Гра "Космічна пригода"

Позакласний захід

Гра «Космічна пригода»

Картина 1

Ведучий 1. Любі друзі, так сталось, що наш улюблений вчитель географії - Вадим Петрович - потрапив у біду. Ми вивчали тему «Сонячна система». Прямо посеред класу опустився дивовижний літаючий пристрій, із якого вийшов невеликий зелений чоловічок.

Ведучий 2. Він простягнув нам мідну дощечку, на якій лазером було випалено кілька незрозумілих фраз. Потім він взяв за руку Вадима Петровича, завів пристрій і вилетів у вікно.

Ведучий 1. Щоб розшифрувати це посилання, варто викинути зайві літери, які не вживаються в українській мові, і все стане зрозумілим.

Ведучі глядачам демонструють текст. Учні розшифровують послання.

«aНddа jkмvvоerїqwй пddлcvbаasнrtеl;1уї дfgуzvжnvе сwqуufмzlнsо. Тwwомgу я забxvираtyю йоuiго з сnоrбоwю»

(Ключ. «На моїй планеті дуже сумно. Тому я забираю його з собою»)

Картина ІІ

Учень 1. Але як же ми будемо без нашого вчителя?

Учень 2. Хто буде проводити в нас уроки?

Учень 3. Чи зможемо ми ще коли-небудь зустрітися із Вадимом Петровичем?

Плачуть

Учень 1. Не плачте! Ми врятуємо нашого вчителя!

Учень 2. А як?

Ведучий 1. Доки ви розшифровували напис, ми звернулися за допомогою до вчених. Вони отримали зашифрований радіосигнал з однієї із планет Сонячної системи і припустили, що його послав наш вчитель.

«3151614167  4242  6071860.  68250,  91   3925092   3292217167.   2917047.»

(Розшифровка 0=А,Е;  1=И,У;  2=О,В;  3=Д,З;  4=К,Л; 5=Ж,П;  6=Н,С;  7=Т,Ь;  8=Р,Х;  9=М,Ч)

(Ключ. Зупинились коло Сатурна. Схоже, ми зможемо домовитись. Вчитель.)

Ведучий 2. Все зрозуміло. Ми повинні зібрати команду для того, щоб відправитися на пошуки Вадима Петровича.

Ведучий 1. Вчені, дізнавшись про нашу біду, для пошуків дали нам свій космічний корабель. Учні. Ура! Ура!

Ведучий 2. Вони допоможуть нам лише тоді, якщо ми їх візьмемо з собою в подорож. Ви згідні?

Учні. (Всі разом) Так! Згідні!

Картина ІІІ

На сцені з’являється макет космічного корабля.

Ведучий 1. Отже, десятьох сміливців прошу піднятися на борт корабля.

Учень3. Ми сідаєм до ракети,

Щоб відкрить нові планети

І учителя знайти.

Ведучий 2. Все за вікном незвичне:

Простір стелиться космічний,

Оглядає крізь шибку

Небо, сонце і зірки.

Вже Земля така маленька -

Голубенька-голубенька.

Аж не віриться мені.

Ніби м’ячик вдалині!

Ведучий 1. У час дозвілля будь-куди

Лети, пливи чи пішки йди!..

Найдужче дальня даль чарує.

Ми по галактиці мандруєм.

Земля. Увага! Перевірка зв’язку! Що відчуваєте? Як відбувається політ?

Пілот1. Пливемо ми і літаєм.

Всюди кратери і гори.

Кам’яне безмовне море.

Пілот 2. В різні боки нас несе,-

Невагоме стало все.

Хочеш взяти річ якусь,

А вона втіка чомусь.

Пілот 1. Не сидим ми тут без діла,

Бачимо багато дива.

На планету прилетіли,

На зручний майданчик сіли.

Картина IV

На кораблі.

Ведучий 1. Пілот, бувалий космонавт, переконав нас, що радіосигнал з поверхні Венери послати не можливо. Тому виходу робити не будемо.

Ведучий 2. Вчені довели, що Венера - найспекотніша планета Сонячної системи. Непридатна для дихання атмосфера оточує кам’яну планету, поверхня якої сформована вулканами. Отже, нашого вчителя тут бути не може.

Пілот 1. Наступна планета, яку ми відвідаємо, це - Меркурій.

Учень 1. Зачекайте? Зник найменший член нашого екіпажу  - Остимчук Мирослава, учениця 5 класу.

Учні. Ми не можемо продовжувати подорож без Мирослави.

Ведучий 1. Ми відправляємось на її  пошук. (Ідуть з корабля)

Картина V

Повернувшись на корабль.

Учень 2. Ми обшукали всю планету: від найспекотніших пустель до найхолодніших урвищ. Ми ніде її не знайшли.

Учень 3. Ой, гляньте, ось папірець на її стільці! Тут намальовані дивні малюнки.

Учень 1. Туту кожен малюнок позначає якусь букву. А розшифрувавши їх, ми зможемо знайти Валентину. (Всі разом розшифровують).

Картина VI

Пілот 1. Наступний пункт зупинки - Марс.

Ведучий 1. Четверта планета від Сонця виявилася досить цікавою. Марс - планета, найбільше схожа на Землю. Це сухий, кам’янистий, покритий червоним грунтом світ, приблизно вдвічі менший за Землю.

Пілот 2. Увага всім! Нам прийшло повідомлення із Землі.

Пілот 1. І хоча воно написано так, наче той, хто писав, нещодавно навчився розуміти мову людей, але нам під силу його прочитати. Ось ця телеграма.

Учні беруть її в руки і розшифровують.

Космічна телеграма

«Соромно за земляни, свою дуже поведінку. Любі мені мене немає планеті на Я і друзів. Великій зовсім живу у сам. Тому дружити і викрасти Вашого вчителя вирішив можна з силою. Та не втримати я друга. Зрозумів, себе що поспілкувавшись коло ним.  Повертаю назад і його я.»

Пілот 1. Ми повертаємося на Землю, бо Вадим Петрович вже чекає на нас.

Картина VII

Приземляються на території школи, де корабель зустрічають учні, космічний друг та Вадим Петрович.

Учні. (разом) Ми раді вас бачити!

Вадим Петрович. Мої рятувальники, познайомтеся - це наш космічний друг - Окулярик.

Ведучий 2. Ми дуже раді, що все закінчилося добре. Пане Окулярик, дякуємо вам, що повернули нам нашого вчителя.

Учень. Щоб вам не було сумно на вашій планеті, прилітайте до нашої школи. Ми будемо раді вас бачити.

Окулярик. Вибачте мене за все. Я обов’язково буду прилітати. А зараз мені вже час. До нових зустрічей! (Відлітає)

Ведучий 1. Як є зв'язок від зірки до Землі,

Так є зв'язок від серця  і до серця.

Ми так шукали, так старалися

Знайти планету кращу, ніж Земля,

Крізь дощ метеоритний пробивалися,

Блукали Всесвітом і зупинялися,

Де видавались нам чарівними

Далекі зоряні міста.

Ведучий 2.Нехай вони і більші, й красивіші,

Але їх світло манить лиш здаля.

Для нас залишиться ріднішою

Та, що зоветься матінка Земля.