Година спілкування "Праця прикрашає людину"

Година спілкування

«Праця прикрашає людину» (4 клас)

Мета: виховувати в учнів сумлінне ставлення до праці; прищеплювати трудові навички, працьовитість; викликати бажання брати посильну участь у праці дорослих, розвивати зв’язне мовлення, збагачувати словниковий запас.

Хід години спілкування

Ми працю любимо ,

Що в творчість перейшла,

І музику палку,

Що ніжно серце тисне.

У щастя людського

Два рівні є крила –

Троянди й виноград,

Красиве і корисне.

М.Рильський

- Хай ці слова стануть девізом не тільки сьогоднішнього спілкування, але й девізом всього вашого життя.

А чи чули ви таку пісеньку?

Ой, чим же я не хазяйка,

Чим не господиня?

Сім день хати не мела,

Сміття не носила.

-Чи, часом, ця пісня не про вас? Я також думаю, що серед нас таких немає, бо ви діти працьовиті. А що означає слова «працьовитий»? Так, це той, хто працює. А «праця» - це діяльність людини, яка потребує розумової або фізичної енергії  і спрямована на створення матеріальних та духовних цінностей. Фізична праця вкрай необхідна організму, який росте. Вона розвиває м’язи. Зміцнює серце, чудово розвиває координацію рухів, підвищує витривалість, акуратність, самодисципліну. Фізична праця – найкращий засіб від лінощів.  

Якщо порівняти дитину, привчену до самообслуговування, призвичаєну допомагати старшим, з білоручкою, замість якої все виконує мама з бабусею, різниця дуже велика. Перша стримана, вправна, почувається впевнено, жвавішою, а головне – любить фізично працювати, знаходить у цьому радість і велике задоволення. А друга – майже завжди лінива, незграбна або занадто тендітне створіння. Працюючи, людина стає розумнішою, красивішою, здоровішою, її люблять і поважають всі. Дуже багато прислів’їв складено про працю.

Гра «Хто більше?»

-Для цієї гри ми об’єднаємось у дві команди . По черзі будемо називати прислів’я. Програє та команда, яка не зможе назвати наступне прислів’я.

• Маленька праця краща за велике безділля.
• Під лежачий камінь вода не тече.
• Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
• Праця має гіркий корінь, та солодкий плід.
• Без роботи день роком стає.
• Бджола мала, а й та працює.
• Гірко поробиш – солодко з’їси.
• Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
• Без праці не проживеш.
• Хто не дбає, той нічого не має.
• Хто багато робить, той і багато вміє.
• Зробив діло – гуляй сміло.
• Добрий початок – половина роботи.
• На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
• Без старання й малого діла не зробиш.
• За все братись – нічого не зробити.
• Тяжко тому жити, хто не хоче нічого робити.
• Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
• Требі нахилитись, щоб з криниці води напитись.
• Роботящі руки гори вернуть.
• Людська праця не дурниця, розкидати не годиться.
• Чесної праці вітер не розвіє.
• Без праці нема й відпочинку.
• Джерело достатку – в труді.
• Сонце прикрашає землю, а праця – людину.
• Праця і труд все перетруть.
• Щастя і труд поряд живуть.

-Діти, пригадайте казочку про Сороку-ворону, яка на припічку сиділа й діткам кашку варила:

Цьому дам і цьому дам…

А цьому не дам,

Бо цей дров не носив,

Хати не топив,

Дітей гуляти не водив.

-Як ви вважаєте, чи правильно зробила мама-ворона, що не дала своєму синочкові їсти? Обгрунтуйте свою відповідь.

-А чи виконуєте ви домашню роботу, чи є у вас свої обов’язки?  Поміркуйте, навіщо вас, дітей, змалечку привчають до роботи? Невже батьки, якщо вони вас так люблять і піклуються про вас, не можуть виконати за вас цю роботу?

Мабуть, щоб з вас не виросли ледарі і нероби, адже такі люди в житті нічого не досягають. Послухайте усмішку Павла Глазового, в якій він висміює одного ледаря.

Гарна була мама у дівульки Рити:

Не веліла доні навіть суп варити.

Чистячи картоплю, патраючи кури,

Можна зіпсувати к бісу манікюри.

У неділю вранці вийшла заміж Рита

І тоді узялась перший суп варити.

У каструлю курку поклала з кишками,

Вкинула картоплю разом з лушпайками.

У неділю вранці мама Риту била:

Ой, нащо ти, доню, Гриця отруїла? 

-Хто винен у цій історії – Рита, мама чи Гриць?

-Все у світі здобувається людською працею: зводяться будівлі, будуються мости, заводи, фабрики,  вирощується хліб і до хліба. І все це для людини, щоб вона була сита, здорова, весела і щаслива. А без труда нема плода, як каже народна мудрість. Наш народ працьовитий і мудрий, він багато трудиться й багато знає. «Роботящі руки гори вернуть». Але є люди, які виконують роботу охоче, а є такі, що працюють без бажання. Працює, бо знає, що йому потрібно цю роботу виконати.  А робота відчуває, хто до неї ставиться з бажанням, а хто – аби зробити. Саме тому в одного все завжди виходить гарно, а в другого  ніяк не виходить.

У народі кажуть: «Кожна робота легка, коли її охоче робиш». Людина, яка робить все із задоволенням, - це людина відповідальна, працьовита, вона береться за справу з охотою. Вона розуміє, що «праця людину годує, а лінь - марнує».

Жодна людина з першого разу не може майстерно, гарно виконати якусь роботу, бо для кожного діла потрібна практика, неодноразове повторення. Одним легко вдається вдосконалити своє вміння, а іншим – важче. У них не вистачає сили волі довести справу  до кінця. Тому дуже важливо виробити в собі таку гарну звичку – закінчувати почату роботу.

Ось послухайте вірш Алли Сокол та Олени Конечної про хлопчика Андрійка-неумійка.

НЕУМІЙКО

У Лесі братик є Андрійко

Цей хлопчик – справжній неумійко:

Вдягнув навиворіт сорочку,

Мав із штанцями заморочку.

Шнурки хотів він зав’язати –

Вмудривсь одного розірвати.

А то – стілець ремонтував,

Аж поки зовсім не зламав.

Узявся посуд перемити –

Зумів його лиш перебити.

Сестричка мовить до Андрійка:

Скоріш уже ставай умійком.

Гра  «Хто яку роботу любить»

Учні утворюють коло. На середину виходить учень. Він тихенько повідомляє вчителеві своє улюблене заняття й дістає кольоровий жетон. Учні жестами, пантомімою показують свою відгадку (гра у футбол, миття посуду, копання грядок, поливання квітів тощо). Учень який стоїть у колі, вручає жетон тому, хто відгадав його улюблене заняття. Учень із жетоном виходить на середину. Гра триває.

ВТРАЧЕНИЙ ДЕНЬ (обговорення оповідання)

У одного батька було троє синів – маленьких хлоп’ят. Якось увечері батькр питає хлопчиків:

• Розкажіть, як ви прожили сьогодні день.

Юрко відповів:

• Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав:

• Ти сьогодні добре прожив день.

Микола відповів:

• Я сьогодні зайчика намалював.
• Ти теж непогано прожив день, - сказав батько.

Петрик відповів:

• Я сьогодні у м’яча грав … і морозиво з’їв…
• У тебе сьогодні втрачений день, - посмутнів батько.

В.Сухомлинський

-Чому батько так відповів Петрикові?

-І на завершення я хочу побажати вам, щоб кожен прожитий вами день був наповнений гарними та корисними справами, щоб ніколи у вас не було днів, прожитих даремно.