Година спілкування "Сила від хліба, хліб від землі"

Година спілкування

«Сила від хліба, хліб від землі»

Мета: збагатити знання дітей про хліб та обряди, пов'язані з ним, розповісти про тяжку, але почесну працю хлібороба; виховати шанобливе ставлення до хліба, повагу до хліборобської праці.

Підготовча робота: вивчення прислів'їв, приказок, віршів; випікання різних виробів з тіста.

Обладнання: хліб на вишитому рушнику, снопик колосків, борошняні вироби, плакати (Хліб - усьому голова. Сила від хліба, хліб від землі. Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину), презентації «Як роблять хліб», «Звідки береться хліб».

1-й учень.   

                      Гостей дорогих

                      Ми вітаємо щиро.

                      Стрічаємо хлібом,

                      Любов'ю і миром.

2-й учень.

                      З хлібом у нас зустрічають гостей,

                      Хліб на весіллях цвіте в короваї.

                      І кращих немає на світі вістей,

                      Ніж - хліб уродився в рідному краї.

Ведучий 1. 

     Сьогодні ми поведемо мову про те, без чого не уявити не степової далі, ні світанку, ні рідного дому, ні самого життя. А про що саме, спробуйте відгадати.

Ведучий 2.

                      Хоч не солодкий, та дуже смачний,

                      Хоч сам маленький, проте дорогий.

                      Сядемо обідати, - він на столі

                      Люблять його і дорослі й малі. (Хліб)

3-й учень.

                      Певно, чули ви, малята,

                      Вже не раз такі слова:

                      «Хліб потрібно шанувати!

                      Хліб - усьому голова!»

4-й учень.

                     Він вічний святий цей хліб,

                     Чи в паляниці на столі у хаті,

                     Чи зв'язаний в важкий тужавий сніп,

                     Де колоски шепочуться вусаті.

Ведучий 1.

    Хліб - це наша щоденна їжа. Це найдавніша і найпотрібніша їжа на землі. Нашу вітчизну - Україну - з давніх-давен називали хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці-хлібороби, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і вирощували на ній хороші врожаї.

Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа основ його життя і найдорожча святиня. Хліб у кожній родині - найперший годувальник, батько, всьому голова і розпорядник. Де є хліб і вода, там вже нема голоду; коли є хліба край, то і під вербою рай, і стіл - престіл. А як хліба ні куска, то і в палаці тоска, і бесіда суха.

Ведучий 2.

      Звідки до нас прийшов хліб? Здається, що він був завжди. Але це не так. Учені вважають, що у далеку-далеку давнину люди споживали зерна дикорослих рослин, коли їм не щастило на полюванні. Згодом зерна почали розмочувати у воді, роздрібнювати на камені. Минуло ще багато-багато років, і люди навчилися випікати на розжарених каменях прісні коржі. Це, власне, і був перший хліб.

      Від цього темного, твердого хліба з кам'яною пилюкою до пухкої, випеченої паляниці, минули тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких зернових рослин вирощувати високоврожайні сорти пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, а пекарі - випікати велику кількість хлібних виробів.

                               Казка «Без труда нема плода»

Біжить вовк. Побачив чоловіка.

- Я тебе з'їм.

- Не їж мене, я тебе почастую хлібом. Почастував чоловік вовка хлібом.

- Ну й смачний! - похвалив звір, а далі й питає:

- А де ти його взяв?

- Та де взяв? Землю виорав...

 - І все?

- Ні, потім посіяв жито...

 -І вже маєш хліб?

- Та ні. Почекав, поки жито зійшло, виросло, поспіло. Потім я його вижав, змолотив, намолов борошна, замісив тісто й аж тоді напік буханців.

- Що смачний хліб, то смачний! - сказав вовк. - Та скільки ж коло нього ходити треба!

- Твоя правда, - сказав чоловік. - Клопоту багато. Але без труда нема плода.

Ведучий 1. 

     То як приходить на стіл хліб?

Діти. 

      Треба зорати землю, посіяти зерно, доглянути, зібрати урожай, обмолотити, змолоти зерно на борошно, замісити тісто, спекти хліб у печі.

             Перегляд презентації «Звідки береться хліб?»

                                      Вірш «На жнивах»

1-й учень.

                      З погодою нас доброю

                      Схід сонечка віта,

                      Од обрію й до обрію

                      Красуються жита.

2-й учень.

                      Вітерець війнув пшеницею,

                      Колосся нахиля,

                      За труд людський сторицею

                      Врожай дає земля.

3-й учень.

                      А ми хіба не зможемо -

                      Хіба сидіти будем?

                      З охотою поможемо

                      В труді колгоспним людям.

4-й учень.

                      З охотою, з любов'ю

                      Ми принесем з криниці

                      На добре їм здоров'я

                      Холодної водиці!

5-й учень.

                       Веселими і радими

                       Уранці, на зорі,

                       Виходять в степ бригадами

                       Колгоспні жниварі.                       

6-й учень.

                       Хлібами урожайними

                       Пишаються вони.

                       Жниварками, комбайнами

                       Видзвонюють лани.

7-й учень.

                       З куточка й до куточка

                       Окинем пильним оком,

                       Зберем до колосочка,

                       Немовби ненароком.

8-й учень.

                       Проходять люди нивою

                       Між золотавих кіп,

                       З усмішкою щасливою

                       Кладуть останній сніп.

9-й учень.

                       Уже порою пізньою

                       Закінчили жнива,

                        І радісною піснею

                        Все поле ожива.

10-й учень.

                        Та яку ще заспіваєм!

                        Нехай полине всюди:

                        З могутнім урожаєм

                        Вітаємо вас, люди!

Ведучий 2.  Багато про хліб написано в книгах. Не перелічити легенд, загадок, прислів'їв про хліб.

       А які прислів'я знаєте ви?

Діти:

1. На чорній землі білий хліб родить.

2. Зима із снігом - літо з хлібом.

3. Хліб - батько, вода - мати.

4. Хочеш їсти калачі - несили на печі.

5. Як є хліб, то і до хліба буде.

6. Хліб - усьому голова.

7. Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.

8. Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.

                     Сценка «Моя мама пахне хлібом»

- Де твоя мама працює? - питає Оксана.

- А ти хіба не знаєш? Вона ж таки пахне ліками. Моя мама - лікар. Занедужає людина - мама й вилікує. Без лікаря люди не могли б жити. А твоя мама де працює?

- А хіба ти не знаєш? Вона ж таки пахне хлібом. Моя мама - пекар. Вона годує людей. Без хліба не міг би ніхто жити.

-І лікар? - питає здивовано Миколка.

-І лікар не міг би, - з гордістю каже Оксанка.

                        Перегляд презентації «Як роблять хліб»

                                    Вірш «Хлібороби»

1-й учень.

                      Честь і слава хліборобам,

                       Що живуть у селі!

                       Хлібороби хліб нам роблять,

                       Знайте й ви про це, малі.

2-й учень.

                        На руках у них буває

                        Пил, земля - та це дарма,

                        Кожен скаже, кожен знає,

                        Кращих рук, як ці, - нема!

3-й учень.

                        Хлібороб в колгоспнім полі

                        Нам вирощує врожай.

                        Пшениці шумлять на волі,

                        Де початок їм, де край!

4-й учень.

                        А їсте ви паляницю,

                        Калачі смачні їсте –

                        Не забудьте уклониться

                        Хліборобові за те.

Ведучий 1. 

        У 1932 – 1933 роках в Україні був травний час, коли люди не мали, що їсти. Приходили до хати і все забирали. Люди працювали цілий день. А ввечері їм давали маленькі скибочки хліба, якими мали прогодувати сім’ю. Відтоді люди почали добре ставитися до хліба, його шанують, коли він паде зі столу, його піднімають і цілують, щоб хліб не образився.

      - Діти, як ми повинні ставитися до хліба?

       «Без хліба - немає обіду» - кажуть у народі. Не вистачило хліба до обіду - і всі кладуть ложки. Хліб на столі - то найбільше багатство. До нього треба ставитись із святістю.

Ведучий 2.

Із давніх-давен батьки вчили дітей своїх традицій – берегти хліб. Паляниця мала неодмінно лежати на столі, і ніхто навіть діти, не насмілювалися покласти її догори. Немовля разом із материнським молоком вживало хліб, йому давали обгорнуту в полотняну тканину м’якушку – смоктунця.

       А ще в народі кажуть: «Не кидайся хлібом - він святий». Кинути хліб - то великий гріх. Хліб завжди шанували, як святиню цінували.

     - Які народні звичаї пов'язані з хлібом ви, діти, знаєте?

Діти:

1. Якщо впала додолу скибочка хліба - неодмінно підніми і, поцілувавши, поклади на стіл.

2. Хліб ріжуть тільки в руках - лівою тримаючи хлібину, притиснувши до грудей, а правою - ножа.

3. Коли хтось знаходив на дорозі окраєць, не можна було через нього переступати. Треба підняти, обтрусити й покласти на видному місці птахам.

4. Крихти зі столу ніколи не змітали на долівку, збирали й віддавали курям. А крихти свяченої паски - худобі й птиці.

5. За гріх вважалось надкусити й недоїсти шматок хліба.

Ведучий 1.

     Як гірко буває, коли ми бачимо шматок хліба на підлозі, в коридорі, під партою. Хліб - не забава, він вимагає до себе чемного, поважного ставлення. Народна мудрість говорить про хліб: «Хліб-сіль смакуй, добрих людей шануй».

     Бо в нього вкладена праця людська, її мудрість.

Ведучий 2.

     Тож шануйте хліб, як найдорожчий скарб у світі. Бережіть хліб. Нехай така бережливість стане законом кожного із нас.

1-й учень.

                       Слава урожаю на полях!

                       Слава короваю на столах!

                       Слава тим, хто зростив урожай!

                       Слава тим, хто надбав коровай!

2-й учень.

                        Нехай же з року в рік,

                        Із роду в рід.

                        Не буде хліборобам переводу,

                        Хай слава їхня вічно не заходить,

                        Аж поки сонце ллє на землю світ!  

Ведучий 2.

       Запрошуємо всіх посмакувати хлібними виробами, які спекли для вас ваші батьки.

             Прислів’я та приказки про їжу, хліб

• Без їжі і віл не потягне.
• Аби душа сита та тіло не наго.
• Водою ситий не будеш.
• Гарбузом ситий не будеш.
• Літом сякий-такий бур'янець, а хліба буханець —то й ситий чоловік.
• На ситім тулубі голова стоїть прямо.
• Повар від запаху ситий.
• По саме горло ситий.
• Риба не хліб, ситий не будеш.
• Сита кішка, коли сала не їсть.
• Сите порося і каші не їсть.
• Ситий, як бочка, а ще їсти просить.
• Ситий від крупи, п'яний від води.
• Хто сит, той гадає, що вже ніколи не зголодніє.
• І ріски в роті не було.
• Ні росинки, ні порошинки в роті не було.
• Бублик не хліб.
• Там публіка — сім душ на півбублика.
• Чудний бублик: кругом об'їси, а всередині нема нічого.
• Звабиш калачем, не відженеш і бичем.
• З'ївши калач, берися знов до хліба.
• Калач за калач, а дармо нічого.
• Калач приїсться, а хліб ніколи.
• Нагодують калачем та й у спину рогачем,
• Плети йому калачі, а він тобі лапті.
• Тринди-ринди — коржі з маком.
• Без приправи і паляниці не зробиш.
• Діждався раз пшеничних паляниць.
• Із-за смичка — тонка паляничка.
• їв би паляниці, та зубів нема.
• Не для Гриця паляниця.
• Або моя душа ворог цілого книша?
• Нехай книш, аби не паляниця.
• Паляниця — хлібові сестриця.
• Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.
• Яка пшениця, така й паляниця.
• Байдуже паски, аби порося.
• Обійдеться великдень без гречаної паски.
• Годі з болота паску спекти.
• Добра паска, як є ковбаска.
• Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з'їсти.
• Паска ще в колосі.
• Аби хліб, а зуби знайдуться.
• Аби риба, а хліб буде.
• А де ж той хліб, що вчора з'їли?
• Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.
• Без хліба і без води погано жити.
• Без хліба і любов гине.
• Без солі, без хліба немає обіда.