|
Григорій Сковорода
|
|
«український Сократ», «український Горацій», «український Езоп»
|
|
Григорій Квітка-Основ’яненко
|
|
Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози.
|
|
Тарас Шевченко
|
|
«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» (І. Франко)
|
|
Шевченко як поет — це був сам народ, що продовжував свою поетичну творчість. (М. Костомаров)
|
|
Пантелеймон Куліш
|
|
«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» (І. Франко)
|
|
«Панько Куліш - це обдарована особа, неповторна і трагічна, навіть трагікомічна, народник без народу, елітист без еліти, літератор без літератури, політик без політичного діяння» (Юрій Шерех).
|
|
Марко Вовчок
|
|
«Основоположниця дитячої української прози»
|
|
І.Нечуй-Левицький
|
|
"Великий артист зору", "Всеобіймаюче око України" ( І. Франко)
|
|
Панас Мирний
|
|
«Корифей української прози»
|
|
"Перший симфоніст української прози" (О. Гончар)
|
|
"В цій людині билося палке серце патріота, справжнього гуманіста" (О. Гончар)
|
|
М.Старицький
|
|
"Батько українського театру"
|
|
Леся Українка
|
|
"Дочка Прометея"
|
|
"...єдиний мужчина" (І. Франко)
|
|
"...геніальна жінка" (М. Павлик)
|
|
«Леся Українка! Це звучить узагальнююче, як ім'я, в якому злились мільйони українок і українців, мільйони безвісних чесних борців за свободу, які в глухі часи жорстокого царизму вслід за російським пролетаріатом не побоялися устати проти гніту й рабства» (П. Тичина).
|
|
Ольга Кобилянська
|
|
"Гірська орлиця"
|
|
"Пишна троянда в саду української літератури" (М. Старицький)
|
|
«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» (В. Земляк)
|
|
Її твори відзначаються реалістичною правдою, глибоко захоплюючим способом зображення, силою почуття і мистецькою красою форм і мови. (О. Кобилянська)
|
|
Михайло Коцюбинський
|
|
"Великий сонцепоклонник"
|
|
«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» (П. Кононенко)
|
|
В. Стефаник
|
|
"Се правдивий артист із Божої ласки, яким уже нині можемо повеличатися перед світом" (І. Франко)
|
|
"Як коротко, сильно і страшно пише ця людина" (Максим Горький)
|
|
Олександр Олесь
|
|
"Бард національного відродження" (Максим Горький)
|
|
В.Винниченко
|
|
"Майстер психологічного аналізу"
|
|
"І відкіля ти взявся у нас такий" (І. Франко)
|
|
Павло Тичина
|
|
«Павло Григорович Тичина - це шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» (О. Гончар)
|
|
«Тичина уже в «Сонячних кларнетах» відкрив усі свої козирі, а потім не раз був примушений до гри слабої і безкозирної». (М. Зеров)
|
|
М. Рильський
|
|
«Все для людини і завжди з людиною — цей заповіт Рильський проніс крізь бурю і сніг, крізь усе своє життя». (М. Стельмах)
|
|
«…Рильський досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». (М. Зеров)
|
|
Володимир Сосюра
|
|
«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» (М. Стельмах)
|
|
М. Хвильовий
|
|
"Основоположник української прози ХХ ст."
|
|
Є. Маланюк
|
|
"Поет залізних строф"
|
|
Ю. Яновський
|
|
"Поет людської чистоти" (О. Гончар)
|
|
"Яновський у прозі був поетом" (Юрій Смолич)
|
|
В. Підмогильний
|
|
«Коли б хтось із читачів оцих моїх спогадів та запитав мене, кого з молодих українських письменників двадцятих—тридцятих років я вважаю найбільш інтелектуально заглибленим, душевно тонким або, по-простому кажучи, найбільш інтелігентним, то я б ні на хвилину не задумався і відказав: — Валер’яна Підмогильного». (Ю. Смолич)
|
|
Остап Вишня
|
|
«Король українського тиражу»
|
|
«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський
|
|
Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденіші вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до Вітчизни, до краси життя й мистецтва. (О. Гончар)
|
|
Ліна Костенко
|
|
«…Критерії поетеси високі — вона вимагає від митця, а отже і від себе, не лише щирості і викінченості, а й гаряче обстоює думку: право на існування має лише те, що потрібно сучасності». (В. Симоненко)
|
|
А. Малишко
|
|
"Солов'їне серце України"
|
|
Іван Драч
|
|
«Сонячний поет»
|
|
В. Симоненко
|
|
"Витязь молодої української поезії" (О. Гончар)
|
|
"Поет з горніх Шевченкових вершин" (В. Захарченко)
|
|
Василь Стус
|
|
"Різьбяр власного духу" (І. Дзюба)
|
|
«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» (Ю. Тевельов)
|
|
«Цільність і всеохопність… патріотизму» (М. Коцюбинська)
|
|
Григір Тютюнник
|
|
"Один із найвидатніших наших новелістів" (В. Шевчук )
|
