Григір Тютюнник — новеліст. Колоритні образи простих людей у творах письменника “Зав’язь”, Три зозулі з поклоном”

Українська література 11клас

ТЕМА: Григір Тютюнник — новеліст. Колоритні образи простих людей у творах письменника “Зав’язь”, Три зозулі з поклоном”

МЕТА УРОКУ ( формувати компетентність): ознайомити учнів з особистістю письменника, його творчістю; визначити особливості індивідуального стилю Григора Тютюнника; розкрити ідейний зміст новели “Зав’язь”та “Три зозулі з поклоном”; з’ясувати прийоми зображення героїв; розвивати вміння вести спостереження, характеризувати героїв, узагальнювати, робити висновки, дослідницькі навички школярів; виховувати доброту, чесність, принциповість, повагу до товаришів, любов до природи.

ТИП УРОКУ: урок-спостереження над текстом художнього твору.

Мало -  бачити. Мало — розуміти. Треба любити.

Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові.

Григір Тютюнник

Перебіг уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.Вступне слово вчителя

Григір Тютюнник — неперевершений український новеліст другої половини ХХ ст., він підніс сучасну новелу до висот художньої досконалості, чесний, сміливий і безкомпромісний майстер художнього слова.

“ Я не боюся смерті, я боюся безслідно прожитого життя”, -записав Григір Тютюнник у своєму щоденнику. І сьогодні ми бачимо, який глибокий той слід,залишений ним у нашій літературі, людських душах. “Письменник залишив твори, до яких припадатимуть спраглі душі сучасних і майбутніх поколінь українського народу”, - відзначає А. Шевченко.

 Коли Григора Тютюнника запитували, над якою темою працює, він відповідав: “Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені”. І додавав: “Найдорожчою темою, отже й ідеалом, для мене були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших проявах.

ІV. Актуалізація знань учнів

 Запитання до учнів

1. Які твори Григора Тютюнника ви вивчали? Чим вони вам запам’яталися?

2. Чому Григір Тютюнник звертався до дитячої теми?

3. Чому в літературі є два імені — Григорій Тютюнник і Григір Тютюнник?

4. Випереджувальне завдання

   Презентація учня про життєвий і творчий шлях письменника.

5.Слово вчителя

(про тематику новел Г. Тютюнника)

До теми кохання Г. Тютюнник звертався не часто, а коли звертався, то говорив про кохання стримано, делікатно. “Незбагненна, непіддатна роз’ясненням сила кохання була для Г. Тютюнника тайною, до якої він не часто підступався у своїх творах”, - слушно зауважує Л. Мороз.

У творах “Кізонька”,  “Зав’язь”, “Проти місяця”, “Три зозулі з поклоном”, повість “День мій суботній”, в яких Тютюнник пише про кохання , вони сповнені ніжної шанобливості до цього святого почуття. Тут немає місця фальші, брехні, цинізму. Це світле почуття, на думку автора, неможливе без чесності, щирості, відвертості. Часто кохання у Г. Тютюнника переростає у єднання людей, братерську допомогу.

Тютюнник підносить це почуття над буденними клопотами. У нього любов — це відчуття людини людиною, спорідненість душ. Можливо, письменник розуміє кохання так, як і його герой Микола Порубай з повісті “День мій суботній”: “Чи може, така вона і є любов, що промовляє в німій розмові очей, душ, живе в отій прекрасній миті, яку не можна зупинить?”.

6. Аналіз новел “Зав’язь”, “Три зозулі з поклоном”

1. Визначте тему новели “Зав’язь”. Як назва твору пов’язана з темою?

( “Зав’язь” — це розповідь про почуття першого кохання, що зароджується в юних душах. Зародження цього трепетного почуття пов’язується з приходом весни й асоціюється із зав’яззю, що тільки проклюнулась на деревах . Тому назву треба розуміти і в буквальному значенні — зав’язь плоду, і в символічному — зав’язь кохання). 

2. Прослідкуйте за текстом, як Г. Тютюнник описує почуття Миколи і Соні. Зверніть увагу на душевний стан героїв. Як змінюється тональність оповідання?

3. Чи можуть пронести Соня й Микола своє кохання чистим і великим через усе життя?

(Так, про це говорить сам автор. Рятуючи зав’язь від морозу, Микола рятує і своє кохання від всіляких напастей. Зав’язь відбулася і в природі,і в коханні, але за неї треба боротися, щоб вона не пропала. Це і є провідна думка новели).

7. Слово вчителя

Критик А. Шевченко відмітив:” Берегти, захищати від усякого лиха те, що народжується: зав’язь плоду, перше кохання, зав’язь нових думок, нових починань, нового життя;дбати не тільки про себе, а й про всіх — це той момент, що бринить у кожному оповіданні молодого письменника”.

8. Питання до класу

-- Визначте роль художньої деталі в тексті

( Художня деталь — зав’язь є наскрізною в новелі; автор тричі її повторює. Деталь є основою побудови сюжету, через неї розкриваються людські взаємини, вона допомагає зрозуміти ідею твору, визначає проблему).

--Знайдіть пейзажі. Як вони допомагають зрозуміти душевний стан героїв?

( Пейзажі пов’язані з розвитком подій: на фоні пробудження природи зародилось кохання між Миколою і Сонею. Через стан природи ми розуміємо стан героїв).

-- Як новела пов’язана з усною народною творчістю?

-- Доведіть прикладами з тексту, що мова твору близька до народної, проста, доступна. Зачитайте діалог онука й діда на початку новели.

(В новелі значне місце займають слова розмовного стилю мовлення , лексика з комедійним відтінком: ні онук, ні дід за словом у кишеню не полізуть. Мова твору колоритна, народна).

-- Яка основна думка твору?

(Слід захищати від усякого лиха і зав’язь плоду — основу нового врожаю, і перше кохання — символ вічності життя).

9. Аналіз новели “Три зозулі з поклоном”

Слово вчителя

 Ця новела у повній мірі є автобіографічний твір. Автор згадує про свого репресованого батька у 1937р., про щире кохання сусідки, яка  все життя кохала батька, але знала, що це марно.

За свідченням очевидців “Летіла зозуля” була улюблена пісня Григора Тютюнника. Прослухайте цю народну пісню і визначте тему твору. (Звучить народна пісня “Летіла зозуля”).

-- Як пісня перегукується зі змістом новели?

-- Як присвята  виражає основну думку твору?

( Тютюнник дав своїй новелі епіграф: “Любові всевишній присвячується”. Любов — неземне почуття, вона вища за будь-які побутові проблеми. Вона дається Богом, вищою силою,і людина нічого не може з цим подіяти, вона не може  звільнитися від  від цього почуття і приходиться страждати все життя).

-- Як Г. Тютюнник описує почуття Марфи? В чому її внутрішня краса?

(Марфа жила тільки тим, що бачила Михайла. Вона “серцем чула”, коли мав прийти лист, йшла до пошти й там чекала. Вона кидала будь-яку роботу, аби потримати в руках і поцілувати дорогий їй лист. Вона хапає з Левкових пучок листа — сльози рясно котяться їй по щоках, — пригортає його до грудей, цілує у зворотну адресу...” Це було для неї справжнім щастям, в цьому заключався сенс її життя).

-- Доведіть, що любов Марфи до Михайла неземна.

Навіть коли Михайло безслідно зник на каторзі, Марфа продовжує його чекати, вдивляючись в обличчя сина свого коханого, бо юнак був схожий на батька.

У присутності Михайла вона аж світилася. Вони були пов’язані між собою якимись невидимими нитками. Марфа відчувала свого коханого навіть через тисячі кілометрів. ЇЇ душа навіть у Сибіру не покидала Михайла, страждала разом з ним. Це є та неземна любов).

-- Чому Михайло не відповідає на почуття Марфи? Як це його характеризує?

(По- перше, в нього була дружина, син, перед якими він завжди був чесний, відвертий, порядний. По-друге,він не міг обнадіяти Марфу, адже в них не було майбутнього. Михайло навіть ніколи не дивився Марфі в очі, все прикривав їх долонею. Бо подивитися в очі — для нього значить відповісти взаємністю, а цього він не міг зробити.” Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться”,- міркував Михайло. І я вважаю, що це було дуже благородно з боку Михайла. Його гнітило те, що Марфа так тяжко страждає через нього).

-- У чому ж автобіографічність новели?

( В образах головних героїв легко впізнаються сам автор — це хлопець -студент і його батько Михайло, якого було заслано на каторгу в Сибір).

-- Як Г. Тютюнник вирішує вічну проблему “любовного трикутника”?

( “Любовний трикутник” в новелі — це Михайло кохає Соню, а Марфа — Михайла . Їх єднає любов, яка кожному завдає болю. Усі вони страждають. Автор шукає гармонійного вирішення конфлікту, але кожен із героїв залишається зі своїми стражданнями на самоті: Михайла засилають в Сибір, звідки він не повертається, Соня одна виховує сина, Марфа живе безнадійною любов’ю до Михайла, продовжує чекати його. Усі герої знедолені, але кожен зберіг в душі найцінніше -  красу  духовного світу).

-- Поясніть назву твору.

( “Три зозулі з поклоном” — це глибока чоловіча подяка за любов, за турботу. Навіть на такій відстані  душа Марфи не відпускає Михайла, йому немає спокою. Він з повагою ставиться до її почуттів, але не в змозі дивитися на її страждання, тому хоче, щоб Марфа його забула, покликала свою душу назад)

V. Підсумок уроку

  Інтерактивна вправа

-- Чого вчать новели Григора Тютюнника?

-- Які висновки з прочитаного я можу зробити?

-- Як би я поступив на місці Михайла?

-- Як би я поступила на місці Марфи?

VІ. Домашнє завдання

Записати в зошити особливості індивідуального стилю Григора Тютюнника.