Формування критичного мислення молодших школярів в умовах інтерактивного навчання

 

 

 

 

 

 

 

Представлено матеріали проведення практичного заняття для учителів початкової школи закладів загальної середньої освіти в рамках реалізації міського проекту «Професійне удосконалення педагогів» у 2022/2023 навчальному році.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анонс заходу

Тематичний модуль «Критичне мислення»

Тема: Формування критичного мислення молодших школярів в умовах інтерактивного навчання.

Спікер – Іванова Іванна Іванівна, вчитель початкових класів, старший вчитель.

Мета: Ознайомлення з власним педагогічним досвідом застосування методів та прийомів, що сприяють формуванню критичного мислення учнів початкових класів.

Завдання:

1. Продемонструвати можливості використання в роботі технології критичного мислення;
2. Сприяти підвищенню майстерності вчителів;
3. Створити умови мотивації до самовдосконалення, до співробітництва, взаєморозуміння.

Очікувані результати:

Учасники дізнаються про різні прийоми технології критичного мислення, цілеспрямовано застосовуватимуть в освітньому процесі.

Цільова аудиторія:

Вчителі початкових класів міста

Форма проведення:

Майстер-клас

Кількість заходів на навчальний рік: 1

Реєстрація: посилання на форму для реєстрації

Обладнання для заняття: картки, схеми, олівці, маркери, кубики, цеглинки Лего

Оснащення: мультимедійний комплекс.

 

Структура заняття

1.	Привітання. Вступ
2.	Інформаційне повідомлення «Навички критичного мислення»
3.	Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»
4.	Практична робота Стратегія «Асоціативний кущ» Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя). Стратегія «Кубування» Стратегія «Есе» Стратегія «Дискусія» Стратегія «Кероване читання з передбаченням» Стратегія «Метод прес» Стратегія «Порушена послідовність» Стратегія «Взаємні запитання»           Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)           Стратегія «Письмо в малюнках»          Стратегія «Доповідач-респондент»
5.	Підсумки.

 

 

 

 

 

 

 

Сучасне інформаційне суспільство - це період високих технологій, що потребує від освіти формування компетентної та активної особистості.

Сьогодні у теорії і практиці навчання в початкових класах особливо гостро стоять проблеми розвитку творчих здібностей учнів. Виховання особистості  мислячої, самостійної, творчої - соціальне замовлення інформаційного суспільства. Уміння працювати з інформацією упродовж життя: здобувати її, переробляти, застосовувати для індивідуального розвитку і самовдосконалення, передавати і в результаті - уміння спілкуватися повинно стати невід’ємною рисою життя людей ХХІ століття.

Впровадження нових освітніх технологій особистісно зорієнтованого навчання на уроках, на мою думку, - це передумова активної пізнавальної діяльності учнів: нестандартна, цікава, творча робота, яка пробуджує у дітей інтерес до знань і сприяє емоційному, духовному та інтелектуальному розвитку школярів. Однією з інноваційних технологій, що допомагає учню не тільки засвоїти певний обсяг знань, а й сприяє розвитку його особистісних якостей, є технологія формування та розвитку критичного мислення.

Розвиток критичного мислення стає дуже актуальним під час інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних та інших обставин, без ефективного розв’язання проблем, значну частину яких неможливо передбачити.

Новаційна значущість технології передусім простежується у характері взаємовідносин всіх учасників педагогічного процесу. По-перше, на уроці створюється особлива атмосфера взаємодовіри та взаємоповаги. По-друге, використовуються стилі спілкування на основі партнерства та захоплення спільною творчою діяльністю. Педагог не навчає, виховує чи розвиває, а співпрацює з учнями, навчаючись і самовдосконалюючись разом з ними. Тільки таким чином можливо досягти мети - формування особистості, готової до життя у світі, що постійно змінюється, здатної до навчання та самовдосконалення, до прийняття ефективних рішень.

Сьогодні вже неможливо навчати традиційно: у центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу, залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.

Розвиток критичного мислення - це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а і в повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки - це дії твої і твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично - означає правильно поставити запитання, направити увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити рішення. Для того, щоб кожна дитина могла розвинути свої творчі можливості, необхідне розумне керівництво з боку вчителя.

Працюючи з технологією розвитку критичного мислення, я усвідомлювала, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично неможливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів. Але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

Критичне мислення формується та розвивається під час опрацювання інформації, розв’язання задач, проблем, оцінки ситуації, вибору раціональних способів діяльності. Тому такі уроки, де це постійно відбувається, створюють плідні умови для формування та розвитку критичного мислення. Якщо ж планувати етапи уроку з використанням на них відповідних специфічних форм та методів технології формування та розвитку критичного мислення, то результат буде ще більш високим. Урок літературного читання є основою для розвитку критичного мислення молодших школярів. Необхідно організувати його так, щоб учні були не спостерігачами, пасивними об’єктами сприйняття літературного матеріалу, а стали рівноправними суб’єктами творчого процесу, активними шукачами, дослідниками тесту, аналітиками, критиками, авторами.

На уроці читання доцільно використовувати триступеневу систему мислення та навчання «Актуалізація, усвідомлення, рефлексія».

Актуалізація

На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій. По-перше, учні пригадують усе те, що вони знають із теми. Це їх змушує перевірити свої власні знання та продумати до дрібниць тему, над якою вони починають працювати. У результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове. Другою метою ступеня актуалізації є активізація учня. Навчання – це активна , а не пасивна діяльність .

Активне залучення означає, що учні мають усвідомити власне мислення у власних словах.

Усвідомлення змісту

На цьому етапі учні читають або ж слухають текст (якщо не вміють читати), перевіряють своє розуміння отримуваної інформації. Інакше кажучи, учні опановують інформацію та усвідомлюють її значення у результаті своєї конструктивної діяльності.

Рефлексія

На цьому етапі учень перетворює нове знання на власне, забезпечує довготривалість знань. Учні запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють та поширюють знання до нових обріїв.

Пропоную опис таких методів, прикладів їх використання, а також класифікацію за можливістю їх застосування на відповідних етапах уроку критичного мислення.

Методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1. Стратегія «Асоціативний кущ»

(Етапи актуалізації і рефлексії)

Правила складання асоціативного куща:

• Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
• Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
• Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
• Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

 

Приклад. Асоціативний кущ, складений на першому уроці в 1 класі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Стратегія «Сенкан» (п’ятиряддя).

(Етап рефлексії).

Сенкан – це білий вірш, в якому синтезована інформація в стислому вислові з 5 рядків.

Алгоритм складання сенкану:

1. Тема (іменник)
2. Опис (прикметник)
3. Дія (дієслово)
4. Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5. Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).

Приклад сенкану:

1. Рушник.
2. Гарний, полотняний, різнокольоровий.
3. Зацікавлює, дивує, зворушує, приваблює.
4. Бережімо, пишаємося, даруємо.
5. Оберіг, зв'язок з минулим.

3. Стратегія «Кубування»

Кубування є інтерактивним методом навчання, що полегшує розгляд різних сторін теми.

Цей підхід передбачає використання кубику із написаними на кожному його боці вказівками щодо напрямку мислення. Кубик можна зробити з невеликої коробки, ребро завдовжки від 15 до 20 см, укривши її папером. Написи можна вставляти в змінні кишеньки. На кожному боці куба слід написати одну із вказівок:

          – Опиши це. Як це виглядає?

          – Порівняй це. На що це схоже ,а від чого відрізняється?

          – Установи асоціації. Про що це змушує тебе замислитися?

           – Проаналізуй це. З чого  це зроблено? Якщо не знаєш , то можеш вигадати.

          – Знайди застосування цьому. Де б ти це використав?

          – Наведи аргументи «за» або «проти». Займи певну позицію. Добре це чи погано?

Проводячи учнів крізь процес «кубування», запропонуйте їм викласти власні думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хв).

Цей метод можна використати як на ступені актуалізації, так і на ступені рефлексії роботи над художнім твором.

1. Назва твору, автор.

2. Жанр, його ознаки.

3. Головні герої.

4. Що схвалюється, засуджується?

5. Про що змушує замислитися?

6. Де це використав би?

Працюючи над оповіданням, учні мають можливість дати відповідь на запитання :

1. Назва та автор оповідання.

2. Події, відтворені у тексті.

3. Персонажі, їх мова та вчинки.

4. Ставлення автора до героя, його поведінки.

5. Тема, основна думка твору.

6. Заклик до дій у житті.

Формуючи навички роботи над казкою, на етапі усвідомлення змісту, в узагальнюючій бесіді учням пропонується відповісти на запитання кубику:

1. Назва та автор казки.

2. Вид казки.

3. Зачин, кінцівка, повтори.

4. Головні герої, їх мова та поведінка.

5. Що схвалюється, засуджується?

6. Чого навчає?

Складаючи розповідь про героя твору, варто відповісти на такі запитання куба:

1. Герой (головний чи другорядний).

2. Як він виглядає? ( Опис зовнішності).

3. Його мова.

4. Які поведінка та вчинки?

5. Що в його діях схвалюєш, засуджуєш?

     6.  Щоб порадив йому змінити у своїй поведінці?

4. Стратегія «Есе»

(Етап рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.

Алгоритм «Есе»:

• Збирання інформації за проблемою.
• Аналіз інформації.
• Виявлення власної точки зору.
• Викладання власної точки зору.

Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

5. Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.

Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
8. Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

6. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

Алгоритм

• Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).
• Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.
•  Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

 

7. Стратегія «Метод прес»

(На будь якому етапі  уроку)

Етапи методу прес:

• Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
• Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
• Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «… Наприклад…»
• Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»

Приклад методу прес:

Вивчення казки Б. Грімм «Пані Метелиця».

• Я вважаю, що посеребриця отримала свою нагороду заслужено.
• Тому що була роботящою, старанною та терплячою.
• Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці …
• Отже, наполеглива праця привела її до заслуженої нагороди.

8. Стратегія «Порушена послідовність»

(робота в групах)

• Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.
• Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.
• Читання тексту і перевірка результатів.
• Обговорення.

9. Стратегія «Взаємні запитання»

• Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.
• Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

• Одне одному в групі;
• Одне одному в парах;
• Одна пара (група) інший.

10.  Стратегія «Джигсоу-1» (Мозаїка)

•       Учні класу об’єднуються у постійні групи (кількість учнів – це кілька частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
•       Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
•       Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.
•       Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.

Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.

•       Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
•       Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.

11.  Стратегія «Письмо в малюнках»

Алгоритм роботи:

• Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.
• Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

Приклад «Письмо в малюнках»

Серце моє.

 

 

 

       Серце у мене дуже велике. Воно різнокольорове. Шматочок жовтого, тому що я добрий. Шматочок сірого, тому що інколи буваю сумним. А ще воно у мене яскраве, тому що я дуже люблю життя та своїх близьких.

12. Стратегія «Доповідач-респондент»

• Прочитати текст, запам’ятати його.
• Два учні виходять до дошки.
• Один переказує зміст прочитаного. Другий уважно слухає. Потім все, що було пропущено, показує за допомогою рухів, жестів, міміки.
• Перший учень намагається доповнити розповідь тим, про що ще не було

Працюючи тривалий час в школі, з впевненістю можна сказати, що які б інноваційні технології не впроваджували в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут допомагають методичні стратегії та прийоми розвитку критичного мислення в умовах інтерактивного навчання, оскільки молодші школярі постійно відчувають потребу в ігровому спілкуванні. А для них - це перша можливість виявити себе як особистість, самостійно висловитися і самоствердитись.

      Запропонована система методичних стратегій та прийомів ефективно використовується на уроках та позитивно впливає на розвиток критичного мислення молодших школярів в умовах інтерактивного навчання.

На мою думку, застосування зазначеної технології :

 – активізує мисленнєву і творчу діяльність учнів;

– розвиває самостійність, незалежність,пошукову спрямованість мислення;

– покращує показники засвоєння навчальної інформації;

– посилює прагнення учнів осмислювати отриману інформацію, критично її аналізувати, висловлювати власні погляди;

– формує інтелектуальні уміння та навички молодших школярів;

– допомагає учням мати високий рівень навчальних досягнень та особистісний

розвиток;

– створює додаткову мотивацію до навчання;

– відіграє важливу роль у формуванні особистості;

– сприяє розвитку навичок спілкування, співпраці та взаємодії дітей в колективі.

Системне запровадження цієї технології в школі призведе до того, що усі учні поступово опанують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. А саме початкова ланка є фундаментом розвитку критичного мислення як пріоритетного напрямку навчання і виховання особистості сучасної молодої людини.