Година спілкування "Славне селище-Березна"

 

Розробка  виховного заходу на тему:

«Рідний край, де ми живемо.

Славне селище Березна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета уроку: узагальнити та розширити знання учнів про рідну місцевість;

                         виховувати любов до рідного селища;

                          розвивати інтерес до пошукової діяльності.

Обладнання :фото земляків, карта селища та Менського району, герб Березни

Хід уроку:

Слово учителя:

Сьогодні  мені хочеться розпочати урок словами українського письменника М.Стельмаха:

Земле моя, запашна, барвінкова,

Ріки медові, дощі золоті,

Тільки б побачить тебе у обнові-

Більше нічого не хочу в житті. 

Кожна людина на землі   повинна шанувати і любити ту землю, де вона народилася  і бажано робити все для того , щоб збагачувати і примножувати багатства, знання та історію свого краю .

 Ми- березнянці, і саме від нас , від нашої вихованості і культури залежить , як до нас будуть ставитись  інші люди. Хотілося , щоб у слові «Березнянці» звучала гордість і повага, а не зневажливий тон. Адже ні для кого не секрет, що нам є чим і ким пишатися. Ось саме про це ми сьогодні і поговоримо.

Зараз проведемо вікторину на історико- географічну тему і короткий погляд в історичне минуле:

Вікторина

1.  У якому столітті вперше згадується  наше селище, (у якому році)?              1152рік
2. Під якою назвою? Березой
3. Людей якої професії було найбільше  у 18-19 ст?     Шевці
4. Скільки ярмарок проводилося на рік ? ( 3- два влітку і один взимку)
5. Скільки церков стояло  у 18 ст.   6 ,найбільша Вознесінська
6. Що зображено на гербі Березни ? Береза на блакитному полі і схрещені шабля та стріла, а ще зорі та   місяць
7.  Які села оточують Березне?  Каменка, Клементинівка,Локнисте, Гусавка, Гребля, Бігач,Миколаївка,Ленінівка
8. Коли Березне набуло статусу смт?- 1924р.
9. Хто із земляків написав книжки про наше село? Іван Корбач «Що за люди Березинці?

 

Короткі  повідомлення для учнів

2. Перша згадка про Березну (Березой) датована 1152 роком. Згідно зі стародавніми переказами, назва населеного пункту пішла від березових лісів, які росли навколо першого поселення в цій місцевості.

Поблизу селища знайдені римські монети ІІ ст., а також курганний могильник і городище Замковище періоду Київської Русі (Х — ХІІІ ст.), які були залишками міста Березоя. З ХІ ст. Березой входив до складу Чернігівського князівства

3. В кін. XVIII — на поч. XIX ст. в місті були поширені такі ремісничі професії: чоботарі, ткачі, кравці, ковалі, столяри, теслярі, срібляники, маляри, гончарі, римарі, сиричники, шапкарі, кушніри, котляри, олійники, пивовари, солодовники, бондарі, шаповали, колісники, склярі, винокури, перепечаї, коновали. Вони об'єднувалися в цехи. Крім того ще були годинникарі, перукарі, музиканти та ін.

Найбільшим цехом був шевський. Багато десятиліть Березна тримала марку лівобережної столиці хромових чобіт. Вироби березнянських шевців були відомі на ярмарках багатьох міст не тільки України, але й Росії. Коли під час Кримської війни виникла потреба якнайшвидше взути дружину Сосницького ополчення, березнянські шевці виготовили 4 тис. пар юхтових чобіт. Кравці пошили 1120 чемерок і стільки ж шароварів, а кушніри підготували для російського війська 12 тис. кожухів.

 

4. Березна була також відома як значне торгове містечко на Лівобережній Україні. З XVIII ст. тут щороку відбувалось три великих ярмарки: літній на Вознесіння, другий на Успіння, і зимовий на Миколу Чудотворця. (Наприкінці XIX ст. зимовий перенесли на 27 — 30 січня). Крім ярмарків двічі на рік влаштовувалися торжки в останній понеділок перед Великоднем та Різдвом Христовим. Базари відбувалися щотижня в понеділок, середу та п'ятницю. На Березенські торги привозили товари не лише з навколишніх сіл, а й з Стародуба, Калуги, Борзни, Ніжина, з Дону. Березнянські купці їздили тогувати на Дон, у Крим, Польщу, Німеччину, Прибалтику, Москву, Борисов, Вітебськ.

 

6. З першої половини XVII ст. відомий герб Березни: у блакитному полі зелена береза. В 1767 р. сотник  них шаблі, стріли і зірок. Це зображення було взяте за основу герба, затвердженого в 1782 році. Він був уніфікований в 1857 р. й існував до 1917 р.

 

8. Статусу смт набуло у 1924 році. Свого часу Березна було районним центром регіону, а потім, мабуть, через відсутність залізничного сполучення, яке було у Мени, змінило свій статус.

 

9. Уродженець Березни письменник і краєзнавець Корбач Іван Михайлович присвятив історії рідного краю історичні романи, повісті, оповідання. За історичну повість «Шляхами століть» — про літописне місто Березна — удостоєний звання лауреата премії Українського фонду культури у галузі літератури. Відома також збірка нарисів «Що за люди березенці»

Батькова гілка бере початок з козацького роду Корбачів, які кілька поколінь були пов'язані з Березною та її околицями. Ще в 20-х роках ХХ століття неподалік Березни існував хутір Корбачівка. А коріння матері — з хутора В'яльківка, що під Стольним.

У неповні 18 років став учасником бойових дій, воював сержантом-автоматником на Другому Білоруському фронті. Понад 30 років служив в армії — від Курильських островів і Чукотки до групи радянських військ у Польщі і Німецькій Демократичній Республіці. Учасник Карибської кризи на Кубі. Полковник у відставці.

Понад 20 років працював у військовій пресі кореспондентом, редактором газети.

Був кореспондентом республіканського видання «Правда України».

Нагороджений трьома бойовими орденами та 35 медалями, Грамотою Президії Верховної Ради СРСР, одержав подяку президента України.

 

 

Слово учителя

Хочеться з повагою згадати імена славетних земляків, які прославили наше селище навіки.

Про це послухайте повідомлення однокласника

Учень 

• Товстуха Іван  Павлович. (1889–1935) — революціонер, партійний і державний діяч СРСР. Народився в Березні;

• Дем'яненко Марія Яківна (1920–2004) — мовознавець, учасниця 2-ї світової війни. Народилася в Березні;
• Лишафай Петро Іванович. – підполковник, Герой Радянського Союзу (це звання отримав за героїзм у боях за звільнення Варшави, столиці Польщі). Народився в Березні

Сучасники

• Железняк Микола Григорович (1960) — автор понад 140 наукових публікацій, член редколегій кількох енциклопедичних видань. Виконувач обов'язків директора Інституту енциклопедичних досліджень НАН України, кандидат філологічних наук. Народився в Березні.
• Морозюк Світлана Сергіївна (1937) — український ботанік і педагог. Кандидат біологічних наук. Відмінник освіти України. Народилася в Березні.
• Молодший Михайло Парфентійович — народний майстер України випалювання та інкрустації по дереву соломкою. Народився в Березні

 

 

Верьовка Григорій Гурійович- (1895–1964) — український композитор і хоровий диригент, педагог.

Верьовка як композитор працював переважно в царині хорової масової пісні, займався обробками народних пісень. Твори Верьовки широко популярні, багато які з них стали істинно народними. Ним написані пісні, присвячені своєму народу, рідній землі, зокрема: «Ой, як стало зелено», «Ой чого ти земле, молодіти стала» і інші, а також жартівливі пісні, з них українська народна пісня «І шумить, і гуде». Також віддав належне ідеологічному дискурсу, створивши пропагандистські пісні, зокрема «Клятва», пісні, що оспівують каторжну працю на будівельних об'єктах ГУЛАГ СРСР: «Дівчата з Донбасу», «Пісня про Волго-Дон», «Шахтарочка».

Серед творів великої форми кантата «Ми ковалі своєї долі» на слова поета Павла Тичини.

Верьовка створив також обробки пісень російських повстанців-комуністів: «Вперед, народе, йди», «Карманьйола» та інші, а також обробки українських народних пісень: «І шумить, і гуде», «Ой чого ти, земле, молодіти стала».

Народний хор рік від року вдосконалював майстерність. У кожній з країн, де проходили виступи, хор співав українські пісні, старанно уникаючи російського репертуару.

1948 — Верьовку за тривалу концертну діяльність відзначено Сталінською премією.

• 1960 — став народним артистом УРСР.

Заключне слово учителя

Можна ще не одну годину про славну  історію нашого селища та її гарних людей. Але  історію роблять люди і я сподіваюся , що і серед вас сидять талановиті майбутні відомі люди і ми ще не раз почуємо про своїх земляків. Бажаю вам найкращого у житті і здійснення всіх ваших найпотаємніших мрій