Година спілкування до Міжнародного дня толерантності на тему: « Толерантність врятує світ».

ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»

Година спілкування до Міжнародного дня толерантності на тему:

« Толерантність врятує світ».

Підготував: Вихователь Сергій ВАХУЛА

Година спілкування до Міжнародного дня толерантності

« Толерантність врятує світ».

Мета:

1. Показати значимість толерантності під час взаємодії з іншими, закріпити знання учасників про компоненти толерантності.

2. Удосконалювати вміння толерантного спілкування.

3. Виховувати чуйність, доброту, ввічливість, взаємоповагу, людяність.

4.  Сприяти формуванню суспільно важливих рис особистості.

5. Формувати у учнів відповідальність за взаємовідносини з оточуючими.

 Мета:

-Навчальна: розкрити зміст поняття «толерантність», показати рівні толерантної поведінки людини, сприяти формуванню ціннісних установок на толерантне спілкування та  толерантних взаємин;

-Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, давати адекватну оцінку, приймати рішення, вибирати правильну позицію;

-Виховна: виховувати в собі спостережливість, уважність до інших людей,  терпимість до чужих вад.

Обладнання: мультимедійна дошка,  ілюстрації.

Форма проведення: заняття з елементами тренінгу.

Вступ

Жодне суспільство не є й не може бути однорідним, тому що кожне

суспільство складається з людей, різних не тільки з погляду їхнього етнічного

походження, віросповідання, політичних поглядів, але і з погляду віку, статі, інтересів, виховання, матеріального становища тощо.

Якість будь-якого суспільства залежить від здатності людей співіснувати одне з одним, від того, чи сприймають вони одне одного, чи поважають і підтримують, чи навчаються одне від одного, чи об'єднують свої зусилля в ім'я загального добра, для постійного поліпшення свого матеріального й духовного життя.

В умовах соціальної розмаїтості дуже важливо встановити культуру миру, що неможливо без дієвого виховання, заснованого на принципах толерантності.

Хід заняття

Від 1995 року за ініціативи держав-членів ЮНЕСКО 16 листопада у світі відзначається Міжнародний день толерантності. Саме цього дня була ухвалена Декларація принципів толерантності, яка серед іншого підтверджує, що толерантність є не поступкою, а розумінням мультикультурності нашого світу, проявом поваги та терпимості.

 За змістом статті 1 Декларації принципів толерантності, бути толерантним означає: виявляти повагу та сприймати з розумінням багате різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню принципів толерантності в людині сприяють розширені знання про світ навколо неї, відкритість до пізнання нового, свобода думок і переконань.

Важливо розуміти, що базово толерантність — це не поступка, поблажливість чи потурання чужим бажанням. Толерантність — це повага та активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Повага до прав і свобод іншої людини не означає терпимого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або прийняття чужих переконань. Це означає, що кожен свідомий член суспільства може дотримуватися власних переконань, але визнає таке саме право за іншими.

Серед задекларованих принципів толерантності є такі:

-рівність між представниками різних народів незалежно від їх статі, раси, національності, релігії чи приналежності до будь-якої іншої групи;

-взаємна повага, доброзичливість і терпиме ставлення всіх членів суспільства до представників інших соціальних, культурних, релігійних груп;

-відмова від насилля;

-рівні можливості для участі у політичному житті всіх членів суспільства;

-гарантоване законом збереження і розвиток культури та мов національних меншин;

-можливість дотримуватись традицій усіх культур, представлених у суспільстві;

-свобода віросповідання;

-співпраця і солідарність у вирішенні спільних проблем;

Для боротьби з нетерпимістю люди повинні розуміти зв'язок між власною поведінкою та створенням кола недовіри та насильства у суспільстві. Щоб зробити світ кращим, слід почати з себе. Ніякі переконання не можуть бути виправданням дискримінації інших. Там, де ваші права та потреби переходять в обмеження прав і потреб інших, виникає дискримінація, а значить і прояви нетерпимості. Всі люди за замовчуванням є рівними та заслуговують на повагу. Уникайте "мови ворожнечі", виховуйте в собі гідну людину, яка може виявляти повагу до різних людей і їхніх поглядів, щоб в інший момент вони були толерантними до вас.

      Вили нетерпимості:

• Гендерна: у багатьох країнах (погляньте лише на Іран) і релігіях досі є розподіл на "вищу стать", тобто чоловічу, та "нижчу" – жіночу. Життя жінок там доволі нестерпне, адже всім заправляє чоловік і тільки він має право на освіту, роботу та володіння майном. Жінка ж (донька, сестра чи дружина) не має права розпоряджатися власним життям і повністю залежить від чоловіка. 
• Расова та національна: поділ на "білошкірих" і "темношкірих" існував у США до ХХ ст. Вперше про відсутність терпимості й толерантності між расами заговорив Мартін Лютер Кінг, і саме ця його промова спонукала суспільство до змін. Але діалог щодо толерантності та прав темношкірих американців триває й досі.
• До людей з інвалідністю: "ейблізм" – це тип дискримінації, при якому працездатні люди розглядаються як нормальні та панівні над людьми з інвалідністю, що призводить до упередженого ставлення щодо останніх. Одним із яскравих проявів дискримінації щодо людей з інвалідністю є заперечення їхньої автономії та можливості самостійно приймати рішення чи пересуватися.
• Релігійна: у часи СРСР існувала гігантська атеїстична пропаганда, через яку до в'язниць потрапляли священнослужителі та ревні віряни (заборона на будь-яку релігію не є нормою). І досі в багатьох країнах люди однієї релігії часто вважають її кращою та панівною над іншими та не поважають право інших людей на віросповідання. Наприклад, існує упередження щодо мусульман через їхню причетність до терористичних актів.
• Сексуально-орієнтаційна: утиск людей за те, що вони не відповідають загальним нормам та поглядам суспільства та виявляють ширший діапазон гендерної ідентифікації. Або упереджене ставлення до людей, які мають почуття та/або стосунки з людьми своєї статі чи одразу з людьми обох статей (такі люди є бісексуальними).

Отже, поміркуймо, що означає «бути толерантним»? (Учні висловлюють свої думки, які фіксуються на дошці, виокремлюємо основні і формуємо квітку толерантності)

Дійсно, існує типологізація толерантності за соціальними сферами життя, а саме:

Вікова толерантність — неупередженість до “недоліків” людини, пов'язаних з її віком.

1 жовтня – Міжнародний день людей похилого віку.

Міжнаціональна толерантність — ставлення до представників різних націй, здатність приймати недоліки представників іншої національності, не заперечуючи своїх власних.

10 грудня – Міжнародний день прав людини, тому не забувайте, що всі люди мають право на відмінності від інших.

Фізіологічна толерантність — ставлення до хворих, інвалідів, фізично неповноцінних, осіб із зовнішніми недоліками і т.д.

3 грудня – Міжнародний день інвалідів.

Завжди слід пам’ятати, що від життєвих потрясінь ніхто не застрахований, тому не буває чужих проблем, чужої біди.

Такі люди потребують постійної допомоги від нас, а не лише 8 грудня в день благодійності.

Як бачимо, грудень насичений пам’ятними датами, але ми повинні постійно проявляти толерантність.

Маргінальна толерантність (толерантність стосовно маргіналів) — ставлення до бомжів, жебраків,  невиліковно хворих, наркоманів, алкоголіків, ув'язнених і т.д

Слово “маргінальний” у перекладі з латини означає “той, що перебуває на межі”. Це групи людей, спосіб життя яких не відповідає стандартам, притаманним суспільству, але вони не порушують суспільних правових норм. Ці люди живуть за своїми певними законами. До маргінальних груп часто зараховують представників національних меншин. У більшості країн Європи це, насамперед, народ рома, або цигани. До цієї категорії належать невеликі замкнуті секти (скажімо, “Біле братство”), а також вуличні діти, бомжі, ВІЛ-інфіковані та інші.

Нещодавно ми з вами згадували про людей, які живуть з ВІЛ, адже 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Пам’ятаймо, що ця хвороба не передається через дружбу.

Релігійна толерантність — ставлення до конфесій, релігій з боку віруючих і невіруючих.

Міжкласова толерантність — терпиме ставлення до представників різних майнових шарів — багатих до бідних, бідних до багатих.

Дійсно, нам важко сприймати людей, які чимось відрізняються від нас, але ж не забуваймо, що для інших ми також не такі, як вони. Та в цьому і полягає насиченість та різноманітність життя.

Отже, якою повинна бути толерантна особистість?

Портрет толерантної особистості:

• Толерантна особистість знає про свої достоїнства і недоліки, вміє ставитися до себе критично.
• Вміє жити в згоді з іншими і самим собою.
• Має почуття відповідальності, яку не перекладає на інших.
• Толерантна людина впевнена, що її доля залежить від неї самої.
• Визнає світ у його різноманітності і готова вислухати будь-яку думку, не ділить світ на дві частини – чорну і білу, а людей лише на два сорти – хороші і погані, свої і чужі.
• Вміє співчувати, бути привітними до людей.
• Має почуття гумору, здатність посміятися над собою, не виявляє своєї

зверхності над іншими.

• Вихована людина завжди чинить толерантно.

Висновок:

 У світі поширюється рух за толерантність, бо вона є необхідною умовою миру і демократії. Наш український народ неодноразово виявляв свою терпимість до інакодумців, здатність до компромісу, вміння виходити із проблемних ситуацій. Толерантність не є вродженою рисою характеру, її потрібно виховувати в себе з дитинства. Ми вчимося толерантності, щоб врятувати світ.

«Усі люди мають недоліки-хто більщі,хто менші. Осб чому і дружба і допомога і спілкування були б неможливими, якби не існувало між нами взаємної  терпимості»  

                                     Г.Гвіччардіні – італійський історик, філософ-гуманіст

  Дякую за увагу!