"Хто вмирає в боротьбі-в серцях живе повіки!" (класна година присвячена 100річчю бою під Крутами)

(класна година присвячена 100річчю бою під Крутами)

 

Мета.  -Ознайомити учнів з однією із трагічних сторінок історії України;

             -формуванти  в учнів почуття  патріотизму, любові до свого народу, його історії   та героїчного минулого;

             -виховувати шану до пам’яті тих, хто заради незалежності віддав своє життя.

Оформлення: елементи народної символіки; плакати із зображенням Державного                                   Прапора України, Державного Герба України,плакати про Крути.

Лейтмотив заходу: Україна, громадянин, патріот, незалежність, історія народу.

 Фонова музика:

• «Балада про Крути»,
• «Реквієм».

План проведення

1. День слави і печалі.

2. У нетлінному слові (подвиг героїв у віршах, легендах, піснях).

3. Спом’яни їх, не забудь!

Вступне слово вчителя.

«Шлях звільнення кожної нації від поневолення густо кропиться кро­в’ю ворожою і і своєю». Так писав Головний отаман УНР Симон Петлюра на  чужині. Було багато величних історичних подій  на Україні,але була й подія,що займає окреме місце в історії нашого народу.

29 січня...1918рік… Є така дата в нашій історії. Дата,полита кров’ю.  

«Юних сміливців,яких жменька була-

Із серцем зі сталі і духом з граніту.

О, велич летіли у вічність з їх лав».

Дата нерозривно пов’язана із словом Крути,   яке ще вчора нам  україн­цям, ні про що не говорило. Та звідки нам було знати,що назва станції уособлює героїчний подвиг цілого покоління,яке піднялося на захист української державності.

Коли більшовицька Росія в грудні 1917 року розв’язала війну проти Української Народної Республіки і з переможним наступом пішла на Ук­раїну, триста юнаків-студентів виступили  на зустріч шеститисячній орді Муравйова. (Більшовицька московська армія складалася з чотирьох груп під командуванням Муравйова, Єгорова, Борзіна, Кудинського). Ще на по­чатку січня українське студентство Університету Святого Володимира і новоствореного Українського університету вирушило створити курінь січо­вих стрільців. До них приєдналися учні другої Української гімназії. Не віриться, як могли ці п’ятнадцятилітні юнаки, котрі ще не вміли тримати зброї, фактично неозброєні (кілька гвинтівок, одна гармата і два кулемети) довгий час стримувати могутні сили ворога. Адже не так легко було розби­ти українське студентство. Ворог зазнав значних втрат. Переконаність у святості боротьби не давала юним сміливцям скласти зброю навіть тоді, коли довідалися, що не надійде очікувана допомога з Києва.

Страшним був той останній бій за Українську державу, нерівним. Герої Крутів, котрі уціліли, потрапили в полон, і їх майже всіх жорстоко замучи­ли банди Муравйова. Коли побитих, змордованих їх вели другого дня на розстріл, гімназист Панський, родом із Західної України, заспівав «Ще не вмерла Україна», його підтримали й інші полонені. Та ворожі постріли назавжди обірвали нескорені юнацькі голоси.

 

Учень 1.    Нелегка хлопцям стрілась доля

Отам під Крутами серед зими,

їх триста не вернулось з поля,

Із поля бою триста не прийшли.

Зійшли їх мрії ті орлині

Квітками на Аскольдовій горі.

                   Над ними плаче Україна:

«Синочки волі, дітоньки мої»

 

Учень 2.  Спом’янімо в пісні славу Крутів,

                Найсвятіше з наших бойовищ!

                Крути!Крути!Смолоскип в майбутнє.

                Підіймемо наші душі ввиш!

 

Учень 3.  Крути! Крути! Це за Батьківщину

                Стати муром, шанцем душ і тіл.

                Крути! Крути! Мужньо, воєдино

                Прямувати в найсвятішу ціль.

 

Учень 4.  Крути! Крути! Час розплати близько,

                Вже червоний ворог кари йде.

                Крути! Крути! Вічне бойовисько

                За майбутній, за світліший день.

 

Учень 5. Крути! Крути! Мужність і посвята,

               Вірність, що міцніла понад смерть.

               Крути! Крути! Горда і завзята

               Кличе пісня і веде вперед!

( Богдан-Ігор Антонич ).

 

Учениця  1.  Їх - юних сміливців - лиш жменька була

     Із серцем зі сталі і духом з граніту.

     О, велич летіла у вічність з їх лав,

     І чин їх навіки став юності мітом.

 

Учениця 2.    Мчав зойк слабодухих за ними у путь:

   - Куди вам? Ви ж діти!.. Загинете марно...

   ..О ні, бо ще завтра за нами підуть Мільйони! 

     На славу ми змінимо ярма!

 

Учениця  1. Чи стримати тих, в кого серце з вогня,

      Хто душу завзяту до бою напняв,

      Хто любить Отчизну глибоко, пречисто?

      О, прийде, Вкраїно, твій радісний день

    - Поглянь же - мільйони до бою веде

     Крізь бурі сердиті, жорстокі - їх триста!

 

Учень: до нашого часу збереглися тільки імена тих, хто був похований на Аскольдовій могилі

(Учні по черзі  зачитують імена героїв)

• Сотник Андрій Омельченко
• Володимир Шульгин
• Лука Дмитренко
• Микола Лизогуб
• Олександр Попович
• Андріїв
• Божко-Божинський
• Ізидор Курик
• Олександр Шерстюк
• Головощук
• Чижів
• Кирик
• Андрій Соколовський
• Микола Корпан
• М.Ганькевич
• Євген Тарнавський
• Гнаткевич
• Пипський

Вчитель.

Вони загинули ще молоді,

Бо захищали Вітчизну,

І полягли у жорстокій борні,

Віддавши життя за Вкраїну.

За рідну Вкраїну квітучу й чарівну,

 За рідних своїх українців,

Вони свою землю і мову свою

Не дали жорстоким чужинцям. 

Самі ще студенти, а йшли вже на бій,

Невже вони справді загинуть?

О ні! Адже пісня про них

Живе серед нас і донині.

 

 

1 – й  учень: Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі…

2 – й  учень: Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу.

3 – й  учень: В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації.

 

(під супровід музики учні читають по рядку)

1.Сніги, сніги... Вихрить завія.
2.Над Києвом вітрюга віє,

3.Мов дихає пітьма сторіч...

 4.Та світиться майдан Софії -
  5.Юнацтво, сповнене надії,

 6.Іде до Крут в січневу ніч...

 7.Пішли... І задрижало поле...

 8.Ударив бій - і крик, і кров,

9.Героїв кров, щоб ти,монголе,

10.У славен Київ не прийшов!..

11.Там над Дніпром, де б’ється хвиля,

12.Де слава їх вінками вкрила,

13.Відважних лицарів-синів, -

14. Сія Аскольдова могила,

15.І душі їх - незрима сила –

16.Благословення до боїв!

 

 

Підсумкове слово вчителя.

Крути - велика трагедія нашого народу і його велика перемога. Хтозна чи була б незалежною держава без подвигу тридцяти юних героїв, які скла­ли свої голови на олтар волі.

На Аскольдовій могилі поховали їх - Тридцять учнів-українців Славних, молодих...

Так написав Павло Тичина у вірші «Пам’яті Тридцяти».

А ми повинні шанувати пам’ять про них, вчитися вірності, героїзму, справедливості саме у них - героїв Крутів.

Учні

Слава, слава Україні і її народу,

Що своїм життям безцінним захищав свободу,

Що довідну самостійність розумом відстояв,-

Тричі слава Україні і її героям.