Година спілкування «Голодомор — біль і пам’ять українського народу»

Сценарій години спілкування до Дня пам’яті жертв Голодомору

Тема: «Голодомор — біль і пам’ять українського народу»

Мета: поглибити знання учнів про трагічні сторінки історії України, розкрити причини й наслідки Голодомору 1932–1933 років, виховувати повагу до історичного минулого, співчуття, людяність і шанобливе ставлення до хліба.

Обладнання: плакат «Голодомор. Пам’ятаємо…», свічка пам’яті, колоски пшениці з траурними стрічками, хліб, тематична презентація, аудіозапис тихої мелодії.

Хід години спілкування

І. Організаційний момент. Емоційне налаштування

Учитель.

Дорогі діти! Сьогодні ми зібралися, щоб згадати одну з найстрашніших трагедій в історії українського народу — Голодомор 1932–1933 років.

Це сторінка нашого минулого, сповнена болю, сліз і невимовного горя. Ми говоритимемо про людей, які мріяли жити, працювати, ростити дітей, радіти сонцю й бачити врожаї на своїх полях, але були позбавлені найнеобхіднішого — хліба.

Наш обов’язок — пам’ятати про невинних жертв, берегти правду про минуле й робити все, щоб подібна трагедія ніколи не повторилася.

ІІ. Вступне слово «Історія, яку не можна забути»

Учитель. У 1932–1933 роках Україна пережила страшний штучний голод, організований радянським тоталітарним режимом. У селян примусово вилучали зерно та інші продукти, людей позбавляли можливості вільно розпоряджатися вирощеним урожаєм. Обмеження, репресії та заборони на виїзд із голодуючих територій посилювали катастрофу.

Гинули дорослі й діти, цілі родини. Люди, які працювали на родючій українській землі, залишалися без їжі.

Голодомор забрав мільйони життів. Це не просто цифри в підручнику — це людські долі, нездійснені мрії, родини, яким не судилося бути разом.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх, хто став жертвою цієї трагедії.

ІІІ. Історична хвилина «Що ми знаємо про Голодомор?»

Учитель пропонує учням відповісти на запитання.

• Що означає слово «Голодомор»?

• У які роки український народ пережив Голодомор?

• Чому хліб був таким важливим для людей?

• Що відчуває людина, коли бачить несправедливість і страждання інших?

• Чому ми повинні пам’ятати про трагічні події минулого?

Після відповідей учитель підсумовує:

Голодомор був не природним лихом, а наслідком цілеспрямованої політики радянської влади. В Україні щороку в четверту суботу листопада вшановують пам’ять жертв Голодомору та масових штучних голодів.

IV. Літературна сторінка «Незгасна свічка пам’яті»

Учитель.

Слово може зберігати пам’ять. Поезія допомагає передати біль, який неможливо виміряти, і нагадує про цінність кожного людського життя.

Учень 1:

Колоситься жито в полі, Сонце сходить над землею. Та не всім судилось жити У країні цій рідній.

Учень 2:

Пам’ять тихо промовляє, Свічка в темряві горить. Україна пам’ятає, Серце біль її болить.

Учень 3:

Хай ніколи хліб святий Не стає причиною страждання. Хай панують мир і доброта, Людяність, любов і шанування.

V. Бесіда «Хліб — символ життя»

Учитель показує дітям хліб і колоски пшениці.

Учитель.

Подивіться на цей хліб. Сьогодні ми можемо придбати його в магазині, поділитися ним із близькими, покласти на стіл до обіду. Але для мільйонів людей у роки Голодомору шматочок хліба був недосяжною мрією.

Хліб — це праця хлібороба, щедрість землі, турбота й життя. Тому ми повинні ставитися до нього з повагою.

Запитання для обговорення:

• Чому не можна марнувати хліб?

• Як ми можемо допомагати людям, які потребують підтримки?

• Чому важливо бути уважними до чужого болю?

• Що кожен із нас може зробити, щоб у суспільстві було більше доброти й людяності?

Висновок учителя: пам’ять про Голодомор вчить нас цінувати життя, допомагати одне одному, не залишатися байдужими до чужих страждань.

VI. Хвилина мовчання «Запали свічку пам’яті»

Учитель запалює свічку пам’яті або пропонує учням схилити голови перед символічною свічкою.

Учитель:

Ця свічка — символ нашої пам’яті, скорботи й шани.

У тиші згадаймо всіх невинних людей, чиї життя забрав Голодомор. Згадаймо дітей, які не встигли вирости, матерів, які не змогли врятувати своїх малюків, родини, що назавжди залишилися в історії як жертви страшного злочину.

Вшануймо їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Хвилина мовчання. За бажанням — тиха інструментальна мелодія.

VII. Творча вправа «Слова, що зберігають пам’ять»

Учитель пропонує учням назвати слова, які асоціюються з пам’яттю про жертв Голодомору.

Приклади: пам’ять, Україна, хліб, життя, скорбота, людяність, правда, гідність, співчуття, незламність.

Учні можуть записати слова на паперових колосках і розмістити їх біля плаката або свічки пам’яті.

Після виконання вправи вчитель говорить:

Кожне слово — це наша обіцянка пам’ятати. Ми не можемо змінити минуле, але можемо зберегти правду про нього, передати її наступним поколінням і будувати майбутнє, у якому людське життя буде найвищою цінністю.

VIII. Підсумок години спілкування

Учитель.

Діти, сьогодні ми торкнулися болючої сторінки української історії. Пам’ять про Голодомор — це не лише спогад про минуле. Це нагадування про те, як важливо берегти людяність, цінувати хліб, підтримувати тих, хто потребує допомоги, і захищати правду.

Ми пам’ятаємо тих, кого забрав Голодомор. Пам’ятаємо, щоб трагедія ніколи не повторилася. Пам’ятаємо, бо життя кожної людини безцінне.

Усі разом:

Пам’ятаємо. Єднаємося. Не забуваємо.

Додаткове завершальне завдання

Запропонуйте учням завершити одне з речень:

• «Сьогодні я зрозумів / зрозуміла, що…»

• «Пам’ятати про Голодомор потрібно, тому що…»

• «Я можу виявляти людяність у повсякденному житті, коли…»