Мета: ознайомити учнів із унікальним природним та історичним комплексом України – Хортицею, музеєм історії запорізького козацтва та історико-культурним комплексом «Запорізька Січ»; виховувати любов до Батьківщини, патріотичні почуття гордості за неї, дбайливе ставлення до пам’яток культури, повагу до національної спадщини; розвивати навички роботи у групах, навички щодо виконання колективних творчих проектів, комунікативні здібності, пам’ять.
Обладнання: фото Хортиці, презентації учнів, кросворд, картки із завданнями.
Попередня робота: екскурсія на острів Хортиця до музею історії запорізького козацтва та історико-культурного комплексу «Запорізька Січ».
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Проект колективний (переважає групова форма роботи), координатором проекту є вчитель. Клас об’єднується у 8 груп:
Очолюють ці групи лідери, які організовують і контролюють роботу.
ІІ. ВСТУП
Учитель. Україна… Українці… Козаки… Запорізька Січ.... Сьогодні ми здійснимо з вами віртуальну екскурсію до одного з найзагадковіших місць нашої держави – острів Хортицю, де колись існувала Запорізька Січ. Для того, щоб розглянути тему заходу повніше, творчі групи повинні були провести дослідницьку роботу згідно з попередніми завданнями.
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
Виступ учнів із повідомленнями:
III. ЗАХИСТ ТВОРЧОГО ПРОЕКТУ (презентація груп)
Учитель. Отже, ми починаємо презентацію проектів груп.
Виступи груп.
Виступ доповідачів I творчої групи (географів) на тему «Хортиця – одне із семи чудес України».
Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у районі міста Запоріжжя, нижче Дніпрогесу. Унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із семи чудес України. Хортиця є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північого-заходу на південний-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. Острів до останнього часу зберігав ліси у прибережних балках, а у післявоєнні часи був заліснений лісовим господарством в північній частині, де ґрунти є піщаними. У південній частині зберігається степ з багатьма реліктовими видами рослин, які збереглися тільки на острові, але в давнину зростали на всій території півдня України. На крайньому півдні острова існують плавні.
Цілинних ділянок, де ростуть трави, на Хортиці залишилося зовсім небагато. Велика частина острова покрита молодим штучним лісом із сосни і клена, висадженим Хортицьким лісництвом. Колись на острові Хортиця «суцільною стіною» росли дубові ліси. У байраках, але головним чином – у плавневій лісі на півдні острова, мешкають понад 30 видів тварин, 120 видів птахів, десять видів плазунів, п’ять видів земноводних.
Виступ доповідачів IІ творчої групи (топологів) на тему «Звідки виникла назва Хортиця?».
Існує дуже багато версій походження назви острова, втім більшість дослідників виводять назву від тюрксько-половецького «орт», «орта», що означає «середній» (посеред Дніпра). Серед низки версій, назву виводять від «хорт» – «пес», від давньослов’янського бога Хорса. Уперше назва острова трапляється у праці імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією». У різних списках цієї праці Хортиця носить назву острів Святого Григорія та острів Святого Георгія. Щодо Григорія, то вважають, що це був вірменський просвітник Св. Григор. У руських літописах острів називається Хортичем, Кортицьким, Городецьким, Ортинським, Інтрським островом. Уперше назва Хортичий острів згадана у зв’язку з походом князя Святослава Ізяславича проти половців 1103 року.
У Воскресенському літописі під 1223 роком острів названий Варязьким островом. Еріх Лясота, Боплан писали про Хортицю та Хіртицю, польський хроніст Мартин Більський писав про Хорчика. Василь Зуєв й князь Мишецький називали острів Хортиц. У атласі Дніпра 1786 року адмірала Пущина іменується Хитрицький, в Рігельмана – Хордецький острів.
Дмитро Донцов наводить легенду, де йдеться про те, що «Хортицею той острів прозивався по причині, що там колись у давнину стародавня була хвортеця». Ця легенда не є переконливою з наукової точки зору.
Виступ доповідачів IІІ творчої групи (всезнайок) на тему «Цікаві факти про Хортицю та Запорізьку Січ».
Завдяки стратегічному розташуванню Хортиця мала багате історичне минуле. Вона відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків. 1965 року острів став державним історико-культурним заповідником, в якому передбачено створити музейний комплекс, присвячений історії запорізького козацтва. Археологічні й історичні знахідки здебільшого зберігаються в Запорізькому історичному музеї, що знаходяться у північній кінцівці острова.
За часів царату на східному березі острову існувала німецька колонія. У 1886 році тут було 452 мешканця, 23 двори, школа. У 1958 році ці землі отримали статус пам'ятника природи місцевого значення. Пізніше, у 1963 році – республіканського значення. Унікальність рослин, яких тут близько 1000 видів, і сотні історико-археологічних об'єктів, дозволили Хортиці отримати в 1965 році статус Державного історико-культурного заповідника. А з отриманням України статусу незалежності острів став Національним заповідником. Зараз острів інтегрований в структуру міста Запоріжжя. Через нього проходить залізниця зі станцією «Запорізька Січ». Три існуючі автомобільні мости дають можливість людям перетинати Дніпро й користуватися багатствами острова. На території Хортиці – заселені селища, велика кількість означених пам'яток історії й археології, десятки будинків відпочинку, санаторії, туристичні бази.
Виступ доповідачів ІV творчої групи (істориків) на тему «Визначні пам’ятки острова».
На острові багато назв, пов’язаних з перебуванням запорожців: урочище Сагайдачного, Січові ворота, Козача могила, Совутина скеля та багато інших. У ХV столітті Хортиця стала центром формування протидії Польщі з боку козаків. Вони будували тут, як і на інших островах, «засіки». Саме на Малій Хортиці (можливо за 10 км. на північ від Хортиці, або на острові Байди) у 1550-х pp. князь Дмитро Вишневецький-Байда збудував фортецю, що планувалася польським урядом для контролю над рухом козаків через Дніпро і на Хортиці. У січні 1557 р. турецько-татарські війська напали на фортецю і згодом зруйнували. На острові Байда були виявлені залишки дерев'яних укріплень, оборонні, господарські споруди та житлові приміщения ХVІ сторіччя.
У 1596-1648 рр. з короткими перервами на Хортиці перебувала залога реєстрових козаків; звідти починали повстанські походи Тарас Федорович Трясило, Іван Сулима.
У 1660-1670-х pp. Хортиця була військовою базою Івана Сірка. У балках Молодняга і Липова відкриті зимовники запорозьких козаків ХVІІІ сторіччя, де знайдені цвяхи, кераміка, ножі та інше. Багато пам'яток з російсько-турецької війни 1735-1739 років, у якій брали участь запорожці. У 1736 році на Хортиці була заснована Запорозька верф, і для її захисту побудовані фортеця та ретраншемент. Декілька десятків чайок верфи затонуло біля острова.
До зруйнування Січі (1775) Хортиця належала до володінь Запорізької Січі. Під час російсько-турецької війни1735-1739 рр. на Хортиці збудовано укріплення, залишки яких збереглися.
Виступ доповідачів V творчої групи (мандрівників) на тему «Стежками Хортиці».
Ми на острів заходимо з правого берега, спершу по стежці, де відкривається гарний вид на Хортицький міст, де в теплу пору люблять пострибати зі скель. Виходимо на «Тарасову стежку». Вважається, що саме цією дорогою від музею до мосту йшов Тарас Шевченко, коли побував на острові. На стежці встановлено 7 гранітних стел, виготовлених на Янцевском кар'єрі. На кожній з 7 стел – цитати з творів Тараса Шевченка, у яких він згадував Хортицю, Січ і Великий Луг. Ми вже біля музею, там нам відкривається вид на Дніпрогес. Біля музею високий пагорб, на ньому стоїть хрест і майорить національний прапор, а також знаходиться пам'ятник учасникам визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького, славним предкам від вдячних нащадків за збережену волю, честь і доблесть.
Прямуємо до Запорізької Січі. Закладена вона на славетній Хортиці у свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня 2004 року. По дорозі зустрічаємо церкву. Праворуч дивляться на Дніпро гармати. Йдемо в іншу частину, яка на плані вище позначена як Гасан-Баша, торговельно-ремісниче передмістя. На башті – печаті славного війська Запорізького.
Виступ доповідачів VI творчої групи (літературознавців) на тему «Хортиця у творах письменників».
Фондозбірка Національного заповідника «Хортиця» налічує у своєму складі чимало творів художньої літератури, світлин із спектаклів та кінофільмів на козацьку тематику, звернення до яких дає можливість дати яскраві доповнення та ілюстрації до висвітлення історії запорізького козацтва. В Україні писемницький інтерес до запорізького козацтва посилюється на початку ХІХ ст. Цій тематиці присвячена велика кількість художніх творів. Художня інтерпретація козацької доби та її провідних діячів реалізовувалась у різних жанрових групах і стильових площинах. Образ запорозького козака дістав відтворення у поемах (від «Енеїди» І. Котляревського (1798 р.) до «Думи про козака Данила» А. Малишка (1941 р.), «Козаки і море» Д. Мордовія, «Берестечка» Л. Костенко (1999 р.), а також у історичних поемах Т. Шевченка; романах («Чорна рада» П. Куліша, «Переяславська рада» Н. Рибака (1953 р.), «Зиновій Богдан Хмельницький» П. Білецького-Носенка (1856 р.), «Гомоніла Україна» Г. Панча (1954 р.), «Наливайко» І. Ле (1940 р.), «Іван Богун» Я. Качури (1940 р.), «Я, Богдан» П. Загребельного); драмах («Байда, князь Вишневецький» П. Куліша (1953-1564 рр.), «Маруся Чурай» В. Самійленка (1899 р.), «Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа» Л. Старицької-Черняхівської); трагедіях («Сава Чалий» І. Карпенка-Карого (1845-1906 рр.), «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука (1937 р,); п’єсах («Паливода» І. Карпенка-Карого); повістях («Ніжинський полковник Золотаренко» Є. Гребінки (1842 р.), «Іван Підкова» М. Стельмаха (1971 р.), «Маруся Богуславка» І. Багряного (1963 р.); оповіданнях («Славні побратими», «Про гетьмана Сагайдачного», «Над козацьким порогом», «Сіркова слава», «На руїнах Січі» А. Кащенка (1903 р.) та багатьох інших творах. Також слід розповісти про козацьку тематику у творчості Т. Шевченка. Вона присутня у творах «Іван Підкова», «Гамалія», «Тарасова ніч», «Гайдамаки» та багатьох віршах. Доцільно згадати і про повість М. Гоголя «Тарас Бульба», автор якої привернув увагу до Хортиці, після чого вона неодмінно асоціюється із запорізьким козацтвом.
Виступ доповідачів VIІ творчої групи (фольклористів) на тему «Легенди Хортиці».
Існує безліч легенд про чарівний острів Хортиця: «Богатир», «Запорозька вдача», «Куля їх не брала», «Як запорожці ману напускали», «Змієві сліди», «Як козак Савута перетворився на сову», «Про одну кам’яну бабу» та багато інших. Ми хочемо розповісти одну з них.
Любов дніпрянки
Давно-давно колись у одному із наших наддніпрянських сіл, може, у Розумівці, Бабурці чи Вознесенці, жила дівчина на ім’я Марійка. Була вона дуже вродливою: з чорними бровами, білим личком, довгою косою. Багато хлопців сохли по ній, але красуні було байдуже. Нікого вона не любила. Та от стали помічати люди, що Марійка з якихось пір засумувала. То вже було сміється, виспівує, жартує, а це притихла, спохмурніла й не говорить ні з ким. Ніхто не знав, що трапилося з дівчиною. А трапилося ось що... Якось пішла Марійка до Дніпра, сіла в батьків човен та й попливла на Хортицю. Перепливла, зійшла на берег і почала рвати квіти на вінок. Аж раптом відчула, що на неї хтось дивиться. Підвела вона голову – коли неподалік стоїть молодий рибалка, та такий гарний, що й переказати не можна. Зустрілися молодята очима – і навіки полюбилися. Марійка стояла, випустивши квіти із рук, і ждала. Може, хоч слово скаже чарівний незнайомець... Але він мовчав. А по якійсь хвилі підійшов до неї, нагнувся, підняв упущені квіти і, посміхаючись, віддав їх дівчині. І ніжно-ніжно подивився на неї, але знову промовчав... Отак вони того разу й розійшлися, не сказавши одне одному ні слова. І стала Марійка після тієї зустрічі частенько навідуватись на острів, щоб побачити дивного рибалку. Але він чомусь більше не підходив до неї близько, а якщо й підходив зрідка, то все мовчав і ніяково опускав очі додолу. Здогадалася бідна дівчина, що її коханий німий! Що їй робити?! Як допомогти любому?.. Як зробити так, щоб дізнатися, хто і звідки він, що хоче їй сказати? Лихо, та й годі!..
Аж одного разу Марійка, пливучи на Хортицю до свого милого, задумалася, засумувала і не помітила, що бистрина несе її човна на скелі. Отямилася тільки тоді, коли човен ударило об гострий камінь і він почав тонути. І тут де не взявся німий рибалка, підплив до дівчини, ухопив її і виніс, непритомну, на берег. А як опритомніла вона, розплющила очі, то побачила біля себе свого рятівника і посміхнулася. Він же так зрадів, що голосно-голосно скрикнув і заспівав пісню про кохання! Пропала його німота від щастя, від великої любові! Здавалося, що й скелі хортицькі співають від радості! Отож недаром люди кажуть, що від люблячого ока й камінь оживає, і скелі можуть заспівати...
Виступ доповідачів VIІІ творчої групи (кінознавців) на тему «Фільми про Хортицю і козацтво».
Є багато фільмів на козацьку тематику. Вони мають різні сюжети: сцена морського походу, масові сцени битв, момент присяги запорозького війська перед битвою тощо. Перерахуємо деякі з них: «Запорожець за Дунаєм», «Богдан Зиновій Хмельницький», «Чорна рада», «Мамай», «Вперед, за скарбами гетьмана», «Пропала грамота». «Козаки йдуть», «Тримайся, козаче!», «Дорога на Січ», «Тарас Бульба».
Ми зупинимося на фільмі «Богдан Зиновій Хмельницький». У ньому розповідається про один з найважчих і трагічних моментів визвольної війни українського народу проти панування шляхетської Польщі (1648-1657 рр.) – битві під Збаражем. На чолі з Богданом Хмельницьким козацьке військо взяло в щільну облогу містечко Збараж. Польська шляхта під проводом лютого ворога України Яреми Вишневецького опинилася в пастці: закінчилися продовольчі запаси, почався голод, хвороби; Ярема посилав десятки гінців до польського короля з благаннями про військову допомогу, але жоден з гінців не зміг прорватися крізь козацьку облогу. Здавалося б, незабаром запорізьке козацтво святкуватиме остаточну перемогу, але сталося непередбачуване – зрадою обернувся для Хмельницького союз із Кримським Ханом Ісламом-Гіреєм: посеред запеклого бою орда покинула поле битви... Рекомендуємо фільм до перегляду!
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
1 |
|
|
|
||||||||||||||
2 |
|
|
|
|
|||||||||||||
3 |
|
|
|
|
|
||||||||||||
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
5 |
|
|
|
|
|
|
||||||||||
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
По горизонталі:
По вертикалі: 8. Найбільший острів на Дніпрі, одне із семи чудес України.
Відповіді: 1. Хорс. 2. Козак. 3. Дніпро. 4. Костянтин. 5. Трясило.
6. Хмельницький. 7. Варязький. 8. Хортиця.
ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Учитель. Також я пропоную вам пригадати приказки та прислів’я про Запорізьку Січ та козацтво. (Учні діляться на дві команди і виконують запропоновані завдання на картках)
Учитель. А тепер перевіримо, якими уважними ви були сьогодні.
Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою «Рекламний ролик». Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано Хортицю як мальовничий куточок України.
V. ПІДСУМОК ЗАХОДУ
Рефлексія. Вправа «Незакінчене речення».
Кожен учень вибирає для себе записану на картці фразу, яку потрібно продовжити.
ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛЯ
Ось і завершилась, любі мандрівники, наша віртуальна екскурсія. У народі говорять: «Той народ не має майбутнього, який не пам’ятає свого минулого». Ми повинні пишатися своєю Батьківщиною, знати її історію, звичаї, насолоджуватись красою рідної природи. Обов’язково завітайте на острів Хортиця, доторкніться до історії славної Запорізької Січі, а потім запросіть туди друзів і знайомих!
Додаток
«Козацькі розваги»
Мета: ознайомити учнів із періодом козаччини; виховувати шанобливе ставлення до історії України, патріотизм; спонукати до наслідування кращих козацьких рис.
Обладнання: картки із завданнями, кросворд, українські пісні, дипломи козаків, булава.
Перебіг заходу
Період існування Запорозької Січі – це найбільш яскравий і найбільш цікавий період української історії. Козацтво стало єдиним і могутнім форпостом, що пильно стояв на сторожі свободи, гідності і честі України як незалежної суверенної держави.
М. Грушевський
Вступне слово учителя
У літописі українських земель був славний період козаччини, який тривав майже 300 років. Козацтво стало організованою військовою силою, яка боронила наші землі від варварських нападів. Наш народ завжди пам’ятатиме цю героїчну сторінку української історії. 14 жовтня ми відзначаємо День українського козацтва.
1-й ведучий. Козакам були властиві добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до справжньої дружби. Особливо цінували вони свободу, тому частіше обирали люту смерть, ніж ганебне рабство. Мандрівники відзначали гостинність, привітність і чесність козаків.
2-ий ведучий. Козаки мали за столицю Січ. Це було розчищене серед лісу або укріплене частоколом місце. На ньому козаки зводили селище. Січ була резиденцією всіх головних старшин козацтва.
Звучить пісня «Засвіт встали козаченьки».
Учитель. А зараз ми починаємо козацькі розваги! Дозвольте ж вам представити наших молодих кандидатів у козаки (іде представлення учасників конкурсу). А ось і наша козацька старшина: поважні, авторитетні козаки (представлення членів журі).
1-ий ведучий.
Ось настав чудовий день,
Повен сонця і пісень,
Повен квітів він для друзів,
Набраних в квітучім лузі.
А для сміху й для добра
Ось вам всім весела гра.
Показати хочем нині,
Як колись на Україні
Веселились козаки!
Учитель.
Указ
дня ___________ 20____ року
До лав українського козацтва вступає нове покоління. Ваші старші друзі велять вам показати свою силу, мужність, знання й винахідливість. Усім, хто пройде випробування, надати статус козака України, про що видати свідоцтво.
Увага! Ми починаємо конкурсну програму!
Булава, машина, трон, гетьман, отаман, шаровари, радіо, шабля, маршал, курінь, Січ, печатка, білет, намет, тчайка, бунчук, галера, Полуботко, залізниця, дискотека, телефон
Козацька вікторина
Козацька вікторина
ЗАГАДКИ
1. Висить груша – не можна з’їсти. Чому? (Боксери можуть у пику дати)
2. Що не можна з’їсти на сніданок? (Обід і вечерю)
3. Хто під проливним дощем не промочить волосся? (Лисий)
4. Середнє арифметичне між велосипедом і мотоциклом. (Мопед)
5. Чи може страус назвати себе птахом? (Ні, він не може розмовляти)
6. З якого посуду не можна нічого з’їсти? (З порожнього)
7. Під яким деревом сидить заєць, коли йде дощ? (Під мокрим)
8. Яке колесо не крутиться при правому повороті? (Запасне)
9. Скільки яблук може рости на березі? (Ніскільки, на березі яблука не ростуть)
10. Назвіть слово, у якому 40 голосних. (Сорока – 40 А)
11. Яким гребенем волосся не розчешеш? (Півнячим)
12. Якою рукою краще розмішувати чай? (Чай краще розмішувати ложкою)
Музика
Завершилися випробування кандидатів у козаки. Тепер вони повинні присягти на вірність українському народу.
ПРИСЯГА КОЗАКА УКРАЇНСЬКОГО РЕЄСТРОВОГО КОЗАЦТВА
Я, ___________________________________________, козак, присягаю Господу, що буду вірним сином матері-України, вірним товаришем братам-козакам.
Присягаю ніколи не зрадити Козацтво, відстоювати споконвічні цінності українського народу: духовність, патріотизм, любов до Бога, любов до людини i всього живого, шанувати батьків, сприяти вихованню молоді, виконувати закони України. Зобов’язуюсь своїм життєвим прикладом, своїми вчинками та словами сприяти відродженню у людей поваги до козацтва. До останнього подиху служити Богу, народу, Україні.
Я присягаю в цьому Господу із доброї волі, свідомо і за покликом своєї душі перед усім козацьким товариством!
Слава Україні! Слава Українському Козацтву!
Музика
Журі. Нічого в історії безслідно не минає. За дріб’язком повсякденності, за браком знань історії народу ми часто не відчуваємо насолоди від національної спадщини, носіями якої підсвідомо є. Тож пам’ятаймо шелест козацьких знамен, брязкіт козацької зброї, стогін української землі під копитами навальних ординців. Наше рішення: усім учасникам конкурсу присвоїти звання «Козак» і вручити дипломи. Нехай же козацькому роду не буде переводу!
ДИПЛОМ КОЗАКА
Дня «» _________20___ року
Українське козацтво поповнилось сьогодні сміливим та мужнім юним козаком (козачкою)
_________________________________________________________,
про що свідчить цей диплом, що був здобутий у чесних змаганнях
«Козацькі розваги».