 16)
Рольова гра мотивує розумову діяльність, оскільки учні опиняються в ситуації, коли актуалізується необхідність щось сказати, попросити, дізнатися, довести, чимось поділитися зі співрозмовником. Відомо, що рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищення інтересу до предмета.
Практично весь навчальний час у рольовій грі відведено на розмовну практику, при цьому не тільки той, хто розмовляє, але й той, хто слухає, максимально активний, так як він повинен зрозуміти й запам`ятати репліку партнера, співвіднести її із ситуацією і правильно відреагувати на репліку. Взагалі, рольову гру можна оцінювати як найбільш досконалу модель спілкування. Адже при вивченні іноземних мов необхідно «вміти» грати в театр. У рольовій грі, як і в самому житті, мовленнєва і не мовна поведінка партнерів тісно переплітаються. Наведемо приклад рольової гри « У магазині», « У кафе» тощо. (Слайд 17)
Отже, вирішення однієї з найважливіших проблем педагогіки, такої як формування в учнів ключових компетентностей «уміння вчитися», та «ініціативність та підприємливість» лежить у площині пошуку шляхів актуального і випереджувального реагування на виклики часу та визначення важливих для сьогодення способів проектування навчально-виховного процесу.
Саме через творчу, продуктивну працю учні розвивають в собі всі існуючі види компетентностей. (Слайд 18)