Формування комунікативної компетентності молодших школярів через ігрову діяльність з використанням ІКТ в умовах НУШ»

 

 

 

 

 

Методичний посібник

«Формування комунікативної компетентності молодших школярів через ігрову діяльність з використанням ІКТ в умовах НУШ»

 

БаллоТетяна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- 2026-

 

 

 

Методичний посібник

«Формування комунікативної компетентності молодших школярів через ігрову діяльність з використанням ІКТ в умовах НУШ»

 

Балло Тетяна...,

учитель початкових класів

......................................

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Балло Тетяна Володимирівна − учитель початкових класів, спеціаліст І категоріЇ....     Стаж роботи за фахом – 26років.

     Педагогічне кредо: «Навчати дітей з душею, виховувати – з любов’ю

 

 

В роботі розглядається роль використання інформаційно-комунікаційних освітніх технологій впроваджених у навчально-виховний процес з метою розвитку комунікативної компетенції молодших школярів. Розкрито сучасні методи та форми організації навчальної діяльності учнів за допомогою ІКТ, які зроблять кожний урок цікавим та ефективним. Виявлено актуальність їх використання на уроках.

Також в роботі представлені розробки уроків на основі особистісно-орієнтованих, ігрових, інформаційно-комунікаційних та здоров’язберігаючих технологій та поради з розробки та проведення окремих частин уроку, що сприяють розвитку мовленнєвої компетентності учнів.

      Методичний посібник розрахований на вчителів початкових класів, студентів вищих і середніх педагогічних навчальних закладів.

 

 

Рецензенти:

 

 

 

 

 

 

 

            

 

 

 

 

  Обговорено і схвалено .......................................................

(Протокол ------------- )

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..5

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ………………......................................................................7

1.1. Поняття комунікативної компетентності ..............………………....7

1.2. Особливості формування комунікативної компетенції молодших школярів …………………………..........................................................................8

 

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФОРМ І МЕТОДІВ ІКТ…………………………...................................................................................10

2.1. Технічні засоби навчання та їх характеристика …………......…...10

2.2. Використання комп’ютера в навчальному процесі…………….....….12

2.3. Використання Інтернет-ресурсів для розвитку комунікативної компетентності.......................................................................................................13

2.4. Використання мультимедійних презентацій для підвищення ефективності уроку в початковій школі .............................................……........14

2.5. Переваги використання мультимедійних презентацій...................15

 

РОЗДІЛ 3. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ПОТРЕБА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА...............................................................18

3.1. Мультимедіа як інструмент пізнання та розвитку комунікативної компетентності.......................................................................................................18

3.2. Робота вчителя з мультимедійними продуктами під час навчальної діяльності молодших школярів............................................................................19

3.3. Технологія розвитку критичного мислення «Входження в картину» як засіб розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів (із використанням ІКТ).........................................................................................24

3.4. Методика складання Інтелект-карт..................................................32

3.5. LEGO в навчальній діяльності молодших школярів......................36

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...39

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………......……………………….40

ДОДАТКИ..............................................................................................................42

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

"Дитина не може чекати щастя. Вона нетерпляча. Вона хоче і повинна

бути щасливою сьогодні, зараз. І який же я педагог, якщо кожна

секунда спілкування зі мною не робить її щасливою

та радісною і, звичайно ж, розумною та досвідченою?"

Ш. О. Амонашвілі

 

 

          Навчити дітей дбайливо та вміло поводитися зі словом, пишатися красою та унікальністю рідної мови – найважливіше завдання, що стоїть перед учителем, особливо зараз, коли так бурхливо розвивається наука і техніка, а комп'ютерні технології міцно входять в наше життя і вже, мабуть, немає жодної сфери людської діяльності, де вони не знайшли свого застосування. Педагогічні технології не є винятком. Сьогодні в традиційну схему «вчитель-учень-підручник» додалася нова ланка — комп'ютер. Тому я вважаю, що використання інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ) в навчальному процесі не данина моді, а актуальна проблема сучасної шкільної освіти.

         Інноваційні педагогічні технології, в тому числі ІКТ, стають частиною навчального процесу, тому важливо, щоб кожен вчитель з будь-якої шкільної дисципліни міг підготувати та провести урок з їх використанням. Як показує практика, впровадження інноваційних технологій викликає інтерес в учнів своєю новизною, актуальністю, креативністю. Завдяки комп'ютеру, Інтернету та мультимедійним засобам, учні мають доступ до величезної кількості інформації.

          Впровадження нових інформаційних технологій у навчальний процес дозволяє активізувати процес навчання, реалізувати ідеї розвивального навчання, підвищити темп уроку, збільшити обсяг самостійної роботи учнів.

         Сучасний школяр повинен бути особистістю, націленою на постійне самовдосконалення, що володіє високим рівнем інтелектуальних умінь і навичок, здатної до розвиненої комунікації. Розвинута комунікація неможлива без розвиненої мовної компетенції, формування якої повинно здійснюватися при вивченні всіх навчальних дисциплін, а в першу чергу на уроках читання та української мови. Тож обрана мною тема є досить актуальною.

         У початковій школі кожен урок повинен пробуджувати дослідницький інтерес, що сприяє зростанню інтелектуального рівня школярів, формування їх комунікативної компетенції, яка забезпечує успішну соціалізацію, адаптацію та самореалізацію в сучасних умовах життя.

Проблема формування і розвитку комунікативної компетентності особливо актуальна в початковій школі, оскільки відповідає віковим завданням розвитку і є умовою успішного особистісного розвитку школярів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

 

1.1. Поняття комунікативної компетентності

 

        Комунікативна компетентність означає готовність ставити та досягати мети усної та письмової комунікації: отримувати необхідну інформацію, представляти й розумно відстоювати свою точку зору в діалозі чи публічному виступі. Це основа практичної діяльності людини в будь-якій сфері життя та вміння висловлюватися в усній та письмовій формі відповідно до правил мовного спілкування, вільно володіти українською мовою у різних сферах комунікації.

       Навчання школярів усного та письмового мовного спілкування (комунікативної компетентності) має особливу значущість у сучасній ситуації розвитку суспільства.

Комунікативна компетентність, згідно з психолого-педагогічними дослідженнями, включає наступні компоненти:

1. Емоційний (включає емоційну чуйність, емпатію, чутливість до іншого, здатність до співпереживання та співчуття, увагу до дій партнерів);

2. Когнітивний (пов'язаний з пізнанням іншої людини, включає здатність передбачати поведінку іншої людини, ефективно розв'язувати різні проблеми, що виникають між людьми);

3. Поведінковий (показує здатність дитини до співпраці, спільної діяльності, ініціативність, адекватність у спілкуванні, організаторські здібності тощо).

         Одним із принципових завдань педагога при формуванні комунікативної компетентності є організація таких умов, при яких учні набувають навичок та умінь, що відповідають високому рівню спілкування.

         Здатність до повноцінного спілкування охоплює:

•        бажання вступати в контакт з оточуючими;
•        здатність організувати спілкування, що включає вміння слухати співрозмовника, емоційно співпереживати, проявляти емпатію, вирішувати конфліктні ситуації;
•        знання норм і правил, яких необхідно дотримуватися при спілкуванні з оточуючими.

 

1.2. Особливості формування комунікативної компетенції у молодших школярів

        Державний освітній стандарт визначає метою сучасної освіти – виховання компетентного випускника, тобто створення умов для оптимального розвитку здібностей дитини до подальшої самоосвіти та вдосконалення.

         З кожним роком все більше зростає кількість дітей, які зазнають різного роду труднощів у процесі навчання. Ці проблеми виникають з різних причин: зниження рівня загального розвитку дитини, порушення пам'яті та моторики, нерозвиненість інтелекту, відсутність навичок комунікабельності, інфантилізм, повна відсутність мовної культури, різні порушення в розвитку нервової системи, неуважність і багато іншого.

        Розвиваючи інтерес до шкільних предметів, проводячи цікаві групові заходи, можна дати дитині потужний поштовх до саморозвитку, адаптації до навчального процесу, прищепити навички саморегуляції.

Початок навчання в школі дозволяє дитині зайняти нову життєву позицію і перейти до виконання суспільно значущої навчальної діяльності. Тоді ж у більшості дітей молодшого шкільного віку складаються передумови формування важливих соціальних якостей, що сприяють успішній соціальній адаптації.

Вимоги до мовлення учнів

        Яку ж мову можна вважати гарною, до чого слід прагнути вчителю та учням?

Перша вимога – змістовність мовлення: говорити чи писати можна лише про те, що сам добре знаєш.

Друга вимога – логічність, послідовність, чіткість побудови мовлення.

     Точність– це третя вимога мовлення, яку розуміють як уміння не просто передати факти, спостереження, почуття відповідно до ситуації, але і вибрати для цієї мети найкращі мовні засоби.

        Мова лише тоді впливає на читача і слухача з потрібною силою, коли вона виразна. Виразність мовлення – це вміння яскраво, переконливо, стисло передати думку, це здатність впливати на людей інтонаціями, добором фактів, побудовою фрази, підбором слів.

Ясність (зрозумілість) мовлення – це доступність сприйняття мовлення тими людьми, до кого воно звернене.

        Надзвичайно важливими є також гарна дикція, чітке вимовляння звуків, дотримання правил орфоепії, вміння говорити /й читати/ виразно, вміло володіти інтонаціями, паузами, логічними наголосами тощо.

        Для школи особливо велике значення має правильність, тобто відповідність мовлення до прийнятих у суспільстві літературних норм.

До мовлення молодших школярів потрібно застосовувати всі ці вимоги.

      Таким чином, говорити про хороше мовлення можна лише в тому випадку,якщо:

•          воно багате та насичене різноманітними лексичними й граматичними засобами;
•          в ньому точно передано зміст висловлювання;
•          враховані особливості ситуації спілкування.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЧЕРЕЗ РІЗНОМАНІТНІСТЬ ФОРМ І МЕТОДІВ ІКТ

 

         2.1. Технічні засоби навчання та їх характеристика

 

Засоби навчання — це різні об'єкти, що використовуються вчителем і учнями в процесі навчання. Ю. К. Бабанський до засобів навчання відносить «... все те, що сприяє досягненню мети діяльності, тобто сукупність методів, форм, а також спеціальних засобів навчання». Вибір засобів навчання визначається завданнями уроку або заняття; змістом навчального матеріалу; застосовуваними методами навчання; уподобаннями вчителя.

 

Класифікація засобів навчання:

1. За характером впливу на учнів — візуальні: предмети, макети, карти, діафільми, слайди, ІКТ — презентації; аудіальні: музичний центр, радіо; аудіовізуальні: телебачення, кінофільми, ІКТ — презентації.
2. За ступенем складності — прості: підручники, друковані посібники, картини, моделі; складні: механічні візуальні засоби, лінгафонні кабінети, комп'ютери.
3. За походженням: натуральні природні засоби; символічні (представляють дійсність за допомогою символів, знаків: малюнки, схеми, карти; технічні: візуальні, аудіальні, аудіовізуальні засоби.

Технічні засоби навчання (ТЗН) — сукупність технічних пристроїв з дидактичним забезпеченням, що застосовуються в навчально-виховному процесі для пред'явлення й обробки інформації з метою його оптимізації. ТЗН, є засобами навчання, тобто носіями інформації різного плану. Вони давно і міцно увійшли в наш освітній процес і отримали широке поширення.

Головне завдання їх застосування — підвищити ефективність навчання.

Правильне використання ТЗН має значний вплив і на організацію діяльності (колективну, групову та індивідуальну), дозволяє будувати її відповідно до можливостей кожного учня, досягати високого рівня індивідуалізації навчання, здійснювати контроль, самоконтроль, коригування організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

ТЗН поєднують два поняття: технічні пристрої(апаратура) та дидактичні засоби навчання (носії інформації), які за допомогою цих пристроїввідтворюються.

Дидактичні функції ТЗН:

− зменшення витрат часу;

− передача необхідної для навчання інформації;

− розгляд досліджуваного об'єкта або явища в цілому;

− забезпечення діяльності учнів і педагога.

До ТЗН пред'являють різні вимоги:

− функціональні;

− педагогічні;

− ергономічні;

− естетичні;

− економічні.

За функціональним призначенням ТЗН поділяють на технічні засоби передачі навчальної інформації, контролю знань, тренажерні, засоби навчання і самонавчання, допоміжні засоби. Крім того існують технічні засоби, що поєднують функції різного призначення, — комбіновані.

Спосіб застосування технічних засобів навчання залежить від характеру дисципліни викладання, підготовленості та інтересів учнів, форми занять, програмно-методичного забезпечення. Педагогу важливо з різноманіття ТЗН вибрати для конкретного уроку саме ті, які дадуть найбільший ефект і сприятимуть підвищенню якості знань.

 

 

2.2. Використання комп’ютера в навчальному процесі

 

          Комп'ютери інтенсивно втручаються в наше життя. Кожна сучасна, освічена людина, повинен мати хоча б елементарні знання, вміння та навички роботи на ПК, тобто бути інформаційно компетентним.

          Комп'ютер — оперативний технічний засіб наочності в навчанні, помічник у відпрацюванні практичних умінь учнів, в організації й проведенні опитування та контролю знань школярів, оцінки домашніх завдань, у роботі зі схемами, таблицями, графіками, умовними позначеннями, в редагуванні текстів і виправленні помилок у творчих роботах учнів тощо.

        Особливістю комп'ютерного навчання є послідовність самостійної діяльності учнів, що сприяє активізації навчального процесу, а також наявність оперативного зворотного зв'язку, на основі якої можлива індивідуалізація і диференціація навчання. Комп'ютерні тренажери і тести вносять різноманітність в засвоєння правил орфографії і пунктуації, представляючи альтернативу нудним і одноманітним письмовим вправам.

        Комп'ютер став першим помічником і порадником вчителя. Дійсно, використання ІКТ на уроках різних навчальних дисциплін дає можливість впливати на три канали сприйняття людини: візуальний, аудіальний, кінестетичний, а значить, сприяє ефективному засвоєнню навчального матеріалу. Збільшується обсяг матеріалу шляхом економії часу.

Безумовно, комп'ютер не замінить вчителя чи підручник, тому він розрахований на використання в комплексі з іншими наявними в розпорядженні вчителя методичними засобами.

Візуальна насиченість навчального матеріалу робить його яскравим, переконливим, сприяє кращому засвоєнню і запам'ятовуванню інформації.

У початковій школі ми використовуємо презентації на всіх етапах уроку: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, контролі, при проведенні позакласних занять.

 

2.3. Використання Інтернет-ресурсів для розвитку комунікативної компетентності

Глобальна комп'ютерна мережа для освітнього процесу – потужний інструмент, який повинен органічно вписатися в предмети освітніх галузей.

Робота з мережею Інтернет розвиває впевненість, дозволяє відчувати себе частиною великого реального світу, розвиває комунікативні якості, дозволяє урізноманітнити види діяльності на уроці.

Часто картинки з мережі Інтернет стають єдиним джерелом того, щоб діти побачили портрет письменника, фотографії, народні костюми, шедеври мистецтва. Це стає яскравим наочним посібником і джерелом натхнення на уроках образотворчого мистецтва, навколишнього світу, літературного читання. Також ресурси мережі Інтернет дозволяють прослуховувати аудіофайли або переглянути онлайн фрагмент якогось фільму, телеспектаклю, що дуже цінно для вчителів літератури, іноземної мови.

Узагальнюючи вищесказане, можна зробити висновок, що Інтернет:

•        дає можливості для професійного зростання та творчого спілкування;
•        відкриває творчі можливості для вчителя з підбору та використання дидактичного матеріалу;
•        дозволяє використовувати на уроці сучасні технічні засоби, цікаві для учнів;
•        надає можливості для професійного творчого спілкування та оперативного обміну інформацією;

Сайти педагогів використовуються як доповнення до урочної діяльності:

- рекомендації додаткових завдань, публікація домашніх завдань, корисних посилань.

     Інтернет-ресурси, бувши основним джерелом інформації для сучасного учня, є найбагатшим фондом для вчителя.

Можливості використання Інтернет-ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для отримання будь-якої необхідної інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі: країнознавчий матеріал, новини з життя молоді, статті з газет і журналів. Використовуючи інформаційні ресурси мережі Інтернет, можна, інтегруючи їх у навчальний процес, більш ефективно вирішувати цілий ряд дидактичних завдань на уроках:

•          формувати навички та вміння читання, безпосередньо використовуючи матеріали мережі різного ступеня складності;
•          вдосконалювати вміння писемного мовлення, беручи участь у підготовці повідомлень, проєктів, творів;
•          поповнювати свій словниковий запас, як активний, так і пасивний, лексикою рідної мови.
•          знайомитися з культурознавчими знаннями, що містять у собі мовний етикет, особливості мовної поведінки різних народів в умовах спілкування, особливості культури, традицій різних країн;
•          формувати стійку мотивацію та позитивне ставлення до вивчення навчальних предметів.

 

 

2.4. Використання мультимедійних презентацій для підвищення ефективності уроку в початковій школі

 

Однією з найбільш вдалих форм підготовки та подання навчального матеріалу до уроків (особливо до уроків навколишнього світу) в початковій школі можна назвати створення мультимедійних презентацій.

Новий якісний етап у розвитку освіти можливий лише за умови інтенсивного запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності педагога для якісної підготовки учнів до життя в умовах інформатизації суспільства.

Вже давно доведено, що кожен учень по-різному освоює нові знання. Раніше вчителям важко було знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Тепер же, з використанням комп'ютерних мереж і онлайнових засобів, школи отримали можливість подавати нову інформацію таким чином, щоб задовольнити індивідуальні потреби кожного учня.

"Презентація" - перекладається з англійської як "уявлення". Мультимедійні презентації — це зручний і ефектний спосіб представлення інформації за допомогою комп'ютерній комп'ютерних програм. Він поєднує в собі динаміку, звук і зображення, тобто ті фактори, які найбільш довго утримують увагу дитини.

Одночасний вплив на два найважливіших органи сприйняття (слух та зір) дозволяють досягти набагато більшого ефекту. Таким чином, полегшення процесу сприйняття і запам'ятовування інформації за допомогою яскравих образів — це основа будь-якої сучасної презентації.

Більш того, презентація дає можливість учителю самостійно скомпонувати навчальний матеріал виходячи з особливостей конкретного класу, теми, предмета, що дозволяє побудувати урок так, щоб досягти максимального навчального ефекту.

Використання можливостей програми MS Power Point для створення презентацій відкриває великі перспективи для:

- підвищення емоційності уроку, підвищення інтересу учнів до навчання, виховання потреби здобувати нові знання;

- створення доброзичливої атмосфери на уроці, активної творчої праці;

- зміни форм діяльності, врахування психолого-педагогічних особливостей молодших школярів;

- стимулювання пізнавального мислення учнів;

- наочних методів навчання, використання ігрових моментів в навчанні.

 

2.5. Переваги використання мультимедійних презентацій

 

Презентація - потужний засіб наочності, розвиток пізнавального інтересу.  Застосування мультимедійних презентацій дозволяє зробити уроки цікавішими, включає в процес сприйняття не тільки зір, але і слух, емоції, уяву, допомагає дітям глибше зануритися в досліджуваний матеріал, зробити процес навчання менш виснажливим.

      Так, наприклад, вивчаючи тему по навколишнього світу «Різноманітність рослин на Землі», корисно звернутися до дітей із запитанням «Хочете більше дізнатися про рослини нашої країни?  Давайте знайдемо інформацію в інтернеті, разом створемо презентацію».  І при проведенні уроку - гри з даної теми, діти демонстрували б свої презентації і побачили з екрану, як виглядає певний об’єкт, явище і т.д.  Завдяки презентаціям, ті учні, які зазвичай не відрізняються високою активністю на уроках, стануть активно висловлювати свою думку, міркувати.

Учнів привертає новизна проведення уроків з використанням мультимедійних презентацій. У класі під час таких уроків створюються умови реального спілкування, за яких учні прагнуть висловити думки "своїми словами", вони з бажанням виконують завдання, виявляють цікавість до матеріалу, в учнів зникає страх перед комп'ютером. Учні вчаться самостійно працювати з навчальною, довідковою та іншою літературою. В учнів з'являється зацікавленість в одержанні вищого результату, готовність і бажання виконувати додаткові завдання. При виконанні практичних дій проявляється самоконтроль.

Використання презентацій:

• дозволяє проводити уроки на високому естетичному й емоційному рівні (анімація, музика)

• забезпечує наочність;

• приваблює велика кількість дидактичного матеріалу;

• підвищує обсяг виконуваної роботи на уроці в 1,5 – 2 рази;

• забезпечує високий ступінь диференціації навчання (індивідуально підійти до учня, застосовуючи різнорівневі завдання).

Молодший шкільний вік характеризується віковими психофізіологічними особливостями, індивідуальною (візуальною, аудіальною) системою сприйняття, низьким ступенем розвиненості пізнавальних здібностей, особливостями навчальної мотивації. Тому при створенні презентацій для учнів початкових класів слід дотримуватися наступних рекомендацій:

1) Не захаращуйте окремий слайд великою кількістю інформації!

2) На кожному слайді має бути не більше двох картинок.

3) Розмір шрифту на слайді не повинен бути дрібним.

4) Анімація можлива один раз протягом 5 хвилин (для початкової школи).

5) Вся презентація повинна бути витримана в одному стилі (однакове оформлення всіх слайдів: фон, назва, розмір, шрифт, тощо).

6) Важливо підібрати правильне поєднання кольорів для фону і шрифту. Вони повинні контрастувати. Наприклад, фон — світлий, а шрифт — темний, або навпаки.

7) Слайди повинні бути синхронізовані з текстом. Презентація повинна доповнювати, ілюструвати те, про що йде мова на занятті.

8) У презентації не варто використовувати музичний супровід, якщо він не несе смислового навантаження, те ж стосується і до анімаційних ефектів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ЯК СУЧАСНА ПОТРЕБА ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

 

3.1. Мультимедіа як інструмент пізнання та розвитку комунікативної компетентності

 

Мультимедіа — це засіб або інструмент пізнання на різних уроках, що сприяє розвитку мотивації, комунікативних здібностей, отриманню навичок, накопиченню фактичних знань, а також розвиває інформаційну грамотність. Мультимедіа вносить і етичний компонент — комп'ютерна технологія ніколи не замінить зв'язок між учнями. Вона тільки може підтримувати потенціал їх спільного прагнення до нових ресурсів і підходить для використання в різних навчальних ситуаціях, де учні, вивчаючи предмет, беруть участь в діалозі з однолітками та викладачами щодо досліджуваного матеріалу. Застосування ІКТ на уроках посилює позитивну мотивацію навчання, активізує пізнавальну діяльність учнів.

Мультфільми, журнали, світлини, комікси кінематограф та інші медіапродукти є засобами комунікації, провідниками інформації. А пізнання інформаційного світу дозволяє розширити коло інтересів дитини та сприяє її додатковій освіті, спонукає до кмітливості, привчає до самостійного розв'язання задач.

Робота з медіапродуктами сприяє реалізації цілого ряду важливих завдань:

•          розвиток медіаграмотності всіх учасників освітньої діяльності;
•          формування медіаімунітету особистості;
•          сприяння розвитку критичного мислення, яке забезпечить свідоме — споживання медіапродукції на основі ефективного орієнтування в медіапросторі;
•          створення умов для розвитку творчої особистості;
•          інтеграція педагогіки партнерства в освітній процес;
•          формування в учнів мотивації до процесу навчання та пізнавальної діяльності.

Найважливішими компонентами для розвитку пізнавальної діяльності молодших школярів виступають такі психічні процеси, як сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення і мова. Відповідно, щоб їх охопити та пустити в дію, дітей цього віку необхідно навчати емоційно, яскраво, із залученням великої кількості ілюстративного матеріалу, аудіо та відеофайлів. Все це нам можуть забезпечити медіапродукти, які просто переповнюють сучасний світ.

Крім методики викладання НУШ передбачає інтерактивне навчання із широким використанням технологій і мультимедійних засобів, що сприяє розвитку медіаграмотності учнів. Мультфільми, журнали, світлини, комікси кінематограф та інші медіапродукти є засобами комунікації, провідниками інформації.

 

3.2. Робота вчителя з мультимедійними продуктами під час навчальної діяльності молодших школярів

 

Мультфільми

Мультфільм — відмінний мультимедійний продукт для навчання школярів. Дитина пізнає світ ще до шкільного навчання у процесі їх перегляду. Сучасні мультфільми дозволяють навчитися рахувати, розпізнавати кольори, вчити нові слова, що дуже сприятливо впливає на розумовий, психічний та моральний розвиток дітей.

Особливості мультфільмів:

•        привернення уваги;
•        вища продуктивність уроку;
•        зміна ставлення до мультфільмів: діти починають сприймати їх як джерело знань, а не лише як розвагу.

Використання пізнавальних мультфільмів сприяє:

•        підвищенню мотивації;
•        демонстрації можливостей мультфільму;
•        зростанню якості навчання і виховання.

Як же працювати з мультфільмом безпосередньо під час шкільного навчання?

Фрагменти уроків роботи з мультфільмом

Фрагмент 1. На прикладі мультику «Двоє справедливих курчат»

Перед переглядом мультфільму дітей ділимо на групи. Кожна група отримує картки із завданнями.

Картка 1

Перерахуйте і запишіть всіх персонажів мультфільму. Визначте головних героїв.

Картка 2

Запишіть всі слова ввічливості та добрі вчинки, що зустрічатимуться в мультику.

Фрагмент 2. «Маша і мобільний телефон»

    Перед переглядом мультфільму дітей ділимо групи. Кожна група отримує картки із завданнями.

Картка 1

Перерахуйте всіх персонажів мультфільму. Визначте головних героїв.

Картка 2

Перерахуйте всі слова ввічливості, які зустрічатимуться в мультику.

Картка 3

Слідкуйте за головними героями мультфільму, щоб як найкраще описати їх.

Картка 4

Спробуйте визначити тему та мету мультика.

Картка 5

Спробуйте помітити всі конфліктні ситуації та причини їх виникнення.

 

 

Фрагмент 3. На прикладі мультфільма «Лисичка та Журавель»

 

Гра «Суд іде»

Мета: проаналізувати поведінку головних героїв.

Обирається суддя, прокурор, який буде висувати звинувачення, адвокат. Решта учнів діляться на свідків захисту та свідків звинувачення.

 

План уроку

1. Прокурор висуває звинувачення підсудній Лисичці, яка негостинно повелася з Журавлем.

2. Виступають свідки звинувачення.

4. Слова захисту адвоката.

 5. Виступи свідків захисту.

5. Завершальне слово судді.

      У роботі з мультфільмом можна користуватися картками із завданнями, які виконуватимуться в групах після перегляду. (Придумайте інший перебіг подій.  Охарактеризуйте Лисичку.  Охарактеризуйте Журавля…)         

 

Фрагмент 4.Стоп – кадр. (Передбачування)

 Підійде для роботи з мультиком, якого діти ще не бачили.

Діти переглядають мультфільм частинами. Коли вчитель натискає на паузу, задає питання:

- Як ви думаєте, що буде далі?

Діти висловлюють припущення, доводять, чому вони так вирішили. Після перегляду наступної частини мультика іде етап обговорення подій, знаходяться причини та наслідки. (Чому події розвивалися саме так)

Такий метод активує мозкову діяльність, стимулює до критичного мислення, розвиває мовлення.

 

Фрагмент 5. Тема «Мої друзі»

Вправа «Озвучка». Перегляд мультфільму без слів про дружбу та доброту «Кульки» (https://www.youtube.com/watch?v=62fjvjUPTqQ)

 

Бесіда за мультфільмом

- Назвіть героїв мультфільму.

- Чи здогадалися ви, про що мультфільм? (Так).

- Розкажіть, будь ласка, про що саме. (Відповіді учнів).

- Що допомогло вам це зрозуміти (Міміка, жести, емоції на обличчі).

- Які стосунки між героями мультфільму були на початку? Як змінилися?

Завдання: попрацюйте в парах (групах) та придумайте текст до мультика. Озвучте його.

 

Творчі завдання

1.     Зупиніть відео на найцікавішому місці та запитайте «Що ж буде далі?».
2.     Відключіть звук і запропонуйте дітям озвучити те, що відбувається.
3.     Після перегляду залучіть учнів до інсценування продовження фільму.
4.     Порадьте створити комікси на основі побаченого.
5.     Запропонуйте перетворити обличчя злих героїв на добрих створивши колажі.
6.     Від імені одного з неживих предметів, що фігурують у мультфільмі, порадьте скласти розповідь (Напр. І.Франко «Лисичка та Журавель» розповісти від імені горщика чи тарілки).

 

 Сучасні мультфільми дозволяють навчитися рахувати, розпізнавати кольори, вчити нові слова, що дуже сприятливо впливає на розумовий, психічний та моральний розвиток дітей а лобота з цим медіапродуктом якнайкраще впливає на розвиток мовленнєвої компетентності молодших школярів.

 

3.3.Технологія розвитку критичного мислення «Входження в картину» як засіб розвитку мовленнєвої компетентності молодших школярів (із використанням ІКТ)

 

          Розвиток критичного мислення учнів та формування творчої особистості молодшого школяра є однією з важливих проблем сучасної української початкової школи, шо вимагає впровадження в навчально-виховний процес активних форм і методів навчання, які могли б забезпечити формування критичного мислення дитини, проблемного бачення, фантазії та уяви. Технологія розвитку критичного мислення має багатий арсенал прийомів і стратегій. Серед них і прийом «Входження в картину»

Технологія «Входження в картину» покликана розвивати образне мислення, увагу, уяву та сприяти психологічному «зануренню» в сутність мистецького твору. Дітям пропонується розглянути картину як подію та відчути її як те, що відбувається тут і зараз.

       Застосування цього прийому у початковій школі доцільно і тому, що він тісно пов'язаний з грою, творчою фантазією, що, безперечно, зацікавить дітей та допоможе розвитку зв'язного мовлення.

 

Фрагментуроку 1. На прикладі  сюжетної  картинки «Собака з цуценятами»

 

«Входження в картину» можна розпочати зі звичайного аналізу твору мистецтва. Діти розглядають зображене на картині та розповідають про її очевидний зміст. Вчитель задає «наштовхуючі» питання:

- Про що саме картина?

- Чому ти так думаєш? Розкажи.

- Як би ви назвали картину?

- Чому саме так?

- Який настрій вона викликає?

Далі, за допомогою ігор, вчитель «занурює», «вводить» у деталі, які, зазвичай, не помітні при звичайному спогляданні картини.

 

Гра з «підзорною трубою» або «Чарівні окуляри»

         Мета: виявлення якомога більшої кількості об'єктів на картині.

        -  Подивіться на картину.  Давайте візьмемо підзорну трубу (імітувати трубу руками або скрутити трубочку з аркушу) і перерахуємо, що ми на ній бачимо.  Подивимося, хто найуважніший, хто побачить і назве найбільше різних предметів.

Наприклад: мама-собака, щеня з чорними вушками, черв'як, миска з молоком, квіти, небо, трава...

 

Гра «Шукаю родичів»

Мета: вчити дітей класифікувати об'єкти на картині; активізувати словник узагальнюючими поняттями.

Завдання - знаходження об'єктів за певним класифікаційним принципом: природний світ – рукотворний світ; жива – нежива природа;

Наприклад: собака, цуценята, трава, земля, небо - природний світ.

Нашийник,  миска, паркан – рукотворний світ.

Собака, цуценята, трава – жива природа.

Небо, земля – нежива природа.

Голова, тулуб, ноги, хвіст – собака.

Трава, кущі, квіти –рослини тощо. 

 

Опис сприйняття картини з точки зору різних аналізаторів

       - А зараз давайте подивимося на картину і спробуємо «увійти в неї», а допоможуть нам це зробити три чарівника: Нюх, Слух та Нямчик. Вони принесли вам чарівні невидимі капелюшки, які перенесуть вас прямо в картину. Капелюшки на партах, одягніть їх і розпочнемо нашу подорож(Діти «одягають» уявні капелюшки).

- Які запахи допоможе вам відчути чарівник Нюх?

- Які звуки ми можемо почути дивлячись на цю картину?

- Що ми, або герої картини, за допомогою чарівника Нямчика, можемо відчути на смак?

Для кращого розвитку мовлення важливо, щоб діти висловлювалися повними реченнями.

Наприклад:

Я ЧУЮ. «Я чую, як собака – мама розмовляє з цуценятами: «Досить гратися! Ідіть пити молочко!»

Я ВІДЧУВАЮ НА ЗАПАХ.  «Тут пахне селом. Дме свіжий вітерець, пахне лісом. Йде запах свіжого молока. В будинку печуть хліб і ним пахне аж на вулицю. Пахне шерстю собак і травою на галявині»

Я ВІДЧУВАЮ НА ДОТИК. «Я гладжу руками цуценят і собаку. Шерсть у цуценят м'яка і пухнаста, а у собаки – тверда і гладка. Язичок у собаки мокрий і теплий, а ніс холодний. Молоко в мисці тепле, а в іншій мисці м'ясо холодне. На вулиці спекотно, а в лісі прохолодно. Прохолодно і в будинку у людини. Якщо пройти босоніж по травичці йти приємно і м'яко, а по землі – жорстко і боляче».

 

Інший варіант:

- Уявіть, що цей пейзаж на картині незвичайний: до нього обов’язково додаються спеціальні речі. Першому ряду я даю уявні навушники, через які можна почути всі звуки на картині. Другому ряду – спеціальні рукавички, які дозволять доторкнутись до будь-яких предметів, зображених на картині. А третій ряд отримає від мене спеціальний пристрій на ніс, який дозволить відчути всі запахи.

-Тепер об’єднайтесь в пари, одягніть уявні пристрої і спробуйте почути всі звуки, відчути запахи, доторкнутись до всіх речей на картині. Обговоріть свої відчуття у парах і будьте готові розповісти про них класу. (Учні розповідають, що вони відчули. Наприклад, чарівні навушники допомогли почути спів пташок, дзижчання бджіл, шелест вітру у верхівках дерев. Спеціальні рукавички дозволили відчути теплу, шовковисту травичку. Чарівний пристрій для носа дозволив відчути пахощі квітів.

 

Гра «Живі картинки»

          Хід гри: кожна дитина «перетворюється» в один із об'єктів на картині, пояснює словами своє місцезнаходження в просторі відносно інших об'єктів, зображених на картині.

 1. Викликаю одну людину.

 - Вибери об'єкт, де знаходиться об'єкт на картині?

 - А тепер уяви, що ти цей об'єкт і опиши, що ти бачиш навколо себе? Що відчуваєш? Можливо щось хочеш сказати? …

 

Гра «Подорож у часі»

         - Діти, давайте з вами виберемо об'єкт, і подивимося, що відбувається з ним в даний час?  А як ви думаєте, що з ним відбувалося в минулому?  А тепер давайте подумаємо, що з ним буде в майбутньому?

        Для перетворення об'єктів в часі необхідно визначити пору року і частину доби, зображені на картині.  Об'єкти рослинного світу описуються по лінії пір року.  Представники тваринного світу - в рамках доби.  Рукотворні об'єкти - з моменту появи і вторинного використання.

 

Вправа «Вихід за рамки»

- Діти, уявіть, що картина (ілюстрація, картинка) насправді більша, ніж здається. Давайте подумаємо, що може бути зображено зліва(справа, вгорі, внизу, за, під тощо)

Наприклад: - Зліва я бачу маленьке вушко. Можливо це ще одне цуценя. Далі дитина розповідає, що цуценя там побачило, що робить, описує його зовнішність чи придумує ім'я.

Прийом «Входження в картину» можна застосовувати на уроках розвитку мовлення, читання, при роботі з картинками та ілюстраціями, що дозволяє з лгкістю інтегрувати навчальні предмети. Також він чудово підійде і для розвитку математичний здібностей, адже рахувати персонажів, об'єднувати їх у різні множини та складати сюжетні задачі.

 

Світлини

    Світлини – чудовий засіб наочності, який можна підлаштовувати під будь – яку навчальну тему.

 Фрагменти уроків роботи зі світлинами

(на прикладі світлини «Мама для каченят»)

Фрагмент 1.  Вправа «Що? Де? Коли?»

    Діти переглядають світлину після чого діляться на групи. Кожна група отримує картку з питаннями у вигляді таблиці та заповнює її.

 

Хто? Що?
Де?  Куди?  Як?
Звідки?  Навіщо?
Я назву це:

 

Захист робіт. Виступ представників кожної команди.

 

Фрагмент 2. Вправа «Дослідники» (Робота в групах)

- Яких правил роботи в групі будемо дотримуватися? (Поважати думку кожного, регламент часу, працювати злагоджено тощо)

Кожна група досліджує фото за допомогою плану.

1)  Які предмети (кого?) ви бачите на фотографії?

2)  Що відбувається на знімку?

3)  Коли і де відбувалася подія, зображена на світлині? Власну думку обґрунтуйте.

4)  Чи позували герої для фото, чи це був випадковий знімок?

5)  З якою метою зроблено фотографію?

6)  Чи є на фотографії підпис? Про що він може розповісти?

7)  Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте визначити час її появи. Придумайте назву.

 

Фрагмент 3. Прийом «Входження в картину»:

- Уявіть, що ви знаходитесь біля героїв світлини.

- Вдихніть глибоко. Який запах можна відчути. (Запах, свіжого повітря, корму для каченят..)

- До чого можна доторкнутися? Яке воно на дотик? (Холодне, мокре, м’яке, колюче..)

- Прислухайтесь уважно, що можна почути? (хекання пса, шум дерев..)

- Погляньте навкруги, яка пора року, погода? Що свідчить про це?

Такі вправи чудово розвивають творче та критичне мислення, дозволяють працювати зі світлинами будь-якої тематики.

 

Творчі завдання при роботі зі світлинами:

Тема «Мої захоплення». Зроби власний знімок своєї сім´ї за улюбленим заняттям. Придумай назву.

Тема «Родина. Сім’я».  Розкажи про себе і свою сім´ю за допомогою сімейного альбому чи фотографій.

Тема «Харчування». Разом з батьками зроби фото на мобільний телефон та презентуй роботу у класі (наприклад проєкт «Здорова їжа»)

Тема: Складання діалогів «У бібліотеці», «В магазині» тощо. Уроки РЗМ.

 - Відгадай, про що говорять люди на фото та інсценуй діалог.

 

Комікси

      Це формат, що дозволяє проявити креативність та самовираження. За малюнками розповісти легше, ніж опиратися на вже готові тексти. Під час «читання» коміксів мозок починає працювати інтенсивніше, необхідно одночасно слідкувати за сюжетом картинок, діями та мімікою зображених героїв, звертати увагу на деталі, погоду і так далі. 

      Переваги роботи з коміксами: візуалізація, захоплюючий сюжет, творчість, розвиток логіки та мислення, мода (вчитель на одній хвилі з учнями) універсальність (можна використовувати практично на будь-якому уроці)

 Фрагмент уроку. «Читання німого коміксу»

На екрані вже готовий комікс.

- Розгляньте картинки. Чи можна за нею скласти якусь розповідь або історію?

Комікс це вже історія, поділена на частинки. У ній є і початок, і основна частина, і кінцівка.

Гра «Вигадуй швидше»

Вчитель кидає м’ячик і задає питання тому, хто його спіймає.

- Про кого буде ця історія? 

- Як назвемо головного героя?

- Що відбуватиметься далі?

- Чим все закінчиться?

- Хто бажає переказати чи «прочитати» цю історію?

   Важливо перед початком кожної роботи з медіапродуктами опрацьовувати невідомі для дітей слова.

Отже, учитель повинен знати закономірності функціонування засобів масової комунікації, уміти використовувати можливості медіапродуктів у своїх дидактичних цілях, щоб направити свою діяльність на розвиток фізично досконалої, духовно-інтелектуальної, творчої особистості.

       Роботу з медіапродуктами можна використовувати на уроках навчання грамоти, я досліджую світ, основ здоров’я, для розвитку зв’язного мовлення учнів, адже вона:

- розвиває та удосконалює уміння аналізувати медійні тексти;

- розвиває творчі здібності, аналітичні уміння, критичне мислення;

- навчає по-іншому сприймати матеріал, що вивчається, повніше й точніше висловлювати свої думки;

- допомагає проявляти свої індивідуальні можливості, долати певні труднощі в навчальній діяльності, самостійно будувати творчий процес.

 

3.4. Методика складання Інтелект-карт

 

       З приходом НУШ набрла популярності методика складання Інтелект- карт, яку розробив американський вчений Тоні Бьюзен.  Це технологія зображення інформації в графічному вигляді, унікальний та простий метод запам'ятовування інформації, за допомогою якого розвиваються як творчі, так і мовні здібності дітей, активізується мислення.

       Такі карти можна складати та використовувати на уроках математики, навчання грамоти, Я досліджую світ чи просто для розвитку зв’язного мовлення учнів.

 

Наприклад: Я досліджую світ. Тема «Вода»

 

 

Діти розповідають, для чого потрібна вода кожному з цих предметів чи персонажів).

            Така робота сприяє розвитку зв’язного мовлення.  Діти самостійно та послідовно викладають свої думки, стають більш активними при розмові, формуються вміння відповідати на питання, збагачується словниковий запас учнів.

 

 

 

 

Фрагмент уроку 1. Я досліджую світ. «Продукти харчування. Їжа» 

- Для чого люди харчуються?

- Що таке продукти харчування?

- Що необхідно їсти щодня, щоб бути здоровими?

- Назвіть приклади молочних продуктів. Звідки вони дістали назву «молочні»?

- Які овочі необхідно вживати?

- Для чого потрібно їсти фрукти?

- Які десерти ви полюбляєте?

- Що значить фраза «шкідливі продукти»? Що з того, що ви бачите на карті, не рекомендовано вживати в їжу? Чому?(Що потрібно їсти в обмеженій кількості?)

- Як ви думаєте, скільки фруктів потрібно з’їдати щодня?

Фрагмент уроку 2.  Я досліджую світ.  «Тварини»

 

За допомогою цієї карти можна провести урок-узагальнення вивченого.

 - Яку тему вивчали?

- На які групи можна розділити всіх тварин?

- Чим птахи відрізняються від інших тварин? (Яка особливість риб?...)

- Назвіть, яких птахів ви знаєте? (риб, плазунів..)

 

Фрагмент уроку 3. Я досліджую світ. «Я. Моя родина»

Карта-підказка для складання розповіді про себе:

 

3.5. LEGO в навчальній діяльності молодших школярів

Дитина приходить у світ дорослих через гру. Ця найпривабливіша діяльність поєднала в собі і навчання, і працю. Занурившись у її процес, можна виявити власну думку, активно взаємодіяти з іншими учасниками, робити висновки, досліджувати і в такий спосіб навчатися. Цінність і ефективність використання дидактичних ігор у початковій школі є беззаперечною. Це не розваги, а звичайні вправи, замасковані в цікавій формі. Яскравим прикладом навчання через гру є використання LEGO -технології.

      Через гру з кубиками LEGO або «шістьма цеглинками» діти практично втілюють свої найрізноманітніші проєкти, навчаються шукати й пояснювати власні рішення.

За допомогою LEGO можна навчити дитину фантазувати і бачити незвичайне в найпростішому і звичному, вмінню передавати різні образи, пробудити інтерес до творчості.

        Розглянемо приклади застосування LEGO -конструювання в навчальній діяльності молодших школярів на уроках Я досліджую світ

 

Завдання 1. Вправа «Кольорові підказки». Тема «Овочі та фрукти – корисні продукти»

        Вчитель розповідає (читає казку чи вірш) про користь овочів та фруктів на організм людини.  Завдання дітей - викладати собі підказки на листочку, які допоможуть переказати почуте. Наприклад, якщо спершу йшла мова про помідор, діти кладуть червону цеглинку, потім слива – синя цеглинка, лимон – жовта і так далі. За своїм кольоровим ланцюжком діти повинні переказати про які овочі та фрукти говорили.   Таке завдання можна давати і при перегляді навчального мультика.

         Подібні вправи зосереджують, розвивають асоціативне мислення, тренують пам’ять, вчать знаходити логічні зв’язки.

 

Дидактична гра «Скільки букв, звуків у слові?»

 

Вправа «Розкажи, де знаходиться деталь»

 

 

 

 

 

 Мета.  Вчити пояснювати розташування деталей конструктора по відношенню до інших деталей, розвивати навички орієнтування в просторі.

 Хід гри.  На столі 10-12 деталей конструктора.  Педагог пропонує розповісти, де знаходиться та чи інша деталь (Наприклад, «праворуч від зеленої цеглинки лежить блакитна, зліва – червона цеглинка»). Запам’ятай послідовність цеглинок. Виклади так само.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

Отже, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій на початковому ланці — це не данина моді, а справжня потреба, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп'ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.

У школу приходить нове покоління дітей, які живуть в інформаційній, динамічної, емоційно напруженому середовищі. Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання.

Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури. ІКТ — це не мета, а засіб інтерактивного навчання. Комп'ютеризація повинна стосуватися тільки тієї частини навчального процесу, де вона дійсно необхідна.

Використання в навчанні інформаційних і комунікаційних технологій дозволяє:

•        розвивати вміння учнів орієнтуватися в інформаційних потоках навколишнього світу;
•        опановувати практичні способи роботи з інформацією;
•        розвивати в учнів навички дослідницької діяльності, творчі здібності;
•        посилити мотивацію навчання;
•        сформувати у школярів уміння працювати з інформацією, розвинути комунікативні здібності;
•        активно залучати учнів у навчальний процес;
•        якісно змінити контроль за діяльністю учнів;
•        залучити школярів до досягнень інформаційного суспільства.

 

Використання інформаційних технологій відкривають доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, дозволяють реалізувати принципово нові форми й методи навчання.

Список використаної літератури:

 

1. Авдєєва І. М. Критичне мислення як системний фактор неперервної освіти / І. М. Авдєєва // Дайджест педагогічних ідей та технологій “Школа-парк”. – 2002. – № 3.

2. Бурлакова А. А. Компьютер на уроках в начальных класах / А.Бурлакова //Начальная школа плюс До и После. – 2007. – №7. – С. 32 – 34.

3. Вєтрова І. Використання комп’ютерів у навчання молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки / І.Вєтрова, В.Вербенко // Комп’ютер у школі та сім’ї.

4. Гайштут О. Сходинками до розвитку уваги, пам’яті, логіки / О.Гайштут // Початкова школа. – 2004. - № 10. – С. 48 – 50.

5. Головань М. Інформатична компетентність: сутність, структура та становлення /М.Головань // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2007. – №4. – С. 62 – 69.

6. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс] // НУШ: [офіційний веб портал]. – Режим доступу: nus.org.ua/wp-content/uploads/.../NewSchool_Presentation-final_18-08-2017.

7. Котова Г.С.  Нестандартні уроки в початковій школі.  Методичний посібник.  Курган 2014 р.

8. Кривлюк О.П. Використання комп’ютера на уроках математики в початковій школі // Комп’ютер в школі та сім’ї. – 2000. – № 4. – С.32-33.

9. Курочкіна Л.Д.  Нові технології навчання.  Початкова школа, 2012 - №2.  - с.  6-8.

10. Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя / Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – К.: ЦВП, АУП, 2016. – 243 с.

11. Навчально-методичні матеріали до Модельної навчальної програми для першого класу/ За ред. О. Волощенко, О. Козак, О. Шиян. – Львів: Центр освітньої політики, 2018

12. Нова українська школа: порадник для вчителя/ Під заг. Ред. Бібік Н.М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017.

13. Підласий І.П.  Педагогіка початкової школи.  Навчальний посібник; М, ВЛАДОС, 2001.

14. Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2003.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Розробка у року з використанням прийомів розвитку критичного мислення та елементів дослідження Я досліджую світ

Тема. Яка вона, Індія

2 клас

Мета. Розширити уявлення дітей про культуру Індії; продовжувати виховуватиповагу та пізнавальне ставлення до народів світу.

Результати навчання. Наприкінці заняття учні:наводять приклади символів Індії, розповідають про її культуру та звичаї; знають положення Індії на мапі.

 

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН УРОКУ

1. Ранкове коло

2. Робота в групах

3. Робота з підручником

4. Повідомлення вчителя

5. Руханка «Джунглі»

6. Вправи на розвиток математичних здібностей

7. Робота з підручником «Прянощі». 

8. Дослідження прянощів.

9. Розминка. «Індійський танець»

10 Перегляд відео про Індію

11. Рефлексія.

 

1. РАНКОВЕ КОЛО

1) Привітання

Ви сьогодні вже проснулись?

Рідним зранку посміхнулись?

Клас наш радо вас вітає!

Настрій кожен гарний має?

Станьмо разом в дружне коло!

Привітай нас, рідна школо!

Добрий день!

- Подаруйте посмішку один-одному, посміхніться мені.

 

2) Групове заняття. Вправа «Йог»

-  Діти, а ви знаєте хто такі йоги? (Припущення дітей). Це люди, які вміють тримати свої почуття завдяки спеціальним вправам. Хто знає, як полюбляють сидіти йоги? (Хтось із дітей показує приклад).

- Пропоную всім перетворитися на маленьких йогів і сісти так на килимку. Закрийте очі, глибоко вдихайте повітря і повільно видихайте.

Вчитель включає індійську мелодію під яку діти виконують цю вправу.

3) Повідомлення мети.

- Що вам нагадує ця мелодія? Включила я її не випадково, адже сьогодні ми продовжуємо знайомство з країнами Азії і здійснимо віртуальну подорож до Індії, країни йогів, слонів та спецій.

- Що б ви хотіли дізнатися про цю країну? (Відповіді дітей)

- Якщо будете активні та уважні, то наприкінці заняття ми дізнаємося відповіді на такі питання: (Вчитель вивішує на дошці дослідницькі питання)

• Де знаходиться Індія?
• Чим славиться ця країна?

 

2. РОБОТА В ГРУПАХ

1. Перегляд відео про географічне положення Індії.            

   2. Діти, за допомогою тематичних карток, формують 4 групи з однаковими зображеннями.

              Вчитель роздає кожній групі контурну карту та мапу,

 

та маленькі смужки паперу з надрукованими назвами: Нью-Делі; Бенгальська затока, Аравійське море, Індія, Афганістан, Бутан,  Пакистан, Непал, Бангладеш, Китай,  Шрі-Ланка, М’янма (Додаток «Назви для карти)».           Діти повинні відмітити їх на карті (викладають смужки на контурну карту, користуючись мапою, як зразком).

 

Після того, як виконають завдання повертаються на свої місця.

 

3. Робота з підручником

- Діти, поділитися на групи нам допомогли не випадкові зображення. Всі вони тісно пов’язані з Індією.  Давайте відкриємо підручники на с 102. Розгляньте малюнки. Прочитайте текст, щоб зрозуміти, що ці речі значать для країни, яку ми вивчаємо.

4. Повідомлення вчителя (презентація)

 

Слайд 4.  В Індії багата культура, її можна назвати музеєм під відкритим небом: в країні тисячі прекрасних храмів, палаців, та інших пам'яток.  А яскравий жіночий одяг привертає увагу людей зі всього світу.

Слайд 5. В Індії є гори  Гімалаї. Їх вершини вкриті кригою й снігами.  До речі, слово "Гімалаї" означає "житло снігу". 

 

Слайд 6. У Гімалаях знаходиться найвища на землі вершина Джомолунгма . ЇЇ абсолютна висота сягає близько 9 000 метрів. Вона настільки висока, що яку ще називають).  Стародавні індійці вірили, що на вершині гори живуть боги і називали її «піднебесним житлом богів».  Гімалаї не дають проникнути в Індію холодним вітрам з півночі.

Слайд 7.  В Індії волого та дуже жарко.  Через ці особливості клімату велика частина території країни покрита непрохідними лісами - джунглями .

5. Руханка «Джунглі»

 Учитель: Давайте прогуляємося джунглями.  Повторюйте за мною рухи:

•      Заходимо в сутінки джунглів і спочатку нічого не бачимо, заплющуємо очі - відкриваємо (кілька разів).
•      Йдемо по стежці (ходьба на місці);  намагаємося високо піднімати ноги - раптом нам зустрінеться змія (ходьба на місці з високим підніманням стегна). Побачили птахів зліва, справа (повороти голови вліво вправо).
•      Попереду побачили красиву квітку, понюхаємо її (витягаючи шию вперед, втягуємо повітря носом).
•      Прибираємо ліани на шляху (розводимо руками: правою, лівою, двома).
•      Ось вийшли з джунглів, побачили сонечко, посміхнулися йому і потягнулися руками догори (потягування). 

 

6. Вправи на розвиток математичних здібностей

1) А зараз ознайомимося із тваринним світом джунглів. Я вам читатиму текст, а ви спробуйте порахувати, скільки видів тварин в ньому згадується. 

Працюємо.  Я читаю, ви слухаєте і рахуєте.

 

       На гілках дерев гніздяться, шумлять, пурхають і співають лісові птахи. І всюди в дикій глушині трапляються то кабан, то шакал, то буйвол,

 то рись, то пантера. А води джунглів переповнені безліччю риб, крокодилів і змій. На деревах,  гілки обхвативши хвостами, з криком гойдаються мавпи.

Сидять поруч,  пір'ям яскраво виблискуючи, папуги.

 

- Скільки тварин ви нарахували? (11) Розкажіть все, що ви знаєте про це число (двоцифрове, містить один десяток і одну одиниці, на письмі позначається двома цифрами 1, попереднє число 10, наступне число 12..)

 

- Назвіть представників тваринного світу, що мешкають в джунглях? Чим небезпечні джунглі?

2) Індійці вирощують пшеницю і ячмінь, рис і просо, цукровий очерет, бавовну,  а також багато бобових культур.

      - Діти, а що потрібно, щоб завжди був гарний урожай?  (Орієнтовні відповіді). Давайте розв’яжемо приклади і допоможемо дощу пролитися та напоїти все живе.

До речі, в Індії буває 2 дощових сезони - зимовий і літній.

 

Також країна славиться чайними плантаціями, прянощами та спеціями.

7. Робота з підручником «Прянощі».  Діти читають текст та розглядають малюнки у підручнику на с. 103.

 Запитання для обговорення:

• Що таке прянощі та спеції? (речовини, які покращують смак страв)
• «Прянощі — це спеції, які виготовляють з рослин. Вони не лише роблять їжу смачною, а й є корисними».

- Спочатку прянощі служили для збільшення терміну зберігання харчових продуктів, згодом вони стали незамінними інгредієнтами для приготування різних страв. 

Чорний перець- це висушені плоди самих різних рослин, що мають гострий, насичений пряний аромат і смак.  Його додають до страв із м’яса, риби та овочів.

Гвоздика - висушені квіткові бруньки або бутони гвоздикового дерева.  Урожай гвоздики збирають вручну.  Після збору висипають на короткий час в гарячу воду, після чого сушать тривалий час на сонці.  В середньому з одного гвоздикового древа збирають 5-6 кг прянощів за рік. Її додають до м’яса, рибних страв, напоїв та маринадів.

Імбир – це корінь рослини, яка так і називається «імбир». Додають його до чаю, м’яса та страв із овочів та випічки.

Кориця – це кора дерева. Мелену корицю додають до випічки. Ця спеція неймовірно смакує з яблуками.

 

8. Дослідження прянощів.

            - Зараз ми будемо досліджувати ці прянощі. Пропоную розділитися на 4 групи в тому ж складі, як і для попереднього завдання. Кожна група отримує шаблон для опису дослідження й одну пряність. Діти досліджують пряність, яку вони отримали, її запах, колір та смак і записують результати своїх досліджень. (Перед початком роботи можна повторити слова, які допомагають описати смак, запах)

 

Досліджуємо прянощі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             - Які органи чуття допомогли вам під час дослідження?

Висновок: - Зір, смак та дотик допомагають досліджувати світ.

      - Ще однією культурною особливістю Індії є мистецтво розпису, яке має назву мехенді.

Мехенді – це мистецтво нанесення рослинної фарби (хни) у вигляді заплутаних візерунків на різні частини тіла.

 

9. Розминка. «Індійський танець»

- Індія славиться своїми танцями. Пропоную відвідати міні-урок та спробувати потанцювати, як справжні індійці. (Діти переглядають відео і підтанцьовують).

10.Відео про Індію  – продовження.

- А ми продовжуємо знайомитися з цією дивовижною країною. (Перегляд ролика і відповіді на питання, що в кінці)

 

11. Рефлексія та підсумок

- Молодці. Поки ми працювали, в класі утворилася ціла хмара дивовижних індійських слів. Хочу впевнитися, чи ви їх всі розумієте. СЛАЙД 17

(На екрані хмара слів, діти по черзі обирають слово і пояснюють його значення)

Вправа «Відкритий мікрофон». Учні по черзі розказують, що їм найбільше сподобалося та запам’яталося на уроці.

Якщо є час, під кінець уроку діти можуть спробувати себе майстрами мехенді (Шаблон «Мехенді»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Розробка у року з використанням прийомів розвитку критичного мислення та елементів дослідження

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

1 клас

Тема тижня. Вода у нашому житті

Тема уроку. Властивості води

Галузі, що інтегруються: природнича, мовно-літературна, мистецька.

Мета: дати учням уявлення про властивості води, про зміни станів води (твердий, рідкий, газоподібний); розвивати активне пізнавальне ставлення до природи, дослідницький підхід до пізнання властивостей води;  сприяти розвитку зорової та слухової уваги, пам’яті, мислення; вчити  аналізувати та робити висновки; збагачувати емоційний досвід учнів; виховувати цікавість, допитливість, бережливе ставлення до природи.

Очікувані результати. Учні:

- висловлюють й обґрунтовують свою думку;

- проводять (самостійно або в групі) прості спостереження / досліди;

- описують, що нового дізналися спостерігаючи та експериментуючи;

-  визначають  істотні, спільні та відмінні ознаки об’єктів навколишнього світу;

- сприймають монологічні висловлювання (розповіді, вірші, інструкції до   виконання завдань тощо) та мультимедійні повідомлення;

- запитують, щоб дізнатися більше про природу;

- вказують на інформацію, яку не розуміють;

- розповідають про те, що сподобалось, схвилювало;

- дотримуються правил співпраці  у групі.

Перебіг уроку

І. Ранкова зустріч

1. Привітання

Ви сьогодні вже проснулись?

Мамі зранку посміхнулись?

Клас наш радо вас вітає!

Настрій кожен гарний має?

Станьмо разом в дружне коло!

Привітай нас, рідна школо!

Добрий день!

- Подаруйте посмішку один-одному, посміхніться мені.

2. Групове заняття. Вправа «Ми схожі»

Мета: Показати, що всі люди різні, але при цьому і схожі один на одного.

Час: 10-15 хвилин.

Хід вправи: Діти об’єднуються у дві групи, стають обличчям один до одного, утворюючи два кола - зовнішнє і внутрішнє. Спочатку учасник внутрішнього кола говорить своєму напарнику: «Ми з тобою схожі тим, що...». Ті діти, які стоять у зовнішньому колі, відповідають «Ми з тобою відрізняємося тим, що….». Тиснуть ручки один одному, або обіймаються»  Потім усі пари роблять крок ліворуч або праворуч та опиняються перед іншими дітьми. Діалог повторюється. Вправа триватиме доти, доки школярі не опиняються перед партнерами, з якими розпочинали вправу. (Якщо комусь пари не вистачає, вчитель теж бере участь у грі).

3. Обмін інформацією

1) Робота з ребусом.

- Погляньте на екран та вгадайте, яке слово там заховалося? (Вода)

- Вірно. Вода - одне з найдивовижніших речовин на планеті.  Для чого потрібна вода, як ми її використовуємо?  (П'ємо, миємо руки, купаємося, перемо, миємо підлогу, поливаємо квіти.)

2)Робота з Інтелект-картою «Вода».

Діти розповідають, для чого потрібна вода кожному з цих предметів, чи персонажів)

3) Створення проблемної ситуації. (Читання казки вчителем)

Як Незнайко малював

       Одного сонячного дня Незнайко вирішив помалювати новими фарбами.  Налив у тарілочку води.  Приготував папір, пензлик і фарби.  Тільки влаштувався біля відчиненого вікна - друзі у дворі в футбол грати почали.  Кинув Незнайко свої приготування, й побіг м'яча ганяти.  Награвшись у футбол, прийшов він додому, влаштувався біля вікна й хотів уже розпочати свою картину, аж зирк - води в тарілочці немає.  Що ж таке?

 -Мурзику!  - кричить котові.  - Ти мою воду випив?

 - Дуже вона мені потрібна!  - відповідає Мурзик.

 - Не інакше як Тузик випив - сердиться Незнайко.

 Образився Тузик:

 - Не маю звички по столах ходити та вашу воду пити, - й пішов.

 Присів Незнайко та й задумався: - «Куди поділася вода?  Пропала..  Зникла..».

 - А ви як думаєте, діти?  (Варіанти дітей).

- Щоб допомогти Незнайкові, сьогодні ми поговоримо про воду та дослідимо її властивості.

3. Щоденні новини

- Та перед тим, як розпочати, прослухаємо повідомлення синоптика.

Підсумок фенологічних спостережень (Черговий учень поновлює інформацію в куточку природи)

Сьогодні___(число)___ (місяць)___ (день тижня).

На дворі___(пора року).

Стовпчик термометра показує___(градусів),(тепло/холодно).

Стан неба (сонячно, хмарно, хмарно з проясненнями).

Опади (були/не було).

- Погода чудова і дуже сприяє отриманню нових знань, тож вперед.

 

ІІ. Експериментальна частина 

- Ви багато знаєте про воду, а сьогодні познайомимося з її деякими властивостями і доведемо Незнайкові, що водичку ніхто не чіпав, а вона сама зникла.  Для цього перетворимося в лаборантів і будемо проводити досліди.  Давайте пройдемо за парти, які сьогодні будуть для нас чарівною лабораторією. (Діти займають свої місця, на партах стоять заздалегідь підготовлені матеріали).

Результати кожного дослідження фіксуватимуться в  таблиці.

Властивості води	Так	Ні
Прозорість
Смак
Запах
Текучість
Форма

 

Дослід  1. Вода прозора

     Перед дітьми стоять дві склянки: одна з водою, інша - з молоком.  В обидві склянки покласти ложечки.  В якому зі стаканчиків їх видно, а в якому - ні?  Чому?  Висновок: вода прозора, а молоко - ні. (Діти ставлять позначку в таблицю досліджень)

Дослід 2. Вода не має смаку

     Запропонувати дітям спробувати через соломинку воду.  Чи є у неї смак?  Дати для порівняння можна спробувати сік.

- Діти, іноді люди, коли п’ють воду, то говорять: «Яка смачна вода!», хоча насправді її смаку не відчувають. Чому так?

 

Дослід  3. У води немає запаху.  Запропонувати дітям понюхати воду і сказати, чим вона пахне (або не пахне).  Діти повинні переконатися, що запаху немає.

 

Дослід 4. Вода текуча та не має форми.

Запропонувати акуратно перелити воду в посуд іншої форми.

- Ллється вода?  Чому? 

- Тому, що вона рідка, текуча.  Якби вона не була рідкою, вона не змогла б текти в річках і потічках, не текла б з крана.  Оскільки вода рідка-її називають рідиною.

- Зверніть увагу на те, що вода набуває форми предмета, в якому знаходиться.

(Діти ставлять відповідні позначки в листку досліджень)

 

Діти, навіть найвідоміші вчені та дослідники, роблять перерви у роботі, давайте і ми трішки розімнемося.

 

Фізкультхвилинка «Подивись на небо»

- Ми вже дізналися багато властивостей води. А тепер повернемося до проблеми Незнайки. Куди ж поділась вода з тарілочки? Хтось із вас припустився думки, що вода випарувалась. Давайте спробуємо перевірити цю версію за допомогою дослідження.

 

Що відбувається з водою, коли вона нагрівається? (Відкрити чайник, який щойно закипів).  Вода перетворюється на пару.

- Але потрібно довести, що пар - це теж вода.  (Помістити над парою дзеркальце, і коли на ньому виступлять крапельки води - показати їх дітям.)

- Діти, який був день, коли Незнайко збирався малювати?(Сонячний) – От сонечко і нагріло водичку, що вона перетворилася на пару.

- Коли водичка стає парою, то збирається у хмари, вона може повернутися на землю краплями, може випасти градом чи падати легкими сніжинками. Це свідчить про те, що вода може бути твердою, рідкою чи газоподібною. Пропоную сісти зручно і переглянути мультик «Стани води»

Руханка «Краплинка»

  Мета: в ігровій формі закріпити знання дітей про властивості води.

     Педагог пропонує дітям «перетворитися» на краплинки. 

- Уявіть, що ми з вами краплинки.  Всі краплинки самостійні (діти хаотично гуляють по класній кімнаті).

- Але ось краплинки зустрічаються одна з одною і виходить струмочок, (діти розбиваються на пари і беруться за руки, пари рухаються один за одним).

 - А тепер струмочок тече і впадає в море, (діти беруться за руки і утворюють коло).

- Наше коло може міняти форму, як і вода може міняти свою форму (діти беруться за руки і утворюють велике коло, овал, квадрат).

- А тепер уявіть, що воду налили в кухоль і поставили на гарячу плиту.  Що трапиться? (Вода буде нагріватися) Отже, кожен з вас - частинка води.  Ваші долоні такі гарячі, що вам вже боляче тримати один одного за руки ваші руки опускаються, спека змушує вас активніше рухатися.  Кожен з вас став частинкою пари  (діти бігають по залу).

-  А тепер вас заморожують.  Вам стає холодно.  Треба встати ближче один до одного і обійнятися, щоб стало тепліше, (діти обіймають один одного).

- Подивіться, тепер вашу групу вже не можна розтягнути, вона придбала свою форму, як частинки льоду. 

Ми з вами - частинки води, але кожен раз ми з'єднувалися по - різному.

Педагог разом з дітьми роблять висновки:

-  У газоподібному стані зв'язків між частинками води немає і кожна частинка рухається сама по собі.

 - У рідкому стані зв'язку між частинками води сильніші, але вони дуже гнучкі, еластичні, тому вода в рідкому стані не має чіткої форми.

 - Вода в твердому стані - лід.  У твердому стані частинки води міцно пов'язані один з одним.

ІІІ. Узагальнення знань. Підсумок уроку

1. Робота з творами мистецтва

- Часто художники зображують на своїх картинах природу.Розгляньте репродукції картин. (Аркадій Олійник «Чорне море», Каспар Давид Фрідріх

«Туман», Олеся Єрмолаєва «Зима»)

 - Подобаються картини?

 - Як ви думаєте, яке відношення вони мають до уроку мають?

 (Художники зобразили 3 стани води: вода, туман, сніг)

 

2. Вправа “Хмарки фразеологізмів”

• Неначе води в рот набрав.
• Немов у воду канув. 
• Під лежачий  камінь вода не тече.
• Наче у воду опущений.
• Нерозлийвода.

3. Рефлексія. Вправа «Кубик запитань» На гранях кубика написані незакінчені речення. Їх потрібно доповнити так, щоб вони були пов’язані з водою.

Мені весело, коли я ….(купаюся в річці).  Я люблю….  Я хочу…  Мені сумно, коли…  Мені цікаво, коли…  Мені приємно коли…

- Про що говорили сьогодні?

- Що нового дізналися? Що хотіли б дізнатися?

Вчитель може розмістити в куточку для батьків інформацію про проведені дослідження та пропонує батькам поцікавитися у дітей, які властивості має вода.