Година спілкування "Сім’я, родина, Україна"

Тема: Сім’я, родина, Україна.

 

 Мета: виховувати в дітей почуття любові й поваги до своєї родини; зацікавити їx пошуками коріння свого родоводу; дати можливість відчути комфорт i радість від родинного оточення i спілкування; учити взаєморозуміння, взаємодопомоги, усвідомлення своїх обов'язків; закласти в учнів бажання виявляти увагу й повагу до рідних, творити добро, нести красу в дім своїми думками й учинками; сприяти розумінню необхідності міцних родинних звязків, важливості родинного єднання; формувати почуття гордості за свою велику українську родину,за Україну.

 

 Обладнання: грамзапис пісень «Родина»у виконанні Н.Яремчука та «Моя Україна» у виконанні Н.Бучинської, квітка Пізнання, презентація родини 4-А класу, аркуші для малювання, кольорові олівці.

 

Хід заняття:

 І.  Вступне слово вчителя. Оголошення теми години спілкування.

  -Діти,сьогодні перед нами дивне завдання. Ми маємо зібрати пелюстки квітки Пізнання. Злий вітер розкидав їх, а щоб зібрати квітку, треба виконати певні завдання. То як, допоможемо?

 - Чудово,я знала,що ви завжди готові допомогти, отож розпочинаємо. І спочатку скажіть, як ви розумієте, що таке пізнання? (відповіді дітей)

 Щоб повернути жовту пелюстку, треба відгадати тему нашого уроку. Зараз прозвучить пісня. Ви уважно прослухайте і скажіть про що в ній співається?

 (звучить пісня «Родина».муз.Злотника,сл.Крищенка.)

 

 - Хто ж найуважніше слухав і вже готовий сказати, про що співається у пісні?

 

 - Молодці,здогадались і ми вже повертаємо жовту пелюстку квітці.Отже, темою уроку сьогодні є: «Сім’я, родина,Україна!»

 (на дошку вивішую напис «Сім’я,родина,Україна!»)

 

ІІ. Бесіда з учнями та обговорення теми.

 - Сім’я, родина ,Батьківщина - для кожної людини ці слова не прості слова, а те найважливіше і найдорожче, що цінують у житті. Це те, без чого не існує жодна людина, а тим більше дитина. У конвенції про права дитини записано: «Кожна дитина має право на любов і піклування» (обговорення малюнка на дошці).

 

  Учениця розповідає вірш:

    У світі всі малята —

 і хлопчики й дівчата —

 повинні право мати

 щасливими зростати.

 В турботливій країні,

 у люблячій родині

 мужнітимуть здорові

 біляві й чорноброві.

 Бо очі карі й сірі

 у злагоді та мирі

 не плачуть, а сміються,

 що «дітками» зовуться.

 

   Щоб повернути червону пелюстку ,потрібно відгадати загадку.                                                          «Мама, мій татусь і я-

  Разом ми одна … .(сім’я)

 

 -Розумні діти, вірно.І ми можемо повернути червону пелюстку квітці Пізнання.

 Сім’я- прислухаймось до того, як звучить слово "сім’я".

 Що ви чуєте? (Чується два слова – "сім" і "я").

 -Що це означає? (Сім’я складається з багатьох людей, з дітей, мами, тата. У мами і тата теж є батьки – дідусі і бабусі).Давайте послухаємо віршик про сім’ю .

 

  Учень читає вірш

 Мама, тато, дід, бабуся –

 Всіх назву, не помилюся.

 Старший братик і сестричка –

 В нас сімейка невеличка.

 Не спиняйте, бо зіб’юся,

 Мама, тато, дід, бабуся...

 Старший брат, сестра і я –

 Отака у нас сім’я.

 Нам лічилочку на "сім"

 Повторити треба всім.

 

 Вчитель: У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це? Звичайно ж, тато, мама, братик, сестричка – це найрідніші на світі люди, які один одного шанують, люблять і є членами однієї сім’ї. Сім’я, мов сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця життя. Мама... Це найпрекрасніше слово на землі. Найтепліше. Найсвятіше. У мами найлагідніші руки, вони все вміють. У мами найдобріше серце — у ньому не згасає любов. I скільки б не було тобі років — 5 чи 50 — тo6i завжди потрібна мама, її ласка, увага, погляд, підтримка. Маму називають берегинею роду, бо вона o6epiraє його. Завжди прислухайтеся до маминих слів, до її порад. Пам'ятайте, що недобре слово залишає в душі матері подряпинку на все життя, вибілює коси, розсипає зморшки на чолі. Даруйте мамі радістъ, зігрівайте її своїм теплом, увагою, i коли виростете, ніколи не забувайте про неї .Ось який чудові віршики про маму підготували діти.

 

Діти розповідають вірші:

 Просте,звичайне слово мати,

 А скільки ніжності й тепла.

 Якби всі ласки їх зібрати,

 Не буде міри їм й числа.

 

-А давайте зараз виконаємо творче завдання і кожен із вас намалює «Сонце материнської любові» (роздаю дітям аркуші паперу, на яких зображене сонце без промінчиків, а вони домальовують промінці і пишуть на них у чому проявляється мамина любов), (звучить пісня «Мама і я»)

 

Вправа «Мікрофон» (Продовжіть речення: «Тато-це…»)

 

 Вчитель:Батько — це захисник, годувальник. Батькове слово — закон. Як скаже батько, так i буде, бо він голова cім’ї, зразок для своїх дітей.Кожна дитина хоче, щоб її батько був людиною сильною i справедливою, щоб був мудрий i мужній, але щоб водночас відчувати його доброту i лагідність. Biн зовні часом суворий, але у своїй душі добрий i ніжний, як мама. Тато завжди може захистити .Мама доглядає дітей, а у батька є безліч інших проблем, турбот. Ми навітъ бачимо його рідше, ніж маму — він увесь час на роботі,багато працює. Піклується не тільки про нас, дітей, а й про всю сім'ю. Biн добрий, уважний, терплячий, чуйний. тато майстер на вci руки, він усе вміє. А ось вірш і про тата.

 

Учень читає вірш:

Усе в житті міняється i в'яне, 
Усе мина, відходить назавжди. 
Лиш батьківська любов ніколи не зів'яне, 
Лиш татові слова зi мною назавжди. 
Усе, що є в житті — то долі повеління, 
А все, що є в мені — то батькове учіння. 
 

 

-Мама — то ніжність, ласка, тепло, а тато — то впевненність, мужність, сміливість.

 Мама і тато — найрідніші та найближчі кожному з нас люди. Вони подарували нам життя. Вони вчать нас людянності, доброти, милосердя, збагачують наш розум, укладають у наші вуста ласкаві слова. Мама і тато —наче два сонця,які нам дарують нам надію й тепло, батьки у долі дитячій дуже необхідні. Сімейне тепло, сімейні уроки життя — це те, що людина бере із собою в доросле життя. Мама і тато своїм прикладом навчають працювати, бути добрими, чесними.

-Діти, а вчому проявляється ваша повага і подяка до батьків за все, що вони для вас роблять? (відповіді дітей)

 

 Пояснення значення прислів’я: «Без сім’ї немає щастя на землі»

 

 -Сім’я може захистити людину. Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі, найрідніші люди – завжди доброзичливі, ласкаві й чуйні. що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти – його частинка. «Без сім’ї немає щастя на землі», – твердить народне українське прислів’я. Дуже хочеться, діти, щоб ви розуміли своїх батьків, любили їx. Бо по-справжньому любити їx — означає приносити в дім мир i спокій, не завдавати батькам болю, образи, прикрощів.

 Бережітъ здоров'я своїх батьків.

 

 -А зараз ми спробуємо повернути блакитну пелюстку. Для цього вам треба сказати, що таке родина?

 -Молодці,вірно. У нашої квітки з’являється блакитна пелюстка.Так, родина – це група людей , що складається з батьків, дітей, онуків і близьких родичів. Родина — це мама і тато, брати і сестри, бабуся і дідусь, можуть бути і прабабуся, прадідусь. Ще старших родичів ми називаємо предками, пращурами. Дідусь і бабуся – це стовбур нашої сім’ї. Їхні батько і мати, а ваш прадід і прабабуся – коріння. Тато і мама – гілки. Діти – листочки.А скажіть,будь ласка,що це таке,що у нього є стовбур, листочки, коріння?

 

 -Розумники.Це дерево.Оскільки ви справились з цим завданням, то до квітки повертається ще одна пелюстка оранжевого кольору. Але це дерево має свою назву-дерево роду,бо складається з членів родини. Давайте ми зараз усі продемонструємо свої родинні дерева (виходять діти, які заздалегідь приготували родинне дерево).

Вчитель: Чим міцніше коріння, тим міцніше дерево. А родина тим міцніша, чим сильніша в ній дружба. Ми швидко ростемо i міцніємо, бо живлять нас соки великого дерева — нашої родини. А зараз віршик про родину прочитає наша учениця.

 

 Учениця читає віршик:

 В кожної людини ,є своя родина.

 Є батьки,і тітка й дядько

 Може сестри є й брати.

 Ця родина є щаслива,

 Бо всі разом-вони сила!

 Це-підтримка й розуміння,

 Це-повага ,це-коріння.

 

- Діти, а чи можна назвати однією великою родиною наш клас? (перегляд презентації «Родина 3-А класу»)

 

 Вчитель: Залишилось повернути лише одну пелюстку-фіолетову.Але для цього слід справитись ще з одним завданням. Скажіть,будь ласка,що утвориться,якщо посадити багато дерев?

 -Вірно,буде ліс. А як ви думаєте,що буде,якщо поєднати багато родин?

 -Так,буде ціла країна. А як називається наша країна?

-Молодці. Наша країна –це Україна. Ви справились,а тому ми можемо повернути фіолетову пелюстку.

 Справді, багато родин — це є весь наш український народ, наша Батьківщина-Україна. Український народ складається з родин малих і великих, дружніх і працьовитих.Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел , так і наша Україна збагачується маленькими родинами.

-Так, діти! Кожна людина має свою Батьківщину, яку любить над усе на світі. Бо Батьківщина, як рідна ненька, Її не можна ані купити,ані заслужити, вона одна у кожного і дається від народження.І зараз наші учні розкажуть вірші про Україну.

 

 

 Моя Україна-це пісенька мами,

 Розлогі лани колосяться хлібами,

 Вишневі садочки,лелеки на хаті,

 купають ставочки хмарки пелехаті.

 

 Моя Україна-то мамина ласка,

 Червона калина,бабусина казка,

 Це соняхи в цвіті,горобчиків зграя,

 Я кращої в світі країни не знаю.

 

 Привітний і світлий наш сонячний дім,

 Як радісно й весело жити у нім.

 Тут мамина пісня і усмішка тата.

 В любові й добрі тут зростають малята.

 Дзвінка наша пісня до сонечка лине:

 «Мій сонячний дім — це моя Україна!»

 

 Ми вci — одна сім'я,

 Єдина ми родина,

 У кожнім нашім «я» — частника України.

 Ми Bci — одна сім’я,

 Єдина ми родина.

 Мільйони різних «я»,

 А разом — Україна.

 

 Ми малі, та всі ми друзі,

 Ми одна родина.

 А найбільша наша мати –

 Рідна Україна.

 

 -Діти,погляньте на дошку. Ми повернули усі пелюстки квітці Пізнання і вона допомогла дізнатися нам багато нового і цікавого про сім’ю, родину, Україну.Давайте на закінчення послухаємо пісню про Україну.(звучить пісня у виконанні Наталі Бучинської «Моя Україна»)

 

ІІІ. Підсумок заняття

Учитель : Майже три з половиною тисячі років тому на кам’яних таблицях, які отримав пророк Мойсей на горі Сінай, були вирізьблені слова: « Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тобі було та щоб довголітнім ти був на землі». 
Запам’ятайте і понесіть через усе життя своє цю святу заповідь, яка передається із роду в рід. Нехай горить вона на вашому шляху яскравим вогником, остерігаючи від байдужості та безсердечності

-Діти, на згадку про наше сьогоднішнє заняття і як памятку на все життя я хочу подорувати вам ось такі пам’ятки:
Пам’ятай! У тебе – єдина в світі мати; у тебе – єдиний в світі батько; 
Серце батьків завжди вражають невдячність, байдужість дітей. 
Пам’ятай! Як ти шануватимеш своїх батьків – так твої діти шануватимуть тебе. 
Пам’ятай! Твоє недобре слово – подряпина на ніжній душі батьків. 
Пам’ятай! Обов’язок дітей: платити батькам за їх піклування любов’ю і відданістю. Не роби старість батька й матері бідною. 
Пам’ятай! Про старість треба говорити тільки з повагою. 
Не можна залишати рідну старшу людину одинокою. 
Пам’ятай! Шануй батька свого і матір свою, щоб добре тоді було та щоб довголітнім ти був на землі!!!

 

ІV. Рефлексія ( учні передають  «сердечко», діляться  враженнями  від  заняття)

-         Що  найбільше  запам’яталося?

-         Про  що  замислилися?